Як стати драйвером змін. Чотири історії про держслужбовців та відкриті дані

Сіті-бот "Назар", проєкти "Зупинка" та LvivCityHelper bot, портал про використання бюджетних коштів edata.gov.ua.

Ці проєкти з'явилися в Україні завдяки фахівцям, які працюють у державному секторі та розвивають сферу відкритих даних у своїх містах та органах влади.

Як усе починалося?

Ухвалення постанови №835 зобов'язало органи влади відкривати державні дані, які є у їхньому розпорядженні.

Це величезні масиви інформації, наприклад, дані про бюджети громад, судові рішення, екологічні та транспортні дані, дозволи на будівництво, кошти на фінансування лікарень.

Така інформація повинна перебувати у відкритому доступі на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних у форматі, придатному для її автоматизованого оброблення.

Ці дані можна вільно використовувати навіть у комерційних цілях. Вони не містять інформації з обмеженим доступом та не розголошують персональних даних.

На прикладі чотирьох історій розповідаємо, як змінилася робота держслужбовців, як у цьому допомогли відкриті дані і як це впливає на суспільство.

Олена Гунько, Ігор Пліса, Мар'яна Зварич та Андрій Кірик пройшли навчання в Open Data Leaders Network (ODLN).

Це міжнародний формат навчання для представників виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, розроблений Інститутом відкритих даних (ODI) у Великобританії.

В Україні проєкт стартував у 2017 році в межах USAID/UK aid проєкту "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS" за підтримки Міністерства цифрової трансформації. Навчання пройшли 64 службовці.

Завдяки отриманим знанням учасники ODLN розвивають сферу відкритих даних у своїх установах. Вони відкривають нові набори даних та впроваджують сервіси, що допомагають боротися з корупцією.

Олена Гунько, керівниця управління інформаційних технологій департаменту розвитку Львівської міської ради

Понад чотири роки досвіду у сфері відкритих даних

У сферу відкритих даних Олену привела аналітика та робота зі статистикою.

Кар'єру у Львівській міськраді вона почала з проведення соціологічних досліджень та аналізу результатів. Згодом додався моніторинг статистичних показників розвитку міста. Олена зацікавилася цим напрямом і почала його розвивати.

Навесні 2016 року спільно з партнерами з Польщі організувала хакатон Open Data Challenge: code for Lviv. Після цього Олена ще глибше захопилася темою відкритих даних.

Хоча хакатон не дав місту конкретних проєктів, проте він став великим поштовхом до того, що міська рада почала розвивати напрям відкритих даних системно. Виявилося, що в спільноти є великий запит на відкриті дані.

Львів є одним з перших міст-візіонерів, що почали впроваджувати політику відкритих даних.

Місто стало прикладом для інших населених пунктів. У 2017 році Львів здобув нагороду Open Data City Award за найвищі стандарти публікації відкритих даних міськими органами управління.

Завдяки роботі Олени Гунько та її колег був створений міський портал відкритих даних.

Працює LvivCityHelper bot, що допомагає комунікувати з мешканцями Львова. Він оперативно інформує про роботу комунальних служб, графік руху громадського транспорту та карантинні обмеження.

Загалом завдяки чат-боту протягом 2018-2020 років кількість запитів щодо публічної інформації до Львівської міської ради зменшилася на 25%: з 3 670 у 2018 році до 2 874 у 2020 році.

"Відкриті дані стали своєрідним містком до проєктів з електронного урядування та розвитку інформаційних технологій у муніципалітеті.

Завдяки успіхам у цій сфері, яких ми досягли з командою за останні кілька років, мені запропонували очолити управління інформаційних технологій у Львівській міський раді.

На мою думку, долучення до розвитку сфери відкритих даних в Україні дає можливість стати частиною професійної спільноти однодумців, для яких це не лише робота, а й пристрасть та професійне захоплення. Така атмосфера надихає на нові проєкти".

Ігор Пліса, керівник виробничого відділу та проєктний менеджер державної установи "Відкриті публічні фінанси"

Понад 2,5 року досвіду у сфері відкритих даних

У 2018 році Ігор Пліса почав працювати у ДУ "Відкриті публічні фінанси" на позиції бізнес-аналітика. За його словами, він знав про відкриті дані, але не знав, чи є різниця між цим поняттям та поняттям "публічні дані".

Спочатку Ігор працював над проєктом "Портал реєстру проєктів МФО" разом із співробітниками Міністерства фінансів. Це був його перший крок у сфері відкритих даних на рівні державних структур.

Згодом йому доручили два інші важливі проєкти, які надають доступ громадськості до руху бюджетних коштів. Там Ігор працював з джерелами даних, займався їх обробкою, актуалізацією та публікацією.

Ігор зізнається, що багато знань у сфері відкритих даних він отримав під час спілкування з активістами, аналітиками, журналістами та державними спеціалістами, що працюють у цій сфері.

Йому допоміг обмін досвідом під час навчання в Україні та Великій Британії, яке він пройшов у межах ODLN.

Зараз Ігор Пліса – менеджер проєктів "Єдиний вебпортал використання публічних коштів", "Бюджет для громадян" та "Портал реєстру проєктів МФО", які входять до E-data – інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет".

Дані з цих порталів – важливе джерело інформації для громадськості, зокрема для журналістів та аналітиків. Завдяки їм можна моніторити витрати бюджетних коштів та протидіяти потенційним зловживанням.

Під керівництвом Пліси було розроблене "Сховище аналітичних даних та довідників" – інструмент для зберігання інформації, яку використовують портали з E-data. На її базі будується аналітика для ухвалення рішень Мінфіном.

"Я ніколи не вчився на держслужбовця і навіть уві сні не міг себе уявити співробітником держструктури. За освітою я спеціаліст з інформаційних технологій.

За способом ведення проєктів, інструментарієм держсфера схожа на масштабні комерційні проєкти. Головна відмінність у тому, що ми відкриваємо державні дані, а це відповідальна місія.

Головне у моїй роботі те, що наша команда робить корисні речі: відкриває дані на рівні держави, навчає держоргани користуватися цими інструментами, створює методологію ведення даних".

Мар'яна Зварич, начальниця управління цифрової трансформації та комунікацій зі ЗМІ Тернопільської міської ради

Понад чотири роки досвіду у сфері відкритих даних

У 2017 році Мар'яна Зварич обіймала посаду керівника пресслужби Тернопільської міської ради. За її словами, у якийсь момент інформація про відкриті дані та про їх користь "вибухнула" в інформаційному просторі.

Активісти почали зверталися до міської ради із запитами, що стосувалися відкритих даних. Багато хто хибно думав, що "відкриті дані" та "публічна інформація" – це одне і те ж, тому ці запити адресували Мар'яні.

Фахівців, які могли роз'яснити ситуацію, тоді в міськраді не було. Мар'яна вирішила самостійно вивчити цю сферу та пройшла навчання для державних службовців за програмою ODLN.

Зараз Мар'яна Зварич є лідеркою з відкритих даних у Тернополі.

Вона координує роботу міського порталу відкритих даних, разом з командою сприяла запуску сіті-бота "Назар", який через месенджери сповіщає про аварійні та планові ремонти, надає інформацію про комунальні та соціальні служби.

У 2019 році Мар'яна та її команда отримали нагороду Open Data City Award за найвищі стандарти публікації відкритих даних міськими органами управління.

Згідно з дослідженням впливу відкритих даних органів місцевого самоврядування, Тернопіль залишається одним з найбільш якісних розпорядників серед обласних центрів, що публікують відкриті дані.

"У моєму житті відкриті дані стали початком великих змін.

Я маю цікаву посаду – керівниця управління цифрової трансформації та комунікацій зі ЗМІ, яка поєднує роботу керівника пресслужби та управління у сфері ІТ Тернопільської міської ради.

Після створення численних дашбордів і запуску міського бота "Назар" ми взялися наводити лад у наборах даних та розробляти різні програми.

Цифрові питання стали надзвичайно актуальними, тому міськрада створила управління, яке я очолила у 2021 році. Для нашої команди це виклик, нові обов'язки та очікування".

Андрій Кірик, начальник управління електронної демократії та аналітики даних департаменту цифрової трансформації Харківської міської ради

Понад два роки досвіду у сфері відкритих даних

Як розказує Андрій Кірик, під час його роботи в комунальній установі "Офіс реформ Харкова" особлива увага приділялася іміджу громади, оцінці її відкритості та комфортності.

Виявилося, що відкриті дані відіграють у цьому значну роль. Андрій та його колеги поставили собі за мету розібратися, які набори відкритих даних містяться на порталі відкритих даних Харкова і чому ці дані корисні для мешканців.

Вони виявили типову ситуацію для Харкова: дані в різних сферах були давно, але вони потребували доопрацювання. Їх необхідно було зробити відкритими, щоб вони могли приносити максимальну користь суспільству та державі.

Андрій та його команда відкрили транспортні дані, щоб картографічні сервіси могли в режимі реального часу надавати інформацію про час прибуття та місце перебування міських тролейбусів і трамваїв.

Завдяки роботі Андрія Кірика та команди фахівців з різних департаментів міської ради у 2019 році в Харкові з'явився проєкт "Зупинка", що в режимі реального часу показує рух електротранспорту.

Щоб отримати інформацію про трамвай чи тролейбус, слід на зупинці зісканувати QR-код на інформаційному табло. Можна також відкрити сайт smartarea.info і переглянути місце перебування трамваїв і тролейбусів Харкова.

Маючи таку інформацію, користувачі можуть ефективно планувати свої маршрути та економити час. Сервіс корисний і для бізнесу, який може використовувати дані про пасажиропотоки і завантаженість транспортної мережі.

Також Андрій сприяв запуску проєкту "Медицина Харкова в цифрах", який реалізували за підтримки проєкту TAPAS.

"Для мене відкриті дані стали прикладом можливості еволюційних змін у роботі складного бюрократичного механізму, зміцнення команди та розуміння необхідності формування лідерів відкритих даних у кожному структурному підрозділі.

Для Харківської міськради відкриті дані стали прикладом всеосяжної диджиталізації. Мої колеги жартують, що 2020-й був роком медицини та відкритих даних. Плани на 2021 рік у нас ще амбітніші.

Вірю, що відкриті дані дозволяють кожному члену команди міської ради відчути причетність до глобального процесу диджиталізації та переосмислення ролі місцевого самоврядування".

Якщо ви бажаєте стати лідером з розвитку відритих даних на державному та місцевому рівнях, можете пройти безкоштовне навчання:

• Комплексна навчальна програма на порталі "Дія. Відкриті дані".
  
  Програма "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS" для представників органів влади, бізнесу, громадських організацій та всіх, хто прагне отримати базові знання про відкриті дані, підготована Міністерством цифрової трансформації та USAID/UK aid.
  
  Навчальні програми розроблені для чотирьох категорій користувачів. Охочі зможуть визначити свій рівень знань і скористатися запропонованим планом розвитку, який включає онлайн- та офлайн-навчання.
  
  
• Онлайн-курс "Відкриті дані для державних службовців" на порталі "Дія. Цифрова освіта".
  
  13 епізодів навчального серіалу від Міністерства цифрової трансформації розкажуть, як формувати політику відкритих даних у вашій організації, як проводити аудит відкритих даних, які є інструменти комунікації та як залучати нових користувачів.
  
  Після завершення курсу ви отримаєте сертифікат для держслужбовців з обсягом 0,2 ECTS-кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.