Новий закон про валюту: що змінюється для населення і бізнесу

7 лютого стане визначним днем для українського фінансового ринку. В цей день набуде чинності закон "Про валюту та валютні операції".

Він замінить декрет "Про систему валютного регулювання і контролю" від 1993 року, у якому прописувався тотальний валютний контроль, та низку інших підзаконних актів.

Замість всіх документів буде діяти лише новий закон та сім нормативно-правових актів Нацбанку, які деталізують правила роботи банків.

Усі нововведення можна умовно розділити на дві групи: для бізнесу і для населення.

Для населення

Суттєвих змін тут лише дві: підвищення ліміту інвестицій за кордон з 50 тис дол до 50 тис євро і можливість онлайн-купівлі валюти.

"Онлайн-купівля — це те, чого ми чекали понад десять років. Це зручно: один клік — і ти купив валюту, не потрібно виходити з дому, шукати її по відділеннях. Ти знімаєш операційний ризик: не несеш валюту в руках у відділення.

У той же час це дуже зручно для банку: в нього зменшуються витрати на інкасацію відділень і знижуються ризики", — пояснює начальник управління казначейства банку "Форвард" Наталя Шишацька.

Для бізнесу

По-перше. Життя компаній, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, значно спроститься.

Наприклад, строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами збільшується із 180 до 365 днів. Тобто якщо зараз компанія, укладаючи контракт купівлі товару за кордоном за попередньою оплатою, повинна оплатити, отримати та розмитнити товар протягом 180 днів, то із 7 лютого в неї на це буде удвічі більше часу.

"365 днів — це те, чого чекали клієнти — юридичні особи. Наприклад, клієнти, які працюють з Китаєм, не можуть вкластися у 180 днів при укладанні прямого контракту і здійсненні попередньої оплати", — пояснює начальник управління валютного контролю ПУМБ Тетяна Левандовська.

Крім того, за порушення цього строку скасовані штраф у розмірі 100% від суми операції і заборона на проведення зовнішньоекономічної діяльності.

Однак новий закон передбачає нарахування пені за кожний день прострочення в разі порушення строків розрахунків — 0,3% суми неодержаних коштів.

По-друге. Скасування індивідуальних ліцензій на валютні операції для юридичних осіб та їх заміна е-лімітами.

Раніше для проведення валютної операції за кордоном компанії мусили отримувати індивідуальні ліцензії. Вони видавалися на конкретну суму, тобто на конкретну операцію. Компаніі доводилося збирати документи і надавати їх банку.

Тепер компанія матиме право інвестувати за кордон 2 млн євро на рік без необхідності отримувати індивідувльні дозволи.

Всю інформацію про здійснені операції буде отримувати НБУ, і як тільки компанія досягне граничної суми, проводити нові операції вона не зможе.

Крім того, більш зручними стануть операції на невеликі суми, до 150 тис грн в еквіваленті, вони не підпадатимуть під валютний контроль.

"Це виглядає більш ніж адекватним рішенням. При поточному знеціненні гривні така сума є еквівалентом 5 400 дол. Навряд чи такі операції містять ризик", — зазначає менеджер відділу податкового та юридичного консультування KPMG в Україні Олександр Руденко.

За його словами, істотно скоротить бюрократичну тяганину при оформленні експортних операцій і скасування подвійного контролю за операціями з експорту продукції. Відтепер валютний нагляд здійснюватиме тільки той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію.

По-третє. Зроблені певні кроки, які спростять приплив капіталу в Україну. Один з них — скасуваня Нацбанком реєстрації зовнішніх запозичень. Відтепер компанія, яка отримає кошти з-за кордону, не буде про них звітувати.

"Реєстрація іноземних позик була складною, а її відсутність загрожувала позичальнику значним штрафом", — пояснює Руденко.

По-четверте. Українські компанії зможуть заздалегідь купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями.

Компанії, які співпрацюють з іноземними контрагентами, отримають нові можливості захисту від валютних коливань. Вони зможуть використовувати інструмент NDF (форвард без поставки).

Проте в Україні поки що нема культури захисту від валютних ризиків. Директор департаменту казначейства і фінансових установ "ОТП банку" Антон Коваленко вважає, що одна з причин — відсутність знань і кваліфікації.

"Фінансові менеджери бояться брати на себе відповідальність. Адже якщо ти вгадав тренд та отримав прибуток, ти молодець, а якщо не вгадав, то все може закінчитися звільненням", — пояснює банкір.

Він зазначив, що зараз активно хеджують свої ризики імпортери, які працюють в роздробі.

"Вони закладають вартість такого страхування у вартість продукції, що дозволяє їм фіксувати ціну на певний час. Експортери найчастіше поводяться як валютні спекулянти і заробляють додаткові 18% річних. Це питання внутрішньої культури", — вважає Коваленко.

Проте певні обмеження для бізнесу залишаються. Наприклад, компанії, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, не зможуть вільно купувати валюту на міжбанку для розрахунку з іноземними контрагентами в режимі онлайн.

Як і раніше, вони повинні спочатку подати заявку, а на наступний день банк купить валюту.

Також зберігається вимога обов'язкового продажу валютних надходжень на користь юридичних осіб в розмірі 50%.

Частина обмежень залишиться

Повна валютна свобода 7 лютого не настане: банки й надалі контролюватимуть клієнтські операції, а клієнти-фізособи зможуть і надалі інвестувати за кордон лише в рамках окреслених лімітів.

Більше того, далеко не всі банки запустять нову послугу онлайн-обміну валют вже за два тижні. Їм потрібен час, щоб доопрацювати програмне забезпечення.

Дехто з учасників ринку взагалі не планує інвестувати в нові розробки: будуть аналізувати попит з боку населення.

Також із 7 лютого банкіри не перестануть вимагати від клієнтів документи, які підтверджують валютні операції, хоча нове законодавство начебто цього не вимагає.

Банкіри пояснюють це тим, що нова система валютного регулювання передбачає перехід від тотального контролю за клієнтськими операціями до ризик-орієнтованого нагляду. 

Тобто раніше банки мусили перевіряти всі валютні операції, а зараз під ретельний контроль підпадатимуть лише ті операції, які фінансисти вважатимуть ризиковими. Чітких ознак "ризикових" операції не існує, банки визначатимуть їх самі.

Наприклад, компанія А тривалий час працювала з контрагентом з Польщі, а сума річних контрактів не перевищувала 1 млн євро. Раптом компанія планує здійснити разовий платіж на 1 млн євро на користь чеської компанії. Оскільки така операція нехарактерна для компанії А (як за сумою, так і за країною), банк попросить надати усі документи для здійснення валютної операції.

Проте це дуже "явна" ситуація, яких у банківському бізнесі буває не так багато. Тим більше компанії, які планують вивести кошти за кордон, постійно вигадують нові схеми, тому банкам нелегко виявити ці ризикові операції.

"Клієнти готові працювати без надання документів, але протягом певного часу банки будуть насторожено до них ставитися, тому що є випадки дроблення, є "схемні" операції для "сірого" бізнесу", — каже начальник управління валютного контролю ПУМБ Тетяна Левандовська.

Крім того, що робити, якщо банк вважає певну операцію безризиковою, а у працівників НБУ — інша думка? Логічно, що банк оштрафують.

З одного боку, нова філософія дає банкам більше свободи, з іншого — змушує їх брати на себе відповідальність.

"Принцип "дозволено те, що не заборонено" новий для ринку. Я розмовляв з нашими підрозділами: над ними тяжіє сьогодення, вони дотримуються принципу "не можна, бо може бути ось так". Повинні відбутися певні ментальні зміни. Вони відбудуться, коли кілька банків пройдуть комплексну оцінку за новим законодавством", — вважає голова правління Альтбанку Ігор Волох.

7 лютого не з’явиться і низка нових фінансових інструментів.

"Вибуху не буде. Потрібно провести оцінку інструментів, проаналізувати їх вплив на нормативи.

Наприклад, в рамках нового валютного законодавства банки зможуть купувати єврооблігації інвестиційного рейтингу, але вже завтра ми їх не купимо, просто у нас просто з'явиться ще одна можливість", — навела приклад директор блоку "Ринки капіталу" Альфа-банку Тетяна Попович.

Більше того, банки не до кінця розуміють, як вони будуть працювати з інструментами хеджування.

"Інструмент з'явився, але, наскільки ми розуміємо нове законодавства, він впливає на позицію банку, тому обсяги обмежені", — каже Волох.

Однак з часом банкіри будуть повною мірою використовувати нові можливості. Більше того, в Нацбанку обіцяють, що будуть і надалі поступово знімати обмеження.

"Нинішня карта лібералізації нікуди не зникає. Якщо ми будемо бачити, що ситуація поліпшується, валютні операції не призводять до відпливу капіталу, то будемо і надалі піднімати ліміти.

Можливо, фізособи це сприймуть не дуже позитивно, але для нас лібералізація — це в першу чергу поліпшення бізнес-клімату для українського бізнесу та іноземних й українських інвесторів", — наголошує заступник голови НБУ Олег Чурій.

Він зазначив, що подальша лібералізація залежатиме від макроекономічних умов і фінансової стабільності в країні. Проте в рік подвійних виборів розраховувати на новий прорив марно.

У кращому випадку банки зможуть повною мірою використовувати нові можливості, які у них з’являться 7 лютого.

Вікторія Руденко, FinClub