Зворотний бік стейка: метан, вуглець і нітрати

У квітні 2018 року неподалік Києва, у Вишгородському районі, активісти виявили могильник площею 120 га із 160 тонн відходів виробництва птахофабрики компанії "Агромарс". Підприємство здійснювало понаднормові викиди шкідливих речовин у повітря та надлишковий забір води. Збитки становили 250 млн грн.

Цей випадок показує справжнє обличчя промислового тваринництва.

Через нарощування виробництва і відсутність потужних очисних систем відходи потрапляють у воду, ґрунт і повітря.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), сільське господарство і тваринництво — другий за масштабами сектор утворення парникових газів.

"Тваринницькі підприємства залежать від екстенсивного сільського господарства. Це передбачає використання значної кількості добрив, які забруднюють повітря, ґрунти і води", — йдеться у дослідженні Центру екологічних ініціатив "Екодія".

Автори іншого дослідження встановили, що для отримання м’яса та молока, які забезпечують лише 18% необхідних людині калорій та 37% протеїну, потрібно 83% всієї аграрної землі.

Відмова від промислового тваринництва може вивільнити території, які дорівнюють площі США, Китаю, ЄС та Австралії.

Зміна клімату

Викиди парникових газів від сектору тваринництва становлять 18% усіх викидів, пов'язаних з людською діяльністю. Це більше, ніж весь транспортний сектор планети.

Промислове тваринництво є джерелом трьох парникових газів: метану, діоксиду азоту та вуглекислого газу. За даними Chatham House, тваринництво викидає 39% усього метану та 65% діоксиду азоту. Метан утворюється під час травлення у тварин та через велику кількість гною, який накопичується на фермах.

Цей сектор — причина зростання викидів вуглекислого газу, оскільки для нових пасовищ знищуються тропічні ліси Бразилії та Південно-Східної Азії. Ліси також вирубуються під поля для вирощування кормів для тварин.

Масштаби викидів парникових газів надзвичайно великі: 20 найбільших світових м'ясо-молочних компаній утворюють більше парникових газів, ніж уся Німеччина.

"Промислові об'єкти тваринництва завдають довкіллю велетенської шкоди. Їх викиди призводять до утворення атмосферного аерозолю та кислотних дощів, підвищення концентрації парникових газів", — пояснює керівник відділу з екологізації сільського господарства "Екодії" Владлена Марцинкевич у коментарі ЕП.

За даними цієї організації, щороку кожна ферма виробляє 70 тис тонн посліду чи гною, якими можна завантажити 7 тис великих вантажівок. Останні дослідження показують, що в разі зростання споживання м'яса зусилля на зменшення викидів CO₂будуть нівельовані і збільшення глобальної температури на 2 градуси не уникнути.

"Споживання м’яса — одна з ключових причин змін клімату на планеті. Навіть якщо споживчі настрої людей зміняться, глобальна тенденція до збільшення споживання продукції тваринництва лише посилюватиме негативний вплив сектору на клімат", — роблять невтішний висновок експерти Chatham House.

Забруднення води

Для потреб виробництва м'ясо-молочної продукції використовується чверть промислової води щороку, що робить АПК найбільшим споживачем води у світі. Переважна більшість цієї води через відсутність очисних споруд повертається у природне середовище у вигляді рідкого гною, суспензій та стічних вод.

У звіті ФАО сказано, що навколишнє середовище також забруднюється нітратами, речовинами та збудниками, які зменшують вміст кисню, важкими металами, антибіотиками, гормонами та залишками інших медичних препаратів.

Найбільш небезпечними є нітрати, азот та фосфор. Вони спричиняють цвітіння води та зменшують вміст кисню у воді, що веде до загибелі риби. Через надмірний вміст цих речовин 415 територій світу потерпають від цвітіння водоростей.

Забруднення вод також відбувається через використання пестицидів при вирощуванні кормів. За даними ФАО, за останні роки у багатьох країнах, в тому числі в Україні, зафіксоване значне, 50% і більше, зростання застосування пестицидів.

Забруднюються і підземні води. У США із 1 600 свердловин поблизу ферм 34% були забруднені нітратами, у 10% їх рівень перевищував норми. Ще одна причина забруднення води — антибіотики, половина з яких використовується у тваринництві.

Ситуація в Україні

Для України питання забруднення від сільського господарства вкрай актуальне, зважаючи на роль АПК в економіці країни. За даними Держстату, у 2017 році Україна експортувала аграрної продукції на 14,9 млрд дол, це майже 40% всього національного експорту. До ЄС було вивезено продовольства на 8,1 млрд дол.

Україна входить у трійку найбільших експортерів курятини до ЄС та посідає восьме місце у світі серед експортерів м'яса птиці.

"Наше тваринництво — це птахівництво. Вирощування птиці займає 94% у структурі тваринництва. Ми спостерігаємо бум у галузі птахівництва і, певним чином, свинарства", — зазначає Марцинкевич.

Не дивно, що увага екологів прикута саме до цього сектору.

"Внаслідок діяльності птахоферм відбувається потужне забруднення атмосферного повітря, води та ґрунту. У процесі життєдіяльності однієї курки утворюється 0,2-0,3 кг посліду. Тисячі гектарів випаленої токсичними речовинами землі, заражена вода — це інший бік вітчизняного птахівництва", — зазначають у ГО "Всеукраїнська екологічна ліга".

Громадські організації "Екодія" та "Арніка" (Чехія) порахували кількість небезпечних речовин, які утворюються на аграрних підприємствах Дніпропетровщини.

За їхніми даними, викиди парникових газів від діяльності промислових ферм становлять близько 65% усіх викидів, які утворюються в АПК області. Основна частина вуглекислого газу утворюється під час виробництва олії, молочних продуктів та курячого м'яса. Найбільше метану та діоксиду азоту утворюється на свинофермах.

В Україні промислові ферми для вирощування свиней, худоби, хутрових тварин, птиці, м'ясокомбінати і підприємства з утилізації відходів є об’єктами підвищеної екологічної небезпеки. Після приєднання України до Паризької конвенції та підписання Угоди про асоціацію уряд включив питання забруднення від діяльності у сільському господарстві до проектів законів та стратегічних документів.

По-перше, у проекті змін до закону "Про основні засади державної екологічної політики України на період до 2020 року" Міністерство екології пропонує включити АПК до переліку секторів, які найбільше впливають на зміну клімату.

По-друге, "Стратегія низьковуглецевого розвитку на період до 2050 року" зобов'язує уряд впроваджувати заходи, які покращать процеси управління відходами.

По-третє, це питання є частиною "Національної стратегії з управління відходами". Україна зобов'язалася імплементувати директиву2010/75/ЄС про промислові викиди, створити економічні стимули для збирання, використання та переробки відходів, заохочувати використання біомаси для виробництва енергії.

По-четверте, в Україні діє закон про стратегічну екологічну оцінку, який вимагає оцінювати економічну діяльність на предмет наслідків для довкілля.

Екологи натомість упевнені, що комплексно на державному рівні проблема зменшення аграрних викидів не розглядається.

"Треба ухвалити закон про зміну клімату і зменшення впливу на клімат. В атмосферу викидаються речовини, що руйнують озон, лагуни з відходами досі не забетоновані", — каже еколог організації "Екологія-право-людина" Алла Войціховська.

На її думку, контролювати відходи слід за європейським зразком.

"Обов'язково потрібні очисні станції, установки для поглинання речовин, забетоновані ємності для зберігання відходів, щоб унеможливити потрапляння рідин у воду", — додала вона.

Рішення

Експерти пропонують кілька рішень, які можуть зменшити викиди парникових газів та інших небезпечних речовин.

Зменшення споживання. Перше рішення — зменшити споживання м'яса. "Ми можемо на чверть зменшити викиди парникових газів, якщо почнемо замість м'яса споживати боби, овочі та фрукти", — вважає експерт з харчової політики Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) Бріджітт Аларкон.

В Україні — зворотна тенденція. За даними Держстату, за десять років споживання м'яса зросло на 15% до 3,2 млн тонн. Найбільше зросло споживання м’яса птиці.

"Споживання рослинної продукції — найкращий спосіб зменшення негативного впливу на Землю. Це навіть краще за зменшення використання літаків чи купівлю електромобіля", — зазначив автор дослідження впливу АПК на навколишнє середовище професор Оксфордського університету Джозеф Пур.

Енергія з відходів. Другий напрямок — використовувати відходи як енергетичний ресурс. "Відходи тваринництва потребують особливих умов утилізації. На жаль, компанії не завжди підходять до цього сумлінно. У той же час ці відходи містять великий потенціал для відновлюваної енергетики", — каже Марцинкевич.[L]

Перспективним є сектор біогазу і біометану: Україна може отримувати 4,7 млн куб м біогазу або 2,9 млн куб м біометану на рік.

Загалом потенціал заміщення природного газу біогазом становить 9,5 млрд куб м. Виробництво електроенергії з біогазу здатне зменшити викиди парникових газів у два-вісім разів.

"АПК України володіє ресурсами для виробництва біогазу, здатними замістити 1,5 млрд куб м газу на рік.

При широкому використанні рослинної сировини цей потенціал може бути доведений до 18 млрд куб м у перерахунку на природний газ", — вважає голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

Хоча весь цей потенціал не використовується, бізнес поступово звертає увагу на даний сектор. Біогазові установки працюють на птахофабриках ("Оріль-лідер"), свинофермах ("Агро-овен"), цукрових заводах (Глобине).

Загальна потужність біогазових комплексів з виробництва електроенергії досягла 40 МВт, не враховуючи комплексів, які використовують біогаз для внутрішніх потреб. Біогаз — гарний ресурс для децентралізованого енергозабезпечення. Його використовують для виробництва електроенергії і тепла, як пальне в автомобілях.

Дотримання стандартів виробництва. Щоб зменшити викиди, бізнес повинен дотримуватися світових стандартів поводження з тваринами та відходами. "Виробництво з дотриманням стандартів добробуту тварин, органічних та екологічних засад є всесвітнім трендом", — говорить Марцинкевич.

Підтримка ініціатив щодо зменшення викидів. Останній спосіб — підтримувати фермерів за допомогою субсидій. Наразі цей спосіб активно використовується у Швеції. Шведські фермери, які виробляють біогаз, отримують непрямі субсидії від уряду: вони не платять податки на енергію та викиди вуглецю.