За дослідженнями таких міжнародних організацій, як World Health Organisation (WHO), Euromonitor International та Investment Adviser Registration Depository (IARD) у таких країнах у тіні – більш ніж половина ринку міцних алкогольних напоїв. І Україна за цими показниками знаходиться поруч із Мозамбіком (66%), Малаві та Угандою (61%), Камеруном (56%), Танзанією (51%).

Окрім того, наш ринок нелегального алкоголю визнали найбільшим у Європі – він сягає 50% і через це держбюджет втрачає близько 360 млн євро.

Європейський союз неодноразово звертав увагу на цю проблему. Для порівняння: у Західній Європі середній показник виробництва нелегального алкоголю – близько 11,5%.

На жаль, нам до таких показників ще далеко, хоча побороти "нелегалів" й суттєво знизити їхню долю на ринку прагнуть як законослухняні виробники, так і відповідні держструктури.

Нелегальний алкоголь – це, у першу чергу, підробки, які "народні умільці" розливають підпільно і на які клеять етикетки відомих брендів, або контрабанда, яку чомусь не помічають митники та правоохоронці.

Перевірити якість таких товарів неможливо, а страждають від цього самі українці, адже щороку від отруєння сурогатним спиртом гинуть тисячі осіб.

У 2016 році набула розголосу історія, коли від отруєння загинуло 65 людей: підпільний цех розливав горілку та коньяк у 5-ти та 10-літрові бутлі, які покупцям доставляли кур’єри.

Звичайно, такий алкоголь купують через дешевизну, але відсутність інформування з боку держави про небезпеку такої алкогольної продукції теж дається взнаки.

Часто люди при купівлі нелегального алкоголю просто не усвідомлюють ризики для здоров’я.

Боротьбі з тіньовим ринком заважає "українська корупція" та відсутність співробітництва між державними органами у цій сфері.

Що втрачає Україна на нелегальному алкоголі? Окрім здоров’я громадян, Україна втрачає 12 млрд грн надходжень до бюджету у вигляді несплачених податків, які можна було б направити на фінансування освіти чи медицини.

Ці надходження могли б забезпечити легальні виробники алкоголю. Зараз вони зазнають значних втрат, адже контрафактний алкоголь шкодить їхній репутації. Чого варті самі лише скандали з підробленими етикетками іноземних брендів.

"Тіньовий алкоголь негативно впливає і на споживача (якість продукції, яку "не видно на радарах", часто залишає бажати кращого), і економіку – значні обсяги товарообігу здійснюються поза фіскальною системою", – пояснює генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко.

У Європейській Бізнес Асоціації стверджують, що у 2018 році кількість "римейків" українських брендів переважно міцного алкоголю збільшилася вдвічі.

"У бізнесу виникає все більше питань, пов'язаних з охороною прав на торговельну марку, дизайн, форму упаковки та доведенням до споживача, що зовнішня схожість зовсім не гарантує схожості за смаком", – зазначають в ЄБА. І якщо нелегального ринку пива в Україні апріорі немає, то ринок міцного алкоголю буяє нелегальною продукцією.

"Ця ситуація суттєво впливає на пивну галузь. На жаль, ми конкуруємо не тільки на рівні брендів сумлінних виробників пива, а й змушені змагатися за споживача з виробниками нелегального алкоголю. Які, в свою чергу, не тільки не платять податки (отже – пропонують нижчу ціну), але і не підпадають під різні обмеження в частині продажів, а отже, знаходяться у вільному доступі", – підкреслює Євген Шевченко.

При цьому держава могла б отримати ще більше надходжень за рахунок інвестицій. Але чи побажають відповідальні виробники алкоголю інвестувати в український ринок, якщо тут є такі ризики через недобросовісну конкуренцію з боку виробників-нелегалів?

Які фактори впливають на розвиток нелегального ринку алкоголю? У першу чергу, це екстремальна нормативно-правова база. Різке підвищення акцизів на алкоголь зазвичай має ефект бумерангу: офіційні виробники скорочують виробництво, а нелегальний ринок зростає.

В Україні слабким також лишається регулювання каналів реалізації незаконної продукції. Йдеться про інтернет-торгівлю і неформальні торгові точки. Саме тут потоки контрафактної та контрабандної продукції дуже значні.

Які кроки зроблені для виходу з кризи? У боротьбі з тіньовим ринком алкоголю Україна пройшла точку неповернення. Ситуація повинна змінитися не лише тому, що держава потребує фінансових надходжень, і, поборовши нелегалів, вона може отримати нові суттєві надходження. Але ще й тому, що євроінтеграційний курс несе певні зобов’язання, у яких немає місця контрафактній продукції на полицях магазинів, нечесній конкуренції, загрозі для здоров’я громадян.

Уряд у співпраці з галузевим бізнесом, Асоціацією "Укрпиво" зробив перші кроки для того, аби зменшити частку нелегального ринку і дати можливість офіційним виробникам працювати в конкурентних умовах. І ці зміни насправді дієві та перспективні.

Виконуючий обов’язки генерального директора AB InBev Efes в Україні Денис Хренов зазначає:

"Український ринок пива вперше за останні 10 років припинив падіння. Точки зростання простежуються на кожному кроці. Окремо слід відзначити істотний потенціал зростання ринку пива у випадку скорочення нелегального сегмента алкогольного ринку. На сьогодні за даними ВООЗ за 2018 рік обсяг нелегального алкоголю становить 36% від загального обсягу ринку алкоголю, і 53,6% ринку міцного алкоголю", – зауважує він.

"На державному рівні проводиться серйозна робота спрямована на боротьбу з нелегальним алкоголем. Податковий комітет ВР України спільно з Мінфіном розробили низку заходів для боротьбі з нелегальним алкоголем.

Ініціативи Мінфіну підтримані українським парламентом. Податковий комітет ВР України спільно з Мінфіном пішли на безпрецедентний крок, щоб підтримати галузь, і у 2019 році акциз на пиво не підвищили", – говорить Хренов.

Йдеться про законопроект №9260, який наприкінці 2018 року ухвалив парламент. Він передбачає зміни до Податкового кодексу України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів, і, зокрема, те, що акцизи на алкоголь у 2019 році підійматися не будуть.

"Закон вводить цілу низку нових правил, спрямованих на боротьбу з незаконним ринком спиртних напоїв і палива (включаючи біопаливо). У разі належного правозастосування, це може реально допомогти поступово скоротити незаконний ринок алкоголю і просувати всі законні категорії", – вважає Денис Хренов.

Про які правила йдеться? Ми виокремили 5 основних нововведень, що починають діяти у 2019 році та спрямовані на боротьбу з тіньовим ринком алкогольних напоїв.

Державне підприємство "Укрспирт" та асоціація "Укргорілка" підтримують таке регулювання обігу етилового спирту.

"Щодо змін у Податковий кодекс на 2019 рік, то там є кілька важливих поправок, які спрямовані на боротьбу з нелегальним ринком, і ми їх підтримуємо", – прокоментував голова асоціації "Укргорілка" Володимир Остапюк. Йдеться про непідвищення акцизів на алкоголь, а також посилення відповідальності за порушення в частині виробництва, обігу та його реалізації.

Т.в.о. директора ДП "Укрспирт" Юрій Лучечко уточнив, що система електронного адміністрування дозволить в режимі реального часу відстежувати виробництво і переміщення спирту всіма суб’єктами господарювання.

Всі документи про виробництво та обіг спирту формуватимуться автоматично за допомогою лічильників та надходитимуть до контролюючого органу. Вони стоятимуть як на обладнанні, яке виробляє спирт, так і на складських приміщеннях і навіть на автоцистернах, якими він перевозиться.

Як вже зазначалося, сьогодні цей ринок становить 2 млрд грн в товарній продукції. Це без ймовірного його перетікання у "лівий алкоголь".

"Хочу нагадати, що на наших заводах ми гарантуємо контроль зберігання та обігу спирту і високу якість готової продукції, але лише 41 з 80 підприємств спиртової галузі на 100% під контролем держави", – зазначив керівник "Укрспирту".

Раніше Лучечко зазначав, що такі непідконтрольні заводи теоретично можуть бути джерелом виробництва нелегального спирту, адже не погоджують фінансові плани і не звітують.

Це ті заводи, які у рамках реорганізації концерну "Укрспирт" в держпідприємство мали влитися в єдине підприємство, але через те, що знаходяться на стадії банкрутства та ліквідації юридично "Укрспирту", не передані.

Крім того, в Україні діють "спритні підприємці", які переганяють спирт з омивачів або експортують його під виглядом інших спиртовмісних рідин, як правило з міцністю від 96 до 98%. Тому встановлення електронних систем обліку на підприємствах – перший запобіжник для "тіньового спирту".

Кроки в законодавчому полі, які уряд зробив спільно з податковим комітетом парламенту для боротьби з тіньовим ринком – суттєві.

Звісно, роботи у цьому напрямку ще чимало. Ще треба вирішити проблеми торгівлі алкоголем в Інтернеті та доставки нелегального алкоголю поштою.

Також домогтися, аби правоохоронці звітували про подальшу долю конфіскованої продукції. Провести прозору приватизацію спиртових заводів.

Втім, навіть те, що вже зроблено, дає надію на те, що, за належного виконання, ситуація зміниться кардинально. І тоді виграють усі: і влада, і бізнес, і споживачі. Уже цього року, коли законодавство почне діяти, ми зможемо побачити перші результати цих нововведень, і сподіваємося, що вони будуть вражаючими.