Український Нептун: Як в порту "Южний" будують найбільший зерновий термінал
В порту "Южний" поселився Нептун. Саме так міжнародний трейдер Cargill та його український партнер – компанія MV Cargo – називають один з найбільших зернових терміналів в Україні та серед країн Причорномор’я, який наразі будується.
Справжня назва проекту – MV Cargo. Його називають найбільшим інвестиційним проектом в Україні за останні три роки. Сьогодні – це 150 млн доларів інвестицій, що є доволі значною цифрою для українських реалій.
Партнерами по проекту для американського інвестора Cargill стали Андрій Ставніцер та Єгор Гребенніков.
Після завершення будівництва термінал зможе в рік перевалювати близько 5 млн тонн зернових. Орієнтовно це 12% всього експорту зерна з України. У перспективі при потребі він зможе збільшити обсяг перевалки ще на 2-4 млн тонн.
Почалося все в 2015 році, коли був підписаний меморандум про намір почати будівництво терміналу. На запитання, чи не було це ризикованим кроком після подій на сході України, гендиректор MV Cargo Йеспер Педерсен відповідає: "Ні".
"Так, після подій на Майдані були певні політичні ризики, складна економічна ситуація, але це не відміняло того факту, що Україна – найбільший експортер зерна, як і те, що українське зерно за своїми властивостями – одне з найкращих у світі", - пояснює він.
Cargill, який працює в Україні з 1991 року, стане власником 51% акцій проекту. За словами Педерсена, американці давно шукали можливості для інвестицій в портову логістику, вони мали досвід роботи на зерновому ринку, лишалося знайти локальних партнерів для проекту.
"Cargill інколи будує проекти з місцевими партнерами, тому що вони надають локальну експертизу, бо тривалий час мають бізнес у цій країні. Такою видається стратегія компанії", - додає керівник терміналу.
Дійсно Андрій Ставніцер та Єгор Гребенніков знають про портову інфраструктуру не з чуток. Вони – співвласники групи терміналів "ТІС" - найбільшого стивідорного оператора в Україні, якому належить 5 терміналів.
Як і чим живе Нептун в порту "Южний" "Економічна правда" переконалася на власні очі.
На вулиці майже сорокаградусна спека, будівельний майданчик закипає. Близькість до моря гарантує справжній вітер лише взимку – тоді знаходитися в порту справжній виклик.
Йеспер буває тут щодня і каже, що літо – одна з найкращих пір року для відвідин порту, хоч нам так не здається через спеку.
Зараз добудовується друга черга проекту, яка має бути введена в експлуатацію в листопаді 2018 року. В квітні на термінал приїхали перші партії зерна Cargill, зараз туди заїжджають вантажівки й інших трейдерів.
За словами Педерсена, це – принциповий момент, адже попри те, що ключовим клієнтом терміналу буде саме Cargill, усім іншим трейдерам на новому терміналі гарантовано однаково якісний сервіс.
Раніше у цьому запевняв і один із акціонерів MV Cargo Андрій Ставніцер. "Ми не лише гарантуємо зернотрейдерам бездоганну якість послуг, але з початком роботи терміналу відкриємо для українських фермерів, навіть найдрібніших, можливість масштабувати власний бізнес та потрапити на, здавалося б, недосяжні світові ринки", - сказав він.
Всього у новому терміналі планують створити 500 робочих місць. Компанія найматиме працівників із навколишніх регіонів.
"Більшість спеціалістів на будівництво ми знайшли в Україні, деяких запрошували з Нідерландів, Індонезії, китайці робили проект з днопоглиблення в порту. Кадрове питання - це питання знань, якості та ціни, українці тут виграють", - розповідає керівник терміналу.
Для реалізації проекту потрібно було 11 ділянок загальною площею 28 га. З висоти пташиного польоту об’єкт здається іграшковим, але на галереї елеватора людина відчуває себе крихітною.
Зерно, яке приїжджає автомобільним та залізничним транспортом, одразу перевіряється в лабораторії, де за півгодини його аналізують на наявність 1200 компонентів (пестицидів, шкідників – ЕП.), визначають його вологість. Наразі вона працює у тестовому режимі та за день може прийняти 100 вантажівок.
Після цього зерно прямує на станцію відвантаження. На терміналі "з нуля" побудували власні станції розвантаження автомобілів та залізничних вагонів. За добу можуть розвантажити 790 вантажівок та 256 залізничних вагонів.
Розвантаження автомобілів буде здійснюватися трьома потоками, два з яких забезпечуватимуть продуктивність 550 т/год, а один - 700 т/год. Розвантаження вагонів відбувається двома конвейерами продуктивністю 1500 т/год кожний.
Вивантажене зерно транспортується стрічковими і ланцюговими конвеєрами на елеватори. Всього буде збудовано 14 силосів на 210 тис. тонн зернових.
Крім того, є склад напольного зберігання на 80 тис. тонн, який розділений на 5 відсіків, у кожному з яких може зберігатися різний вид зерна. Сумарно склад та силоси можуть зберігати 290 тис. тонн зерна, і це також – один з найбільших показників в Україні.
Нам щастить відзняти рух зерна в середині елеватора. Температура в середині ще вища. Кількість зернового пилу виїдає очі. Продовольче і непродовольче зерно відрізняється кольором: жовте і руде відповідно.
Елеватор заповнюється зерном зверху, тому виглядає зернова партія в середині – як маленька піраміда Хеопса, яка постійно збільшується.
"У зерні, що рухається, можна потонути за 4 секунди", - розповідає заступник директора із безпеки виробництва Леонід Полєв. Саме з точки зору безпеки практично всі процеси автоматизовано.
На елеваторах відбувається очистка та сушка зерна. Продуктивність сушарки – 150 т/год при зниженні вологості з 18% до 13%.
У кожній елеваторній банці в підлозі є отвір, у свій час зерно висипається на конвеєр і прямує до причалу, де його вже чекає судно. Загальна протяжність конвеєрних стрічок на терміналі – 4 кілометри.
Навантаження зерна на судно здійснюється суднонавантажувачем потужністю 2000 т/год. За 2-3 дні на терміналі можна завантажити судно post-panamax.
На терміналі – один із найглибоководніших причалів серед українських зернових терміналів.
У березні 2018 року відбувся тендер на проведення днопоглиблювальних робіт в порту "Южний". Його виграла китайська компанія China Harbour Engineering Company Ltd. Вартість робіт – близько 1 млрд грн. Фактично це дає можливість заходити крупнотоннажним суднам з осадкою до 14,5 метрів дедвейтом 100 тис. тонн.
Глибина каналу пізніше буде збільшена до 16 метрів – такі зобов’язання брала на себе Адміністрація морських портів України. Компанія збудувала причал довжиною 486 метрів.
"Щоб отримувати прибуток у цьому бізнесі, ти повинен максимізувати завантаження потужностей та фокусуватися на великотоннажних суднах", - розповідає Педерсен.
Основним конкурентом в порту для MV Cargo є термінал "ТІС-Зерно" бізнесмена Олексія Федоричева. Його компанія в 2017 році перевалила 5,6 млн тонн зернових. Федоричеву також належить "ТІС-Міндобрива"
Керівник M.V.Cargo каже, що окупність такого проекту – більше 8-ми років. Безумовно, все залежатиме від ситуації на зерновому ринку та вартості перевалки.
За його словами, ціна на перевалку зерна в Україні за останні 5 років впала на 50%, до 10 доларів за тонну. Проте навіть за таких умов цей бізнес лишається привабливим в Україні.
