Ренесанс нелегалів: чому влада Зеленського не впоралася з підпільними АЗС

9 січня 2021 року Україна мала відзначати першу річницю перемоги над нелегальним сегментом ринку нафтопродуктів.

Саме дату 9 січня 2020 року як дедлайн окреслив колишній прем'єр Олексій Гончарук, коли на виконання доручення президента Володимира Зеленського в грудні 2019 року оголошував війну нелегальним заправкам.

Ще рік тому ЕП вказувала на низку важливих нюансів, які могли зашкодити реалізації планів влади. Так воно і вийшло. Представники бізнесу знову заговорили про необхідність припинення масштабних схем на ринку пального.

Хоча ситуація дещо покращилася, до повної зупинки схем ще далеко. Що вдалося зробити за рік, які помилки не дозволили владі повністю знищити нелегалів та що робити далі?

Як усе починалося

Ідея ліквідувати "чорні" АЗС виникла в грудні 2019 року на одній із зустрічей президента Володимира Зеленського з представниками бізнесу. Зеленський хотів, аби останні більш активно знижували ціни на пальне для кінцевих споживачів.

Під час спілкування трейдери поскаржилися президенту, що не можуть суттєво знизити ціни через спотворення конкуренції на ринку, спричинене нелегальними АЗС та нафтопереробними заводами.

Зеленський пообіцяв, що нелегали припинять роботу і дав відповідне доручення тодішньому голові уряду Олексію Гончаруку. Останній запевнив, що до 9 січня 2020 року силовики відправлять тіньовиків на звалище історії.

До реалізації обіцяного приступили відразу. Служба безпеки України та податківці почали звітувати про закриття сотень "підпарканних" АЗС.

"Всього здійснили 2,2 тисячі перевірок силами ДФС, Нацполіції та СБУ. Перевірили інформацію щодо 1,399 тисячі нелегальних АЗС: 377 – зупинили діяльність, 316 – демонтовані раніше або відсутні за адресами, 243 – демонтовані за звітний період, 463 – оформили ліцензію", – відзвітував 11 січня Гончарук.

За даними "Нафтогазової асоціації", на початок 2020 року в результаті дій силовиків перестали працювати 427 АЗС з понад тисячі виявлених.

"Закрили близько 800 незаконних заправок. Це непоганий початок", – повідомив Зеленський у лютому на черговій зустрічі з учасниками ринку.

Остаточні цифри в липні озвучила Державна фіскальна служба. Після перевірки 3 206 точок продажу пального закрили 833 нелегальні АЗС.

"На цьому робота ДФС не зупиняється, адже важливо, щоб за цими адресами незаконна діяльність не відновлювалася. За останньою інформацією, на більшості незаконних об'єктів відсутні ознаки відновлення роботи", – зазначав тодішній в. о. голови ДФС Сергій Солодченко.

Після цього кількість повідомлень про нелегалів почала зменшуватися, допоки це питання не зникло з порядку денного влади.

Мільярдні втрати бюджету

У 2020 році ЕП писала, що одним з ключових факторів, який не дозволить виграти війну з нелегалами, є боротьба не з причиною, а з наслідками.

Замість того, щоб знаходити та знешкоджувати джерела походження нафтопродуктів, силовики почали закривати канали збуту. Основне джерело таких нафтопродуктів – малі нелегальні НПЗ, яких в Україні налічується кілька десятків.

За даними консалтингової групи "А-95", такі НПЗ щорічно випускають близько 300 тис тонн продукції, яка використовується для виробництва контрафактного бензину і дизельного пального. Щорічні втрати бюджету становлять 3,73 млрд грн: 1,91 млрд грн акцизного податку та 1,82 млрд грн ПДВ.

"Реальна сума бюджетних втрат може бути вищою з урахуванням несплати земельних та зарплатних податків, військового збору, податку на прибуток", – відзначають в "А-95".

То чи вдалося закрити нелегальні АЗС?

17 лютого карта Нафтогазової асоціації містила інформацію про 103 місця нелегального продажу пального. Це небагато порівняно з показником кінця 2019 року. Утім, інформація на карті додається добровільно і лише тими, хто про це знає, тому реальні масштаби мережі нелегальних АЗС невідомі.

Нафтогазова асоціація недавно заявила про розквіт схем на ринку пального. Про величезну кількість фальсифікату говорять і профільні експерти. За їхніми розрахунками, частка тіньового ринку бензину, ДП та автогазу становить 17-23%.

Щорічні втрати бюджету через порушення касової дисципліни автозаправними станціями оцінюються 10,9-14,6 млрд грн.

Ренесанс нелегалів

Опитані ЕП експерти та учасники ринку вважають, що, незважаючи на ефективну боротьбу з нелегалами на початку 2020 року, влада цю війну програла.

"Ініціативи влади ні до чого не призвели. Був такий собі атракціон з боротьби з незаконними АЗС. Насправді закрили не заправки, а певні підприємства. Вони були перереєстровані, і права оренди отримали інші компанії", – заявляє експерт Генадій Рябцев.

За його словами, наразі більшість з 833 офіційно "закритих" станцій відкрилися і знову працюють.

Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн наголошує, що величезний обсяг нелегальної продукції міні-НПЗ наразі спостерігається в економ-сегменті ринку. Погоджується з ним директор науково-технічного центру "Псіхея" Сергій Сапегін.

"Дії влади були неефективними. Ми бачимо, що ці АЗС є і вони працюють. Я сам заправлявся на одній з таких АЗС, і всі мої спроби отримати чек ні до чого не привели. Виходить, вони таки працюють", – каже Сапегін.

Продаж пального без реєстрації через РРО або з видачею фальшивих чеків – ще одна кричуща проблема ринку.

"У результаті на АЗС виникає необлікована готівка, яка використовується для закупівлі контрафактного пального в міні-НПЗ та здійснюється "реалізація" документів на таке пальне підприємствам реального сектору економіки з метою несплати ПДВ та податку на прибуток", – заявляють у Нафтогазовій асоціації.

"Наявність нелегального пального – це комплексна проблема. Її не можна вирішити, закриваючи АЗС. Коли хвиля репресій зупиняється, то починають відкриватися нові АЗС", – додає Рябцев.

Що допоможе покласти край нелегалам? Перше і ключове – треба шукати та знешкоджувати джерела походження необлікованих нафтопродуктів – міні-НПЗ.

"Треба відновити контроль якості. Необхідно створити систему за прикладом будь-якої країни ЄС і перевіряти якість продукції на заправках та походження нафтопродуктів", – каже представник однієї з мереж АЗС.

Також учасники ринку пропонують прирівняти реалізацію неякісного пального до злочинів у сфері економічної діяльності.

"Усі ці вимоги не раз ставилися відповідальним органам влади, зокрема РНБО", – каже один з членів профільної асоціації.

Крім того, недавно про нелегальні схеми на нафтогазовому ринку країни був поінформований Зеленський. Представники Нафтогазової асоціації закликали президента доручити правоохоронним та контрольним органам відновити перевірки та покарати порушників.

Утім, публічної реакції з боку першої особи на звернення учасників ринку не було.