Коронавірус на зв'язку: як мобільні оператори пройшли пандемію COVID-19

З початку пандемії COVID-19 минуло трохи більше року. Суворі карантині заходи значно змінили життя більшості людей і вплинули на більшість сегментів бізнесу.

Телекомунікаційний бізнес не став винятком: в операторів "великої трійки" впали валютні доходи від роумінгу, а модель споживання мобільного зв'язку населенням і бізнесом значно змінилася.

ЕП зібрала інформацію про те, як великий телеком-бізнес учився протистояти безпрецедентним викликам світової пандемії.

Бізнес замовляє Big Data

Чи не найкраще на карантин реагувала компанія "Київстар".

У березні 2020 року, одразу після запровадження в Україні протиепідемічних заходів, у компанії розробили пакет рішень для віддаленої роботи. Усі вони були розраховані на великі компанії та підприємців.

Компанія не прогадала: попит на них у перші три місяці карантину кратно зріс.

Наприклад, більш ніж у 13 разів збільшилися підключення абонентів "Київстар" до продуктів Microsoft Office 365 і StarTeams, а кількість підключень до системи електронного документообігу Star.Docs зросла майже вп'ятеро.

У "Vodafone Україна" відзначають активний розвиток нових напрямків бізнесу. Доходи від Big Data за рік збільшилися на 81%, а кількість IoT-підключень (передавання даних між пристроями) за два останні роки – на 73%.

Під час локдауну сформувалася стійка тенденція збільшення споживання послуг, заснованих на роботі з даними, зазначив ЕП представник оператора.

Так, найбільш популярними послугами "Vodafone Україна" для бізнесу у 2020 році були Big Data (Vodafone Analytics та Big Data Scoring). Далі йдуть бізнес-розсилки та IoT Monitor.

"Зріс попит бізнесу на нові продукти на базі Big Data (технічні можливості для аналізу великого обсягу даних. – ЕП).

Найбільший попит у великого бізнесу є на послуги фінансового скорингу (система оцінки платоспроможності позичальника. – ЕП), геоаналітики та замовлення "теплових карт" (визначення найкращої локації для розміщення точок продажу товарів. – ЕП), таргетованих SMS-розсилок.

У першому кварталі 2021 року кількість нових контрактів на такі продукти збільшилася на 149% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року", – розповідають у "Київстарі".

У lifecell відзначають зростання популярності IP-телефонії з функцією шифрування (SRTP TLS або IPSec), яку не можна прослухати в інтернет-мережі.[BANNER1]

Мобільний зв'язок: більше розмов та дисципліна

Усі опитані ЕП мобільні оператори відзначають зростання на 25-80% кількості користувачів власних застосунків для самообслуговування, а також підвищення дисципліни сплати абонентської плати, що пов'язано із збільшенням значення зв'язку в період карантину.

Якщо до пандемії об'єм голосового зв'язку падав у всіх операторів, то під час карантину він почав зростати.

У "Vodafone Україні" за період карантину тривалість щомісячних розмов збільшилася в середньому на 50-70 хвилин. Очікувано зросло в середньому на 50% споживання дата-трафіку (обсяг переданої через інтернет інформації).

Карантин обмежив мобільність громадян.

У lifecell у 2020 році кількість користувачів послуг роумінгу зменшилася майже вдвічі порівняно з 2019 роком. У 2021 році кількість мандрівників відновлюється, проте ще не досягла рівня до початку пандемії, зазначають у компанії.

Роумінгові доходи "Київстару" порівняно з 2019 роком знизилися на 74%. Одним з трендів 2020 року стала міграція абонентів з ділових центрів у приміські зони.

Абоненти почали більш раціонально ставитися до своїх витрат і відклали на кращі часи придбання деяких товарів.

Продажі мобільних гаджетів у магазинах "Київстару" за час карантину знизилися на 54%. Також зменшилася кількість абонентів, які використовують кілька SIM-карток різних мобільних операторів.

Роумінг відсутній

Послуги міжнародного роумінгу користуються великим попитом серед клієнтів. Пік зростання попиту припав на час скасування безвізу, що дало можливість громадянам України більше подорожувати.

Пандемія та обмеження мобільності внесли корективи у цей тренд: доходи від роумінгу впали.

"Ми вже бачимо активізацію мобільності в роумінгу, – кажуть у "Київстарі", – абоненти подорожують у ті країни, які приймають туристів. Ми навіть бачимо зростання попиту на екзотичні напрямки. Наприклад, кількість абонентів, які подорожували на Віргінські острови, зросла на 150%, а на Мальдіви та в Домініканську республіку – на 40%".

Відповідно до фінансової звітності "Vodafone України", доходи від роумінгу у 2020 році знизилися в 1,7 разу – із 711 млн грн до 414,3 млн грн. У 2021 році, з поступовим відкриттям кордонів, у компанії очікують зростання доходів.

Представники оператора відзначають зміни в переліку найпопулярніших країн для роумінгу. Якщо у 2019 році були популярні Польща, Німеччина, Італія та Іспанія, то у 2020 році українці більше подорожували до Туреччини та Єгипту.

У lifecell відзначають, що у 2020 році кількість користувачів послуг роумінгу зменшилася майже вдвічі.

"Наші абоненти на 45% рідше відвідували країни Європи. На 25% менше було поїздок до Туреччини, США та Канади, на 27% – до ОАЕ. Невелике зниження кількості мандрівників ми спостерігали до Індії (7%) та Домініканської республіки (6%).

А от кількість наших "роумерів" у Танзанії зросла на 18%. Загалом доходи від роумінгу поступово відновлюються, хоча ще не досягли рівня 2019 року", – зазначають у компанії.

Розмите майбутнє MobileID

У 2017 році за підтримки прем'єр-міністра Володимира Гройсмана мобільні оператори почали запускати технологію Mobile ID, яка мала б стати ключовою системою електронної ідентифікації громадян і надати доступ до широкого спектра державних цифрових послуг.

Технології пророкували велике майбутнє. Мобільні оператори разом з профільними партнерами вкладали в її розробку мільйони гривень. Між тим, зараз про розвиток цієї технології нічого не відомо.

На питання ЕП про майбутнє цієї технології "Київстар" чітко не відповіла. "Vodafone Україна" повідомила, що з 1 березня 2021 року не підключала клієнтів до послуги Mobile ID, а 31 травня відключила її для всіх клієнтів.

У lifecell повідомили, що в запуск MobileID компанія інвестувала кілька мільйонів гривень.

Не останню роль у тому, що технологія Mobile ID не отримала належного розвитку, став запуск застосунку "Дія".

"Майбутнє цієї технологій досить непевне. Уряд шукав альтернативу ЕЦП на флешках і попросив її реалізувати. Оператори це зробили, та якоїсь суттєвої міграції з флешок на SIM не відбулося. Влада стала шукати альтернативи, зокрема, скористалася успіхом "Дії" і вмонтувала туди доступ до ЕЦП", – констатують у lifecell.

Ризик українських санкцій проти китайських Huawei і ZTE

На діяльність українських мобільних операторів впливала не лише пандемія.

16 січня 2021 року Міністерство торгівлі США ввело санкції проти китайської компанії Skyrizon, яка є інвестором українського авіаційного підприємства "Мотор Січ" через "загрозу нацбезпеці".

За два тижні президент Володимир Зеленський також запровадив санкції проти китайських інвесторів "Мотор Січі". Цей кейс повинен був насторожити українських мобільних операторів.

Як відомо, у 2019 році на тлі торгової війни з Китаєм, яку оголосив експрезидент США Дональд Трамп, і звинувачень у шпигунстві за допомогою телекомунікаційного обладнання Huawei США наклали на цю компанію санкції.

Від обладнання Huawei для 5G почали відмовлятися європейські союзники США: Великобританія, Чехія, Польша, Греція.

Чого чекати українським мобільним операторам у цьому контексті?

У "Київстарі" на обладнанні Huawei працюють 27 тис базових станцій, 16 тис – на обладнанні китайської компанії ZTE. У "Vodafone Україні" – 19 тис і 5,5 тис відповідно. У lifecell на обладнанні Huawei працюють 11,8 тис станцій.

ЕП запитала мобільних операторів, як вони оцінюють ризик введення антикитайських санкцій на території України проти виробників обладнання для базових станцій Huawei і ZTE.

"Наразі нам нічого не відомо стосовно таких планів, – відповіли в "Київстарі". – "Київстар" дотримується вимог чинного законодавства України щодо встановлення і використання мережевого обладнання".

У "Vodafone Україні" не прокоментували питання.

"Наразі Huawei є постачальником значної кількості обладнання lifecell. Якщо санкції будуть введені, заміна цього обладнання призведе до величезних збитків, адже мова йде про сотні мільйонів доларів.

У цей період значно постраждає якість мобільного зв'язку та зросте вартість послуг для абонентів. Крім того, розгортання наступного покоління зв'язку (5G) відкладеться на невизначений термін", – зауважили в пресофісі lifecell.[BANNER2]

Наслідки зниження ставки інтерконекту

З 1 січня 2021 року в Україні ставка інтерконекту (ціна, яку платить один мобільний оператор іншому, на мережу якого здійснено дзвінок його абонентом) знизилася з 0,12 грн до 0,1 грн.

Багаторічним лобістом зниження ставки інтерконекту є оператор з найменшою кількістю абонентів – lifecell.

Його мотивація полягає в припущенні, що це наблизить вартість дзвінків на інші мережі до вартості всередині своєї мережі. У такому випадку абонентам lifecell буде однаково зручно дзвонити на мережі всіх операторів.

Зниження ставки інтерконекту компанія вважає черговим кроком до свободи абонентів і запровадження європейського регулювання ринку.

Більше того, lifecell звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, з пропозицією зменшити її втричі до 0,03 грн/хв з 1 січня 2022 року.

Представники оператора нагадують, що в Україні ставка інтерконекту регулюється з 2015 року і досі у три-чотири рази перевищує собівартість.

Натомість у "Київстарі" і "Vodafone Україні" наголошують, що зниження ставки інтерконекту не знизить вартість дзвінків для клієнтів, оскільки "ставки інтерконекту і тарифи – не пов'язані між собою речі".

Через урізання ставок інтерконекту доходи ринку знизяться, а це загальмує виконання державної програми з розвитку мобільних технологій у селах, що вимагає від операторів мільярдних витрат, кажуть у "Київстарі".

У "Vodafone Україні" пояснюють, що тариф компанії базується на пакетуванні послуг та абонентському профілі споживання.

"У платних пакетах збільшується кількість хвилин на всі напрямки. Цей тренд почався задовго до директивного зниження ставки, отже, значного впливу на тарифоутворення відповідне зниження ставки не має", – підсумовують у "Vodafone Україні".

Чи планується підвищення тарифів

ЕП поцікавилася, чи будуть мобільні оператори у 2021 році підвищувати тарифи на мобільний зв'язок.

У "Київстарі" відповіли, що не планують різко збільшувати тарифи, і підкреслили, що в Україні послуги мобільного зв'язку одні з найбільш доступних порівняно з іноземними ринками.

На початку 2021 року в Україні зафіксована одна з найменших (0,6%) часток середнього чека за мобільний зв'язок у середній зарплаті. У Польщі цей показник становив 0,7%, у Румунії – 0,8%, у Чехії та Естонії – 0,9%, в Угорщині та Молдові – 1,2%.

У "Vodafone Україні" відзначили, що на тарифи може вплинути прогнозоване підвищення цін на електроенергію.

"Ключовими факторами, що формують ціни на мобільний зв'язок, є ринкова ситуація, зростання споживання дата-послуг і голосових послуг, вартість електроенергії, зміни курсу валют та витрати на обслуговування мережі – збільшення кількості базових станцій збільшує операційні витрати", – зауважили в компанії.

У lifecell заявили, що в поточній ситуації складно робити прогнози, але незалежно від розвитку подій компанія "продовжить знаходити оптимальні рішення".

Фото на головній ua.depositphotos.com