Назад у 2008-й, або Чи допоможе "антивірусний" фонд подолати кризу
У квітні уряд зробив важливий вибір. Основним каналом фінансування антикризових заходів Кабмін обрав фонд розміром 65 млрд грн.
Саме з нього повинні фінансуватися заходи з протидії пандемії, додаткові соціальні виплати та інші антикризові видатки. На практиці фонд з антикризового ризикує перетворитися на фонд розбрату. Він вже став причиною конфліктів між центральною владою та владою міст і майданчиком для фіскальних ризиків.
Фонд з'являється під час кризи
Практика створення антикризових фондів для України не нова. У 2008 році, в період розгортання фінансової кризи, уряд вніс зміни в кошторис і створив стабілізаційний фонд, покликаний допомагати в подоланні кризи.
Основними джерелами його наповнення були кошти від приватизації та кошти, залучені в результаті цільового розміщення цінних паперів.
У 2008 році передбачалося, що кошти підуть на кредитування або спільне фінансування довгострокових інфраструктурних проєктів, здешевлення кредитів для малого і середнього бізнесу, надання допомоги банкам, програму доступних позик на придбання житла. Насправді ж ресурс витрачався на що завгодно: від закупівлі шкільних автобусів та військової спецтехніки до знімання фільмів.
У 2020 році все відбувається за схожим сценарієм. 13 квітня депутати внесли антикризові зміни в держбюджет і створили фонд розміром 64,7 млрд грн. Цим коштом повинні фінансуватися заходи з протидії коронавірусу. Через тиждень уряд затвердив порядок використання коштів антивірусного фонду.
Їх планується витрачати на доплати медикам та пенсіонерам, допомогу сім'ям медиків, які загинули від коронавірусу, виплати державних фондів соцстраху і на випадок безробіття, поповнення резервного фонду держбюджету, відновлення окремих видатків місцевих бюджетів, скорочених через коронавірус.
Фінансування цих статей не обмежується періодом карантину. Антикризові заходи держава може фінансувати протягом року, а то й довше.
Кому фонд, а кому "шиш"
За даними Рахункової палати, з початку карантину з бюджетів усіх рівнів витрачено понад 1,5 млрд грн. Дані ґрунтуються на інформації про платіжні трансакції, проведені Державною казначейською службою, на єдиному казначейському рахунку. Більшість цієї суми профінансували місцеві бюджети.
Сума витрачених коштів на протидію Covid-19
Створення багатомільярдного фонду внесло напругу у відносини центру і міст. Закон дозволяє містам використовувати ресурс фонду, але цього не відбувається. За 53 дні карантину міста не отримали з фонду жодної гривні. Про це ЕП повідомив президент Асоціації міст України Олександр Слобожан.
"З фонду ми нічого не отримали і незрозуміло, чи отримаємо. Це при тому, що доходи місцевих бюджетів у 2020 році через пов'язані з Covid-19 заходи за прогнозними розрахунками можуть становити 40 млрд грн або 13% від обсягу доходів місцевих бюджетів без міжбюджетних трансфертів", – говорить він.
Мова насамперед про відсутність 3,2 млрд грн надходжень податку на майно (8,4% річного плану), 9,3 млрд грн єдиного податку та туристичного збору (25% плану) та 27 млрд грн ПДФО (17% плану) через уповільнення зростання зарплат.
Міські голови різко критикують центральну владу. Вони вказують на брак фінансування з центрального бюджету і відсутність якісної протидії вірусу. "Антивірусний фонд? Ми з нього отримали нуль цілих і "шиш" десятих", – сказав ЕП міський голова Лебедина (Сумська область) Олександр Бакликов.
Зате, за його словами, місто отримало десятки розпоряджень від різних служб і відомств про те, що слід зробити і профінансувати. Більшість з цих доручень, говорить міський голова, не відповідає чинному законодавству.
Олександр Бакликов, міський голова Лебедина
Вимагали, щоб ми за власний кошт поставили санітарні пости. Їх мета – здійснювати температурний контроль, контроль за станом здоров'я тих, хто проїжджає повз. У лікарнях і поліції не було потрібного захисного обладнання. Дещо знайшлося в працівників служби надзвичайних ситуацій.
Я запитав у голови ОДА: "Чим в області міряти температуру? Пальцем?". Він образився і пообіцяв владнати. Владнати оперативно не вийшло, тому я віддав на санітарний пункт пірометр для асфальту, який ми купували при ремонті доріг.
Це не медичний пристрій, він вимірює температуру від -50 до +380 градусів, але в перші два тижні карантину температуру міряли ним.
Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин в розмові з ЕП розповів про аналогічну ситуацію. "На одній із селекторних нарад з прем'єром ми запитали, чи зможемо купити за кошти стабфонду маски і медичне обладнання. Прем'єр сказав, що так. Минув місяць, а з фонду ми отримали нуль гривень", – сказав він.
Олександр Симчишин, міський голова Хмельницького
Головне джерело фінансування заходів з протидії Covid-19 – це міський бюджет, тобто кошти платників податків Хмельницького. Ми кілька разів проводили позачергові сесії і виділяли кошти, у тому числі на доплати медикам.
Медики у нас від держави поки не отримали нічого. Є тільки 750 тис грн боргу держави із зарплати за квітень. Ми ввели муніципальну надбавку і віддали її медикам, які протидіють вірусу, на загальну суму 4,2 млн грн.
Також виділили з міського бюджету понад 27 млн грн на засоби захисту та апарати штучної вентиляції легень. Суттєве джерело допомоги – кошти меценатів та волонтерів. Допомагають і напряму, і через нас.
Обласний бюджет наприкінці березня виділив на всю область 20 млн грн, але наші управлінці так "професійно" боролися з хворобою, що розподілили лише 3,5 млн грн. Решта коштів вже понад місяць лежать без призначення.
Від держави ми отримали кілька сотень респіраторів, 44 тис масок. Правда, термін їх придатності закінчився у 2019 році, але маски надійшли з актом, що ними можна користуватися.
Зараз кошти фонду використовуються для покриття додаткових витрат держбюджету. Перспективи того, що щось дістанеться місцевим, – невеликі.
Що не так з "антивірусним" фондом
Створення великого цільового фонду призвело до бюджетних дисбалансів і створило чимало ризиків.
По-перше, дублюються функції. Один з напрямів використання коштів фонду – доплати до зарплат медичним працівникам і закупівля медичних послуг. Водночас у держбюджеті є бюджетна програма, за якою здійснюються видатки з виплати зарплати медикам та оплата наданих медичних послуг.
"Що заважало збільшити обсяг бюджетної програми?" – запитує голова Рахункової палати України Валерій Пацкан.
Аналогічна історія – із збільшенням видатків на пенсії. У бюджеті є трансферт Пенсійному фонду. Що заважало збільшити обсяг видатків для ПФ за визначеною бюджетною програмою Мінсоцполітики, залишається питанням без відповіді.
По-друге, корупційні ризики не зникли. Ефективність таких фондів визначається якістю механізму контролю. На етапі підготовки створення антивірусного фонду обговорювалися кілька варіантів управління ним. Відповідальними за фонд розглядалися Мінфін, Кабмін, депутати і різні комбінації цієї трійки.
У результаті рішення про виділення коштів ухвалює Кабмін за погодженням з парламентським комітетом з питань бюджету.
Наскільки ефективним буде цей розподіл – покаже час. "Досвід свідчить: централізація і розподіл коштів за однією бюджетною програмою можуть збільшувати корупційні ризики і ризики неефективного використання коштів на заходи, не пов'язані з наслідками надзвичайної ситуації", – каже Пацкан.
Корупційні ризики полягають і в тривалій підготовці розпорядниками коштів документів, здійсненні процедур закупівель, виконанні суб'єктами господарювання умов договорів. За даними джерел ЕП, корупційні ризики при розподілі "антивірусних" коштів бачать і в Міжнародному валютному фонді.
По-третє, гроші можуть не повернутися в бюджет. Державні фонди соціального страхування можуть отримувати кошти з антивірусного фонду як на поворотній так і безповоротній основах. Другий варіант для них більш привабливий.
Вберегти бюджет від неповернення ресурсу можна за умови детального прописування умов використання грошей. Поки цього не відбувається.
Наприкінці квітня уряд виділив Мінекономіки 6 млрд грн або 9,3% коштів фонду.
"Міністерство має надати ці кошти на умовах повернення Фонду на випадок безробіття. Однак термін повернення не визначений. Умови, порядок та обсяг повернення коштів має щороку визначати Мінекономіки на підставі показників бюджету Фонду на випадок безробіття", – говорить Пацкан.
Це створює ризики неповернення отриманих коштів.
ЕП звернулася в Міністерство фінансів з питаннями про ризики використання коштів антивірусного фонду, можливі додаткові механізми контролю за цими коштами, обсяги конкретних планових видатків фонду. На момент підготовки матеріалу відповідь від міністерства не надійшла.