Минулого тижня уряд переформатував правління НАК "Нафтогаз України", завдяки чому операційний контроль над компанією безроздільно перейшов у руки Юрія Вітренка.

З одного боку, це його безумовна перемога над опонентом Адрієм Коболєвим. З іншого – така ж безумовна відповідальність за все, що буде надалі відбуватися з "Нафтогазом".

Першими випробуваннями для команди Вітренка стануть боротьба за збереження ролі України як транзитера російського газу в Європу і нарощування внутрішніх показників його видобутку.

На розв'язання цих проблем можуть піти роки, але можливість показати швидкий результат у верхівки "Нафтогазу" теж є. Це проходження найближчого складного опалювального сезону під прапорами штучного стримування цін на газ для населення.

"Нафтогаз" уже заявив про підтримку фіксованого тарифу на рівні, який у чотири рази менший за реальні ціни, і джерело компенсації майбутніх мільярдних збитків уже знайдене.

Минулого тижня Кабінет міністрів запустив механізм переказу "Нафтогазу" 50 млрд грн, донором яких стане "Оператор газотранспортної системи".

Команда молодості вашої

Перезапуск правління "Нафтогазу" почався з відходом старої команди на чолі з Отто Ватерландером.

Минулого тижня вакантні місця були заповнені новими людьми: Оленою Бойченко (HR-напрям), Владиславом Воловиком (юрист), Романом Чумаком (фінанси) і Маврикієм Калугіним (видобуток та реалізація газу).

Жоден новий член правління, на відміну від попередників, не є окремою "бойовою одиницею", усі вони підпорядковані жорсткій вертикалі голови правління Юрія Вітренка.

У цьому влада зіграла свою роль двічі.

Уперше – коли погодилася затвердити всіх кандидатів, запропонованих главою правління.

Вдруге – коли дозволила Вітренку проводити кадрові перестановки в компанії своїм одноосібним рішенням без погодження з наглядовою радою.

Останнє рішення створило враження узурпації влади в компанії її першою особою, але про розширення повноважень не йдеться.

Дозволивши Вітренку самостійно визначати кадрову політику в "Нафтогазі", уряд лише відновив колишній функціонал голови правління НАК, якого той був позбавлений рішенням наглядової ради НАК від 13 травня 2021 року.

Це сталося на старті конфлікту між ними, коли близька до Андрія Коболєва наглядова рада прагнула зберегти кістяк його управлінської команди в компанії.

Що зміниться в "Нафтогазі" піісля зміни складу правління? Імовірно – модель ухвалення рішень.

"Раніше (при колишньому правлінні – ЕП) у нас були складні дискусії. Сварки з хати не виносили, але рішення ухвалювалися в ході конструктивних конфліктів.

Зараз (при новому правлінні – ЕП) дискусій не буде, усі члени правління будуть робити те, що їм скаже Вітренко", – так бачить нову вертикаль "Нафтогазу" один з колишніх членів правління компанії.

З огляду на статус звільненого, ця оцінка значною мірою суб'єктивна.

Проте беззаперечний той факт, що зараз, коли вся повнота влади в "Нафтогазі" перейшла до команди Вітренка, на неї ж лягла і вся відповідальність за проблеми, з якими зіткнеться компанія.

Труба допоможе 

Перший виклик – проходження опалювального сезону. На цей період, що триває з жовтня до березня, потрібно близько 19 млрд куб м газу. З них Україна має лише 15 млрд куб м. Ще 4 млрд куб м потрібно докупити і це справжня проблема.

Минулого тижня спотова ціна на газ перевищила 1 100 дол (30 тис грн) за тис куб м, що в перерахунку на 4 млрд куб м становить понад 120 млрд грн.

Швидше за все, грошей знадобиться менше, бо 30 тис грн за тис куб м – це спекулятивна ціна, викликана низькими запасами газу в Європі.

Утім, навіть якщо котирування в кілька разів скоротяться, на купівлю 4 млрд куб м палива "Нафтогаз" має витратити десятки мільярдів гривень.

Де їх брати? На це питання відповів Кабмін, ухваливши минулого тижня відповідну постанову.

Документ пропонує "Нафтогазу" укласти угоду з державним "Оператором газотранспортної системи України" "про визначення порядку виплати "Оператором" компенсації необхідного доходу у зв'язку зі зміною ліцензіата діяльності з транспортування природного газу, а також укладення додаткових угод до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі "Оператора".

У перекладі з бюрократичної мови це означає, що після укладення цих угод НАК отримає відшкодування за втрату контролю над газотранспортною системою у 2019 році в результаті анбандлінгу.

За даними джерел ЕП, загальний розмір компенсації становитиме 51 млрд грн, основна частина якої (48 млрд грн) буде виплачена "Оператором ГТС".

Досі планувалося, що цю суму "Оператор" буде виплачувати рівними частинами, по 9,6 млрд грн, протягом п'яти років. Зараз концепція передбачає виплату 48 млрд грн у 2021 році.

"З цієї суми на рахунках "Оператора" є тільки 30 мільярдів гривень (у вигляді чистого прибутку за останні півтора року роботи – ЕП). Відсутні 18 мільярдів "Оператор", швидше за все, позичить", – каже джерело ЕП в "Нафтогазі".

В "Операторі ГТС" цю інформацію підтвердили, але від запланованої екстреної виплати там не в захваті.

"Ми виконаємо рішення акціонера (уряду – ЕП), але основне завдання "Оператора" – забезпечити безаварійну роботу ГТС. У нас повинно бути достатньо коштів для ремонтів, техобслуговування труби і необхідних капітальних інвестицій", – повідомив ЕП представник компанії.

Навіщо змушувати "Оператора" віддавати всі свої гроші і ще й брати кредит? Тому що "Нафтогазу" нема за що купувати необхідні для опалювального сезону обсяги газу, про що компанія не соромиться публічно говорити.

Здавалося б, тут команді Вітренка можна все звалити на команду попередника Коболєва, при якому НАК уперше за останні п'ять років закінчив рік зі збитком (19 млрд грн).

Зрештою, за підсумками 2021 року фінансові показники "Нафтогазу" можуть виявитися ще сумнішими. Принаймні, для цього створені всі передумови.

Вітренко публічно підтримує продаж газу побутовим споживачам по 7,4 грн за куб м, хоча поточна спотова ціна на ринку перевищує 30 грн за куб м. Різниця між цими цифрами – прямі збитки державної компанії.

Але кого це цікавить, коли президент країни, з подачі якого Вітренко пів року тому був специфічно призначений главою "Нафтогазу", орієнтований на соціальні тарифи в усіх сферах економіки.