Електричний стілець — постскриптум. Як друг Порошенка заробляв на енергетиці

ЗМІ неодноразово писали про те, що після обрання президентом Петро Порошенко розділив найважливіші сфери впливу між своїми найближчими соратниками.

Вважалось, що найбільш прибуткову державну галузь — енергетику — під своє кураторство отримав армійський товариш та бізнес-партнер голови держави, перший заступник голови фракції "Блок Петра Порошенка" Ігор Кононенко.

"Українська правда" ще на початку 2016 року писала, що Кононенко разом з бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими вископосадовцями ймовірно причетні до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго, контрольний пакет акцій в яких належить державі. Але тоді бракувало прямих підтверджень корупційної вигоди вказаних осіб.

Напередодні журналісти програми розслідувань "Схеми: корупція в деталях" оприлюднили унікальні записи розмов, попередньо верифікували їх за допомогою західної експертизи і співставили з подіями того періоду.

Журналістам вдалося розкрити одну з найбільших афер в енергетиці часів президентства Порошенка, а також встановити, якою була роль в нехитрих схемах найближчого соратника голови держави.

Фігуранти розслідування

Головний фігурант журналістського розслідування — колишній депутат, а згодом бізнесмен Дмитро Крючков. У 2014-му він став керівником приватної компанії "Енергомережа".

Детективи НАБУ підозрюють його у розкраданні коштів державних енергопостачальних компаній. Втрати бюджету оцінюються у 1,4 млрд гривень. На думку правоохоронців, Крючков діяв не сам, йому надавались вказівки іншими особами, і він ці вказівки виконував.

Зокрема, журналісти оприлюднили аудіозаписи телефонних розмов, у яких Крючков спілкується з Кононенком, бізнесменами братами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також народним депутатом від "Народного фронту" Ігорем Котвіцьким та іншими посадовими особами.

Котвіцький — впливовий народний депутат від "Народного фронту" й близький соратник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який на той момент грав в одній команді з Порошенком.

Під час спілкування фігуранти обговорюють у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над енергопостачальними компаніями "Запоріжжяобленерго", "Черкасиобленерго" та "Харківобленерго", контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою.

Що за схема

В Україні існують 25 обленерго — компаній, які постачають українцям електроенергію. Щорічно кожне обленерго збирає зі споживачів мільярди гривень — тож це ласий шматок для багатьох бізнесменів. І ці структури майже повністю перейшли у приватні руки.

Проте контрольні пакети шести обленерго досі належать державі. Отже, ухвалення рішень стосовно діяльності цих компаній залежить від влади.

Основна схема заробітку полягала в тому, що кілька напівдержавних обленерго, в тому числі "Запоріжжяобленерго" погодилися, щоб великі місцеві промислові підприємства платили за вже поставлену електроенергію не їм напряму, а через приватну компанію "ХК "Енергомережа", головою правління якої був вищезгаданий Крючков.

Ця фірма, в свою чергу, потім обіцяла віддати гроші постачальнику — обленерго. На тристоронні договори пішли такі великі заводи, як "Запорізький титано-магнієвий комбінат", "Дніпроспецсталь", та "Запорізький завод феросплавів". Однак обленерго гроші від фірми Крючкова потім так і не отримували.

Контрольний пакет акцій "Запоріжжяобленерго" належить державі в особі Фонду держмайна, але у 2015 році реальний контроль над підприємством здійснювали міноритарні акціонери: брати Григорій та Ігор Суркіси. Саме на цих бізнесменів працював Крючков у той період.

До чого тут Порошенко?

Одна з розмов Крючкова з народним депутатом Ігорем Котвіцьким, наведена у розслідуванні, свідчить, що Порошенку була відома ситуація з розкраданням коштів і він, буцімто, "давав добро".

"У п’ятницю ввечері були у П. Дав добро. Особисто", — повідомляє Крючков Котвіцькому і додає: "І контактна особа буде, Ігор Кононенко".

В іншій розмові Крючков повідомляє Григорію Суркісу, що поїде до "Ігоря Віталійовича" (Кононенка — ЕП) зі звітом "за минулий місяць", і відвезе "те, що йому належне".

"Йому 430. 430 там з хвостиком", — звітує він.

Розмови, що опинилися в розпорядженні журналістів, свідчать про те, що з бюджетів, якими оперував Крючков, бралися гроші і для інших представників президентської вертикалі.

Наприклад, у діалозі від квітня 2015 року йдеться про передачу півтора мільйона гривень "харківському товаришу, який перший в області" — маючи на увазі, напевно, тодішнього голову Харківської облдержадміністрації Ігоря Райніна, нинішнього голову АП.

Передачу на прохання Бориса Євгеновича — очевидно йдеться про Ложкіна, який на той час керував Адміністрацією президента Порошенка.

На одному із записів чутно, як лояльна до братів Суркісів Світлана Кузьмінська, яка у 2015 році керувала "Черкасиобленерго", дає водію Крючкова — Андрію — вказівку завезти 600 тисяч доларів у приймальню Суркісів.

Реакція фігурантів

Журналісти звернулись до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них вирішила відмовчатись, частина спростувала свої зв’язки із Крючковим. Зокрема, президент Петро Порошенко та брати Суркіси не відповіли на запит.

"Схеми" також декілька разів приїжджали у офіс Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та на повідомлення з вичерпним список запитань. Перед ефіром він надіслав в редакцію лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування.

Сам Крючков наразі перебуває у в’язниці у Німеччині, чекаючи екстрадиції до України за запитом НАБУ. На запит редакції він передав свої письмові відповіді, у яких розповів, що Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко — Кононенко.

"Домовленості були з ними як щодо "Енергомережі", так і Харків-, Миколаїв-, Запоріжжя-, Черкаси-, Хмельницькобленерго, Центренерго, ОПЗ, Одеської, Миколаївської та інших ТЕЦ і компаній", — зазначається у листі.

"Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей", — зазначив Крючков.