Корпоративне управління 

ТСК Верховної Ради проти продовження контракту з головою правління "Укрзалізниці". 17 грудня Тимчасова слідча комісія Верховної Ради вирішила звернутися до Кабінету Міністрівз проханням не продовжувати контракт з головою правління "Укрзалізниці" Олександром Камишіним. Про це ТСК зазначила у своєму листі до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля від 20 грудня.

[25 жовтня цього року Олександра Камишіна, який з серпня був в. о. голови правління серпня, було перепризначено головою правління. Його перебування на посаді триватиме до обрання нової наглядової ради компанії або до 31 грудня 2021 року, залежно від того, що станеться раніше.

Раніше, ми повідомляли, що Комітет з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств оголосив конкурс з відбору на посади незалежних членів наглядової ради "Укрзалізниці". Прийом документів від кандидатів тривав до 29 жовтня 2021 р. У публічному просторі відсутня інформація щодо поточного стану перебігу конкурсного відбору . – SOE Weekly.]

За словами голови ТСК Юлії Гришиної, Камишін на посаді голови правління "Укрзалізниці" не виконав укази президента, плани уряду та фінансовий план компанії на 2021 рік, а також план дій щодо Угоди про асоціацію з ЄС.

Гришина зазначила, що показники компанії сильно відрізняються від затвердженого Кабміном  фінансового  плану "Укрзалізниця" на 2021 рік, а саме :

• чистий прибуток "Укрзалізниці" склав 250 млн грн, проти 3,6 млрд грн, які передбачалися фінплано;
• EBITDA 15 млрд грн, проти 19,3 млрд грн, передбачених у фінплані; 
• доходи від продажу непрофільних активів: на кінець листопада "Укрзалізниці" склали 83,6 млн грн, в той час як фінпланом було передбачено 1,5 млрд грн.

Гришина пояснила, що "Укрзалізниця" не підвищувала зарплати своїм працівникам, що заощадило компанії 1,05 млрд грн. Також компанія отримала 3 млрд грн через відтермінування переоцінки основних засобів. Позитивна курсова різниця іноземних валют принесла компанії додаткові 1,6 млрд грн. За її словами, без цих факторів "Укрзалізниця" у 2021 році показала би збитки у 8 млрд грн.

Раніше ми описували малозрозумілу роль ТСК щодо "Укрзалізниці". Зокрема, незрозуміло, яку методологію використовувала ТСК для оцінки результатів діяльності "Укрзалізниці", її правління та наглядової ради, якщо така взагалі існувала. 

Звертаємо увагу, що парламент не виконує формальної ролі в корпоративному управлінні окремих держпідприємств. Тому було (і залишається) незрозумілим яким статус рекомендацій ТСК, а також  яким чином вони будуть реалізовані, якщо взагалі будуть. – SOE Weekly.]

Загальні збори акціонерів "Укрнафти" не відбулися вдруге. Загальні збори акціонерів "Укрнафти", які мали бути проведені 23 грудня не відбулися.

Про це заявив голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко після брифінгу 23 грудня. У ЕП зазначили, що на зборах могло бути розглянуто питання питання розділення активів "Укрнафти" між основними акціонерами. 

Раніше загальні збори акціонерів "Укрнафти" не відбулися через відсутність кворуму. Також повідомлялося, що Президент України Володимир Зеленський на прес-конференції заявив, що розподіл активів "Укрнафти" між основними акціонерами ще не затверджений, але це буде вихід із складної ситуації з історичним боргом "Нафтогазу" перед "Укрнафтою".

["Нафтогаз" володіє 50% + 1 акція "Укрнафти". Близько 42% акцій володіє група компаній, неофіційно відома як група Приват, пов’язана, зокрема, з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. – SOE Weekly.]

Президент зазначив, що без поділу "Укрнафти" існує висока ймовірність того, що компанії, які володіють акціями "Укрнафти" [компанії групи "Приват" – SOE Weekly], зможуть виграти позов проти держави щодо цих боргів.

Повноваження членів правління "Нафтогазу" продовжили ще на чотири місяці. 23 грудня Кабмін прийняв рішення продовжити повноваження  членів правління "Нафтогазу" до 28 квітня 2022 року. 

[Звертаємо увагу, що повноваження голови правління "Нафтогазу" Юрія Вітренко також закінчуються 28 квітня 2022 року. – SOE Weekly.]

28 вересня, Кабмін призначив нових членів правління "Нафтогазу": Маврикія Калугіна (радника голови правління "Нафтогазу" з питань видобутку газу), Владислава Воловика (радника голови правління "Нафтогазу"), Олену Бойченко (директорку з управління персоналом та соціальної політики "Нафтогазу") та Романа Чумака (начальника казначейського департаменту "Нафтогазу").

Ці призначення були по суті тимчасовими (три місяці). Відповідно до розпорядження Кабміну, цих членів правління призначено до прийняття новим складом наглядової ради "Нафтогазу" рішень щодо правління, "але не пізніше ніж 28 грудня 2021 р.".

23 жовтня на сайті Міністерства економіки було опубліковано оголошення про конкурсний відбір на чотири посади незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу". Прийом документів від кандидатів тривав до 6 грудня 2021 року.

[Тоді термін прийому заявок був продовжений до 20 грудня 2021 року, передбачаючи, що наглядова рада не може бути призначена до кінця цього року. У свою чергу, оскільки повноваження членів правління закінчуються, то їх необхідно продовжити. – SOE Weekly].

[Також зазначаємо, що відповідно до чинного законодавства, повноваження призначати членів правління (крім голови правління, у випадку та таких держкомпаній, як "Нафтогаз") належить до виключної компетенції наглядової ради. Таким чином, Кабінет Міністрів, швидше за все, не мав правових підстав прийняти таке рішення замість наглядової ради. – SOE Weekly. ]

Банки 

НБУ вніс зміни до положення про винагороду керівників банків.15 грудня Національний банк вніс зміни до Постанови Правління НБУ № 153 від 30.11.2020, якою встановлені вимоги щодо винагород членів правління та наглядової ради банків (у тому числі державних). 

[НБУ було внесено такі зміни: 

• Визначено принципи формування політики винагороди банку, як внутрішнього документу банку. Зокрема, передбачено, що політика винагороди має визначати практику застосування фіксованої та змінної частини винагороди, а також виплати в разі звільнення. Органом банку, відповідальним за затвердження та перегляд політики винагороди, а також контроль за її реалізацією, є наглядова рада банку.
• Розширено коло осіб, які мають обов’язково підпадати під дію Постанови Правління НБУ № 153. Крім членів наглядової ради та правління банку, НБУ поширив дію постанови також на "впливових осіб", які не є членами органів управління банку, таких як:

• керівник підрозділу внутрішнього аудиту;
• головний ризик-менеджер;
• головний комплаєнс-менеджер;
• керівник окремого підрозділу із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення,
• інша особа, професійна діяльність якої має значний вплив на профіль ризику банку (визначається банком самостійно відповідно до критеріїв, визначених у політиці винагороди). – SOE Weekly.]

Вищий антикорупційний суд заочно заарештував екс-голову "ПриватБанку". Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою екс-голові "ПриватБанку" Олександру Дубілету. Оскільки Дубілета немає в Україні, рішення було прийнято заочно.

Дубілета підозрюють у розтраті коштів банку напередодні його націоналізації та у завданні збитків на 314,9 млн доларів. Рішенням слідчого судді ВАКС повністю задоволено клопотання НАБУ та САП. Дубілет залишається у міжнародному розшуку. 

Раніше ми повідомляли, що  за словами в.о. керівника САП Максима Грищука, НАБУ оголосило у розшук колишнього голову правління "Приватбанку" Олександра Дубілета, якого підозрюють у причетності до розтрати 8 млрд грн коштів банку, перед тим, як його було націоналізовано наприкінці 2016 року.

За даними Офісу Генпрокурора, 23 лютого колишньому голові правління "Приватбанку" Олександру Дубілету було заочно пред'явлено звинувачення у розтраті майна на сумму 136 млн грн.

Екс-працівники "Укрексімбанку", які були учасниками нападу на журналістів оскржать своє звільнення у суді. Голова наглядової ради "Укрексімбанку" Оляна Гордієнко на своїй сторінці у фейсбук повідомила, що колишні працівники банку Ігор Тельбізов та Олег Осіпов, які були звільнені внаслідок інцеденту нападу на журналістів "Схем ", будуть оскаржувати своє свільнення в судовому порядку.

Гордієнко зазначила, що банк був готовий до таких дій з боку звільнених працівників. Вона підкреслила, що позиція банку стосовно рішення про звільнення Тельбізова та Осіпова залишається незмінною, оскільки їх дії порушили  принципи етики та корпоративної культури банку, призвели до значних репутаційних збитків та "репутаційної пожежі". 

Енергетичний сектор

Нафтогазу не доведеться платити 1,2 млн грн штрафу за недопущення інспекторів НКРЕКП. За даними ЗМІ, 17 грудня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг скасувала свій же штраф "Нафтогазу" у майже 1,2 млн грн за недопуск представників комісії до перевірок.

Повідомляється, що регулятор замінив "Нафтогазу" штрафні санкції на застереження щодо недопущення у подальшому порушення ліцензійних вимог та законодавства. Крім того, НКРЕКП проведе позапланові перевірки "Нафтогазу".

"Нафтогаз" повідомив, що звернувся до НКРЕКП з проханням відкласти перевірку на кілька тижнів через високу завантаженість, яка спричинена початком опалювального сезону та невиконанням деякими українськими постачальниками газу своїх зобов'язань із постачання газу через стрімке зростання цін на газ на зовнішніх ринках.

 [Ймовірно це означає, що "Нафтогаз" виступить для цих споживачів як постачальник останньої надії. – SOE Weekly.]

"Нафтогаз" прагне передати "Оператору ГТС" обов'язок з поставки дешевого технологічного газу. "Нафтогаз" домагається передачі свого зобов'язання з постачання технологічного газу [газу, необхідного облгазам для покриття виробничих і технологічних втрат – SOE Weekly] за спеціальною ціною 7,42 грн/куб "Оператору газотранспортної системи України" (ОГТСУ). Обсяг необхідного технологічного газу становить близько 1,3-1,4 млрд. кубометрів на рік.

Кабмін у проекті постанови, який є у розпорядженні ЕП, пропонує покласти спеціальни обов’язок (PSO) на "ОГТСУ" на період на період з листопада 2021 року до квітня 2022 року. У свою чергу, "ОГТСУ" наполягає, що питання забезпечення облгазів технологічним газом можливе лише шляхом покладення цього PSO на "Нафтогаз", як зазначає ЕП.

22 грудня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг тарифи на послуги з розподілу газу на 2022 рік для 40 операторів газорозподільних систем на рівні 7,42 грн. за кубометр. До цього облгази мали купувати газ на покриття виробничих і технологічних втрат у постачальника останньої надії (ПОН), функцію якого виконує "Нафтогаз". На сьогоднішній день вартість газу на ПОН становить 80 грн за кубометр.

У розпорядженні ЕП також є висновок НКРЕКП, у якому регулятор категорично заперечує ухвалення постанови у зазначеній редакції. У НКРЕКП зазначають, що документ суперечить закону про ринок природного газу.

На думку співрозмовників ЕП у Кабміні, накладення такого PSO на "ОГТСУ" стане порушенням критеріїв його сертифікації як незалежного оператора системи передачі. Це може послужити підставою для скасування цієї сертифікації регулятором.

[Відповідно до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами, витрати, пов’язані з цілями державної політики, мають фінансуватися державою та розкриватися. Витрати на PSO, описані вище, не фінансуються державою, але, як очікується, будуть фінансуватися державними підприємствами, що порушує Керівні принципи ОЕСР. - SOE Weekly.]

Кабмін виділяє ще 300 млн грн з держбюджету на виплату заробітної платні шахтарям. Кабінет міністрів погодив пропозицію Верховної Ради виділити з держбюджету 300 млн грн на виплату заробітної плати шахтарям державних вугільних компаній.

17 грудня 307 народних депутатів проголосували за звернення до Кабміну з проханням виділити з резервного фонду держбюджету 300 млн грн на зарплату шахтарів. 

Раніше Міністерство економіки домовилося з керівництвом "Центренерго", що компанія до кінця тижня перерахує державним вуглевидобувним підприємствам близько 700 млн грн.

А 8 грудня Міністерство енергетики перерахувало державним шахтам 300 млн грн на виплату зарплат шахтарям. Міненерго також звернулося до Кабміну з проханням перерозподілити ще 90 млн грн на зарплати шахтарям за рахунок економії за іншими програмами Міненерго, які фінансуються з держбюджету. Тоді, у міністерстві також повідомили, що працюють разом з "Центренерго" над можливими додатковими виплатами державним вугільним компаніям, оскільки ці кошти можуть бути спрямовані на виплату заробітної плати.

Також нагадуємо, що Держказначейство за ініціативи Міністерства енергетики спрямувало на рахунки десяти вугледобувних підприємств 653 млн грн для виплати заробітної плати шахтарям. Серед цих десяти були вищезгадані ДП "Шахта ім. М.С. Сургая", ПАТ "Лисичанськвугілля", ДП "Торецьквугілля" та ДП "Первомайськвугілля".

[Дії, що сприяють певним державним підприємствам, таким як державні вугільні шахти в даному випадку (або несприятливі для інших, таких як "Центренерго" в даному випадку), порушують принцип рівних умов Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами. – SOE Weekly.]

Наскільки ми розуміємо, Міненерго вже витратило 653 млн грн у серпні та 1 млрд грн у листопаді-грудні на заборгованість із заробітної плати та/або майбутню зарплату шахтарів. Крім того, з цією самою метою просять ще 1 млрд грн.

Серпневі платежі здійснено як перерозподіл витрат з однієї статті витрат державного бюджету "Заходи щодо ліквідації нежиттєздатних вугледобувних підприємств на іншу статтю витрат "Реструктуризація вугільної промисловості". Іншими словами, замість того, щоб витрачати гроші на ліквідацію чи реструктуризацію збиткових вугільних шахт, уряд вирішив витратити ці ж гроші на покриття їх операційних витрат.

Зазначимо, що в постанові Кабміну "Про затвердження критеріїв оцінки кваліфікації державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі" передбачено положення, що дозволяє державну допомогу на покриття операційних витрат шахт до 1 вересня 2022 року.

Відповідно до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами, надання державної допомоги держпідприємствам для покриття їхніх операційних витрат порушує принцип рівних умов. – SOE Weekly.]

Інфраструктура

Верховний суд не визнав борг "Укрзалізниці" перед VR Global Partners. Верховний суд визнав недійсним договір перепродажу компанії "VR Global Partners" боргу "Укрзалізниці" у розмірі 196 млн доларів перед "Промінвестбанком". Таким чином,

Верховний Суд визнав чинною постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2021 року. 

Раніше ми повідомляли, що "Укрзалізниця" заявила, що виплатить лише підтверджений борг перед "VRGP". За даними "Укрзалізниці", у 2019 році її борги перед Промінвестбанком у розмірі 153,25 млн доларів були продані "VRGP", причому угода відбулася без участі представників залізничної компанії.

В "Укрзалізниці" повідомили, що "VRGP" за українським законодавством не має статусу фінансової установи. Договір про передачу боргу від лютого 2019 року був за своєю природою договором факторингу - виду діяльності, який потребує ліцензії. 

Також в "Укрзалізниці" зазначили, що "VRGP" видавав договір факторингу за договір купівлі-продажу, і тому суд визнав договір недійсним.

За даними "Укрзалізниці", у подібних випадках максимальна ставка за користування кредитними коштами після закінчення терміну кредиту в 2014-2015 роках становить 3%, а не 10-11%. 

У відповідь "VRGP" опублікувало повідомлення про те, що "Промінвестбанк" не зобов’язаний повідомляти "Укрзалізницю" про свої плани – банк як кредитор мав повне законне право продати борг без згоди позичальника.

У "VRGP" також повідомили, що твердження "Укрзалізниці" про те, що їй не було відомо про намір "Промінвестбанку" продати кредити, є безпідставним. За вісім днів до аукціону, на якому були продані кредити, вище керівництво "Укрзалізниці", включно з її тодішнім генеральним директором Євгеном Кравцовом та його наступником Іваном Юриком, зустрілися в офісі компанії в Києві, щоб обговорити питання кредитів та майбутній аукціон із керівництвом "VRGP". На цьому засіданні керівництво "Укрзалізниці" не висловило заперечень щодо участі "VRGP" в аукціоні.

За даними "VRGP", борг був проданий на відкритих торгах, процедури яких затверджені Національним банком України. Ціну аукціону підтвердили дві незалежні оцінки, надані "Промінвестбанку", в тому числі одна від KPMG. 

Договір відповідав українському законодавству, а виручка від продажу надходила безпосередньо на рахунки "Промінвестбанку", зареєстрованого в Україні. 

Раніше Північний апеляційний господарський суд задовольнив апеляцію "Укрзалізниці", визнавши недійсним договір купівлі-продажу боргу "Укрзалізниці" від Промінвестбанку нью-йоркському інвестиційному фонду. У прес-релізі "VRGP" повідомили, що оскаржуватимуть це рішення у Верховному суді.

Рахункова палата перелічує причини збитків "Укрзалізниці" у 2020 році у розмірі 12 млрд. У звіті про результати аудиту, Рахункова палата пояснила збитки "Укрзалізниці" в розмірі 11,9 млрд грн у 2020 році такими факторами:

• 11 млрд грн було втрачено через невиконання планів доходів від вантажних перевезень;
• 7,6 млрд грн збитку через відсутність реалізації непрофільних активів;
• 5,5 млрд грн через збільшення курсових різниць;
• 3,4 млрд грн через відволікання коштів на непродуктивні витрати за обслуговування 23 укладених кредитів;
• 417 млн грн через  здійснення витрат на сплату штрафних та фінансових санкцій на виконання рішень суду.

У звіті також зазначено, що "Укрзалізниця" частково пояснила зниження обсягів перевезень пандемією Covid-19. Проте очікувалося, що компанія отримає 7,6 млрд грн за продаж непрофільних активів – план, який керівництво так і не виконало.

Також, за даними Рахункової палати, "Укрзалізниця" витрачає сотні мільйонів гривень на гуртожитки та санаторії, хоча на частину земель та майна у неї відсутні правовстановлюючі документи. Ці активи стають об’єктами несанкціонованого заволодіння приватними особами.

За підсумками 2020 року "Укрзалізниця" отримала чистий збиток у розмірі 11,9 млрд грн. Тоді в компанії повідомили, що на її фінансовий результат вплинуло зменшення надходжень від вантажних та пасажирських перевезень на 10,3% та 58,3% відповідно у порівнянні з 2019 роком. 

Крім того, значні коливання курсових різниць призвели до чистого збитку в грн. 5,5 млрд проти чистого прибутку в 4,3 млрд грн у 2019 році.

На річних загальних зборах акціонерів "Укрзалізниці" 21 квітня 2021 року Кабінет Міністрів як акціонер "Укрзалізниці" розглянув результати діяльності компанії у 2019 році. Збори затвердили аудиторський звіт "Укрзалізниці", в тому числі фінансову звітність, а також звіти наглядової ради та правління за 2019 рік. 

[Ми зазначали, що це не була друкарська помилка. Річний звіт, звіти наглядової ради, звіт керівництва та розподіл прибутку затверджено за 2019 рік, а не за 2020 рік. – SOE Weekly.]

Однак немає інформації, яка б вказувала на те, що Кабмін розглядав річний звіт "Укрзалізниці", звіт наглядової ради, звіт керівництва та розподіл прибутку за 2020 рік.

[Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" затвердження річного звіту та розподіл прибутку є питаннями, які в обов’язковому порядку підлягають розгляду на річних загальних зборах акціонерів. – SOE Weekly.]

Приватизація 

Фонд держмайна втретє переносить аукціон з приватизації ОГХК. Фонд держмайна повідомив, що отримав дві заявки на приватизаційний аукціон "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії", одна з яких не відповідає вимогам чинного законодавства.

Проведення аукціону лише з одним учасником заборонено законодавством про приватизацію. Тому приватизаційний аукціон "ОГХК" визнано недійсним [втретє – SOE Weekly]. У ФДМ зазначили, що нова дата проведення приватизаційного аукціону "ОГХК" буде визначена окремо. 

[Зазначимо, що згідно з оновленим Меморандумом МВФ, український уряд взяв на себе зобов’язання розпочати тендери з продажу щонайменше трьох великих ДП до кінця грудня 2021 року, включаючи "ОГХК", "Перший Київський машинобудівний завод" та "Президент-готель".

Однак жоден з цих аукціонів не відбудеться до цього терміну. Як зазначалося вище, аукціон "ОГХК" знову перенесено. Продаж "Першого київського машинобудівного заводу" (більше відомого як "Більшовик") Антимонопольний комітет призупинив, а аукціон "Президент-Готелю" станом на сьогодні так і не оголошений. – SOE Weekly.]

Приватизаційний аукціон "ОГХК" мав відбутися 31 серпня 2021 року. Пізніше ми повідомляли, що ФДМ скасував цей приватизаційний аукціон, оскільки лише один учасник пройшов кваліфікацію після отримані заявки перевірено. Новою датою аукціону Аукціонна комісія ФДМ призначила 29 жовтня.

Тоді ЗМІ оприлюднили список учасників, які нібито зацікавлені в активах "ОГХК". Деякі з них сказали, що актив не був належним чином підготовлений до приватизації, і вони дійсно вважають умови аукціону справедливими. Інші стверджували, що початкова ціна була неадекватною. Повідомлялося, що неможливо оцінити родовища корисних копалин компанії. 

BDO Corporate Finance, радник ФДМ з приватизації "ОГХК", повідомив, що міжнародні компанії не готові брати участь в аукціоні "ОГХК", незважаючи на свою зацікавленість. 

Радники сказали, що це пов’язано з відсутністю гарантій, які б захищали інвестиції потенційних покупців. Станом на 14 грудня Кабінет Міністрів не затвердив умови приватизації аукціону "ОГХК", які б передбачали такі гарантії.