Унікальні об’єкти сільськогосподарської спадщини світу

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — ФАО (англ. Food and Agriculture Organization, FAO) — доповнила перелік унікальних ландшафтів сільськогосподарської спадщини чотирнадцятьма об'єктами. Тепер їх 50.

Нові об'єкти розташовані у Китаї, Єгипті, Японії, Республіці Кореї, Мексиці, Португалії, Іспанії та Шрі-Ланці. Серед них — місця, де вирощують фрукти, овочі, рис, чай, васабі, видобувають сіль та виготовляють шовк.

"Ці аграрні системи відображають глибоку гармонію між людством і природою", — заявила гендиректор ФАО Марія Хелена Семедо на міжнародному форумі в Римі.

Унікальність систем — у способах взаємодії сільських громад з природою, завдяки якій регіони протягом поколінь забезпечувалися продовольством, створювалися стійкі екосистеми та зберігався високий рівень біологічного розмаїття.

Ці ландшафти надають важливі екосистемні послуги, які приносять користь людям в інших регіонах світу, наприклад, виробництво васабі в Японії.

Основна ідея ФАО щодо створення глобального переліку об'єктів аграрної спадщини у тому, щоб сприяти їх розвитку і дозволити малим фермерам зберегти свою традицію аграрного виробництва в умовах урбанізації та зміни клімату.

Крім того, ландшафти сільськогосподарської спадщини вражають унікальною красою. "Економічна правда" пропонує оцінити 14 новачків переліку.

Оаза Сива в Єгипті

Оаза Сива в Єгипті — одна з найкращих ілюстрацій винахідливості фермерів щодо адаптації сільського господарства до суворих кліматичних умов.

Оаза розташована в Сахарі. Це унікальний зелений куточок, де росте безліч фінікових та оливкових пальм. В оазі проживає близько 28 тис людей, які займаються переважно сільським господарством.

Фермери зрошують поля та сади завдяки продуманій системі поливу та дренажу. Аграрні роботи є чоловічою справою. Крім пальм, населення вирощує люцерну, пшеницю, спеції, овочі, розводить велику рогату худобу, кіз та овець.

Чинампи в Мексиці

Чинампи в Мексиці — штучні плаваючі острови, призначені для вирощування аграрних культур. Ця традиція бере свій початок з часів ацтеків.

На болотистих землях фермери вбивають дерев'яні палі, з'єднують їх вербою, насипають метровий шар ґрунту і вирощують урожай, збирати який можна п'ять разів на рік. У період злив чинампи стають островами. Верба, яка огороджує чинампу, захищає острівці від ерозії, створює екосистему для комах і птахів.

Джагани в Китаї

Система сільського господарства Джагани в Китаї. Унікальні кліматичні умови тропічних районів Центрального та Південного Китаю у поєднанні з помірною температурою створили "альпійські" можливості для ведення сільського господарства.

Ліси і сільське господарство сприяють розвитку тваринництва, продовольчій безпеці та раціональному використанню природних ресурсів.

Виробництво шовку в Хучжоу

Рибний ставок і виробництво шовку в Хучжоу, Китай. Екоагросистема з вирощування шовковиць, виробництва шовку і розведення риби заснована на складній системі зрошення та дренажу, якій близько 2500 років.

Листя шовковиць, що ростуть понад ставками, є місцем проживання шовкопрядів, які стають кормом для риб. Такий симбіоз створює можливості для розвитку рибного промислу і збереження давньої традиції з виробництва шовку.

Осакі, Японія

Система управління водними ресурсами в Осакі, Японія. Аграрний регіон Осакі розташований у болотистому басейні двох річок. Він часто зазнає підтоплень і впливу холоду. Проте фермери навчилися управляти водними ресурсами і вирощувати рис навіть у таких екстремальних умовах.

Ніші-Ава, Японія

Система землеробства на крутому схилі Ніші-Ава, Японія. На гірських масивах, крутизна яких сягає 40 градусів, використовується унікальний метод землекористування, що залишає незмінними гірські схили. Традиція вирощування зернових культур на схилах зародилася за сотні років до нашої ери.

Агросистема чаю Хадонг

Агросистема чаю Хадонг у Хваге-мен, Республіка Корея. Система — результат адаптації жителів до неродючої гірської місцевості. За 1200 років сформувалася унікальна система вирощування та збору чаю Хадонг.

Долина солі в Анані

Долина солі в Анані, Іспанія. Історія долини починається 6 тис років тому, коли люди випаровували солону воду в горшках й отримували сіль. Зараз у долині близько 2 тис соляних майданчиків. Це унікальний соляний пейзаж з дерев'яних каналів, якими тече вода з підземних джерел у резервуари для випаровування.

Виноробство в Аксаркії

Виноробство в Аксаркії, Іспанія. Фермери століттями вирощують мускатний виноград на крутих схилах. Виноградарство допомагає зберігати ландшафт, бо це запобігає ерозії. Солодке вино з регіону часто перемагає у міжнародних конкурсах.

Каскадна система водних резервуарів

Каскадна система водних резервуарів у селах Шрі-Ланки. Система резервуарів з водою розвивалася протягом двох тисячоліть у посушливому районі країни. Завдяки їй у селах можна вести сільське господарство. Крім того, система дозволяє зберігати екосистему та природне розмаїіття.

Рисові тераси Китаю

Рисові тераси у гірських районах Китаю. Жителі південного Китаю створили  систему терасових полів на схилах гір для власної продовольчої безпеки. Рисові тераси взимку і навесні утримують воду, забезпечуючи майбутній урожай вологою.

Тераси розташовані на висоті до 2 тис метрів над рівнем моря і повторюють контури гірських схилів, зберігаючи природний ландшафт незвичайної краси.

Шовковичний гай у Китаї

Шовковичний гай у старому руслі Хуанхе в Китаї. У колишньому руслі річки Хуанхе на 400 га ростуть 20 тис сторічних шовковиць. Дерева посадили для захисту від піщаних бур. Гай символізує китайську традицію з виробництва шовку і відображає філософію гармонійного розвитку людини та природи.

Вирощування васабі

Вирощування васабі в районі Сідзуока, Японія. Культивування васабі в регіоні почалося 400 років тому. Поля на крутих схилах мають структуру, стійку до стихійних лих. Корінь васабі в регіоні додають у морозиво і пиво.

Агросистема в Баррозу

Агросистема в Баррозу, Португалія. Це поєднання природного ландшафту з багатьма невеликими фермами, які займаються вівчарством, свинарством, козівництвом. Випасання худоби в гірських районах, ведення сільського та лісового господарства — основні заняття для місцевого населення.