Коли в Україні все буде онлайн: який бізнес запровадив "Дію" та до кого можна ходити без паперів

6 серпня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає цифровізацію всіх публічних послуг в країні.

Документ набере чинності 7 листопада. З цієї дати починається впровадження режиму paperless ("без паперів"), який має завершитись у 2024 році. З цього часу жоден держорган не матиме права вимагати у вас паперові довідки, бо вся інформація про вас буде в реєстрах.

Також з 23 серпня цього року, щоб підтвердити свою особу в державних і приватних установах, достатньо пред'явити цифрові документи у застосунку "Дія".

Отже, незабаром паперові документи зовсім відійдуть у минуле.

Готуватися до цієї події у профільному Міністерстві цифрової трансформації почали задовго до ухвалення закону. Рік тому відбулася презентація оновленої "Дії", яка надала можливість бізнесу долучитися до сервісу.

За цей час партнерами "Дії" стали сотні організацій. Із застосунком можна пройти реєстрацію на літак, відкрити рахунок у банку, оформити послуги мобільного оператора на контрактній основі.

Однак до завершення проєкту "Цифрова держава" ще далеко. Документи з додатка приймають половина банків і лише кожне третє міністерство. Ознайомитися з матеріалами справи сторони можуть лише в одному з 38 судів, з поміж майже 800 існуючих.

Очевидно, за місяць влада не зможе покрити країну цифровими документами. Як мінімум, через те, що за внутрішніми KPI Мінцифри повний перехід України в цифровий формат надання публічних послуг відбудеться до 2024 року.

Де і як бізнес запроваджує цифровізацію публічних послуг та в яких випадках без паперових документів не можна буде обійтися навіть після 7 листопада?

Банки

Першими після презентації Diia Summit 5 жовтня 2020 року до застосунку приєдналися державний Приватбанк та приватний Monobank. "Протягом першого ж дня отримали понад десять заявок від інших банків", – пригадує керівник напрямку впровадження в Мінцифрі Денис Іванов.

Послуги банків, які українці можуть отримати з використанням цифрового застосунку, поділяються за форматом обслуговування: онлайн та офлайн.

Наприклад, із 75 присутніх на ринку банків опція дистанційного відкриття рахунків доступна в п'ятьох установах. За даними Мінцифри, цю послугу надають Monobank, А-банк, банк "Глобус", Альфа-банк та ПУМБ.

Для дистанційного відкриття рахунку достатньо завантажити застосунок одного з цих банків та при заповненні інформації обрати функцію "ідентифікуватися за допомогою цифрових документів в "Дії"".

Асортимент послуг, які можна отримати у відділеннях, значно ширший. Базовий комплект – це ідентифікація особи при здійсненні платежів (у тому числі погашення кредиту, поповнення депозиту, грошові перекази) та видачі коштів.

Також можна взяти кредит або отримати виплати від Фонду гарантування вкладів фізосіб. Правда, такі опції є не у всіх банках-партнерах проєкту.

""Дію" можна використати для платежів, формування юридичної справи. Плануємо реалізувати інтеграцію і при оформленні кредитів", – зазначив член правління з розвитку роздрібного бізнесу "ОТП банку" Олег Клименко.

Загалом підключення банків до програми кульгає. Отримати послуги за застосунком можна у відділеннях лише 16 установ. Серед партнерів відсутні державні Укрексімбанк, Укргазбанк та орієнтований на населення Ощадбанк.

"В Ощадбанку дуже важкі процедури погодження", – пояснює Іванов. За його словами, до кінця 2021 року партнерами "Дії" стануть ще сім банків.

Опитані ЕП фінансові установи зацікавленні у використанні цифрових документів при взаємодії з клієнтами. Особливо ті, які орієнтуються на фізосіб.

Банки займались впровадженням "Дії" здебільшого силами внутрішнього IT ресурсу. Наприклад, у "Креді Агріколь" на це пішло декілька тижнів. А в "Ідея банку", між початком обслуговування в касах по документах з "Дії" та переходом до складніших операцій пройшло декілька місяців.

"Для Ibox Bank робота з державним підприємством "Дія" не принесла ніякого фінансового навантаження, крім планового розширення нашого штату IT-департаменту", – зазначив голова правління банку Петро Мельник.

Торгівля

Єдина опція "Дії", якою користується ритейл у відносинах з клієнтами, – це перевірка віку осіб при купівлі товарів, на які діють обмеження. Наприклад, цигарки та алкоголь дозволено продавати тим, хто досягнув 18-річного віку.

Працювати з "Дією" можуть лише 16 мереж продуктових магазинів та супермаркетів. У списку наразі відсутні як популярні в країні бренди (Novus, "Ашан", "Екомаркет"), так і менш відомі мережі ("Рукавичка", "Делві").

"З "Рукавичкою" та "Ашаном" ідуть перемовини. Novus був одним з перших ритейлерів, з ким почалися перемовини. Зараз вони закуповують обладнання, зокрема, для облаштування кас самообслуговування. Підключення Novus очікується до кінця 2021 року", – кажуть у Мінцифри.

Долучення до проєкту магазинів з продажу техніки залежить не від ритейлерів, а від організацій, які під їх дахом надають супутні фінансові послуги. Мова йде про перевірку даних при оформленні кредитів та договорів страхування.

У списку партнерів "Дії" уже є "Цитрус", can.ua, "Фокстрот" та Moyo. При цьому відсутня низка великих компаній: "Алло", "Ельдорадо" та Comfy.

"При оформленні кредитів клієнта через "Дію" ідентифікують банки-партнери, тому питання інтеграції з "Дією" вирішуються на боці банків-партнерів", – пояснили в Comfy причину того, чому не планують прямої інтеграції з "Дією".

У Moyo "Дію" використовують і в офлайн-мережі, і в інтернет-магазині. Серед основних операцій – перевірка особи при отриманні сплаченого замовлення, а також при оформленні покупок у кредит.

В одному з магазинів електроніки ЕП пояснили, що підключатися до "Дії" є сенс лише для тих ритейлерів, які мають власну фінансову компанію, що видає роздрібні кредити на техніку. В іншому випадку використання застосунку в цій сфері зведеться до перевірки документів покупця при поверненні ним товару.

Державні органи

Державний сектор, який використовує "Дію", можна поділити на три складові: суди, центри надання адміністративних послуг та інші державні органи.

Рівень покриття перших – 3,5%. За даними Державної судової адміністрації, в Україні працюють 760 судів, а документи з "Дії" приймають лише 38.

За допомогою додатка можна подавати документи, знайомитися з матеріалами справи, брати участь у судових засіданнях, або просто потрапити у будівлю суду.

Ситуація з ЦНАПами значно краща: партнерами "Дії" є переважна більшість центрів надання адмінпослуг. Із зареєстрованих в Україні понад 800 ЦНАПів застосунок працює у 706: треба сканувати код та поділитися копією цифрового документа через застосунок.

В інших державних установах все набагато гірше. Лише в шістьох відомствах, включаючи уряд, за допомогою "Дії" можна потрапити до їх будівель.

Серед перелічених партнерських з "Дією" установ є всі 25 центрів зайнятості та всі 25 центрів обслуговування платників податків, однак відсутня більшість міністерств та майже всі підпорядковані уряду органи виконавчої влади та обласні адміністрації, Національний банк, Верховна Рада та Офіс президента.

Чому державні органи неохоче підключаються до "Дії"? У Мінфіні цей процес не почався, бо його внутрішні документи не передбачають надання публічних послуг. "Міністерство фінансів на даний час не планує підключення до інтегрованої системи електронної ідентифікації "Дія", – розповіли в Мінцифри.

Співрозмовники ЕП зазначають, що підключення до "Дії" неможливе без рішення керівництва, яке, зокрема, стримується необхідністю створення відповідальних за це підрозділів. Та бідкаються, мовляв, Мінцифра забрала всі грантові кошти на цифровізацію, а бюджетних грошей не вистачає.

На момент виходу публікації Мінцифри не відповіло на запит ЕП щодо обсягів та джерел фінансування проєкту "Дія".

Після виходу публікації редакція отримала відповідь Мінцифри, з якої слідує, що на розробку та модернізацію "Дії" протягом 2020-2021 років витрачено 48,4 млн грн бюджетних коштів. Впродовж 2019-2021 років на створення та модернізацію порталу додатково витрачено 27,6 млн грн коштів від проєктів міжнародної технічної допомоги. Останню надавали через урядові організації США, Швейцарії та Швеції.

"У нас є пріоритети уряду, проєкти міжнародної технічної допомоги працюють щоб допомогти реалізувати такі пріоритети. І допомагають всім, і Мінцифрі, і Мінюсту, і ДІАМ (Державна інспекція архітектури та містобудування - ЕП). Тобто грантові кошти не виділяються напряму Мінцифрі. Донори виділяють фінансування на цифровізацію для кожного органу окремо", - заперечили у відомстві.

Транспорт

В українських аеропортах "Дію" приймають лише на внутрішніх рейсах. При вильоті за межі України пасажирам необхідно пред'являти закордонні паспорти, оскільки для використання за кордоном е-паспорта для виїзду за кордон необхідно визнання цифрового українського документа іншими країнами та забезпечення можливості його перевірки.

В Україні працюють 20 аеропортів, і як заявили в Мінцифрі, застосунок приймають всі які здійснюють внутрішні перельоти.

В аеропорту "Бориспіль" ЕП розповіли про наміри купити планшети для використання "Дії" на службових пропускних пунктах та у бюро перепусток для потрапляння на режимний об'єкт, де зараз використовують паперові паспорти.

Партнерство з "Дією" мають лише три авіаперевізники: Міжнародні авіалінії України, Sky Up та Windrose. Завдяки цьому реєстрація на рейс, здавання багажу та посадка на літак може здійснюватися за допомогою додатка.

"Дію" приймають і шість наземних перевізників: "Укрзалізниця", Autolux, Ecolines, Guncel Lines, "Рем транс" і ТОВ "ВТЛ". Щоправда, остання невдовзі втратить статус партнера, оскільки "компанія лише протестувала функціонал і фактично не користується".

Примітно, що компанія "Рем транс" надає складські, митні та експедиторські послуги, а ТОВ "ВТЛ" надає транспортні послуги, не пов'язані з перевезенням пасажирів.

"До перевізників належать і компанії, які перевозять вантажі. Деякі компанії вимагають копії документів під час надання послуги", – відповіли в Мінцифри.

У наземних перевезеннях пасажири за допомогою "Дії" можуть придбати квитки і пройти посадку. Додаток приймається лише на внутрішніх маршрутах.

Де ще використовується "Дія"

Список партнерів проєкту широкий, однак повністю охопити певний сектор вдалося лише в сегменті мобільного зв'язку. Головним чином – для підключення клієнтів до контрактної форми обслуговування.

У lifecell зазначили, що їх абоненти можуть відновити втрачену sim-картку, підтвердивши особу через "Дію". У "Київстарі" застосунок можна використати при переході абонентів від інших операторів без втрати номера.

Працюють з "Дією" 60 готелів та 4 туристичні компанії. Клієнти готелів можуть швидше заселитися – необхідно лише зісканувати код застосунку на рецепції, а клієнти туристичних фірм мають можливість швидше оформити страховку.

Співпраця з 46-ма комунальними організаціями зводиться до зміни через смартфон постачальника. Один з партнерів "Дії" – державний "Нафтогаз".

Потроху цифровізуються і заклади освіти. За даними Держстату, в Україні налічується 280 університетів, з яких лише 24 є партнерами "Дії".

"Студенти, працівники університету та громадяни за допомогою сканування QR-коду можуть поділитися копією цифрових документів у вигляді інформації, що міститься в державних реєстрах, завіреної електронним цифровим підписом "Дії", – йдеться в повідомленні Прикарпатського національного університету.

Долучилися до прогресу й всього 19 лікарень, з яких 8 - державні. За допомогою застосунку заклади перевіряють дані пацієнтів, з якими укладають угоди.

Новоспеченим батькам "Дія" дозволяє скористатися послугою "єМалятко". За заявою, поданою на порталі, можна зареєструвати народження дитини та отримати до дев'яти державних послуг від різних органів влади.

Поштові компанії представлені "Новою поштою", "Укрпоштою" та SAT. Тут "Дію" використовують для перевірки особи клієнта при отриманні посилки.

Серед партнерів "Дії" є також 10 розважальних закладів. Там додаток дозволяє перевірити вік клієнта і наявність у нього COVID-сертифіката.[BANNER2]

Можна скаржитися

Протягом останнього року бізнес і держоргани могли відмовити власникам цифрових паспортів у наданні послуг. Мінцифри це лише фіксувало.

"Ми фіксуємо всі скарги. Часто відмови є не саботажем, а лише необізнаністю. Наприклад, керівництво не довело до відома. Якщо це тягне на суттєве порушення прав громадян, звичайно, ми говоримо про відповідальність. До суду громадяни ще не зверталися", – розповідає Іванов.

У листопаді, коли закон набуде чинності, і всі надавачі публічних послуг будуть зобов'язані приймати цифрові документи, скарг стане більше. У Міністерстві цифрової трансформації для цього є спеціальна служба підтримки.

Паперовий паспорт знадобиться лише при перетині кордону (крім випадків необхідності підтвердження особи громадянина України при в’їзді в Україну); при в'їзді на тимчасово окуповану територію України та виїзді з неї; при в'їзді, перебуванні, проживанні або пересуванні в межах прикордонної смуги та виході в територіальне море.

Публікація доповнена коментарем Міністерства цифрової трансформації про обсяги фінансування порталу "Дія".