Черешнева столиця України: як вирощують солодку ягоду в Мелітополі

За вікном плюс 36. З Мелітополя до селища Садове, де сконцентровані основні черешневі насадження України, журналісти їдуть через блокпости. Відстань до лінії фронту — 200 км.

У самому селищі достигає відома в Україні та за кордоном черешня, яка зветься мелітопольською. 

З 70-80 тисяч тонн черешні, яка щорічно продукується в Україні, приблизно чверть — родом з Мелітополя. Сьогодні вона — одна з візитівок Запорізького регіону і одна з "годувальниць" 150-тисячного міста. 

Бренд уже так "приївся" українцям, що спритні продавці часто видають за мелітопольську черешню товар з інших регіонів.

Щоб зрозуміти, як і де вирощується цей "бренд", і чому місто із Запорізької області перетворилось на столицю черешні, ЕП завітала до найбільшого їх експортера — компанії "Мелітопольська черешня".

Сади з 80-х

"Мелітопольську черешню" заснували в 2002 році. "Ми взяли в оренду паї з висадженою у 1970-1980-х роках черешнею. Є навіть дерева 1930 року", — розповідає фінансовий директор підприємства Каріна Станчевська.

За її словами, схеми посадки садів тих часів неефективні, тому з 2010 року компанія перейшла на інтенсивні схеми посадки. Замість 600 дерев на один гектар тепер висаджують 1 600. Це сприяє підвищенню урожайності.

У 2018 році в садах підприємства, які відвідала ЕП, зібрали 610 тонн черешні, 90% якої експортували переважно в Білорусь, Польщу та Молдову. Під черешневими садами у компанії 275 га, з них 73 га — молоді сади, які ще не плодоносять.

За останні три роки компанія інвестувала в закладку садів, іригацію та обладнання 20 млн грн. Крім черешні, вирощують персики, яблука, виноград, зернові культури.

Група компаній "Мелітопольська черешня" — один з найбільших виробників та експортерів черешні з України. Загальна площа землі в обробітку — 15 тис га, з них під садами — 452 га. Земельний банк розташований у Запорізькій, Херсонській та Харківській областях. Засновник – Сергій Мінько, наразі мер Мелітополя.

Спочатку журналістам показують молоді сади. Саджанці черешні компанія купує у Мелітопольської дослідної станції садівництва ім. Сидоренка — вважає їх найбільш ефективними для українських умов вирощування.

На нові насадження компанія встановила систему крапельного зрошення. "Без води черешня не наллється і буде дуже дрібною. Черешню поливаємо 12 годин на день", — пояснює керівник агрономічного управління садівництвом Іван Гринців.

Він працює із садами 365 днів на рік, хоча збирання черешні триває місяць.

"Ми відчуваємо проблему з відтоком кадрів з України. Зважаючи на тривалий термін окупності садів, відсутність таких обсягів державної підтримки, яку мають садівники в ЄС, ми не завжди конкурентні щодо зарплати", — пояснює він. У Мелітополі за день збору черешні платять 350-400 грн, в ЄС — 10 євро за годину.

Мелітопольське господарство вирощує чимало сортів черешні: "Валерій Чкалов", "Мелітопольська чорна", "Рубінова", "Талісман", "Францис", "Дачниця". "Рубінову" неможливо знайти в ЄС, як і жовту черешню. Ці сорти унікальні для України.

Черешню збирають лише вручну. Збирачі працюють в садах з 6 ранку, коли спадає роса, і до 16.00. Для збору потрібна садова драбина і невелике відерце, яке після наповнення ягодами треба пересипати у брендований гофрований ящик.

Рекордсменом зі збору у 2018 році і в 2019 році став 30-річний чоловік, який зібрає 270-300 кг черешні за день. У радянські часи існувала норма: для черешні ранньої групи — 50 кг за день, для пізньої — 90 кг. Зараз таких норм не існує. Працівники збирають в середньому 80-90 кг.

Мелітопольський фетиш

У Мелітополі черешню можна помітити ледь не на кожній вулиці. До 2020 року локальні виробникам хочуть навіть зареєструвати географічну назву для зазначення походження їх товару — "Мелітопольська черешня".

Зараз мелітопольською називають майже всю черешню на прилавках, щоб привабити покупця. Насправді вона може бути з Нікополя і навіть Закарпаття.

Україна посідає десяте місце серед найбільших світових виробників черешні із 70-75 тис тонн ягоди щорічно. Лідером є Туреччина — близько 600 тис тонн.

"Нашими конкурентами є Туреччина, Італія, Іспанія, Греція, Сербія, Польща. На внутрішньому ринку ми конкуруємо з домогосподарствами, які через незнання технології охолодження продають черешню за безцінь", — каже Станчевська.

Справді, у Мелітополі кілограм черешні коштує 30 грн, у Києві — 80-120 грн.

Черешня в Мелітополі — це культ. У місті в червні щорічно проходить фестиваль "Черешнево", де можна спробувати черешневу наливку, смажені гриби з черешневим соусом, ковбасу з черешні, помилуватися картинами, наприклад, Едварда Мунка, викладеними з червоних, жовтих та рубінових ягід.

На їх честь названий навіть футбольний клуб. Гравці "Мелітопольської черешні" посідають четверте місце в чемпіонаті Запорізької області.

Черешню в місто завіз француз Луї Анрі Філібер 150 років тому. Разом з місцевим лікарем Андрієм Корвацьким вони висадили перші сади на півдні Мелітополя і змінили життя наступних поколінь. Мелітопольську черешню у 19 столітті подавали на сніданок у найбагатших паризьких сім'ях.

Перші саджанці прижилися завдяки унікальному ґрунту Північного Приазов’я. Під 70-сантиметровим шаром піску, який є дренажем, лежать чорноземи. Корені отримують всі поживні речовини, а тепла погода сприяє швидкому достиганню. Це найбільш сприятливі умови для формування смакових якостей ягоди.

Унікальність мелітопольської черешні — у її кислуватому присмаку. Вона не така солодка, як іспанська чи турецька. Місцеві кажуть, що за сезон потрібно з'їсти 5 кг черешні, щоб звільнитися від токсинів. Завдяки вітамінам А, С, Е та PP ягода підвищує імунітет. Їсти 5 кг черешні за один раз не радять навіть в Мелітополі.

Черешня з температурою

Тимчасом журналісти назбирали піввідра черешні. Її діаметр заміряли спеціальним калібратором, визначивши сорт. Для першого сорту діаметр ягоди повинен мати 22 мм, для сорту преміум — понад 28 мм.

У ящиках температура ягоди сягає 37 градусів, з поля вона не реалізується. "Мелітопольська черешня" — одна з небагатьох компаній, яка має приміщення для охолодження ягоди. Це дозволяє довше зберігати її смакові якості.

У холодильнику, де може поміститися 300 тонн черешні, температура становить 4 градуси.

Ящики з червоними ягодами майже сягають стелі, а працівники на складі влітку працюють у куртках. Зі складу в магазини черешня їде у фурах з рефрижераторами, щоб не втратити товарний вигляд.

"Ми ніколи не відвантажуємо клієнтам неохолоджену черешню, її температура повинна бути максимум 4 градуси", — зазначає Станчевська.

Щоб зберігати товар довше і транспортувати на більші відстані, компанія перша в Україні встановлює європейську систему охолодження водою — гідрокулінг.

Привабливий експорт

У 2018 році українською черешнею зацікавився Китай. Зараз триває процедура узгодження фітосанітарних вимог між двома країнами.

"Два тижні тому до нас приїжджав китайський імпортер. Він був готовий купити всю нашу черешню. Тільки уявіть: у Шанхаї щотижня сідає 80 літаків з черешнею. Тому Китай та Індія для нас дуже перспективні ринки. Ми бачимо дуже високий інтерес до нашої продукції на міжнародних ринках", — розповідає Станчевська.

Компанія розглядає можливість транспортування черешні літаками та контейнерами через море.

"Внутрішній ринок для нас цікавий, але експорт — це страховка завдяки валютній виручці та можливості отримати ПДВ", — каже вона.

Як придбати якісну ягоду?

Гринців радить покупцям звертати увагу на хвостик черешні. Якщо він зелений, то черешня свіжа.

Якщо у ящичку виявиться гнила черешня, це означає, що товар не охолодили перед транспортуванням, везли у магазин в неналежних умовах або навесні не обробили дерева від плодової гнилі.

Щоб смакувати черешнею взимку, фахівці з Мелітополя рекомендують готувати варення з жовтої ягоди. Його золотавий колір пасуватиме будь-якому морозиву.