Чорне золото. Як столичний журналіст виробляє ікру
На вході до рибного господарства "Бестер" журналістів зустрічає дворянка Марта.
Їй чотири роки. Цуценям її знайшов власник ферми — Юрій Яременко — у Ржищеві і привіз в село Трипілля на Київщині. Сьогодні ця зовсім не худа чорнява собака охороняє осетрові володіння свого господаря.
Згадує ЕП собаку неспроста. Хоча нашою головною ціллю було показати виробництво чорної ікри, Марта також стане одним з героїв репортажного дня.
Компанія "Бестер" — одна з небагатьох аквафірм, що має власні потужності для вирощування осетрових та виробництва чорної ікри. Новорічні свята — пік її продажів. Цікаво, що найбільше люблять ласувати делікатесом в Одесі.
Хоча не кожному українцю цей товар по кишені, співвласник акваферми вірить, що розвиток рибного ринку в Україні отримає новий поштовх після завершення російської агресії, адже тоді купівельна спроможність зросте.
Юрій — освічена людина. За його спиною — робота журналістом і працівником прес-служби Міноборони, створення піар-агентства. Зараз він — не просто рибовод, а полковник запасу та колишній шеф-редактор журналу "Камуфляж".
Як виявилося, шлях від журналіста до бізнесмена може бути нетривіальним. "Маючи навички аналітика, я побачив, що ринок чорної ікри в Україні порожній, тому ми зайшли в цю нішу", — розповідає співвласник "Бестера".
На початку довелося оформити багато документів. Найбільш важливі — щодо особливого режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта. Вони дозволяють рибалити на площі 30 га поряд з власною рибною фермою. Щороку "Бестер" ще й зариблює Дніпро коропом, товстолобом та білим амуром.
Рибна ферма розташована у Канівському водосховищі неподалік від Трипільської ТЕС. Її площа — орієнтовно 30 соток. У 60 садках фермери вирощують різні види осетрових. "Сім років тому тут було закинуте місце, ми вивезли три вантажівки сміття, поставили садкову лінію, привезли мальків", — згадує Юрій.
За його словами, інвестиції в таке виробництво становлять кілька мільйонів гривень, а чекати їх окупності доведеться не менше десяти років. Якщо стерлядь важить 1,5 кг, то з неї можна отримати близько 150 грамів ікри, але щоб виростити рибину таких розмірів, треба чекати шість-сім років.
Поки журналісти готували техніку для зйомки, власник господарства перевдягнувся і запросив на "рибне УЗД". Разом з доцентом Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) Василем Коваленком він три години визначав ступінь зрілості чорної ікри шляхом біопсії.
Коваленко — ветеран рибної галузі. Так багато про рибу в Україні мало хто знає. Він на око може відрізнити самку осетра від самця, знає все про вирощування товарної риби, має значний досвід у селекції.
Під наглядом Марти фахівці дістали з води 180 особин стерляді. Спеціальним щупом відібрали по кілька ікринок для визначення їх зрілості. В результаті назбирали ікри на два бутерброди. Допомагав їм у цій справі рибовод Роман. Він закінчив НУБіП і після практики залишився працювати на фермі.
На підприємстві є повний цикл вирощування риби: від ікри до ікри.
"Ми вже три роки маємо статус племінного репродуктора з вирощування осетрових. Навесні настає інкубаційний період, і з ікри власної риби ми вирощуємо личинку, а потім мальків. У 2018 році в нас купили багато посадкового матеріалу на водойми України, особливу в Кіровоградську область", — пишається Яременко.
Поки гості спілкуються з власником і фотографуються з осетрами, підступна Марта з'їдає всю добуту ікру. Це був її день.
А ми продовжуємо досліджувати потужності господарства і розпитуємо у Яременка про галузь.
За останні кілька років в Україні відкрилося понад десять осетрових ферм з виробництва ікри, тому на ринку вже зараз висока конкуренція. Крім того, в Україні активні китайські експортери, які, за словами Юрія, демпінгують за цінами на ікру.
"Якщо в Україні ціни на осетрову ікру, добуту класичним способом, стартують з 800 дол за кг, то зараз на ринку з'явилося чимало китайської ікри по 250-300 дол.
Крім того, багато українських осетроводів виробляють чорну ікру методом овуляції, тобто прижиттєвим способом. Такий продукт має гормональний вплив і проходить процеси пастеризації та хімічної обробки. Люди часто не бачать різниці в якості продукту, але вона суттєва", — пояснює генеральний директор компанії.
Його підприємство виробляє ікру класичним способом за державним стандартом.
Живу рибу доставляють в ікорний цех, розташований у Ржищеві. Її поміщають в басейн, температура води в якому наближена до температури води у Дніпрі.
Після цього риба йде на забій, з неї виймають ястик, у якому міститься ікра.
Рибу відправляють на переробку, а ястик поміщають у спеціальний бокс, де ікра дві хвилини проходить кварцювання. Потім через спеціальну сітку ікру перетирають, відділяють від ястика, солять і пакують в банки по 50 і 100 грамів.
"Нам треба продавати на рік не менше 100 кг ікри, щоб вийти в нуль. У 2018 році ми вперше наближаємося до цієї цифри", — додає Яременко.
Його компанія виконала перший контракт на поставку ікри до Франції. Рибу фермер реалізує в магазини Києва, зокрема в торгову мережу "Дари моря".
Вартість стограмової банки ікри стерляді коштує 2 300 грн.
Така ціна пояснюється тривалими інвестиціями та значними затратами на вирощування риби.
Один кілограм корму для малька коштує понад 300 грн, а для дорослої риби — понад 55 грн. На тиждень господарству потрібна тонна такого корму.
Частину кормів господарство виготовляє, проте воно досі залежне від імпорту.
"Ми боремося за якість власної продукції і не плануємо виходити на ринок з овульованою ікрою. Справжня ікра не повинна бути пастеризованою, не повинна оброблятися хімікатами. Якщо таке відбувається, то це не ікра, а ікорний продукт. На жаль, багато виробників не вказують це на етикетках", — констатує Яременко.
Він додає, що Україні ще є куди рости. Тут вирощується лише 30 кг риби на гектар водної поверхні, тоді як у Польщі — 60 кг, в Угорщині — 150 кг.
Одна з причин — в Україні складна бюрократична система оренди частини водойми загальнодержавного значення для установки садкових ліній, тому для багатьох інвесторів аквакультура залишається поза їх полем зору.
Відсутність дешевих кредитів, неякісне регулювання взаємовідносин між рибалками та аквакультурниками теж не стимулюють розвиток галузі.
Матеріал написано за ініціативи редакції. Усі витрати на створення фоторепортажу в усіх без винятків випадках здійснюються лише за рахунок редакції. Якщо у вас є цікаві ідеї для фоторепортажів, які стосуються успішних підприємств та кейсів, надсилайте свої пропозиції на поштову скриньку "Економічної правди": econompravda@gmail.com
Фото Дмитра Ларіна
***
Як побудувати бізнес з виробництва чорної ікри
За даними проекту "Будуй своє", для запуску ферми, яка вироблятиме 10 тонн м'яса осетрини і по 2 тонни ікри на рік, знадобиться близько 1,7-2 млн євро і земельна ділянка на 20 соток.
Структура необхідних інвестицій виглядає так: 38% — обладнання, 6% — технологічний проект, 12% — будівельні роботи, 41% — поповнення обігових коштів (покриття поточних витрат до моменту виходу на проектну потужність), 3% — інші.
Перша стаття витрат — на закупівлю 2 закритих басейнів: 1 — для вирощування осетрини — обійдеться приблизно в 90-100 тис євро, 2 — для утримання риб для виготовлення ікри —350-400 тис євро.
Витрати на технологічний проект включають 2 складові (6% від усіх інвестицій). Це розробка технологічного проекту (близько 35 тис євро) та його сертифікація (45-50 тис євро).
Наступна стаття інвестицій — будівництво цеху, а також облаштування внутрішніх і зовнішніх інженерних мереж. Цех для вирощування осетрових риб з установкою закритого водопостачання (УЗВ) раціонально розмістити у будівлі безкаркасного ангара з утепленням скловатою. Серед його переваг — швидкий термін зведення та досить низька вартість будівництва.
На українському ринку працює кілька великих підприємств, що спеціалізуються на виробництві обладнання для рибництва та риборозведення і займаються проектуванням УЗВ. Можна купити й готові установки із вирощування осетрових потужністю від 10 тонн на рік по м'ясу і від 1 тонни на рік по ікрі. Можна також звернутися до латвійських компаній — вони є лідерами у сфері будівництва УЗВ.
Крім цього, необхідно врахувати інші супутні витрати на організацію ферми: покупку або оренду землі, придбання транспортно-вантажних засобів, первісну закупівлю стада тощо. Частка таких витрат займатиме 3-4% у сумі інвестицій.