Тиша на бурштиновому фронті: перемога держави чи закінчення переділу ринку?

Мальовниче Полісся, яке місцями більше нагадує поверхню Місяця: повалені дерева і заповнені водою ями. Раніше українцям часто демонстрували ці кадри – результати діяльності "чорних копачів" бурштину.

З приходом до влади Володимир Зеленський та його команда запевнили, що так триватиме недовго. В останні дні 2019 року набув чинності закон, який мав поставити хрест на бізнесі "чорних копачів" бурштину.

Закон закріпив кримінальну відповідальність за незаконний видобуток, збут, зберігання та переробку бурштину, легалізувавши ринок, обсяги якого оцінювалися 300 млн дол. Щоб не потрапити під кримінальну відповідальність, законність походження "сонячного каменю" тепер потрібно підтверджувати.

Влада запровадила єдиний дозвіл на розвідку з правом видобування бурштину строком на п'ять років на ділянки до 10 га. Почався продаж спецдозволів на електронних торгах, на які, зокрема, не допускають осіб під санкціями.

На вивезення необробленого бурштину за кордон також встановили річний мораторій.

Незважаючи на ці кроки і десятки офіційно проданих дозволів, напрямок легального видобутку бурштину в Україні масштабно не стартував.

Активність "чорних копачів" теж значно знизилася. Утім, як довго це триватиме, невідомо.

Хто отримав спецдозволи на видобуток бурштину, чому більшість власників "бурштинових ліцензій" не можуть приступити до роботи, і що насправді стримує нелегальних видобувачів бурштину від виходу в поля?

"Пости Нацгвардії прибрали і нелегальні старателі повернулись"

Масштабні схеми із "сонячним каменем" приносили багатомільйонні статки задіяним у варварському видобутку бурштину "підприємцям". Допоки землі на Рівненщині, Волині і Житомирщині нещадно руйнувалися, на схемі збагачувалися чиновники, правоохоронці і навіть політики.

В окремих районах бурштиновий промисел покривали навіть представники Служби безпеки України.

Поліція не поспішала втручатися. До того ж через відсутність кримінальної відповідальності копачі не боялися чинити спротив.

Є чимало прикладів, які це засвідчують. У результаті конфлікту між співробітниками правоохоронних органів і нелегальними копачами в червні 2017 року в Рівненській області троє поліціянтів отримали травми.

У райцентрі Дубровиці, де в липні 2015 року відбувалися масові сутички, майже 300 "копачів" заблокували районний військомат і перекрили проїжджу частину. Поліція тоді застосувала гумові кулі і затримала 12 осіб.

Копачів не зупиняло ніщо, навіть залізничні колії. У райцентрі Володимирці вони пошкодили ділянку колії, що призвело до тимчасової зупинки руху потягів.

Окрім сутичок з поліцією, бурштинові видобувачі також з'ясовували стосунки один з одним. Сфери впливу нерідко ділили з вогнепальною зброєю.

Зрештою, про такі історії не чутно вже кілька років. Утім, це не означає, що бурштиновий бізнес в обхід держави зовсім припинився. Силовики періодично звітують про спроби контрабанди нелегально видобутого бурштину-сирцю.

Представник ТОВ "Бурпром", яке одне з перших придбало спецдозволи на бурштинові ділянки на Рівненщині, Микола Котнюк каже, що з нелегальним видобутком не стикається.

"Було у 2020 році. Ділянки охороняли пости Нацгвардії, але після того, як ми придбали ділянки, вони пішли і нелегальні "старателі" повернулися. Ми боролися з ними до цьогорічних різдвяних свят. Коли пройшли морози, ми побачили, що спроби нелегально видобувати бурштин, принаймні на наших ділянках, не відновилися", – зазначив він ЕП.

Пости Нацгвардії на Рівненщині з'явилися у 2016 році – у розпал бурштинових війн. З проханням про допомогу до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова тоді звернувся голова Рівненської ОДА Віталій Чугунніков.

"Навряд чи кримінальна відповідальність є найдієвішою перепоною. Торік у грудні вона вже діяла і це нікого не лякало. Представники державної служби охорони, озброєні автоматами, підходили до цих людей, а вони не реагували: казали, що продовжать робити те, що роблять. Охорона їхала ні з чим", – наголошує представник компанії "Бурпром".

Інші учасники легального ринку також наголошують, що активність "чорних копачів" знизилася.

"Ми не спостерігаємо масового видобутку, який був ще кілька років тому. Це зумовлено криміналізацією відповідальності. Перестала працювати давня корупційна схема, до якої були залучені "копачі", організатори і правоохоронці.

Ефективність поліції зросла. Ми на власні очі бачили останні рейди, спільні дії Служби безпеки та інших правоохоронних органів. Ці дії підтверджують, що рівень бажання зупинити процес нелегального видобування високий", – повідомив ЕП генеральний директор ТОВ "Центр "Сонячне ремесло" Юрій Благодир.

У той же час інвестор цієї компанії, яка недавно почала видобуток бурштину на Рівненщині, Ігор Мазепа підкреслює, що не все так гладко.

"Ми летіли сюди (в смт. Володимирець. – ЕП) на гвинтокрилі над територією, по якій уже пройшлися нелегальні копачі. Там внизу порпалися люди – попри заяви уряду, президента і тих, хто рве на собі сорочку, заявляючи, що в країні немає нелегального видобутку бурштину", – зазначив Мазепа.

Функції геологічного контролю за видобутком бурштину здійснює Державна служба геології та надр.

"Ситуація значно покращилася. Ми проводимо позапланові перевірки, фіксуємо факти порушень, але про масштабний незаконний видобуток бурштину не йдеться", – розповів ЕП голова Держекоінспекції Андрій Мальований.

Голова відомства пов'язує це з ухваленим законом та президентськими дорученнями. Проте справжня причина зниження активності "чорних копачів" може лежати в економічній площині.

Якщо у 2016 році за кілограм необробленого бурштину давали понад 4 тис дол, то зараз – близько 1,7 тис дол, свідчать дані компанії Аmber Еurope. У 2019 році ціни знижувалися до 1,2 тис дол за кілограм.

"Наразі ціни поступово зростають, але завдяки діям влади видобувати бурштин "у чорну" та вивозити його за кордон стало набагато складніше", – зазначає Благодир.

Таку ж думку недавно озвучував міністр екології і природних ресурсів Роман Абрамовський.

Чи не відновиться нелегальна діяльність копачів після росту цін? Це значною мірою залежатиме від позиції правоохоронних органів та наступних кроків з легалізації, кажуть співрозмовники ЕП.[BANNER1]

Спецдозволи продані, але працювати не можна

Наразі бурштин видобувають три підприємства: ДП "Бурштин України", КП "Волиньприродресурс" та компанія "Сонячне ремесло".

У 2020 році на аукціонах виставили 11 ділянок бурштиноносних надр, з яких продали десять. Ще одну ділянку продали на повторному аукціоні 15 лютого 2021 року.

Загальна сума надходжень до державного бюджету від проданих десяти лотів становить 52,2 млн грн, повідомили в пресслужбі Держгеонадр.

У першому кварталі 2021 року на аукціон виставили 21 ділянку, продали 18. Урядовці звітували, що під час перших торгів вартість спецдозвозволів через підвищений інтерес до них "сягала рекордних висот".

Ціна лотів під час торгів зросла в десятки разів. Найвищим показником є збільшення ціни з 323 тис грн до 7,78 млн грн, зазначили в Держгеонадрах.

"У 2020 році за два спецдозволи ми заплатили понад 16 мільйонів гривень – стільки коштували ділянки "Західна-1" та "Західна-2". Ми з партнерами зацікавилися бурштиновим напрямком, оскільки це новий вид бізнесу. У попередні роки в Україні легального видобутку не було.

Багато років урядовці говорили, що треба це питання врегулювати і сформувати легальний ринок, а у 2019 році нарешті були затверджені законодавчі зміни.

Ми порадилися з партнерами, погодилися, що це перспективний вид бізнесу, який тільки формується. Розраховуємо на успіх, бо можемо бути серед перших", – розповів ЕП Котнюк.

Наразі на аукціони виставляються лише ті ділянки, які були пошкоджені внаслідок діяльності "чорних копачів". Держгеонадра підготували та погодили з трьома ОДА 70 ділянок бурштиноносних надр площею до 10 га кожна.

Чому ж при такій кількості спецдозволів легальний видобуток почали тільки окремі підприємства?

"Угода, яка дає можливість почати легальний видобуток, досі не затверджена. Аукціон, на якому ми придбали спецдозволи, проходив у липні 2020 року. На той момент типова угода була розміщена на сайті Кабміну для обговорення. Виглядало так, що вона вже на фінальній стадії.

Ми не могли навіть припустити, що можливий такий хід подій, коли ліцензії продані, а документ, на основі якого можна почати видобуток, не буде схвалений. Його кілька разів виносили на засідання Кабміну і повертали на доопрацювання", – каже Котнюк. Тобто спецдозволи продані, але починати роботу не можна.

Мінекономіки, Міндовкілля та Держгеонадр розробили проєкт типової угоди про проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках бурштиноносних надр. На початку травня документ направили для розгляду та схвалення урядом, проте з невідомих причин питання досі розглянуте, повідомили в пресслужбі Держгеонадр.

Підприємству "Сонячне ремесло" з моменту отримання ліцензії до початку робіт знадобилося чотири роки на оформлення документів. Зокрема компанії знадобилося ухвалення трьох рішень уряду, розповів Мазепа.

"Вони отримали ліцензію раніше, ще до початку практики продажу на аукціонах. Це відбувалося за іншим законодавством. Земельним питанням вони займалися з 2014 року. На їхній ділянці ріс ліс, і Кабмін ухвалював окреме рішення.

Крім того, вони уклали з Держлісгоспом договори сервітуту. Законодавством це теж передбачено, але на це потрібно чимало часу. Якщо ми підемо таким шляхом, то просто не встигнемо до закінчення дії нашої ліцензії.

"Сонячне ремесло" має спецдозвіл на довгий період. Ми маємо спецдозволи на п'ять років. Якщо ми почнемо оформляти сервітут на наші ділянки, то просто не встигнемо до закінчення дії дозволу.

До того ж на невеликих ділянках, як наша, до 10 га, це недоцільно економічно. Ми продовжуємо втрачати час. Сервітут оформити не можемо, а типова угода не затверджена", – скаржиться Котнюк.

Ще одна проблема при видобуванні бурштину на території лісових господарств – знищення зелених насаджень. Застосування помп вимиває коріння дерев, які після цього не відновлюються.

Для відновлення зелених насаджень на пошкоджених ділянках потрібні десятки років. Хоча закон покладає відповідальність на власників спецдозволів, проблему до кінця не вирішено.

"Після закінчення робіт ми за власний кошт маємо відновити родючий шар ґрунту і висадити саджанці або оплатити ці роботи Держлісгоспу чи обраній підрядній організації. Ми також маємо сплатити реальні збитки і втрачену вигоду Держлісгоспу як власнику земельної ділянки.

Хоча ліцензія видана на п'ять років, Держлісгосп вважає, що ми маємо оплатити втрачену вигоду за 50 років. Вони керуються постановою Кабміну від 1993 року, коли такої категорії – порушені видобутком бурштину землі – ще не було", – розповів Котнюк.

Підприємець з партнерами не раз зверталися до Держгеонадр та Кабміну з цього питання, пропонували оновити правила надрокористування. "Поки що такий документ не схвалений і, наскільки я знаю, така робота не ведеться", – додав він.[BANNER2]

"Біла" сировина для доданої вартості

Якщо легальний видобуток не буде розблокований, інтерес до державних аукціонів з продажу спецдозволів на бурштинові ділянки знижуватиметься.

На думку Мазепи, держава може заробляти чималі кошти не тільки від продажу спецдозволів, а й отримувати зиск від легальної торгівлі бурштином. За його розрахунками, навіть при нинішніх знижених цінах на тонні бурштину можна мати прибуток пів мільйона доларів.

Так, зазначає він, приблизні запаси бурштину на ділянці, яка належить "Сонячному ремеслу", становлять 40-50 тонн. За середньозваженої ціни 700 дол за тонну з них можна отримати близько 35 млн дол, з яких держава отримає 15 млн дол.

Легальний видобуток може стимулювати і розвиток переробки бурштину, якого досі в країні не було.

"Україна останнім часом просунулася в переробці бурштину. Якщо подивитися на статистику, то бурштину-сирцю виїжджає не так багато. Інше питання, що у зв'язку з відсутністю достатньої пропозиції "білої" сировини переробники, малі підприємства, змушені працювати на "сірій" та "чорній" сировині.

За даними перших аукціонів, які ми проводимо, купує якраз наш дрібний переробник. Спеціально для цього ми формуємо невеликі лоти. Лоти з дрібних фракцій закриваються відразу з підвищенням у 1,5 разу від стартової ціни", – пояснює Благодир.