Китайський гігант нерухомості Evergrande на межі дефолту і тягне за собою інших. Чи варто готуватися до світової кризи?

Китайський девелопер Evergrande володіє 1300 проєктами нерухомості у 280 містах Китаю. У компанії працюють 200 тис співробітників, а кількість непрямо створених холдингом робочих місць становить 4 млн.

Створена у 1996 році Evergrande Group постійно нарощувала обсяги будівництва, не в останню чергу – завдяки доступу до кредитних ресурсів та високому попиту мешканців Китаю на житлову нерухомість.

Група також виробляє електромобілі та інші товари, надає послуги медичного страхування та інтернет-послуги.

Компанія навіть володіє 60% акцій футбольного клубу "Гуанчжоу", який ставав багаторазовим чемпіоном Китаю, а у 2016 році був визнаний найдорожчим клубом світу.

Економічна експансія Evergrande могла тривати, однак у 2020 році сталася пандемія Covid-19, яка значно уповільнила зростання китайської економіки та сплутала всі карти китайському гіганту нерухомості.

Крім того, держава запровадила нові регуляції для боротьби із спекуляціями, що значно ускладнило роботу компанії. Через це вона не може впоратися з борговим навантаженням.

Сума фінансових зобов'язань Evergrande перевищує 305 млрд дол. Це сім річних бюджетів України або сума її трьох державних боргів.

За останній рік агентство Fitch тричі понижувало кредитний рейтинг забудовника.

Якщо рік тому його рейтинг перебував на спекулятивному рівні "В+", то на початку вересня 2021 року він скотився до "СС", що означає важкий фінансовий стан та ймовірність відмови від платежів.

Про масштаб проблем говорить і те, що власниками боргових цінних паперів забудовника є, зокрема, 70 тис людей і ще 1,5 млн осіб внесли аванс за незбудовані квартири.

Не дивно, що новини про можливий дефолт компанії призвели до протестів під головним офісом компанії. Люди вимагають повернути їм гроші.

За 2021 рік акції Evergrande подешевшали на 85%. Паніка призвела до ланцюгової реакції, яка потягнула за собою акції страхових компаній, забудовників та банків.

Дефолт Evergrande неминуче спричинить ефект доміно на світових біржах, який уже порівнюють з падінням американського інвестиційного банку Lehman Brothers під час фінансової кризи у 2008 році.

Як вплине банкрутство китайської компанії на світову економіку, чи рятуватиме забудовника влада Китаю, і чому за цією темою варто стежити?

Що не так з китайською нерухомістю 

У дев'яностих роках у Китаї почалася активна урбанізація. Якщо у 1990 році в містах жила лише чверть населення, то у 2020 році городян було вже 64%. Компанія Evergrande була заснована на початку цього буму.

Економічне зростання Китаю багато років підігрівало попит на нерухомість. Люди ставали заможнішими, охоче вкладали гроші в нове житло і впевнено брали для цього кредити.

Стабільне зростання сектору дозволило девелоперам залучати багато інвесторів. У 2006 році Evergrande увійшла до двадцятки провідних забудовників Китаю. Згодом група почала брати гроші під проєкти, не пов'язані з нерухомістю.

Боргове навантаження зростало, однак вітер для Evergrande залишався попутним.

Ціни на квартири підвищувалися, а влада "підкачувала" галузь дешевими кредитами. Державні банки всіляко підтримували забудовників, адже сектор нерухомості був важливим джерелом економічного зростання.

Разом з тим, за роки урбанізації нерухомість у Китаї перетворилася на один з головних об'єктів для інвестицій, які підігрівали ринок.

"Влада позбавила населення альтернатив для інвестування в будь-що, крім депозитів та нерухомості. Відсоткові ставки в державних банках низькі або навіть від'ємні, інвестувати за кордон не можна через обмеження на виведення капіталу.

Розмістити кошти на фондовому ринку теж важко, бо він погано пристосований до маленьких гравців і домогосподарств", – пояснює експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов.

Ціни на квартири та оренду підвищувалися, що зробило нерухомість майже недоступною для пересічних китайців. Однак темпи будівництва швидко зростали. Результат – 65 млн квартир у Китаї залишаються порожніми.

Витрати на будівництво міст-привидів необхідно покривати, тому забудовники вимушені були ще глибше влізати в борги.

Не всі гравці витримували такі умови. Показовим стало знищення 15 недобудованих хмарочосів у столиці провінції Юньнань. Проєкт збанкрутілої девелоперської компанії вартістю 154 млн дол виявився нікому не потрібним.

Політичні зв'язки Evergrande та дії влади змушували інвесторів вірити в успіх компанії та вкладати ще більше грошей. Борги компенсовувалися стрімким зростанням до того моменту, поки продажі нерухомості не почали падати.

В один момент кредити, які допомагали компанії зрости до небачених масштабів, перетворилися на великі гирі на ногах, які вона вже не здатна тягнути.

Ринок тріщить по швах

Зростання цін та велика кількість спекулятивних угод на ринку призвели до масового невдоволення громадян. На початку 2021 року влада вирішила втрутитися, почавши політику "трьох червоних ліній" для забудовників.

Пекін обмежив доступ девелоперів до кредитування, а покупців житла – до іпотеки, змушуючи компанії зменшувати своє боргове навантаження. Це мало б охолодити сектор нерухомості та "збити" ціни на житло.

Штучне охолодження ринку нерухомості наклалося на кризу попиту, спричинену Covid-19. Попит на нерухомість значно зменшився. У серпні ціни на житло в Китаї зросли лише на 0,3%, що є найменшим показником за останні пів року.

Більш показовою є криза на вторинному ринку житла. У мегаполісі Шеньчжень – найбільшому ринку житлової нерухомості в Китаї – у липні ціна на квартири впала на 15%.

Кількість угод на вторинному ринку житла в Шеньчжені впала до десятирічного мінімуму та на 77% порівняно з 2020 роком. У Шанхаї обсяги купівлі житла впали на 40%, у Пекіні – на 10%.

Цю тенденцію відчула і компанія Evergrande. За пів року її продажі знизилися на 26%.

Багато девелоперів опинилися в скруті, адже ринок не зростає, а платити кредиторам і тримачам бондів потрібно. Так само необхідно шукати гроші на закінчення проєктів, за які люди внесли аванси.

У групі ризику опинилася й Evergrande – найбільший боржник-девелопер у світі із зобов'язаннями на 305 млрд дол.

Керівництво компанії попередило, що перебуває під тиском і ризикує не виплатити відсотки за облігаціями через падіння продажів. Щоб розрахуватися, фірма пропонує кредиторам обміняти борг на об'єкти нерухомості із знижкою 28-52%.

Перша перевірка Evergrande на платоспроможність буде 23 вересня, коли компанії треба буде погасити 119,5 млн дол за двома випусками облігацій.

Навіть якщо китайський гігант впорається з цим завданням, проблему загалом це не вирішить. У березні-квітні 2022 року компанія має погасити 3,45 млрд дол. У нинішніх умовах зробити рефінансування буде вкрай важко.

Що робитиме влада Китаю

З одного боку, влада країни зацікавлена в оздоровленні сектору нерухомості та продовженні політики обмеженого кредитування, щоб "мильна бульбашка" не зростала.

З іншого боку, банкрутство в галузі, яка генерує 30% китайського ВВП, призведе до паніки в інших секторах і завдасть сильного удару по закредитованому приватному сектору китайської економіки.

Наразі уряд не схильний надавати девелоперам допомогу.

У серпні влада запросила представників Evergrande на зустріч і наказала навести лад з боргами. Водночас Народний банк Китаю закликав кредиторів компанії щомісячно зважувати фінансові ризики.

Показовими стали слова редактора провладного видання Global Times Ху Сіцзиня. Він назвав компанію Evergrande "не такою великою, щоб її рятувати".

Тим не менше, влада має всі інструменти для того, щоб утримати девелопера від дефолту. За словами Єфремова, йдеться про щонайменше три механізми.

Перший – позики від підконтрольних державі банків. Через інструменти партійного контролю влада може впливати на видачу кредитів у будь-якому розмірі на вигідних умовах.

Другий – викуп активів Evergrande державними компаніями. Навіть якщо їм не цікаві активи проблемного забудовника, влада може знайти інструменти "переконання", аби провести такі операції за заздалегідь визначеною ціною.

Отримані в результаті таких угод кошти можуть направити на погашення боргів.

Третій – пряме субсидування з бюджету. Місцеві органи влади можуть видати компанії надзвичайні позики або викупити частину її облігацій.

"Якщо влада захоче допомогти Evergrande, вона, скоріш за все, обере другий спосіб, бо він покаже відстороненість держави від приватного сектору. У короткостроковому періоді це може виправити ситуацію", – сказав Єфремов.

На який варіант піде влада і чи піде взагалі, стане відомо вже скоро. 23 вересня Evergrande повинна виплатити 35,9 млн дол купонного доходу за облігаціями з погашенням у 2025 році.

Чому всі говорять про світову кризу

20 вересня на негативних новинах про Evergrande індекс Гонконгської біржі Hang Seng упав на 3,5%. Інвестори почали масово розпродавати акції компаній, пов'язаних з нерухомістю та страхуванням фінансових ризиків.

Найменше пощастило девелоперу Sinic Holdings Group Co, який лише за день втратив 87% капіталізації. Сама Evergrande обвалилася у вісім разів.

Негативні настрої інвесторів вдарили і по криптовалютах. Bitcoin за добу впав на 7,3%.

На забудовників припадає близько половини китайського попиту на метали, тож проблеми девелоперів призведуть до падіння цін на сировину. За 20 вересня індекс гірничодобувних індійських компаній просів на 6,8%.

Це може бути тільки початком, адже в цінні папери Evergrande вклали гроші 171 банк та 121 фінансова компанія.

Дефолт компанії неминуче призведе до відпливу капіталу із сектору нерухомості та до кредитної кризи. Це значно сповільнить китайську економіку, яка і без того переживає кризу попиту, і позначиться на всій світовій торгівлі.

Найпесимістичнішого сценарію 2008 року інвестори не очікують, однак зачепити може всіх. Україну в тому числі.

"В економічній площині Україна пов'язана з Китаєм двома основними каналами: торговельним та інвестиційним.

У разі гіпотетичної масштабної кризи в КНР з відпливом капіталу відчутних проблем для України не виникне: обсяг китайських інвестицій у нас дуже малий. А от в торговельних відносинах можна очікувати помітного падіння експорту української залізної руди", – каже Єфремов.

За його словами, коли світова економіка втратить динамізм, який генерується масштабним зовнішнім попитом КНР, це неодмінно відчує й Україна.