Корпоративне управління

Двох нападників на журналістів в "Укрексімбанку" звільнили одразу після поновлення на посадах. Після інциденту з журналістами в "Укрексімбанку", двох співробітників банку поновили на своїх посадах. Це директор Департаменту банківської безпеки Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки Олег Осипов. Директора Департаменту інформаційної політики Володимира Пікалова звільнили з посади.

В "Укрексімбанку" зазначили, що відповідно до трудового та кримінально-процесуального законодавства одержання працівником статусу підозрюваного/обвинуваченого у кримінальному провадженні не є законною підставою для відсторонення його від роботи або розірвання з ним трудових відносин. Раніше Тельбізова та Осіпова відсторонили від роботи на максимальний термін, передбачений законом, без оплати на час внутрішнього розслідування банку.

Пізніше ЗМІ опублікували відео, на якому Тельбізов повертається на роботу в "Укрексімбанк", а кілька десятків співробітників банку аплодують йому стоячи. Під час цієї акції, яку, схоже було, організовано заздалегідь, Тельбізов звернувся з промовою до співробітників та подякував їм за підтримку.

12 листопада голова наглядової ради "Укрексімбанку" Оляна Гордієнко на своїй сторінці у Facebook назвала поновлення Тельбізова та Осипова на посадах несправедливим, незважаючи на те, що воно відповідає трудовому законодавству. За її словами, банк зробить усе можливе, аби люди, які своїми діями нанесли безпрецедентну шкоду репутації банку, не могли продовжувати робити це далі.

Пізно ввечері того ж дня "Укрексімбанк" повідомив, що наглядова рада на своєму позачерговому засіданні, вивчивши обставини інциденту, який відбувся 11 листопада 2021 року в головному офісі банку за участю Тельбізова та працівників департаменту банківської безпеки [ймовірно йдеться про зустріч Тельбізова оплесками – SOE Weekly], прийняла  рішення звернутись до правління банку для вжиття заходів щодо негайного припинення трудових відносин Банку з Тельбізовим та Осіповим.

В повідомленні йдеться, що під час засідання наглядова рада "Укрексімбанку":

• констатувала, що своїми діями Тельбізов та Осіпов довели, що вони не здатні належним чином виконувати свої обов’язки, передбачені їхніми посадовими інструкціями внаслідок, серед іншого, нерозуміння вимог та положень Кодексу етики та корпоративних цінностей банку та наявність конфлікту між особистими інтересами та інтересами банку.
• дійшла до висновку, що подальше перебування Тельбізова та Осіпова на посадах створює загрозу для всієї системи безпеки банку та для його стабільної та безперервної діяльності в цілому, що створює істотні операційні, комплаєнс та репутаційні ризики.

Після цього правління "Укрексімбанку" на своєму позачерговому засіданні прийняло рішення негайно звільнити Тельбізова та Осіпова із займаних ними посад з власної ініціативи, застосувавши для цього підставу, передбачену трудовим кодексом, а саме виявлення невідповідності працівника займаній посаді та виконуваній роботі.

[Варто зазначити, що  якщо "Укрексімбанк" також вважає неприйнятною і поведінку співробітників банку, які тепло прийняли Тельбізова, то банк має чітко донести це до громадськості, а також провести роз'яснювальну роботу серед своїх співробітників, зокрема пояснивши, що така поведінка, вірогідно, суперечить етичним правилам банку. Зазвичай такі правила у банків викладено у кодексах етики або кодексах поведінки, контроль за дотриманням яких здійснює наглядова рада. – SOE Weekly.]

На початку жовтня наглядова рада "Укрексімбанку" відсторонила Євгена Мецгера від виконання обов'язків голови правління. Таке рішення було прийнято після інциденту з нападом на журналістів програми "Схеми" за вказівкою голови правління "Укрексімбанку" та спроби видалити відзняте із ним інтерв’ю.

11 жовтня ЗМІ повідомили, що суд помістив Мецгера та директора департаменту інформаційної політики "Укрексімбанку" Володимира Пікалова під нічний домашній арешт на два місяці.

Детальний огляд інциденту в "Укрексімбанку" та його аналіз з точки зору корпоративного управління можна переглянути тут.

Українські держпідприємства втратили 10 млрд грн у другому кварталі та отримали прибуток у 11 млрд грн у першому півріччі 2021 року. Мінекономіки оприлюднило моніторинг ефективності управління об’єктами державної власності за першу половину 2021 року. Команда SOE Weekly проаналізувала дані моніторингу.

Згідно з цими даними, держава володіє 3331 держпідприємствами (на 1 підприємство менше у порівнянні з 3332 на кінець першого кварталу 2021 року). Загальна середня кількість штатних працівників становить 697 тисяч (кількість працівників збільшилася на 13 тисяч осіб з 684 тисяч на кінець першого кварталу 2021 року).

Лише 1404 підприємства (42% від загальної кількості держпідприємств) є працюючими, порівняно з 1369 працюючими на кінець першого кварталу. Близько 1476 держпідприємств (44%) є непрацюючими. Щодо решти 451 держпідприємств (14%) інформація відсутня. Серед працюючих 832 підприємства є прибутковими, що становить 25% від загальної кількості держпідприємств.

Функцію власника для цих компаній виконують 87 суб'єктів управління. Українські держпідприємства володіють активами в розмірі 1261 млрд грн, що на 392 млрд грн (24%) менше порівняно з оціночною вартістю активів на кінець першого кварталу 2021 року. Нам невідомі причини такого суттєвого зменшення вартості активів.

У першому півріччі 2021 року сукупний прибуток держпідприємств становив 11 млрд грн (за неаудійованою звітністю). У першому кварталі 2021 року цей прибуток становив 20,6 млрд грн (за неаудійованою звітністю), що свідчить про те, що у другому кварталі 2021 року держпідприємства зазнали збитків на майже 10 млрд грн.

[Наголошуємо, що результати за півроку базуються лише на проміжній фінансовій звітності, яку не було перевірено аудиторами. За результатами річного аудиту можна буде отримати більш достовірну картину, яка може відрізнятися від тієї, що була зазначена в проміжній фінансовій звітності. – SOE Weekly.]

Розкриття зарплатних відомостей.5 листопада українські держпідприємства повинні були оприлюднити інформацію про винагороду наглядових рад та керівників у відповідності до нещодавно прийнятого закону, який вимагає оприлюднення цих даних.

Станом на 8 листопада свою звітність опублікували лише шість держпідприємств із топ-15, а також чотири державні банки.

Серед компаній, які оприлюднили дані, середня місячна винагорода члена наглядової ради становила 305 тис. грн на місяць. Найменша винагорода була в "Укргазбанку" (129 тис. грн.); найвища — у "ПриватБанку" (692 тис. грн.).

Серед топ-менеджерів найнижчу винагороду отримав голова правління "Нафтогазу" (51 тис. грн на місяць); найвищу — голова правління "ПриватБанку" (1,1 млн грн на місяць). Для порівняння, у 2020 році базова частина винагороди попереднього голови правління "Нафтогазу" становила в середньому 525 тис. грн на місяць.

Зауважте, що ці розрахунки є орієнтовними і до них слід ставитися з обережністю. Зокрема, формати звітності різняться від підприємства до підприємства: одні компанії звітували про винагороду, нараховану у жовтні, а інші — про винагороду, виплачену у жовтні. В останньому випадку це може бути винагорода за вересень, жовтень або за весь третій квартал.

Зауважимо, що опубліковані дані не дозволяють жодним чином простежити зв’язок між винагородою керівництва та результатами роботи держпідприємств. Для встановлення такого зв’язку потрібно знати:

• цілі, встановлені для держпідприємства його суб'єктом управління;
• як ці цілі трансформуються у конкретні цільові показники для топ-менеджменту;
• чи/як було досягнуто цільові показники та яку винагороду за це було встановлено / яких санкцій було вжито.

Закон також містить низку недоліків. По-перше, закон не покрив усі держкомпанії і не відповів на запитання, за який період компанії повинні публікувати відповідну інформацію на своїх сайтах.

Із суто технічної точки зору, держкомпанії можуть оприлюднювати інформацію про винагороду, яку керівник отримав за день, за позаминулий рік або будь-який інший період для розкриття такої інформації.

По-друге, санкція за невиконання вимог закону становить всього від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 340 грн до 850 грн. Це навряд чи забезпечить розкриття винагород тих керівників (членів наглядової ради), компанії яких не бажають цього робити.

Верховна рада на засіданні 8 вересня підтримала у другому читанні законопроєкт № 3952. Закон вимагає оприлюднювати інформацію про винагороду керівників та членів наглядових держкомпаній.

Він вносить зміни до законів України "Про захист персональних даних" та "Про доступ до публічної інформації". Так, публічною інформацією вважатимуться дані про структуру, принципи формування та розмір оплати праці та винагороди керівників держкомпаній.

Також законом передбачено обов’язок щомісяця оприлюднювати інформацію про винагороди керівництва на сайтах держкомпаній.

[Відповідно до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління підприємств державної форми власності державні підприємства повинні звітувати та розкривати ключову інформацію фінансового і нефінансового характеру щодо своєї діяльності відповідно до передової практики корпоративного розкриття інформації, включаючи рівень винагороди керівників та членів наглядової ради державного підприємства.

Проте, у відповідності до передової практики реалізація вищезазначеного принципу ОЕСР відбувається через річний звіт підприємства, у якому, серед іншого, міститься інформація про принципи та розміри винагороди менеджменту та членів наглядових рад.

Звертаємо увагу, що чинне законодавство України уже містило вимоги щодо розкриття винагороди членів наглядової ради та керівників державних підприємств для:

• державних банків - у Постанові НБУ № 153 від 30.11.2020; 
• державних унітарних підприємств - у статті 73 Господарського кодексу України;

Схожі вимоги також передбачено й для акціонерних товариств - у Рішенні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) № 659 від 25.09.2018. Проте, на практиці вони не обов’язково поширюються на державні акціонерні товариства. 

З метою належного впровадження Керівних принципів ОЕСР у цій частині, було б ефективніше:

• Ініціювати наступні зміни до законодавства, які запровадять правильні механізми розкриття інформації про винагороду керівників та членів наглядової ради держкомпаній, а саме у річних звітах та у спеціальних звітах про винагороду:
• поширити дію рішення НКЦПФР № 659 від 25.09.2018 на всі акціонерні товариства із часткою державної власності більше 50%;
• запровадити вимоги до розкриття інформації (не лише про винагороду керівників та членів наглядової ради) державними підприємствами через річні звіти;
• передбачити відповідальність за нерозкриття інформації державними підприємствами.

• Забезпечити виконання законодавчих вимог щодо розкриття інформації (не лише про винагороду) держкомпаніями, у т.ч. передбачити відповідальність за нерозкриття інформації. – SOE Weekly.] 

АМПУ шукає незалежних членів до наглядової ради. Комітет з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств (т. зв. номінаційний комітет) оголосив конкурсний відбір на дві посади незалежних членів наглядової ради "Адміністрації морських портів України" ("АМПУ"). Прийом документів від кандидатів триває до 29 листопада 2021 року.

Наглядова рада "АМПУ" наразі складається з п’яти членів, при цьому два місця є вакантними.

Державні підприємства в цілому є менш прибутковими за приватні компанії – дослідження. Центр економічної стратегії опублікував аналіз даних за 10 років, який показує, що в Україні держпідприємства є менш прибутковими, аніж приватні компанії.

ЦЕС порівняв рентабельність власного капіталу держпідприємств (ROE) із медіанними значеннями для приватних компаній у відповідних галузях та відповідних роках. 61,1% держпідприємств мали рентабельність капіталу, нижчу за медіанну рентабельність капіталу приватних компаній.

Енергетичний сектор

"Центренерго" об’єднають з державними шахтами в рамках підготовки до великої приватизації. За повідомленням ЕП, Кабінет міністрів відновив "Енергетичну компанію України" ("ЕКУ"), створену у 2004 році та заплановану на ліквідацію у 2014 році. Акції уряду в "Центренерго" та державних шахтах будуть передані "ЕКУ" та об’єднані в єдину структуру.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, об’єднання забезпечить безперебійне постачання вугілля "Центренерго", спростить продажі, рівень розрахунків та створить можливості для модернізації.

"ЕКУ" раніше керувала корпоративними правами держави в секторі електроенергетики.

Раніше "Центренерго" повідомляло про збиток у розмірі 591,2 млн грн за першу половину 2021 року. Компанія входить до переліку підприємств на приватизацію.

Приватизація 

"Електронмаш" приватизували майже за 1 млрд грн. 12 листопада Фонд держмайна продав єдиний майновий комплекс ДП "Електронмаш" на приватизаційному аукціоні за 970 млн грн.

Аукціон проходив за процедурою малої приватизації (для об'єктів приватизації вартістю менше 250 млн грн), тобто був організований через Prozorro.Sale. Стартова ціна "Електронмашу" становила 66,7 млн грн, тобто під час аукціону зросла в 15 разів. В аукціоні взяли участь 22 претенденти.

На той час, коли цей випуск SOE Weekly готувався до публікації, детальна інформації про переможця у публічному просторі була відсутня.

Інші сектори

Аграрний фонд підтвердив, що втратив 2,14 млрд грн. В "Аграрному фонді" підтвердили Марліну, що компанія безповоротно втратила 2,14 млрд грн, коли "Брокбізнесбанк" був визнаний неплатоспроможним у 2014 році. "Брокбізнесбанк" не повернув гроші, розміщені "Аграрним фондом" на депозитах у банку.

Національний банк України у 2014 році розпочав процедуру ліквідації "Брокбізнесбанку". Фонд гарантування вкладів фізичних осіб визначив, що "Аграрний фонд" буде сьомим у черзі на повернення своїх вкладів. У червні 2019 року гарантовані виплати вкладникам завершилися, і "Аграрний фонд" так і не отримав своєї частки.

80% акцій банку "Брокбізнесбанк" належало олігарху Сергію Курченку, який за даними Генпрокуратури є причетним до відмивання коштів кількох українських банків.

[Наразі немає обґрунтування того, чому держава володіє таким держпідприємством як "Аграрний фонд". Це також суперечить заявленим урядом Основним засадам політики державної власності. Оскільки послуги, які надає компанія, є легко доступними від приватних постачальників на конкурентному ринку, "Аграрний фонд" слід приватизувати або ліквідувати. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що у першому півріччі 2021 року "Аграрний фонд" отримав прибуток у розмірі 8 млн грн. Цей результат спирався на проміжну, неаудовану фінансову звітність.

Аудит "Аграрного фонду", який було проведено Державною аудиторською службою за 2018-2019 роки та згодом опубліковано Марлін, виявив фінансові порушення та втрату активів у компанії на загальну суму 2,17 млрд грн.

У 2020 році "Аграрний фонд" поніс збитки у 200 млн грн.