Розкуркулення "сонячників". Приватні домашні електростанції обріжуть вже у 2019-му

Гірше, ніж очікувалося

16 травня з’явився підписаний головою Верховної Ради текст давно очікуваного закону 8449-д, більш відомого як "закон про аукціони".

З моменту його ухвалення в медіа було опубліковано десятки матеріалів про те, що він різко обмежує можливість українців встановлювати домашні сонячні електростанції на своїх земельних ділянках.

Вважалося, що положення сумнозвісної правки №24 обмежить можливість отримувати "зелений" тариф громадянам, що будуть встановлювати сонячні електростанції, лише у майбутньому. Проте виявилося, що це не так.

Принаймні, підписаний головою парламенту текст закону вказує на інше. Відповідно до документа, нововведення торкнеться і тих, в кого вже встановлені домашні сонячні електростанцій.

Текст закону прописаний так, що НКРЕКП буде змушена призначити "зелений" тариф лише на ту частину потужності домогосподарств, що встановлена на дахах та фасадах.

Ще раз: українці, які запустили сонячні електростанції, отримуватимуть виплати за "зеленим" тарифом лише з тієї частини своїх СЕС, які встановлені на дахах та/або фасадах будівель і капітальних споруд. При цьому споживач повинен підтвердити, що ці споруди капітальні.

Тобто створюється прецедент обмеження права українців на гарантоване їм законом та надання зворотної дії в часі нормам закону, що суперечать статті 58 Конституції України.[BANNER1]

Звідки такий висновок?

Такий висновок дозволяють зробити аналіз тексту закону, який підписав голова парламенту Андрій Парубій і от-от підпише президент Петро Порошенко, та принципи роботи НКРЕКП, яка у своїй роботі керується законами.

Нижче — передбачене законом формулювання порядку встановлення "зеленого" тарифу для домашніх електростанцій.

"Зелений" тариф на електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за умови їх розташування на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за умови їх розташування на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд".

Читаючи цей фрагмент закону, варто розуміти кілька важливих особливостей встановлення "зеленого" тарифу для домогосподарств.

1. Закон не змінює інституцію, яка встановлює  "зелений" тариф для домашніх СЕС. Цим, як і раніше, буде займатися НКРЕКП.

2. НКРЕКП щокварталу встановлює "зелений" тариф власною постановою для коригування змін курсу гривні до євро ("зелений" тариф прив'язаний до євро).

3. Закон не розрізняє існуючі домашні СЕС, змонтовані за "старим" законом, який діяв на час монтажу, та нові домашні СЕС, які повинні відповідати вимогам нового закону.

4. Закон дозволяє отримувати "зелений" тариф лише для тієї частини домашніх СЕС, що встановлені на дахах та фасадах "будівель та капітальних споруд".

Тепер моделюємо поведінку співробітників НКРЕКП, які наприкінці цього кварталу будуть змушені виконувати новий закон, підготувати та ухвалити нову постанову про встановлення "зеленого" тарифу для домашніх СЕС.

Здебільшого це розумні люди, які знають, що закон не має зворотної сили. Порушення закону може мати конкретні наслідки для них особисто на відміну від порушення конституційних принципів, які заклали у законі депутати.

Не оминуть можливості поквитатися з набридливими власниками домашніх СЕС і обленерго. Вони просто вкажуть на положення закону, щоб зайвий раз "покаламутити воду".

Це означає, що споживачам доведеться підписувати нові договори, переробляти "обрізані" проекти домашніх СЕС та знову їх затверджувати. При цьому завжди знайдуться ті, хто буде пропонувати "вирішити питання".

Отже, настає епоха розкуркулення 10 тис власників домашніх СЕС, які мали необережність повірити у серйозність намірів держави щодо розвитку відновлювальної енергетики. Йдеться про українців, які вклали у домашні СЕС 180 млн євро.

Кулуарність розробки закону та ігнорування інтересів малих учасників ринку дали ці жахливі наслідки.[BANNER2]

Що робити

Як вирішити проблеми, створені законом 8449-Д? Є такі варіанти.

Вето. Президент має всі підстави та законне право накласти вето на закон, оскільки в ньому порушені конституційні права громадян (закон не може мати зворотної сили). Після цього виправлений закон доведеться подавати на повторний розгляд до Верховної Ради.

Регуляторна нейтралізація. НКРЕКП може зайняти вичікувальну позицію: затвердити в кінці червня "зелений" тариф за новим законом, але не скасовувати постанову про "зелений" тариф на другий квартал.[L]

"Старі" СЕС залишаться без індексації тарифу, але хоча б із "старим" "зеленим" тарифом.

Варіант сумнівний, бо можуть виникнути інші правові колізії. Зрештою, члени НКРЕКП усвідомлюють ймовірні наслідки.

Спеціальний технічний законопроект. Законопроект, який усуне негативні наслідки правки 24, може бути оперативно ухвалений Верховною Радою, якщо її робота не буде паралізована достроковими виборами.

Технічний законопроект як частина законопроекту про перенесення дати запуску ринку електроенергії, необхідність якого великі гравці ринку активно обговорюють. Вониі могли б допомогти домашнім СЕС.

Ми не полишаємо надії, що здоровий глузд та інстинкт самозбереження спрямує народних обранців на шлях істинний і вони захистять інвестиції українців та їх конституційні права.

Олексій Хабатюк, Андрій Зінченко, Олександр Сокиржинський, співзасновники Спілки активних споживачів та прозюмерів