Просто про фінмоніторинг: що змінюється через місяць і до чого готуватись бізнесу
Двадцяте сторіччя нічого не знало про фінансовий моніторинг. Навіть навпаки: світ намагався всіляко приховати інформацію, що стосувалася фінансової звітності.
Однак часи змінюються.
Вимоги до фінмоніторингу різко посилилися після теракту "11 вересня" у США і були покликані запобігати можливостям фінансування тероризму чи відмивання коштів через використання анонімних або підозрілих фінансових операцій.
У США навіть запроваджена кримінальна відповідальність за легалізацію незаконних активів, у тому числі з необережності. Санкції за це передбачають штраф у розмірі до 1 млн дол, позбавлення волі до 20 років та конфіскацію майна.
Перший закон про фінансовий моніторинг в Україні з'явився у 2001 році. При цьому у 2002-2004 та в 2010 роках країна перебувала в "чорному" списку міжнародної організації з боротьби з відмиванням коштів FATF.
З 28 квітня 2020 року в Україні діє редакція закону, яка встановлює для великої кількості гравців ринку низку оновлених та доповнених правил щодо перевірки своїх контрагентів, котрі хочуть здійснити ту чи іншу порогову фінансову операцію.
До чого слід готуватися фінансовим компаніям, хто ще повинен займатися фінансовим моніторингом та як уникнути проблем?
Фінансовий моніторинг – це система виявлення і протидії відмиванню та легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, запобігання фінансуванню тероризму, розповсюдженню зброї масового знищення.
Система складається з первинного та державного рівнів.
Суб'єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) є банки, кредитні спілки, біржі, страховики, платіжні організації, інші фінустанови. Суб'єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк, Державна служба фінансового моніторингу, Мін'юст, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, Мінцифри.
Що змінилося
Зменшилася кількість ознак фінансових операцій, про які СПФМ зобов'язані повідомляти Держфінмоніторингу. Їх було 17, а залишилося чотири.
1. Фінансові операції на користь резидента Ірану чи Північної Кореї, власника банківського рахунку в цих країнах.
2. Фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сімей та пов'язаних осіб.
3. Фінансові операції з переказу коштів за кордон, у тому числі до офшорних зон.
4. Фінансові операції з готівкою.
Крім того, за новою редакцією закону "Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення", СПФМ отримали право проводити ідентифікацію, верифікацію та перевірку клієнтів дистанційно.
Це особливо актуальною в умовах карантинних обмежень.
Зменшенням кількості ознак фінансових операцій, про які СПФМ зобов'язані повідомляти Держфінмоніторингу, не означає зменшення навантаження. Перевірка за чотирма ознаками повинна бути більш ретельною, що потребує більше часу, тож деяким клієнтам відмовляють у проведенні певних операцій.
Держфінмоніторинг отримав право заморожувати активи не на підставі судового рішення, а лише на підставі підозри. Для клієнта блокування рахунку означає неможливість користуватися коштами до завершення перевірки.
Новації закону ускладнюють перекази фізосіб поза системою онлайн-банкінгу. Фінансова операція без ідентифікації особи розміром понад 5 тис грн неможлива (до 28 квітня поріг становив 15 тис грн). Усі безготівкові операції – поповнення карток, перекази, платежі понад 5 тис грн – підпадають під фінансовий моніторинг.
Збір будь-яких внесків чи пожертв для благодійних акцій, підтримка організацій та проєктів здійснюється лише через офіційні рахунки відповідних установ і лише на їх картки. Щоб уникнути блокування активів, необхідно завчасно інформувати СПФМ про нестандартні угоди, які банк може розцінити як потенційно ризиковані.
Небанківський сектор, який зобов'язали проводити повноцінний фінмоніторинг, отримав додаткове навантаження. Його учасники мусили інвестувати кошти в будівництво внутрішньої комплаєнс-системи, що підвищило вартість їх послуг.
Додатковим навантаженням для бізнесу стала вимога Нацбанку (на виконання закону) про створення СПФМ окремого підрозділу, призначення відповідальних працівників та регулярне проведення внутрішнього аудиту.
Закон зобов'язує компанії належно перевіряти дані про кінцевого бенефіціарного власника не лише за даними Єдиного державного реєстру (ЄДР). Фактично держава поклала на бізнес "детективні" функції. Компанії мусять інформувати про структуру власності та щорічно оновлювати дані про своїх бенефіціарів.
СПФМ зобов'язані повідомляти Держфінмоніторингу про виявлені розбіжності між даними у ЄДР та інформацією, отриманою в результаті здійснення ними перевірки клієнта. Такі детальні розслідування можуть бути затратним для СПФМ.
Введено поняття порогових фінансових операцій, про які необхідно повідомляти Держфінмоніторингу. Такими є операції на суму 400 тис грн або більше (до цього – 150 тис грн і більше). Це не стосується азартних ігор та операцій з віртуальними активами, граничний поріг яких для обов'язкового фінмоніторингу – 30 тис грн.
Закон також підвищив розміри штрафів, які можуть бути застосовані до СПФМ (204 тис грн – 1,7 млн грн) та фінансових установ. Максимальний розмір штрафу становить близько 135 млн грн, для інших суб'єктів – близько 27 млн грн.
Суб'єктів фінмоніторингу стало більше
Важливим нововведенням стало розширення переліку тих, хто має право і навіть зобов'язаний проводити ідентифікацію клієнта. До СПФМ додали бухгалтерів, рієлторів, адвокатів, нотаріусів, податкових консультантів, аудиторські та юридичні компанії, поштових операторів, представників грального бізнесу, суб'єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.
Так, бухгалтери, що надають приватні послуги, повинні перевіряти фінансові операції своїх клієнтів і повідомляти про підозрілі операції Держфінмоніторингу.
Якщо бухгалтер, банк чи інший СПФМ пропустить підозрілу операцію клієнта з виведення готівки, якою фінансуються незаконні дії, і це потім можна буде довести, тоді і він, і неблагонадійний клієнт нестимуть відповідальність. Тож СПФМ краще відмовляти в проведенні операцій, якщо стосовно них є ризики.
Фінмоніторинг для небанківських установ
Небанківські фінансові установи є СПФМ. Вони повинні звітувати про:
– розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДР, та інформацією, отриманою під час перевірки клієнта;
– здійснення фінансових операцій, якщо хоча б одна із сторін зареєстрована, проживає чи перебуває в державі, що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації FATF та інших міжнародних організацій;
– фінансові операції PEPs – політично значущих осіб, членів їх сімей та осіб, пов'язаних з політично значущими особами;
– фінансові операції з переказу коштів у країни, включені до переліку офшорних зон;
– фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
При поданні повідомлень про підозрілі фінансові операції (діяльність) рекомендується відображати коди ознак підозр.
Як уникнути проблем з фінмоніторингом
Індикаторів ризиковості підозрілих операцій є чимало. Однак існують найбільш важливі з точки зору нововведень, що торкнулися небанківських фінансових установ. Щоб виконати нормативні вимоги, варто насамперед:
– ідентифікувати реального кінцевого бенефіціарного власника, який може відрізнятися від осіб, зазначених у ЄДР;
– виявляти приналежність чи зв'язки контрагента з PEPs (реєстр публічних діячів), адже такі операції підпадають під значно ретельніший режим нагляду;
– ідентифікувати адресатів зовнішньоекономічних фінансових операцій для виявлення зареєстрованих у юрисдикціях, що перебувають під санкціями;
– ретельно аналізувати операції та контрагентів на предмет зв'язків з офшорними зонами.
Що таке компанії-оболонки та як їх розпізнати
Компанія-оболонка – юридична особа-нерезидент, яка не здійснює господарської діяльності в країні реєстрації або структура власності якої не дозволяє встановити реальних кінцевих бенефіціарних власників. Простіше кажучи – фікція.
Про фіктивність компанії може свідчити потрапляння її профілю під критерії ризику, описані в новому законі та положеннях про здійснення фінмоніторингу. Ось кілька найяскравіших ознак ризиків, які можуть свідчити, що це компанія-оболонка:
– учасник, керівник і головний бухгалтер – одна особа;
– одна особа виконує обов'язки керівника в багатьох компаніях. Формально особа не може здійснювати свої функції, проте юридично зазначена в десятках компаній. Тобто особа, вірогідно, підставна, а діяльність керованих нею компаній – фіктивна;
– компанія оформлена на адресу масової реєстрації – у приміщенні, де зареєстровані 50 і більше інших суб'єктів господарювання. Мова не йде про великі бізнес-центри, які для цього призначені. Йдеться про кімнату в гуртожитку, квартиру в житловому будинку або іншому приміщенні;
– попередня діяльність та професійний досвід компанії суттєво відрізняються від того, що вона планує робити;
– компанія веде підозрілу діяльність: займається азартними іграми, лотереями, інкасацією, нерухомістю, валютою, антикваріатом, зброєю;
– фінансові операції компанії складні, незвично великі або не відповідають фінансовому стану;
– місцем реєстрації є тимчасово непідконтрольна Україні територія;
– кінцевий бенефіціар зареєстрований в офшорі або в країні, законодавство якої передбачає механізм номінальної або довірчої власності;
– керівник компанії – особа, яка належить до соціально вразливих верств населення (студент до 20 років, матір у декреті, пенсіонер), а керівництво компанії, кінцеві бенефіціарні власники та її назва часто змінюються;
– відсутність виробничих потужностей та торговельно-складських приміщень. Наприклад, послуги пропонує логістична компанія, у якої немає транспорту;
– на перший погляд потужна компанія має незначну кількість співробітників і не подає фінансову звітність до фіскальних органів або органів статистики;
– компанія для розрахунків використовує векселі або договори бартеру, залучає значні довгострокові запозичення (крім облігацій) від громадян або компаній, що не входять до її структури власності.
Які штрафи можуть бути застосовані до СПФМ
Раніше максимальний розмір штрафу (крім банків) становив 34 тис грн. Наразі штрафи для всіх СПФМ збільшуються, однак диференціюються:
– за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки та виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб – до 204 тис грн.
– за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації – до 340 тис грн.
Такий же розмір штрафу передбачений за перешкоджання уповноваженому органу у здійсненні перевірки та в разі подання неповної інформації або подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені відомості;
– за невиконання вимог про усунення виявлених порушень, а також невжиття заходів з усунення виявлених недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу – до 1,7 млн грн;
– за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – до 340 тис грн.
Данило Глоба, керівник юридичного департаменту YouControl
Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YouControl
YouControl, сервіс для перевірки контрагентів
Фото на головній: ua.depositphotos.com