Повернення наглядової ради Нафтогазу, криза в Укрзалізниці: підсумки тижня для держпідприємств

Корпоративне управління

Експерти Київської школи економіки надали критичні зауваження до законопроекту про корпоративне управління держкомпаній. Напрямок з досліджень та аналізу політики у сфері корпоративного управління Київської школи економіки (КШЕ) опублікував детальний аналіз до законопроекту щодо вдосконалення корпоративного управління держкомпаній.

Даний законопроект було оприлюднено 19 квітня Міністерством економіки для громадського обговорення на сайті відомства.

Зокрема, в аналізі КШЕ було зазначено про невідповідність деяких норм законопроекту Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами, а також про їх суперечність із зобов'язаннями, взятими Україною в рамках програми фінансування stand-by МВФ.

Детальний аналіз законопроекту розміщений на сайті КШЕ.

Як ми повідомляли раніше, законопроектом пропонується залишити за Кабміном всі існуючі повноваження щодо призначення та звільнення керівників держкомпаній.

Наглядова рада "Нафтогазу" повертається. Докладний огляд останніх подій навколо "Нафтогазу" читайте у випусках SOE Weekly № 25, № 26 та № 27.

На зустрічі з послами країн G7 та Представництвом ЄС в Україні, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що 13 травня представники Кабінету Міністрів України (КМУ) та Офісу Президента зустрілися з членами наглядової ради "Нафтогазу".

За словами прем'єр-міністра, п'ять членів (три незалежні члени та два представники держави) наглядової ради прийняли пропозицію уряду залишатися ще на один рік, доки не буде обрано новий склад наглядової ради. Повноваження нещодавно призначеного голови правління передбачені на такий же термін.

Протягом цього періоду уряд проведе прозорий та публічний відбір кандидатів до нової наглядової ради компанії, і лише після цього - конкурс на нового голови правління.

Шмигаль зазначив, що уряд готовий забезпечити стабільність компанії під час цього перехідного періоду, а також обговорити з наглядовою радою можливість приєднання до її складу представника США.

Пізніше цього тижня КМУ запросив членів наглядової ради "Нафтогазу" на засідання уряду, на якому КМУ прийняв рішення продовжувати співпрацю з наглядовою радою, а також провести новий конкурс на посаду членів наглядової ради та голови правління.

За словами Шмигаля, уряд планує покращити роботу номінаційного комітету, який відповідає за призначення незалежних членів наглядових рад [очевидно, прем’єр міністр мав на увазі "відповідає за відбір та подання кандидатур незалежних членів наглядових рад держкомпаній – SOE Weekly].

Крім того, прем’єр-міністр повідомив про можливість включення до складу номінаційного комітету представника від міжнародних партнерів. У попередній заяві Шмигаль зазначив, що запропонував Голові Представництва ЄС в Україні долучити своїх представників до роботи номінаційного комітету держкомпаній.

[Звертаємо увагу, що з листопада 2017 року "Нафтогаз" було виключено з-під дії постанови КМУ № 142, яка регламентує процес призначення незалежних членів наглядової ради держкомпаній. Це виключення втратило свою чинність 30 квітня 2021 року. Таким чином, номінаційний комітет держкомпаній не був залучений до призначення членів нинішнього складу наглядової ради "Нафтогазу".

Діючий склад наглядової ради було відібрано та призначено в результаті прямих консультацій між урядом, іноземними посольствами та міжнародними партнерами, а не через прозорий конкурсний процес призначення, як це передбачено Керівними принципами ОЕСР з питань корпоративного управління на підприємствах державної форми власності.

Залишається незрозумілим, що саме потрібно вдосконалити у роботі номінаційного комітету, і яку саме проблему буде вирішено шляхом включення  іншого члена до його складу. — SOE Weekly.]

Після зустрічі в КМУ 19 травня п'ять членів наглядової ради "Нафтогазу" повідомили, що вони готові прийняти пропозицію уряду та залишатися ще на рік. У п'ятницю ввечері уряд опублікував відповідне розпорядження.

Голова наглядової ради Нафтогазу про домовленості з урядом. Клер Споттісвуд, голова наглядової ради "Нафтогазу", повідомила Інтерфаксу, що Наглядова рада НАК "Нафтогаз України" та український уряд як акціонер компанії домовилися про збереження її чинного правління принаймні до 31 грудня 2021 року.

За словами Споттісвуд, це результат "здорового та продуктивного діалогу", який дозволяє п'ятьом [із шести] членів наглядової ради прийняти повторне призначення на строк до одного року на умовах підписаних раніше контрактів. Вона також зазначила, що члени наглядової ради відкриті для обговорення питання залучення нових членів відповідно до встановлених процедур.

Споттісвуд зазначила, що процес обрання нового голови правління має бути розпочатий не пізніше ніж 1 листопада 2021 року, а також має бути завершена оцінка конфлікту інтересів призначеного голови правління відповідно до закону про запобігання корупції та мінімізовано можливі в цій ситуації ризики для роботи "Нафтогазу".

Водночас Споттісвуд наголосила, що уряд підтвердив наміри щодо обрання нового незалежного члена НР, який замінить Амоса Гогштейна, і припинення членства Роберта Бенша не пізніше ніж 17 травня 2021 року.

Крім того, за її словами, сторони домовилися, що будь-які зміни до затвердженої стратегії розвитку компанії мають узгоджуватися з нинішнім правлінням і наглядовою радою.

[Якщо взяти заяви Споттісвуд та прем'єр-міністра Шмигаля разом, вони передбачають, що: (а) уряд спочатку проведе конкурс та призначить нову наглядову раду "Нафтогазу", (б) потім ця нова наглядова рада проведе конкурсний відбір нового голови правління "Нафтогазу", (в) нинішні члени правління не можуть бути звільнені до 31 грудня 2021 року, однак відтепер можуть бути призначені нові члени правління.

Залишається незрозумілим, яким чином може бути формалізовано домовленості про залишення правління та узгодження стратегії, окрім як через джентльментську угоду. Розпорядження Кабміну не формалізує ці домовленості, і нам невідомо про будь-які коментарі з боку прем'єр-міністра щодо заяв Споттісвуд. — SOE Weekly.]

"ПриватБанк", ймовірно, залишиться без голови. На засіданні Господарського суду міста Києва за справою щодо блокування конкурсу на відбір голови правління "ПриватБанку" було оголошено технічну перерву до 16 червня 2021 року.

[Звертаємо увагу, що положення Національного банку України про ліцензування встановлює граничний термін для тимчасового виконання обов’язків голови правління банку (однією або кількома особами у сукупності) у 6 місяців поспіль. У зв'язку з цим "ПриватБанк" повинен призначити постійного голову правління до 24 липня.

Детальний аналіз судового процесу щодо обрання голови правління "ПриватБанку", а також наслідки для банку у випадку, якщо голову правління не буде призначено вчасно, читайте у статті членів команди SOE Weekly Олександра Лисенко та Андрія Бойцуна "Як профспілка хоче паралізувати ПриватБанк". — SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, Господарський суд Києва вперше зупинив конкурс на посаду голови правління "ПриватБанку" 24 лютого 2021, задовольнивши клопотання про забезпечення позову профспілки банку, яка вимагає скасувати конкурс в цілому.

Також ми повідомляли, що через відвід судді Північний апеляційний суд не призначив розгляд апеляції.

Потім, Північний апеляційний суд відклав слухання апеляції "ПриватБанку" щодо рішення Господарського суду м. Києва, яке блокує конкурс на голову правління банку. Підстави були невідомі. А 6 квітня Господарський суд Києва відмовився задовольнити клопотання "ПриватБанку" про скасування заборони обирати та призначити голову правління банку.

Новий член правління "Ощадбанку". Національний банк України (НБУ) погодив кандидатуру Олексія Волчкова, який 25 лютого був призначений наглядовою радою "Ощадбанку" на посаду члена правління, відповідального за корпоративний бізнес.

Волчков має 27-річний досвід у банківському секторі. Волчков працював у банку "Ажіо", обіймав посаду члена правління "Індекс Банку" та заступника голови правління "Каліон Банк Україна". Він також працював 9 років на посаді заступника голови правління з корпоративного бізнесу "Першого українського міжнародного банку" (ПУМБ).

Уряд затвердив зміни до законодавства про банки у першому читанні. 20 травня Верховна Рада України прийняла проект закону № 4367 у першому читанні. Законопроект пропонує внести зміни до законодавства щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи.

[Даним законопроектом пропонуються зміни до статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність", яка регулює питання корпоративного управління держбанків, зокрема законопроектом передбачено:

• вимоги до наглядової ради та правління державного банку щодо колективної придатності та ефективного управління та контролю за діяльністю банку;
• можливість вступу на посаду члена наглядової ради державного банку лише після отримання погодження Національним Банком України;
• уточнення порядку конкурсного відбору голови та членів правління - у тому числі законопроектом пропонується чітко визначити, що саме комітет наглядової ради з питань призначень та винагород визначає кандидатів за результатами конкурсного відбору, а також, що відповідний конкурс оголошується не менше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень голови або члена правління.

Також прийняття даного законопроекту є важливою умовою в рамках програми фінансування stand-by МВФ. — SOE Weekly.]

Банки

Прибуток державних банків впав на 72% у першому кварталі. Сукупний прибуток державних банків - "ПриватБанк", "Ощадбанк", "Укрексімбанк" та банку державною часткою - "Укргазбанк", у першому кварталі 2021 р. склав 3,2 млрд грн. Всі чотири банки були прибутковими.

[Таким чином, сукупний прибуток держбанків зменшився на 72% (з 11,2 млрд грн) відносно першого кварталу 2020 року. — SOE Weekly.]

За даними Міністерства фінансів, "ПриватБанк" є найбільш прибутковим серед банків державного сектору: його прибуток склав 2,4 млрд. грн. (75% всього сукупного прибутку державних банків або 21,8% сукупного прибутку всіх українських банків, включаючи державні та приватні).

[У свою чергу, прибуток "ПриватБанку" зменшився на 77% (з 10,4 млрд грн) відносно першого кварталу 2020 року. — SOE Weekly.]

Перший транш дивідендів "ПриватБанку" до державного бюджету склав 10 мільярдів гривень. "ПриватБанк" перерахував перший транш своїх дивідендів до державного бюджету.

За даними річного звіту "ПриватБанку" за 2020 рік, банк має виплатити 19,4 млрд грн дивідендів до держбюджету, що становить 80% чистого прибутку банку за 2020 року, а його чистий прибуток за 2020 рік склав 24,3 млрд грн.

[Як повідомлялося у ЗМІ, "ПриватБанк" раніше повідомив про попередній прибуток у розмірі 25,3 мільярдів гривень за 2020 рік та був найбільш прибутковим банком України.

Як ми повідомляли раніше, це означає, що дивіденди "ПриватБанку" у розмірі  20,24 млрд грн, становили би 91% надходжень від дивідендів всіх корпоратизованих держпідприємств, які склали 24,4 млрд грн. — SOE Weekly.]

Енергетичний сектор

Прибуток "Оператора ГТС" впав на 27% у першому кварталі 2021 року. У першому кварталі 2021 року "Оператор Газотранспортної Системи України" ("ОГТСУ") отримав 4,6 млрд грн чистого прибутку.

Зазначається, що понад 80% доходу "ОГТСУ" від основної діяльності отримані в результаті міжнародних операцій, і не більше 20% доходу припадають на внутрішній ринок. З огляду на планове скорочення у 2021-2024 роках транзиту газу з 65 млрд кубометрів до 40 млрд кубометрів, згідно з умовами поточного транзитного контракту, прибуток скоротився на 1,7 млрд грн у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року.

За інформацією "ОГТСУ", ще один фактором, який вплинув на результати в періоді, стала заборгованість облгазів (операторів ГРМ). Наразі борги та нарахування до сплати операторів ГРМ складають майже 10 млрд грн. За словами фінансового директора "ОГТСУ" Юрія Кулика, відповідно до цієї суми збільшився резерв сумнівних боргів. Якби не цей фактор, чистий прибуток "ОГТСУ" був би майже вдвічі більшим — 8,6 млрд грн.

При цьому, рух грошових коштів від операційної діяльності "ОГТСУ" у 1 кварталі становив 1 млрд грн проти 7 млрд грн за аналогічний період минулого року.

Компанія також зазначила, що оператори ГРМ відбирають все більше і більше газу з системи, звідки відбувається накопичення дебіторської заборгованості. Це й вплинуло на результати компанії та продовжує загрожувати її фінансовій стабільності.

Як ми повідомляли раніше, більшість побутових споживачів купують газ у регіональних газорозподільних компаній. Найбільша їх кількість належить групі Дмитра Фірташа "JE Energy". Її "Регіональна газова компанія" (РГК) є найбільшим оператором газорозподільних мереж.

Інфраструктура

Банківські рахунки "Укрзалізниці" арештовано. За повідомленням ЗМІ, з 6 травня банківські рахунки "Укрзалізниці" арештовано виконавчою службою за неповернуті борги. Таку новину повідомив медіа ресурс ZN.UA з посиланням на документ Міністерства юстиції та рішення Господарського суду міста Києва.

22 квітня 2021 року Верховний суд виніс рішення за чотирма справами, що стосуються боргів "Укрзалізниці". Усі чотири не на користь компанії. Згаданий арешт рахунків — це виконання одного із цих чотирьох рішень, яке передбачає повернення кредитору 13,7 млн дол. і 99,7 млн грн. Три інші позови передбачають примусове стягнення з "Укрзалізниці" 34 млн дол. і понад 300 млн грн.

ZN.UA також зазначило,що компанія VR Capital загалом є тримачем боргу "Укрзалізниці" у 160 млн дол, які з усіма штрафами та пенями можуть перетворитися на 300 мільйонів, а всього судових процесів — більш як 25.

За інформацією ZN.UA, компанії вдалося уникнути колапсу завдяки тому, що голова правління "Ощадбанку" не виконав наказ про арешт рахунків, залишивши "Укрзалізниці" доступ до операційного рахунок на один тиждень. 

"Укрпошта" збирається придбати банк. "Укрпошта" оголосила тендер на послуги оцінювача з метою придбання комерційного банку без відділень або з малою їх кількістю та без портфеля проблемних активів. Про це на своїй сторінці у Facebook генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський.

Смілянський також зазначив, що покладає великі надії на закриття угоди протягом найближчих 5 або 6 місяців, і додав, що вже є кілька кандидатів, з якими компанія повинна розпочати переговори.

Аеропорт "Бориспіль" отримав півтора мільярда збитків. Як повідомляють ЗМІ, чисті збитки "Міжнародного аеропорту "Бориспіль" склали 1,482 млрд грн. Причинами таких фінансових результатів компанії назвали зменшення потоку руху, у зв'язку з карантинними обмеженнями, спричиненими пандемією Covid-19.

Інші галузі

Компанії Державного космічного агентства втратили майже мільярд у 2020 році. За інформацією ЗМІ, компанії, підпорядковані Державному космічному агентству України, у 2020 році втратили 811 мільйонів гривень.

У попередні роки державні космічні компанії також працювали збитково. За підсумками 2019 року Державне космічне агентство втратило 433,8 млн грн. Також воно втратило 74,7 млн грн у 2018 році та 1,2 млрд грн у 2017 році.

Космічне агентство управляє 15 державними компаніями, включаючи п'ять компаній, що приносять невеликий прибуток, п'ять глибоко збиткових, чотири компанії, що знаходяться у процедурі банкрутства, і одна компанія, яка взагалі не звітувала агентству через звільнення всіх співробітників.

Найбільші збитки у 2020 році отримали "Південмаш" ім. О.М. Макарова (672,2 млн грн) та ДП "Укркосмос" (137,7 млн грн).

З 2020 року Державне космічне агентство підпорядковується новоствореному Міністерству з питань стратегічних галузей, яке очолює Олег Уруський.

Приватизація

Приватизовано черговий лікеро-горілчаний завод "Укрспирту". Фонд державного майна (ФДМ) на приватизаційному аукціоні продав окреме майно Рава-Руського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" за 31,74 млн грн.

Два учасники змагались у відкритих торгах, що збільшило ціну з початкових 27,7 млн грн до 31,7 млн грн.

Актив розташований в місті Рава-Руська Жовківського району Львівської області та складається з будівель, споруд і необхідного обладнання для виготовлення спирту.