Скільки заробляють наглядові ради держбанків, у ПриватБанку нарешті з’явився очільник: підсумки тижня для держпідприємств
Корпоративне управління
Енергетичний сектор
Приватизація
Корпоративне управління
Державні банки вперше розкрили винагороди своїх наглядових рад. Державні банки опублікували звіти, у яких повідомили про розміри винагород членів своїх наглядових рад, що були виплачені протягом 2020 року. Це вперше, коли банки публікують звіти про винагороди на виконання вимог Постанови Національного банку України (НБУ) № 153 від 30 листопада 2020 року.
[Відповідно до Постанови НБУ, усі банки повинні розкривати інформацію про винагороду своїх наглядових рад. У свою чергу, даним документом не визначено прямо, чи мають такі звіти містити розбивку винагороди по кожному із членів наглядової ради, як це передбачено передовими практиками корпоративного управління. Усі три державні банки ("ПриватБанк", "Укрексімбанк" та "Ощадбанк"), а також один банк із державною часткою ("Укргазбанк") розкрили лише сукупний розмір винагороди своїх наглядових рад. – SOE Weekly.]
Як повідомила Українська Правда, загальна винагорода членів наглядових рад у чотирьох держбанках (з урахуванням "Укргазбанку") за 2020 рік склала 124 млн грн, включаючи 93 млн грн винагород та різноманітних компенсацій.
Дев'ять членів наглядової ради "ПриватБанку" отримали найбільше. За рік розмір цих виплат (без урахування додаткових компенсацій) склав 39,79 млн грн. Окрім основної винагороди, "ПриватБанк" витратив на наглядову раду ще 3,87 млн грн на компенсації витрат на проїзд, оренду житлового приміщення, а також на проживання у готелях, тощо. [Звіт не містить інформації про витрати банку на страхування відповідальності членів наглядової ради. – SOE Weekly.]
Прибуток "ПриватБанку" в 2020 році склав 24,3 млрд грн.
"Ощадбанк" витратив дещо менше, виплативши своїм членам наглядової ради 31,9 млн грн, з яких 25,4 млн грн склала винагорода, 673 тис грн – витрати пов’язані з виконанням членами наглядової ради своїх повноважень (витрати на проживання та проїзд) та 5,83 млн грн на страхування відповідальності членів наглядової ради.
Прибуток "Ощадбанку" в минулому році склав 2,83 млрд грн.
"Укрексімбанк" загалом витратив на наглядову раду 41,1 млн грн, з яких загальна сума виплаченої винагороди склала 20,9 млн грн, а розмір компенсаційних виплат – 876 тис грн. Ще 19,3 млн грн "Укрексімбанк" витратив на страхування відповідальності членів наглядової ради у 2020-2021 роках. Зазначимо, що з квітня по грудень 2020 року до складу наглядової ради банку входило лише 7 членів (із передбачених 9 членів).
"Укрексімбанк" є єдиним державним банком, який закінчив 2020 рік зі збитком у розмірі 5,59 млрд грн.
[Згідно звіту про винагороду наглядової ради "Укрексімбанку", загальну сума винагороди, яка мала бути виплачена членам наглядової ради банку у відповідності до їхніх договорів, у 2020 році мала скласти приблизно 36,6 млн грн. У свою чергу, сума, яку було сплачена фактично, склала близько 20,9 млн грн, що, ймовірно, пояснюється скороченням розміру місячних винагород у 2020 році (див. наш коментар нижче).
Частину цієї невиплаченої винагороди у розмірі 7,9 млн грн було спрямовано на підтримку працівників банку та благодійні внески на запобігання поширенню Covid-19, тоді як 7,5 млн грн буде виплачено членам наглядової ради. – SOE Weekly.]
Загальна винагорода членів наглядової ради "Укргазбанку" в 2020 році склала 7,34 млн грн. [Звіт не містить інформації щодо витрат банку на страхування відповідальності членів наглядової ради та компенсаційних виплат. – SOE Weekly.]
У 2020 році прибуток "Украгазбанку" склав 543 мілн грн.
[Відповідно до звітів про винагороди наглядових рад державних банків, в середньому, щомісячна винагорода (простою мовою відома як "заробітна плата") члена наглядової ради приблизно становила: у "ПриватБанку" - 368 000 грн; в "Ощадбанку" - 264 000 грн; в "Укрексімбанку" - 252 000 грн.
29 квітня 2020 року, в рамках боротьби з Covid-19, влада обмежила розмір місячної зарплатні топ-менеджерів та місячної винагороди членам наглядових рад держкомпаній та держбанків до 10 мінімальних зарплат (дорівнює 47 230 грн). Це обмеження діяло з квітня по вересень 2020 року.
У своїй статті "Як зекономити по півтори гривні на наглядових радах і втратити по 700 гривень на держпідприємствах" 2020 року, члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Олександр Лисенко передбачали, що рішення уряду не матиме позитивного впливу на держбюджет, як тоді про це заявляли представники влади.
Наразі виглядає так, що гроші, які було "зекономлено" завдяки обеженню винагород, було виплачено членам наглядових рад після зняття карантинних обмежень, як і прогнозувалося у статті. – SOE Weekly.]
"ПриватБанк" нарешті призначив голову правління. Наглядова рада "ПриватБанку" призначила Герхарда Бьоша новим головою правління.
Як ми повідомляли раніше, термін повноважень Герхарда Бьоша на посаді першого заступника голови правління Райффайзен Банк Аваль сплив 30 квітня.
Бьош обіймав посаду голови департаменту світового казначейства та ринків у Райффайзені. Починаючи з березня 2006 року призначений на посаду заступника голови правління, а з листопада 2010 року - першим заступником голови правління Райффайзен Банк Аваль.
Також, ми повідомляли раніше, що суд у лютому зупинив конкурс на посаду голови правління "ПриватБанку", задовольнивши клопотання про забезпечення позову профспілки банку, яку ЗМІ пов’язують з колишніми власниками "ПриватБанку".
Кабмін продовжив виключення для членів наглядової ради "Нафтогазу" та зберіг їхню винагороду на рівні 6,3 млн грн на рік. 19 травня Кабінет Міністрів України (КМУ) прийняв розпорядження щодо деяких питань наглядової ради "Нафтогазу", відповідно до якого:
- Перепризначив п’ять діючих членів наглядової ради компанії на строк до погодження кандидатур переможців відбору на посади незалежних членів наглядової ради, але не більше одного року.
- Достроково припинив повноваження члена наглядової ради (представника держави) Роберта Бенша.
- Прийняв рішення оголосити конкурсний відбір кандидатів на посади чотирьох незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу".
Крім того, того ж дня уряд прийняв рішення про внесення змін до кількох постанов КМУ, якими:
- Продовжив до 31 травня термін дії виключення "Нафтогазу" з-під дії постанови КМУ № 142, яка регламентує процес призначення незалежних членів наглядової ради держкомпаній. [Дане рішення було необхідним для того, щоби уряд отримав можливість призначити діючих членів наглядової ради "Нафтогазу" без конкурсу. – SOE Weekly.]
- Встановив базовий рівень річної винагороди оплати послуг члена наглядової ради "Нафтогазу" у розмірі 6,3 млн грн. [Для порівняння, згідно діючого законодавства, максимальний річний розмір винагороди членів наглядових рад держкомпаній, які було обрано починаючи з 3 березня 2020 року, не перевищує 2,5 млн грн. – SOE Weekly.]
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив відновити роботу комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив Мінекономіки якнайшвидше відновити роботу Комітету з призначень.
[Нинішній склад Комітету з призначень розпочав свою роботу в 2018 році. До його складу входять міністр економіки, міністр фінансів та (в залежності від держкомпанії) міністр, який очолює орган управління або галузевого міністра, а також чотирьох незалежних членів.
Незалежними членами комітету є Джейсон Пеллмар (голова регіонального представництва МФК в Україні, Білорусі та Молдові), Маттео Патроне (керуючий директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу), Йоста Люнгман (постійний представник МВФ в Україні) та Марчін Свєнчицький (бізнес-омбудсмен).
Комітет очолює Джейсон Пеллмар. Рішення комітету приймаються голосами відповідних міністрів (або їх заступників), тоді як незалежні члени мають лише право дорадчого голосу, врахування якого не є обов'язковим.
Незалежні члени комітету припинили свою роботу наприкінці квітня після того, як Кабмін змінив керівництво "Нафтогазу". Тоді вони заявили, що припиняють свою участь до тих пір, поки не буде ясності щодо плану дій з реформи корпоративного управління і чіткого зобов'язання уряду поважати інститути корпоративного управління. – SOE Weekly.]
У своєму каналі Telegram Шмигаль підкреслив, що впровадження корпоративної реформи [реформи корпоративного управління – SOE Weekly] є одним із головних завдань Мінекономіки. Він доручив новопризначеному першому віце-прем’єр міністру – міністру економіки Олексієві Любченку відновити роботу комітету з призначень.
НБУ погодив нових членів наглядової ради "Ощадбанку". Національний банк України (НБУ) погодив кандидатури Рози Тапанової та Олександра Роднянського на посадах членів наглядової ради "Ощадбанку" за квотами уряду та Президента відповідно.
Як ми повідомляли раніше, 1 квітня Кабінет Міністрів України (КМУ) припинив повноваження члена наглядової ради "Ощадбанку" Тараса Кириченка. На наступний день на заміну йому рішенням КМУ було призначено Розу Тапанову.
Тапанова працює керівником Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр". Раніше вона також працювала в адвокатському об’єднанні "Міжнародна правнича компанія", яку вона заснувала разом з Андрієм Єрмаком – чинним головою Офісу Президента.
Олександр Роднянський був головним радником з економіки колишнього прем'єр-міністра України Олексія Гончарука. Він отримав ступінь доктора економічних наук (PhD) у Прінстонському університеті та працює викладачем у Кембриджському університеті.
Як ми повідомляли раніше, 17 березня Роднянського було призначено членом наглядової ради "Ощадбанку" (представником держави за квотою Президента). Роднянський замінив на цій посаді Айвараса Абромавичуса.
Зміни у Наглядовій раді "Укроборонпрому". 21 травня Президент України Володимир Зеленський призначив до складу наглядової ради "Укроборонпрому" радника голови Офісу Президента Тимофія Милованова, колишнього члена наглядової ради "Банку Січ" Олександра Носова та директора АТ "Геліос" Ростислава Шурму.
Того ж дня було припинено повноваження Володимира Горбуліна як члена наглядової ради. Милованов повідомив на своїй сторінці у Фейсбук, що причини припинення повноважень Горубліна пов’язані з його станом здоров’я.
Енергетичний сектор
За перший квартал 2021 року компанії Міненерго отримали 1,6 мільярда збитків. За інформацією Марлін, за перший квартал 2021 року 38 держпідприємств, які належать до сфери управління Міністерства енергетики, отримали чисті збитки на суму 1,6 млрд грн.
Загалом 30 підприємств завершило перший квартал року зі збитком (на загальну суму 1,614 млрд грн), 7 підприємств – із прибутком (на загальну суму 1,9 млн грн), а 1 підприємство вважається беззбитковим.
Найбільші збитки за перший квартал отримали наступні держкомпанії: "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" – 341,1 млн грн, "Первомайськвугілля" – 232,8 млн грн, "Львіввугілля" – 209,4 млн грн, "Лисичанськвугілля" – 151,6 млн грн, "Торецьквугілля" – 147,4 млн грн.
Як ми повідомляли раніше, у 2020 році 46 державних підприємств, які належать до сфери управління Міненерго, отримали чисті збитки на суму 4,2 млрд грн. Найбільш збитковими у 2020 році стали: НАЕК "Енергоатом" – 4,8 млрд грн або 57,5% загального обсягу збитків; вугледобувні підприємства – 2,9 млрд грн або 34% загального обсягу збитків; "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" – 550,2 млн грн або 6,5% загального обсягу збитків.
Українські теплостанції є головними забруднювачами у Європі. На українську теплову генерацію припадає більшість викидів у повітря у Європі. Вона посідає 1-2 місце за викидами основних небезпечних речовин. Обсяги викидів не відповідають нормативами ЄС.
Згідно з розрахунками, Україна є відповідальною за 72% всіх викидів зольного пилу в Європі, 27% двоокису сірки та 16% оксидів азоту.
У десятці електростанцій з найбільшими викидами зольного пилу (PM10), 8 електростанцій належать Україні: Курахівська, Бурштинська, Трипільська, Луганська, Зміївська, Вуглегірська, Слов’янська та Ладижинська ТЕС. Всіх їх було введено в експлуатацію у 60-70-х роках минулого століття.
Як повідомляє Українська правда, із 20 найбрудніших підприємств теплової енергетики 9 ТЕС належать ДТЕК, 3 ТЕС – державному Центренерго (Трипільська, Вуглегірська, Зміївська), 1 ТЕС – депутату від групи "Довіра" Максиму Єфімову, а найбрудніші ТЕЦ – екснардепу Анатолію Шкрібляку.
Приватизація
Третя спроба приватизувати спиртзавод "Укрспирту". Майно Вишняківського МПД, розташованого у Полтавській області, було продано на приватизаційному аукціоні. Це вже третя спроба Фонду державного майна України (ФДМУ) продати цей об’єкт.
Стартова ціна лоту становила 21,18 млн грн. В результаті торгів вона зросла у 3,9 раза – до 83,6 млн грн. ФДМУ повідомив, що в аукціоні взяли участь 3 учасники, а переможцем аукціону стало ТОВ "Віденський млин", яке зареєстровано у Кременчуці.
Для завершення приватизації переможець має підписати протокол про результати аукціону, укласти договір купівлі-продажу і здійснити розрахунок – після цього процес приватизації об’єкту вважатиметься офіційно завершеним. Кожен учасник аукціону також попередньо сплачує гарантійний внесок у розмірі 2 млн грн, який у разі відмови від підписання договору переможцем буде перераховано до держбюджету.
Раніше ми повідомляли, що попередні дві спроби продати майно Вишняківського МПД провалилися. У кожному випадку переможці відмовлялися здійснювати розрахунок.