Українська правда

Блекаут, відключення мобільного зв'язку та інтернету: чи можливо це та як діяти

Блекаут, відключення мобільного зв'язку та інтернету: чи можливо це та як діяти
UNSPLASH

Чи може Україна залишитися без електрики через ескалацію, що може статися з мережами, зв'язком та інтернетом, і що робити в таких випадках.

Чому краще це знати?

Напередодні в трьох країнах Центральної Азії – Казахстані, Киргизстані та Узбекистані – відбулися відключення електроенергії, через що припинили роботу важливі для функціонування міст інфраструктурні об’єкти.

За попередньою інформацією, блекаут стався через технічні проблеми. 

Україна теж може опинитися в такій ситуації. Наприклад, якщо Росія вдасться до радикальних заходів.

Редакція ЕП наголошує, що наразі нема очевидних передумов для такого сценарію, але треба бути готовими і обізнаними щодо наслідків, аби такі ситуації, нехай і гіпотетичні, не стали сюрпризом.

ЕП поспілкувалася з кількома експертами у сферах енергетики, телекомунікацій та військової справи, щоб зрозуміти, чи варто українцям боятися блекауту і відключення мобільного зв’язку та інтернету, і як до цього підготуватися.

Чи варто українцям боятися блекауту?

Блекаут означає від'єднання всіх споживачів від живлення на рівні підстанцій "Укренерго". Якщо це стається, то без світла можуть залишитися райони, міста і навіть області. Зараз в Україні відсутні передумови для настання блекауту.

Українською енергомережею керує компанія "Укренерго". Там запевняють: система має великий запас міцності.

Сукупна встановлена потужність електростанцій більша, ніж максимальна потужність споживання. Це означає, що за наявності палива є можливість компенсувати відключення великих енергоблоків від мережі.

Крім того, енергосистема побудована таким чином, щоб у випадку аварії була можливість перевести живлення великої кількості споживачів на резервні джерела.

Можливості для таких переведень широкі, що унеможливлює великі аварії та одночасне знеструмлення значної кількості споживачів.

Чи буде відключення електроенергії в разі вторгнення РФ?

Навіть у результаті масованого вторгнення військ Росії відключення електроенергії на значній території України малоймовірне.

Українська енергосистема тісно пов'язана з російською і білоруською, тому що вони будувалися в радянські часи.

Тоді атомні електростанції будувалися з урахуванням часових поясів СРСР. Коли вночі в Україні споживання падало, місцеві АЕС забезпечували електроенергією Далекий Схід, де вже був день, і навпаки.

"З технічної точки зору ми дуже залежні один від одного. Якщо в нашій мережі відбуваються якісь події, вони відразу впливають на енергосистеми РФ і Білорусі. Ці країни зацікавлені, щоб в Україні не було проблем з енергосистемою.

Тому Україна періодично отримує з Білорусі та РФ аварійну допомогу, коли в нас не вистачає потужностей покривати попит", – пояснює голова комітету з енергетичного права Національної асоціації адвокатів Олександр Трохимець.

На його думку, навіть у разі масштабної агресії навряд чи можливі диверсійні підриви магістральних ліній електромереж або генеруючих потужностей, бо в російській енергосистемі відразу виникнуть серйозні проблеми.

"Якщо в нас хоч щось відбудеться, умовно, на Запорізькій атомній електростанції, це відчують на Уралі. Щоб ви розуміли масштаб наслідків з точки зору енергетики", – підсумовує експерт.

Наскільки енергосистема України готова до можливого блекауту?

Якщо виходять з ладу блоки електростанцій чи високовольтні лінії (220-750 кВ), і відсутні наявні можливості компенсувати дефіцит потужності, диспетчерський центр "Укренерго" має плани відновлення електропостачання.

Ці плани стосуються і особливих періодів, наприклад, війни. Час відновлення енергопостачання залежить від складності пошкодження енергооб’єкта і потребує двох-трьох годин.

У таких випадках основне завдання диспетчерів – швидко локалізувати аварію, тобто унеможливити її вплив на роботу решти мережі.

Це необхідно, щоб максимально скоротити кількість споживачів, які можуть бути відключенні від енергопостачання, убезпечити інші об’єкти інфраструктури і запобігти розвитку більш масштабної аварії в енергосистемі.

Кого відключатимуть?

У першу чергу, обмеження споживання електроенергії торкнеться промислових споживачів, в останню – населення та об’єктів критичної інфраструктури, зокрема каналів зв’язку.

Диспетчерський центр "Укренерго" поінформує операторів систем розподілу (колишні обленерго) про обсяги обмеження постачання електроенергії, а ті – споживачів.

Тобто в разі вторгнення енергомережі і мережі зв’язку не чіпатимуть?

Компоненти енергомережі, мережі мобільного зв’язку та інтернету є об’єктами критичної інфраструктури. Вони впливають на якість керування державою, зокрема компонентами сектору безпеки та оборони.

Ці об’єкти стануть одними з перших цілей для агресора у випадку військового нападу. На думку військового аналітика Тараса Чмута, вузли зв’язку та енергоживлення будуть знищуватися на територіях, де йтимуть бої.

Виведення з ладу цих вузлів буде здійснюватися не лише ракетними ударами чи диверсантами, а й за допомогою кібератак.

Так, у грудні 2015 року за допомогою троянського програмного забезпечення BlackEnergy три невстановлені хакери вивели з ладу частину енергосистеми України.

Вони атакували комп'ютери "Прикарпаттяобленерго". У результаті вимкнулися майже 30 підстанцій, а близько 230 тис громадян протягом кількох годин не отримували електроенергію.

Імовірно, виведення з ладу тих чи інших вузлів енергомережі російські війська будуть здійснювати, виходячи з розміру потенційної шкоди для енергомережі РФ.

Чи працюватимуть мобільний зв'язок та інтернет?

Чмут вважає, що розраховувати на роботу мобільного зв'язку та інтернету під час вторгнення не варто.

"Держава і люди мають готуватися до найгіршого сценарію. Якщо сценарій буде менш загрозливий, ми будемо більш підготовлені", – каже військовий аналітик.

Якщо відбудеться локальне зіткнення, наприклад, поблизу Криму чи на Донбасі, то перебої із зв’язком будуть у цьому секторі.

Чи можуть зникнути зв’язок та інтернет в усій країні?

Це малоймовірно, оскільки такий сценарій може бути реалізований лише у випадку масштабної військової агресії.

Крім того, в Україні поряд з мобільним та інтернет-зв’язком FTTB (оптика до будівлі) працюють доволі масові і більш стійкі технології зв’язку: фіксована телефонія та інтернет-зв’язок за технологією FTTH (оптика до будинку чи квартири).

Фіксована телефонія має три важливі переваги.

✔ Надійність: працює без живлення з електромережі. Живлення забезпечує АТС, яка має резервні потужності в разі аварійного відключення електроенергії: стаціонарні або мобільні генератори.

✔ Захищеність: дроти переважно прокладені в кабельній каналізації під землею та не піддаються радіовтручанню або заглушенню сигналу. Можливе лише фізичне втручання.

✔ Якість: проводова телефонія забезпечує стабільність зв’язку за будь-якої погоди.

Тут варто згадати події в Ічні у 2018 році, коли під час вибухів на складі боєприпасів фіксований зв’язок працював стабільно на відміну від мобільного.

Фіксованим телефонним зв’язком користуються підприємства, державні установи, заклади освіти та медицини.

Якщо абонент підключений до оптичного інтернету за технологією FTTH, і його роутер під'єднаний до джерела безперебійного живлення, інтернетом можна користуватися навіть у разі відключення електроенергії.

Лише в оператора "Укртелеком" інтернет за технологією FTTH отримують понад 200 тис абонентів. Загалом в Україні таких користувачів понад 1 млн.

Ще є супутниковий інтернет. Він доступний обмеженій кількості абонентів, серед яких переважно спеціальні користувачі та бізнес. Starlink в Україні поки що не доступний.

Можливо, потрібно купити на всю сім’ю рації та генератор?

Чмут вважає, що звичайним людям не варто витрачати гроші на рації чи генератори. Раціями потрібно вчитись користуватися, мати запас батарейок, знати частоти, на яких працюватимуть інші власники таких рацій.

"Якщо це не військовий зв’язок, то з ким і про що ви будете говорити?" – питає військовий аналітик.

Я все ж хочу придбати рацію. Яку обрати?

Звичайній людині для обрання рації доведеться витратити кілька годин. Рації є професійні та аматорські.

Професійна створена для постійного використання в певній сфері. Найбільш важливі характеристики – ємність акумулятора, зручність та простота використання, мінімальний набір функцій, програмування з ПК.

Аматорська покликана супроводжувати мисливців чи туристів у походах. Користувач може самостійно програмувати рацію залежно від конкретних потреб.

За принципом роботи рації ділять на аналогові та цифрові.

Аналогові використовують принцип частотної модуляції. Такими раціями наповнений ринок радіозв'язку.

Цифрові кодують сигнал за допомогою цифр 0 та 1. Вони дозволяють вести кілька розмов на одному каналі і можуть надсилати смс.

Яка дальність дії рацій і на яких частотах вони працюють?

Дальність роботи рацій залежить від їх потужності і частот. Аматорські рації мають потужність 0,1-1 Вт, дальність зв’язку в прямій видимості – до 10 км. Професійні портативні рації мають потужність до 5 Вт і дальність зв’язку до 16 км.

Важливою характеристикою рацій є спектр частот. Частоти можна поділити на дві категорії: безліцензійні (не вимагають реєстрації в Українському державному центрі радіочастот) та ліцензійні. Основні робочі частоти сучасних рацій такі.

CB (27 МГц) – цивільні частоти. Рації мають вихідну потужність до 10 Вт і не вимагають реєстрації або ліцензування. Часто використовуються далекобійниками або таксопарками.

UHF (400-520 МГц) – діапазон для спілкування в місті.

LPD (433,075-434,775 МГц) – безліцензійний діапазон для малопотужних радіостанцій.

PMR (446,000-446,100 МГц)поширений у Європі діапазон, який вимагає ліцензії. Рації не повинні мати потужність понад 0,5 Вт. Працюють на відкритій місцевості, оскільки хвилі не здатні долати перешкоди.

Це найбільш популярний діапазон, який використовується для повсякденного активного спілкування.

VHF (136-174 МГц) – найбільш універсальний діапазон. Рації добре працюють і на відкритій місцевості, і в умовах міської забудови.

На які характеристики рації слід звернути увагу?

Основні характеристики, на які варто звертати увагу під час вибору рації.

1. Частотний діапазон.

2. Вихідна потужність.

3. Дальність роботи.

4. Час роботи без підзарядки (ємність акумулятора).

5. Розмір.

Комплект з двох якісних професійних потужних рацій коштує близько 15 тис грн, комплект з двох аматорських рацій – близько 3 тис грн.

Що в підсумку краще робити?

Ті, хто готові чинити спротив військовій агресії, можуть вступити до лав територіальної оборони або записатися в оперативний резерв першої-другої черг. Для цього потрібно прийти у військкомат і перевірити себе в реєстрі.

Інші можуть підготувати "тривожну" валізу. У ній повинні бути радіо, запас батарейок, заряджені павербанки, мобільні зарядні пристрої, які можуть працювати від автомобільної розетки, акумуляторний блок із сонячною батареєю.

У разі військового вторгнення в Україну і зникнення зв’язку потрібно щогодини вмикати радіо, слухати новини і повідомлення органів влади.

Не буде зайвим записати на папері телефонні номери найважливіших людей, з якими може виникнути потреба зв'язатися в кризовій ситуації (члени сім'ї, близькі, сусіди, номери екстреної допомоги та інформаційні номери).

Контакти в пам'яті мобільного телефону стануть недоступні, якщо акумулятор розрядиться.

Також потрібно заздалегідь домовитися з близькими чи знайомими, які можуть потребувати допомоги в кризовій ситуації, про порядок підтримки зв'язку.

мобільний зв'язок Росія інтернет енергетика електроенергія