Квартиру за токени: Україна за крок від легалізації криптовалют і віртуальних активів
На тлі зростання найвідомішої криптовалюти у світі до рекордних рівнів народні депутати наважилися на легалізацію в Україні віртуальних активів. Однойменний закон у першому читанні минулого тижня ухвалив парламент.
Документ не лише виводить з тіні ринок, щоденний обсяг якого становить 200 млн дол, а й створює можливості для торгівлі у віртуальному світі всіма існуючими в Україні активами. І навіть більше.
У випадку остаточного ухвалення закону одним кліком можна буде продати "оцифровану" квартиру, бонусні бали мережі продуктових супермаркетів або валюту в комп'ютерній грі. Усе – на законних підставах.
Як буде працювати закон та які ризики він створює?
Як усе починалося
До 2020 року про легалізацію криптовалют говорили лише з точки зору контролю за багатомільйонним тіньовим ринком.
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Тимур Хромаєв ще у 2017 році заявляв, що регулювання цього ринку необхідно розділити між очолюваною ним комісією та Національним банком.
Поняття віртуальних активів у правовому полі з'явилося лише наприкінці 2019 року. Щоб запобігти та протидіяти легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення, його закріпили в профільному законі.
Регулятором ринку стало Міністерство цифрової трансформації. На нього поклали функції контролю та нагляду за обігом віртуальних активів та постачальниками послуг (криптообмінники та криптобіржі).
Однак прориву в розвитку галузі це не створило. Незважаючи на те, що в Україні працює близько 60 проєктів, що займаються криптовалютами.
Щоб виправити ситуацію, Мінцфири спільно з профільними асоціаціями розробили законопроєкт "Про віртуальні активи". Восени його зареєстрували 36 депутатів з міжфракційного об'єднання Blockchain4Ukraine на чолі з Олексієм Жмеренецьким.
2 грудня депутати ухвалили закон у першому читані.
"Експерти оцінюють обсяг транзакцій в Україні з віртуальними активами 150-200 мільйонами доларів на день, а капіталізація віртуальних активів перевищує 2 мільярди доларів. На жаль, галузь досі перебуває в тіні", – сказав під час виступу в парламенті Жмеренецький.
Можливості, які відкриває закон
Закон дозволяє перевести у віртуальні активи всі реальні активи. Розділяти їх пропонується за принципом забезпеченості та незабезпеченості.
До перших відноситимуть віртуальні активи, які надають право його власнику отримати у власність об'єкти цивільних прав. Це можуть бути нерухомість, земля, банківські депозити, цінні папери та інше майно.
"Наприклад, я хочу випустити токен, забезпечений моєю квартирою. Я йду до нотаріуса та оформляю публічну оферту до якогось контракту чи до якоїсь розписки. Форму ми не регламентуємо. У публічній оферті вказаний номер документа права власності з реєстру нерухомості, тип блокчейну, на якому випущений токен, і номер ноди", – розповідає автор законопроєкту.
Нода (від лат. nodus – вузол) – це будь-який комп'ютер, який є частиною блокчейн-мережі. Нода, залежно від її типу, зберігає тільки частину або всі дані блокчейну.
"В оферті також вказується, що власник токену має право вимагати переоформлення на себе даної нерухомості. Далі я, наприклад, переказую цей токен іншій особі, і вже ця особа стає новим власником цього токену. Тепер вона може вимагати переоформлення на неї своєї квартири відповідно до публічної оферти.
Якщо власник квартири відмовляється переоформляти нерухомість, тоді власник токена може піти до суду і змусити Мін'юст чи державного реєстратора внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Він є новим власником токена, і той актив, яким забезпечено токен, повинен перейти до нього", – додає Жмеренецький.
Угоди про купівлю-продаж квартири можна буде укладати в мобільному додатку онлайн, а вже потім завершувати всі юридичні процедури. Тобто перевагою токенізації є полегшення і прискорення транзакцій.[BANNER1]
Контролюватиме цей ринок Мінцифри, але є виняток. Якщо забезпеченням віртуального активу є фінансовий інструмент (акції, облігації, інвестиційні сертифікати), то випуск таких токенів та їх обіг здійснюватиметься спільно з НКЦПФР.
Компанія зможе випускати токени, забезпечені власними акціями, і виходити на ICO (Initial coin offering – первинна пропозиція токенів – форма залучення інвестицій у технологічні проєкти і стартапи. – ЕП). Стартап зможе залучати кошти для розробки продукту – випускати токени, забезпечені зобов'язаннями власності на вироблений у майбутньому продукт.
Незабезпечені віртуальні активи відкривають можливості, яких раніше не існувало.
"Йдеться про всі активи в мережевих комп'ютерних іграх – усіляка магія, мечі, обладунки, броня, – пояснює співавтор документа. – Це також бонуси мереж заправних станцій чи продуктових магазинів. Такі бонуси підпадають під дію законопроєкту про віртуальні активи і рахуються віртуальними активами. Власники бонусів можуть їх продавати і купувати".
Усе це – на законних підставах.
Документ передбачає, що надання послуг зберігання, адміністрування віртуальних активів та їх ключів (доступ до віртуального гаманця здійснюватиметься за допомогою спеціальних ключів. – ЕП), обміну, переказу, продажу або їх випуску здійснюватимуть суб'єкти підприємницької діяльності.
Усіх постачальників послуг Мінцифри внесе до відповідного державного реєстру.
Віртуальні активи не конкуруватимуть з гривнею і не будуть засобом платежу, але клієнти зможуть заплатити за товар чи послугу віртуальним активом, а банк конвертуватиме актив та переказуватиме отримувачу еквівалент у гривні.
Шанс для залучення інвестицій
Керівний партнер юридичної фірми Juscutum Артем Афян розповів, що вже кілька компаній з міжнародного ринку цифрових валют, зокрема Binance, заявили про намір вийти на ринок України після остаточного ухвалення закону.
"Законопроєкт дозволить нам залучити певний об'єм інвестицій, – упевнений Афян. – Це може перетворитися на ще одну точку зростання економіки. Таких точок росту у нас небагато, тож нехтувати ними не варто".
У країнах, де обіг віртуальних активів легалізований, представники бізнесу активно залучають фінансові ресурси через токени.
Влітку 2020 року футбольний клуб "Барселона" випустив власну криптовалюту на 1,3 млн дол. Її покупцями стали 4 тис фанів клубу із ста країн. Вони отримали певні привілеї і право продати віртуальні монети в будь-який час.
У 2019 році криптовалюту випустив туринський "Ювентус". Тоді ціна продажу становила 2 дол за монету, зараз – 9 дол.
У Росії авіакомпанія S7 за допомогою токенів продає квитки. Недавно там було видано перший банківський кредит під заставу криптовалюти.
На початку березня була навіть випущена криптовалюта, присвячена коронавірусу, – CoronaCoin.
Податкова невизначеність
Ухвалений у першому читанні законопроєкт не визначає правила оподаткування операцій з віртуальними активами. Для визначення цих правил ще розробляється окремий документ, яким будуть внесені відповідні зміни до Податкового кодексу.
Жмеренецький каже, що правила оподаткування забезпечених віртуальних активів будуть ідентичні правилам оподаткування об'єктів забезпечення.
"Якщо ти за токен продаєш квартиру, на тебе поширюються всі норми Податкового кодексу, пов'язані з продажем цієї нерухомості", – пояснює депутат.
Прибуток, отриманий від спекуляцій з незабезпеченими віртуальними активами (криптовалютою), буде оподатковуватися за ставкою 5% з різниці купівлі-продажу. Якщо мова йде про майнінг – то з вирахуванням витрат на його виробництво.
Представники криптовалютного бізнесу пропонували голосувати пакетом: одночасно законопроєкт про віртуальні активи і зміни до Податкового кодексу. У такому разі бізнес заздалегідь розумів би правила гри.[BANNER2]
За таких обставин може скластися ситуація, за якої бізнес буде зобов'язаний платити 19,5% податків з доходу, оскільки зміни до Податкового кодексу поки не пройшли навіть перше читання.
"Я не в захваті від такої перспективи", – зазначив засновник української біржі криптовалюти kuna.io Михайло Чобонян.
Крім того, закон зобов'язує криптобізнес проходити повну верифікацію. Це насторожує представників вітчизняного ринку, враховуючи проблеми з витіканням даних.
"Мені дуже не хочеться, щоб мої персональні дані з моїми транзакціями, банківськими транзакціями, криптовими транзакціями з'явилися десь у відкритому доступі, як було раніше, коли в Києві на ринку "Петрівка" продавалися CD-диски з базами даних", – пояснює Чобонян.
Підприємець також звертає увагу на додаткові повноваження, якими документ наділяє Мінцифри. Ідеться про право встановлювати правила гри для ринку віртуальних активів, що, на його думку, може робитися в інтересах окремих компаній.
Фото на головній: ua.depositphotos.com