Українська правда

"Нафтові" санкції Росії: як мережі АЗС заробляють на "лякалках" агресора

Микола Топалов - 3 липня 2019, 13:22

У середині квітня український ринок пального приголомшили дві новини.

Спочатку Росія заявила про запровадження обмежень на постачання нафтопродуктів, а через день стало відомо про інцидент з "брудною" нафтою, яка порушила роботу місцевих НПЗ.

Оскільки близько 80% нафтопродуктів від загального обсягу імпорту ввозяться в Україну з Білорусі та РФ, наслідки для ресурсного наповнення ринку могли бути плачевними.

Страхуючи ризики, вітчизняні оператори ринку за два тижні підвищили ціни на бензин та "дизель" в середньому на 1,5 грн за літр. Враховуючи складність ситуації, такий крок виглядав більш-менш виправданим. Про можливе зростання цін попереджав навіть Антимонопольний комітет.

Утім, зараз ринок працює у звичайному режимі, дефіциту пального нема, Білорусь зняла всі обмеження, а санкції Росії виявилися не такими страшними, як їх малювали. При цьому ціни на стелах АЗС досі високі, забезпечуючи власникам мереж надприбутки.

Як санкції Росії та скандал із забрудненою нафтою вплинули на український ринок нафтопродуктів і чому ціни на заправках не рухаються вниз?

Страхітливі санкції

18 травня прем'єр Росії Дмитро Медведєв повідомив про розширення санкцій щодо України, які стосуються, серед іншого, ринку нафтопродуктів. Передбачалося, що обмеження набудуть чинності 1 червня.

Українські ЗМІ почали поширювати меседжі, які не зовсім відповідали суті запроваджених санкцій. Зокрема, мова йшла про те, що з 1 червня Москва начебто заборонить ввезення в Україну бензину, дизельного пального та пропану.

Насправді ж назвати забороною це не можна, адже мова йшла про спеціальні дозволи від Міністерства економічного розвитку РФ на поставки таких товарів. Фактично — про додаткове ліцензування.

Опитані ЕП експерти припускали, що проблеми з дозволами виникнути не повинні. Причина — найбільшими постачальниками нафтопродуктів з боку Росії є гіганти "Роснефть" та "Лукойл".

У підсумку всі постачальники дозволи отримали, хоча не обійшлося без точкових обмежень, які діяли у червні. Річ у тім, що Москва залишила за собою право переглядати квоти на постачання нафтопродуктів щомісяця.

Однак ні бензин, ні нафту, які потрапили до санкційного списку, Україна з РФ не імпортує. Обмеження стосувалися лише дизельного пального та зрідженого газу, які у паливному балансі країни становлять 42,7% і 30% відповідно.

Це означало, що проблем з бензином виникнути не повинно. Однак через день після оголошення Росією нових санкцій стався інший інцидент: Білорусь заявила про надходження "забрудненої" нафти з РФ.

19 квітня концерн "Белнефтехим" поскаржився на погіршення якості експортної нафти марки Urals. Окремі проби показували перевищення допустимої норми хлоридів у 100 разів.

Проблеми з нафтою змусили білоруську сторону 22 квітня заявити про обмеження експорту бензину і дизелю, у тому числі — в Україну. На відновлення постачань знадобився місяць.[BANNER1]

Точка неповернення

У цей період ціни на стелах АЗС почали стрімко зростати. Відкотитися до квітневих показників вони не змогли, хоча форс-мажорні обставини давно позаду, і ситуація на ринку більш-менш стабільна.

На початку квітня літр бензину А-95 коштував на українських АЗС в середньому 28,65 грн, літр А-95 преміум — 29,79 грн. Такі показники зберігалися до середини місяця.

Перший незначний стрибок відбувся 19 квітня після оголошення Росією нових санкцій та новини з Білорусі.

Така ж ситуація була на ринку дизельного пального. На початку місяця літр ДП в середньому коштував 28,34 грн, після 19 квітня — 28,51 грн.

На початку травня ціни на АЗС суттєво зросли. Бензин А-95 коштував 30,34 грн за літр, А-95 преміум — 31,46 грн за літр, дизельне пальне — 29,92 грн за літр.

Динаміка цін на ринку автомобільного газу (LPG) протягом цього періоду була дещо іншою. Вартість літра пального теж зросла приблизно на 1 грн, але це підвищення було більш рівномірним.

Воно почалося ще на початку квітня, але після появи новин з Росії та Білорусі стрімкого стрибка цін не сталося. На початку квітня літр зрідженого газу коштував 12,61 грн, 22 квітня — в середньому 13,4 грн.

Таким чином, всього за два тижні зростання цін на бензин та дизпальне в роздрібному сегменті становило в середньому 1,5 грн. Що стало причиною такого зростання та чому ціни не повертаються на квітневі позиції?

Прибуток понад усе

Опитані ЕП експерти розійшлися в оцінках причин зростання вартості нафтопродуктів.

Так, аналітик консалтингової групи Upeco Олександр Сіренко вважає, що ціни підвищилися на фоні зростання котирувань на нафтопродукти на іноземних біржах.

"Котирування за базисами в Нідерландах та Італії формують ціну, за якою розраховуються наші оператори з виробниками і постачальниками закордонного пального на кордоні з Україною", — каже експерт.

Не погоджується з ним директор науково-технічного центру "Психея" Сергій Сапегін.

"Незалежно від того, яка була ціна на зовнішніх ринках, внутрішній оптовий ринок в той час був стабільний і демонстрував тенденцію до зниження", — заявив він.

Такої ж думки дотримується і директор EXPRO Consulting Геннадій Кобаль.

"На ринку ЄС, звідки ми беремо котирування, ціна на нафтопродукти в той період навіть трохи знизилася. Усе виглядає як спланована акція з утримання високих цін", — стверджує він.

При цьому усі експерти зійшлися на думці, що ціни на роздрібному ринку нафтопродуктів зараз завищені.

"Після зниження котирувань ціни на АЗС залишилися на старих показниках. Ми бачимо цю різницю, вона становить близько 1,5 грн за літр і вона не є ринковою. Нема такого гравця, який би першим пішов униз", — заявив Сіренко.

За його словами, зазвичай таким драйвером була група "Приват", але зараз навіть вони торгують з незвичною для себе маржею. "Сьогодні маржа відрізняється на 30-40% від тієї, яку зазвичай заробляють роздрібні оператори", — додав він.[L]

Підвищення цін операторами у квітні-травні Сапегін пояснює ризиковими факторами.

"Був ризик порушення балансу у зв'язку з "брудною" нафтою і санкціями Росії. Цей ризик оператори заклали в ціну. В результаті, хоча оптові ціни пішли вниз, роздріб залишився на квітневому рівні", — сказав він.

Чому ж оператори не поспішають знижувати ціни?

"Зазвичай на торговців впливали Кабмін або АМКУ. У нас країна півроку перебуває у стані виборів. Владі не до цих дрібниць, а на цих "дрібницях" українські родини могли б економити мільйони гривень", — переконаний Сіренко.

На реакцію влади українці таки дочекалися, хоча і з запізненням. Днями представник президента в Кабміні Андрій Герус закликав операторів знизити ціни на дизельне пальне у відповідь на зниження цін в оптовому сегменті.

Герус повідомив, що протягом останнього місяця на ринку суттєво знизилися ціни у гуртовому сегменті.

За останні два місяці таке зниження становило 18% або майже 5 грн за літр. Він додав, що роздрібна маржа становить 7,5 грн за літр, хоча раніше становила 5 грн.

Першою на заклик представника президента відреагувала компанія "ОККО". Наступного дня мережа знизила ціни на "дизель" на 1 грн за літр, на бензин — на 50 коп за літр. Після цього вартість дизельного пального на заправках "ОККО" зрівнялася з ціною мережі "Приват" Ігоря Коломойського, яка позиціонує себе як економ-сегмент.

Інші оператори поки не поспішають брати приклад з колег, хоча усі ринкові передумови для цього є. Можливо, це відбудеться найближчим часом.

Перед публікацією матеріалу з'явилася інформація, що як мінімум ще сім великих мереж АЗС почали знижувати роздрібні ціни на бензин та дизельне пальне.

Крім "ОККО", ціни знизили мережі WOG — на 1 грн за літр, Shell — на 0,7 грн за літр, UPG — на 0,7 грн за літр, Glusco — на 0,5 грн за літр, КЛО — на 0,6 грн за літр, Parallel — на 0,5 грн за літр, БРСМ — на 0,2 грн за літр.