Фонд енергоефективності на роздоріжжі: як витратити 6,8 мільярда на утеплення будинків
Фонд енергоефективності, який надає гранти на утеплення будинків, спростив процедури подання та розгляду заявок від ОСББ. Чи прискорить це роботу фонду, і яких змін варто чекати?
Недавно наглядова рада Фонду енергоефективності затвердила зміни до програми "Енергодім", яка передбачає надання грантів ОСББ на утеплення.
Програма стартувала у вересні 2019 року. За шість місяців фонд отримав 32 заявки від ОСББ і 17 з них схвалив. В Україні 180 тис багатоквартирних будинків, з яких у 31 тис є ОСББ, тож такі показники в масштабах країни досить скромні.
Особливо враховуючи, що кошти у фонду є. Разом з донорськими внесками на його рахунках у 2020 році чекали своїх реципієнтів 6,8 млрд грн.
"Я очікував більшої кількості заявок, адже запуск фонду анонсувався заздалегідь, і базові умови подання документів були відомі", — говорить виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.
Він наголошує, що кількість заявок до аналогічної міської програми у Києві (70/30) в рази перевищує показник фонду по всій країні. Причини Павлюк бачить у складності процедур, які діяли до останнього часу.
Водночас експерт офісу реформ Мінрегіону Валентина Гуч-Денисенко зауважує, що Фонд термомодернізації в Польщі у перший рік роботи отримав менше 100 заявок, а "Теплі кредити", які почали роботу в 2014 році, на кінець 2015 року видали 133 гранти для ОСББ та ЖБК. На її думку, такі результати Фонду енергоефективності — це нормальне явище для нової програми.
Які зміни внесені до процедур фонду
Перше. Змінено перелік документів, які потрібно подавати разом із заявкою. ОСББ вже не треба подавати копію протоколу з усіма додатками, включаючи реєстр співвласників, відомість голосування, листки опитування. Тепер подається лише витяг з протоколу загальних зборів.
Скасована вимога подавати паперову версію статуту ОСББ. Достатньо коду доступу до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Деякі документи додалися. Зокрема — повідомлення про осіб, які виконують адміністративно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції. На сайті фонду вказано, що це потрібно для перевірки сумлінності та репутації заявників. Як саме ця перевірка буде здійснюватися, поки не зрозуміло.
Друге. Тепер ОСББ може подати заявку на верифікацію завершеного проєкту до сплати всіх коштів підряднику. Достатньо підписаних актів виконаних робіт. Це повинно знизити фінансове навантаження на ОСББ.
Третє. У разі повторної участі у програмі ОСББ не зобов'язане отримувати новий енергетичний сертифікат, якщо попередній відображає актуальний стан будівлі. Раніше сертифікат приймався протягом пів року з моменту сертифікації. Це повинно зменшити витрати ОСББ на повторну участь у програмі.[BANNER1]
Наскільки ці зміни суттєві і чи пришвидшать вони роботу
"Зміни суттєві і зменшать час на бюрократичні процедури, але кількість заявок навряд чи зросте, бо проблема не лише в процедурах", — каже координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм мережі "Опора" Тетяна Бойко.
На її думку, потрібно дозволити відшкодовувати витрати на капітальні заходи, які не є енергоефективними, але без яких неможливо провести термічну модернізацію. Для цього потрібно внести зміни в закон про фонд.
Важливою є і підтримка з місцевого бюджету. Вартість обслуговування банківського кредиту для ОСББ досить висока, а останній транш від фонду у розмірі 80% надходить лише після виконання всіх робіт та верифікації.
Бойко вважає, що допомогти може система револьверних фондів, які будуть перекривати затрати ОСББ до отримання компенсації від фонду. Цю ідею підтримують і в асоціації "Енергоефективні міста України", де вже готується проєкт таких револьверних фондів для міст.
Нові зміни можуть бути вже невдовзі
У кінці 2019 року прем'єр Олексій Гончарук заявив, що уряд планує залучити місцеву владу як третю сторону між Фондом енергоефективності та ОСББ.
"Раніше Фонд енергоефективності був "задизайнений" так, щоб очікувати заявки знизу. Зараз ми домовилися з нашими міжнародними партнерами, що запускаємо паралельний інструмент: зверху — вниз", — сказав глава уряду.
Кабмін оголосив, що планує обрати десять пілотних міст, у яких буде утеплено тисяча багатоповерхівок. Для цього місцева влада повинна створити чи обрати комунальне підприємство, яке стало б посередником між фондом та ОСББ.
Однак 17 лютого новий міністр розвитку громад та територій Денис Шмигаль заявив, що європейські донори виступають проти формули "зверху — вниз", адже у цій схемі місцева влада і комунальне підприємство модернізуватимуть будинки без згоди власників. На думку європейців, ця модель має високі корупційні ризики.
25 лютого Координаційна рада донорів фонду порадила Мінрегіону та Міжнародній фінансовій корпорації, яка адмініструє мультидонорський трастовий фонд, внести такі зміни у порядок фінансування ОСББ.
Перше. Об'єднуються окремі етапи підготовки заявок на участь у програмі. Технічний директор фонду Єгор Фаренюк пояснює, що зараз ОСББ спочатку повністю оплачує роботи, а лише потім подає заявку на відшкодування.
Розглядається варіант, щоб ОСББ могли подавати заявки на відшкодування до оплати всіх робіт підряднику. Це знизить фінансове навантаження на ОСББ.
Друге. Додається опція, що дозволяє виплачувати гранти за окремі етапи проєктів з термомодернізації, якщо завершений етап пройшов верифікацію.
Третє. Залучення професійних менеджерів проєктів для надання допомоги ОСББ на всіх етапах участі об'єднань у програмі.
Ці зміни повинна затвердити наглядова рада Фонду енергоефективності. Фаренюк зазначив, що її засідання може відбутися на початку березня.
Що з комунальними підприємствами та проєктними менеджерами
Про роль комунальних підприємств у новій схемі розповіла координатор сектору енергетики представництва Євросоюзу в Україні Ольга Бороданкова.
"Для комунальних підприємств двері відчинені. ОСББ вільні наймати і приватні, і комунальні підприємства. Однак досвідчені ОСББ через КП не підуть, а візьмуть кредит на всю суму і будуть господарями ситуації", — сказала вона.
"Забудьте про комунальні підприємства. Замовником буде ОСББ", — підтверджує Фаренюк. За його словами, ОСББ може наймати підрядників будь-якої форми власності. Технагляд же має бути незалежним і найматися винятково ОСББ.
Фаренюк додає, що робота проєктних менеджерів — це додаткова опція для ОСББ і вибір за ними. Фонд буде відшкодовувати 70% вартості цих послуг.
"Проєктними менеджерами можуть бути енергетичні менеджери, інженери-консультанти, досвідчені аудитори, експерти будівельної галузі, голови ОСББ, управителі. Фонд буде проводити для них тренінги", — обіцяє Фаренюк.
Бороданкова наголошує, що проєктних менеджерів будуть наймати ті ОСББ, які довіряють цьому бізнесу: "Якщо нема довіри до цього інституту, то питання відпаде, і ОСББ доведеться давати раду самим".
За словами Гуч-Денисенко, більшість ОСББ не мають навичок адміністрування проєктів будівництва, тому професійний технічний супровід міг би мінімізувати ризики неотримання гранту від фонду.[BANNER2]
Чи вдасться утеплити тисячу багатоповерхівок
На думку експертів, утеплити 1 тис багатоповерхівок у 2020 році буде вкрай складно, навіть з оновленою програмою Фонду енергоефективності.
"Утеплення можна проводити тільки в період, коли температура не нижча п'яти градусів — з кінця березня до початку листопада. Тривалість монтажних робіт з утеплення фасаду будинку триває понад два місяці", — каже Гуч-Денисенко.
За її словами, для впровадження проєктів з утеплення тисячі будинків підготовчі роботи — аудит, заявка, початок проєктування — потрібно починати вже зараз. Інакше ці проєкти будуть завершені тільки після опалювального сезону 2021 року.