Не чекайте хороших новин: як карантин впливає на бізнес в Києві
35% підприємств Києва готуються припинити роботу, а 40% найманих працівників у наступні тижні ризикують залишиться без роботи. Результати онлайн-опитування.
Напередодні "Економічна правда" разом з консалтинговою компанією "Центр прикладних досліджень" та "Центр розвитку міст" провела онлайн-опитування серед представників столичного бізнесу для оцінки наслідків карантину.
Опитування здійснювалось протягом 20-25 березня. Вибірка дослідження – 933 респонденти.
Які підприємства взяли участь у дослідженні
В рамках дослідження підприємства Києва були поділені на декілька категорій: за родом діяльності, віком підприємства та розміром його штату.
Перша категорія – виробники товарів та послуг (63% опитаних) та реалізатори товарів та послуг (37%)
Друга категорія – компанії які працюють на ринку менше 1 року (4%), 2-5 років (23%), більше 5 років (18%), більше 10 років (55%).
Третя категорія – за кількістю співробітників - самозайнятість власників, до 5 найманих працівників, до 20, до 50, до 100, від 100 до 500, та більше 500.
За оцінками дослідників, 69% опитаних виявились представники малого бізнесу, 25% – середнього та 6% – компанії, які мають більше 500 співробітників.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
35% підприємців Києва вимушені зупинити роботу своїх компаній внаслідок карантину.
Найбільшого удару тут зазнають представники малого бізнесу з кількістю працівників до 5 осіб – 45% опитаних спрогнозували, що в найближчий час робота компанії зупиниться.
Для представників великого бізнесу (понад 500 найманих робітників) – цей показник становив 14%. Для компаній із 100-500 найманими робітниками – 27%.
26% респондентів прогнозують скорочення обороту на 50-80%.
На думку ще 18% опитаних – оборот бізнесу впаде на 30-50%, 1% – очікує на зростання.
Лише 15% респондентів зазначили, що всі їх працівники продовжують працювати на тих же саме умовах як і раніше.
30,5% підприємців зазначили, що всі або більша частина їх співробітників працюють віддалено зі збереженням заробітної плати.
27% – відправили частину робітників у безкоштовну відпустку.
У 24% компаній усі працівники знаходяться у безкоштовній відпустці.
12% – звільнили частину співробітників, а 4% - були змушені звільнити усіх. (це питання передбачало можливість обрати 2 варіанти відповіді).
У питанні транспортних обмежень – найбільш негативно бізнес відреагував на припинення роботи метро та міжміське і міжрегіональне пасажирське сполучення – 37% та 38% респондентів відповідно зазначили, що це істотно вплинуло на роботу їх бізнесу.
Оцінюючи заходи, які вжила влада для боротьби з економічними наслідками карантину, найбільш ефективними підприємці вважають лише тимчасовий мораторій на перевірки бізнесу та віднесення юридичного факту введення карантину до форс-мажорних обставин – 34% та 31% відповідно.
Інші ініціативи уряду не знайшли підтримки серед бізнес-спільноти Києва.
58% опитаних підприємців вважають заходи уряду щодо подолання епідемії коронавірусу неефективними.
Найбільше постраждає малий бізнес
Як уже зазначалось, 45% компаній, в яких працює до 5 осіб, зазначили, що через карантин їхня робота зупиниться. 25% зазначили, що їх оборот впаде на 50-80%.
Також зупиниться робота у 35% самозайнятих осіб, у 31% оборот впаде на 50-80%.
Серед тих компаній де працює до 20 співробітників – 32% заявили про припинення роботи, у 29% оборот впаде на 50-80% .
Серед компаній до 50 співробітників – 30% зупиняться, 23% очікують зменшення обороту на 50-80%.
Зупиниться 21% підприємств, де працює до 100 співробітників, 31% втратять від 50 до 80% обороту.
Серед підприємств, де працює від 100 до 500 співробітників 27% зупиниться, ще 20% втратять від 50 до 80% обороту.
Серед підприємств, де працює більше 500 осіб – 14% зупиниться, а 21% втратять від 50 до 80% обороту.
Майже 40% компаній, де працює більше 100 осіб, відправили частину своїх співробітників у відпустку без збереження зарплати.
Всіх своїх працівників у безкоштовну відпустку відправили 52% компаній, де працюють до 5 осіб, і 23% підприємств – до 20 осіб.
Виходячи з даних, стає зрозуміло, що половина малого бізнесу в Києві повністю зупинила свою роботу, ще 25% втратили основну частину оборотних коштів.
Особливо важко доведеться новим компаніям, які тільки почали свій бізнес. Після закінчення карантину, значна кількість малих підприємств у Києві, скоріше за все, не зможе відновити свою роботу.
У великих приватних підприємств, які працюють понад 10 років, ситуація краща. Більша частина з них "перечекає" кризу. Втім, навіть вони будуть змушені скоротити значну кількість співробітників, і вже зараз можна прогнозувати, що до 40% їх працівників ризикують втратити роботу.
Обіцяна підтримка уряду не врятує
Щодо заходів, які вжила влада для боротьби з економічними наслідками карантину, найбільш ефективними бізнесмени вважають тимчасовий мораторій на перевірки бізнесу та віднесення юридичного факту введення карантину до форс-мажорних обстави. Так, 34% та 31% відповідно оцінили ці дії уряду як надзвичайно важливі.
Інші ініціативи уряду не знайшли особливої підтримки серед бізнес-спільноти Києва.
Підприємці очікують на допомогу держави
На думку респондентів держава має запровадити більш амбітний пакет допомоги бізнесу для подолання економічних наслідків епідемії коронавірусу.
Зокрема, йдеться про такі пропозиції:
– Полегшення податкового навантаження: зменшення податку на заробітну плату, податку на прибуток та ПДВ.
– Фінансова допомога малим і середнім підприємцям, безвідсоткові кредити, пряма фінансова допомога населенню для стимулювання попиту.
– Орендні канікули на час карантину, сплата лише комунальних платежів.
– Адресна допомога тим, хто втратив роботу.
– Реформування податкової та судової систем.
Зараз вже зрозуміло, що економічні заходи, які вживає уряд для боротьби з наслідками кризи не є достатніми. Бізнес несе великі збитки, багато малих підприємців будуть не в змозі відновити роботу, і, навіть великі підприємства понесуть значні збитки та скоротять персонал.
До 40% найманих працівників Києва у наступні тижні ризикують залишиться без роботи. Багато з них орендують житло та не мають заощаджень, що може призвести до вибухових соціальних наслідків.