Країна реальних реакторів
Саме вона здатна в найстисліші терміни замінити спадну вугільну генерацію та запобігти глобальній енергетичній кризі.
Про це гучно заявляють на численних енергетичних форумах. Про це згадують, підраховуючи збитки внаслідок багаторазового підвищення цін на електроенергію.
Про це пишуть у всіх планах захисту довкілля та зменшення викидів СО2 в атмосферу.
Про це говорять у контексті боротьби із залежністю Євросоюзу від російських енергоносіїв після запуску "Північного потоку-2".
Відмову від атомної генерації експерти The Daily Telegraph назвали однією з трьох головних помилок Ангели Меркель на посаді канцлера ФРН. Саме ця помилка, на думку аналітиків, поставила країну в енергетичну залежність від Росії.
Визнаючи безперечну користь ядерної енергетики для економіки, екології та безпеки, найближчим часом Євросоюз услід за США ухвалить рішення про віднесення її до розряду "зеленої" генерації нарівні з відновлюваними джерелами електроенергії.
Таке рішення надасть європейським фінансовим інституціям можливість відновити кредитування проєктів у сфері ядерної енергетики після багаторічного затишшя.
На цьому тлі Франція заявила про намір побудувати атомні реактори, які, на думку президента Еммануеля Макрона, мають гарантувати енергетичну незалежність країни та досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року.
США планують масштабні інвестиції на підтримку ядерної галузі. 62 млрд дол спрямують на розвиток "чистої енергії", продовження роботи атомних станцій та передові ядерні проєкти.
Словаччина добудувала АЕС у Моховці, на британській станції "Хінклі-Пойнт" зводять два енергоблоки, Польща оголосила про початок будівництва атомних потужностей не пізніше 2030 року.
Цього року у світі було введено в експлуатацію понад 5 ГВт ядерних потужностей і почалося будівництво енергоблоків сумарною потужністю 6 ГВт. Насамперед ідеться про Китай, Індію, Пакистан та ОАЕ.
Таким чином, атомний сектор набирає обертів, зростає розуміння високої надійності, безпеки та екологічності ядерної енергетики.
Україна не може і не повинна залишатися поза цими процесами. Кількість аргументів на користь прискореного розвитку вітчизняної ядерної енергетики з кожним днем лише зростає.
Ба більше, наша пасивна позиція в цьому питанні буде злочином проти майбутніх поколінь і стане загрозою для існування та розвитку нашої країни. Саме так, ніяк не інакше!
До 2040 року обсяги споживання електроенергії в Україні зростуть щонайменше у півтора рази і водночас 13 з 15 атомних енергоблоків, що нині працюють, мають бути зупинені. На той час вони відпрацюють свій життєвий цикл навіть після продовження термінів експлуатації.
Теплову генерацію потрібно закрити до 2035 року, але вона припинить працювати набагато раніше через нерентабельність, поганий технічний стан і відмову від фінансування модернізації ТЕС.
Отже, невдовзі настане момент, коли 80% енергетичних потужностей країни припинять працювати. Так і буде, якщо не почати щось робити. Генерація енергії із сонця та вітру, з огляду на технологічні особливості, не відшкодує ці втрати.
Термін зведення одного енергоблока в середньому становить п’ять років, а його вартість – 5 млрд дол. Треба провести великий комплекс робіт: знайти фінансування, врегулювати проєктні, технічні, юридичні й процедурні питання, запустити будівництво.
Саме тому "Енергоатом" як базове підприємство вітчизняної ядерної енергетики та всього атомно-промислового комплексу понад рік б'є на сполох, ініціюючи переговори та консультації із закордонними партнерами, готовими поставити технології й реакторне обладнання для нових атомних енергоблоків.
Ми досягли перших результатів, підписавши з американською компанією Westinghouse у присутності президента Володимира Зеленського меморандум про будівництво п’яти енергоблоків за технологією АР1000, яка сертифікована одним з найавторитетніших органів у сфері ядерної енергетики Комісією з ядерного регулювання США (NRC).
Уже за три місяці в Києві були підписані дві перші угоди щодо будівництва двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС.
Для атомників переваги АР1000 очевидні.
Реактори АР1000 мають потужність 1 100 МВт і належать до покоління III+ із суперсучасними системами активної та пасивної безпеки.
Перевагою цих реакторів є високий коефіцієнт використання встановленої потужності – 93% – та збільшений паливний цикл – 18 місяців.
Реактор може працювати в маневрених режимах у діапазоні від 20% до 100% навантаження. Він складається з 50 великих та 250 малих модулів, що суттєво скорочує вартість і терміни будівництва.
Два нові енергоблоки збудують не на місці блоків №3 та №4 Хмельницької АЕС, а "з нуля" на новому майданчику на території станції. Площа дозволяє.
Водночас ми звернулися до американських партнерів з проханням обстежити недобудований енергоблок №3 ХАЕС і подумати про можливий спосіб його добудови з максимальною вигодою в економічному та політичному сенсах.
Про результати і можливі варіанти його добудови відразу повідомимо.
Загалом, за нашими розрахунками, для плавної заміни потужностей атомної генерації і задоволення попиту в електроенергії необхідно побудувати 14 енергоблоків. Три з них будуть розташовані на Хмельницькій АЕС, по одному – на Запорізькій, Рівненській та Південноукраїнській АЕС, ще вісім – на двох нових атомних електростанціях.
Можливо, звучить фантастично й нереально, особливо для скептиків і критиканів, які звикли об'єктивні оцінки замінювати ненавистю і злостивістю, але це не проблема.
Проблема в тому, що наше суспільство в стані глибокої депресії не вірить у власні сили та перемоги. Якщо ж раптом щось починає виходити і є прогрес, то приходять "експерти" і починають вигадувати якісь каверзи та міфи.
Наприклад, замість того, щоб порадіти можливості використовувати наявне нове обладнання Westinghouse, яке виготовлялося для АЕС V. C. Summer у США, що значно прискорить спорудження енергоблоків, в українських медіа почали поширювати фейки про його погану якість і невідповідність.
Вигадуються історії про неспроможність компанії Westinghouse, її нездатність будувати енергоблоки та відсутність досвіду експлуатації нової технології АР1000. Головний бенефіціар і натхненник таких публікацій очевидний.
Це сусідня країна-агресор, яка ревно стежить за успіхами "Енергоатома" і мстить за розрив 200-мільйонного договору на зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС.
Після підписання в листопаді 2021 року угод про будівництво енергоблоків у російськомовному сегменті онлайн-медіа на Westinghouse та "Енергоатом" вилили тонни бруду.
Були придумані та через державні інформагенції РФ поширені десятки фейків на цю тему. Багато з них – свідомо чи через дурість – заради хайпу передрукували українські видання і повторили українські "експерти".
Особливо "звеселив" фейк про те, що українські фахівці не здатні збудувати атомний енергоблок за технологією АР1000. Хоча насправді саме за українськими атомниками полюють хедхантери з багатьох країн.
Саме вітчизняна ядерна енергетика посідає в Європі друге місце (без урахування РФ) після Франції за кількістю енергоблоків та досвідом їх експлуатації (490 реакторо-років).
Саме українські атомники – інженери та фахівці – здатні допомогти багатьом європейським країнам відродити ядерну енергетику задля позбавлення від дефіциту енергоносіїв та залежності від Росії.
Ми обіцяли працювати 14-ма блоками в осінньо-зимовий період – ми працюємо. Буде і 15 з 15-ти. Уперше в історії. Атомники розуміють, якою ціною та зусиллями це досягнуто.
Друзі радіють, вороги ще більше ненавидять, та це не головне. Головне – що наші люди, громадяни України, та наша економіка будуть забезпечені електроенергією.
НАЕК "Енергоатом" не підведе! Слава Україні!
Автор статті – т. в. о. президента ДП "НАЕК "Енергоатом" Петро Котін