#Прикрути: навіщо Коломойський хоче обмежити імпорт пального
"Укртатнафта" Ігоря Коломойського закликає чиновників обмежити ввезення в Україну імпортного пального. ЕП з'ясовувала, чи може влада піти на поступки олігарху, і чи варто хвилюватися водіям.
Ігор Коломойський вирішив приєднатися до ініціативи "прикрути". В середині березня бізнесмен через основний актив нафтового крила групи "Приват" — компанію "Укртатнафта" — попросив обмежити імпорт нафтопродуктів в Україну.
На стіл першому віце-прем'єру Степану Кубіву ліг 60-сторінковий документ з аргументацією на користь проведення спецрозслідування і введення квот та мит на ввезення пального з Росії, Білорусі та інших країн.
Серед аргументів — підтримка вітчизняного виробника, диверсифікація джерел постачання, турбота про споживачів, захист національних інтересів і зниження залежності від пального з країни-агресора.
Після висвітлення ініціативи "приватівців" у ЗМІ експерти та учасники ринку почали бити на сполох, заявляючи, що помилкове рішення з цього питання може коштувати державі і споживачам "дуже дорого". На їхню думку, введення квот спричинить зростання цін і зруйнує стійку модель забезпечення країни пальним.
Чим закінчиться ця історія, прогнозувати складно. У Кабміні запевняють, що в разі проведення спецрозслідування учасники ринку та експерти зможуть озвучити свої побоювання — слухання будуть відкритими.
Для чого "Укртатнафта" хоче "прикрутити" імпорт нафтопродуктів, і як на це дивляться учасники ринку, пояснює ЕП.
Фізкульт-Приват
16 березня компанія "Укртатнафта", яку контролює група "Приват", подала заяву до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі при Мінекономіки.
43,05% акцій "Укртатнафти" належить НАК "Нафтогаз України", інші 56% контролюють структури групи "Приват" і бізнесмена Олександра Ярославського. В середині 2017 року Ярославський в інтерв'ю виданню "Цензор.нет" повідомив, що є портфельним інвестором "Укртатнафти" і не займається оперативною діяльністю. "У мене є пакет акцій, що належить мені. При нагоді, якщо мені дадуть за цей пакет хорошу ціну, я його продам", — говорив бізнесмен.
Предмет заяви — проведення спецрозслідування щодо імпорту бензину і дизельного пального. Мета — введення квот на імпорт нафтопродуктів.
Тобто пропонується суттєво зменшити обсяги імпортного ресурсу. За розрахунками консалтингової групи "А-95", у 2017 році частка імпортного бензину, переважно з Росії та Білорусі, становила близько 60% українського ринку.
Для бензину і ДП з Росії та Білорусі у Коломойського пропонують ввести квоти на безмитний імпорт трьома етапами, знижуючи їх до 30% українського ринку. Згідно з розрахунками "Укртатнафти", 30% українського ринку — це 55 тис тонн на місяць для бензину і 150 тис тонн на місяць для дизеля.
Для пального з інших країн компанія просить з 1 травня встановити квоту на рівні 30% українського ринку. Імпорт продукції, який перевищує ці квоти, "Укртатнафта" пропонує обкласти митом у розмірі 29,3% на бензин і 30,7% — на дизель.
Це не перший такий випадок. У 2011-2012 роках група "Приват" спільно з компанією ТНК-ВР вже ініціювала спецрозслідування проти імпорту нафтопродуктів з Білорусі з метою введення мит у розмірі 132 євро за тонну. Ця спроба не увінчалася успіхом: комісія при Мінекономіки відмовила виробникам.
Чому ж "приватівці" повернулися до ідеї лобіювання обмежувальних заходів?
Протекціонізм чи імпорт
До свого звернення "Укртатнафта" долучила 60-сторінковий документ, у якому детально описала свої аргументи на користь введення обмежень. Він покликаний донести основну тезу: українські виробники страждають від безконтрольного зростання імпорту нафтопродуктів, що порушує національні інтереси.
Згадали представники "Укртатнафти" і про споживачів, які, на думку авторів звіту, теж виграють від обмежень. На підтвердження цього наводять такі аргументи.
1. Вироблена в Україні продукція менш чутлива до курсових коливань і, відповідно, менш схильна до цінових стрибків.
2. Нафтопродукти, вироблені в Україні, завжди будуть дешевшими в роздрібних мережах, ніж імпортовані.
В "Укртатнафті" переконані: введення квот дозволить довести частку внутрішнього виробництва пального в балансі споживання у 2019 році до 40%, а в 2020 році — до 70% завдяки підвищенню конкурентоспроможності української переробки.
Джерело: "Укртатнафта"
Галузеві експерти розкритикували окремі факти, наведені в документі. Зокрема, директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн відзначає, що документ містить маніпуляції і не говорить про справжні причини проблем в українській переробці.
"Компанія не розглядає підсумки 2017 року, коли вона збільшила виробництво бензину на 17,4%, а сумарно частка українських виробників перевищила 40% ринку. Випуск ДП на заводі зріс на 25 тис тонн, а частка ринку — до 12%.
Це сталося після переходу "Укртатнафти" і Шебелинського ГПЗ на випуск нафтопродуктів за стандартом "Євро-5", що дозволило їм наростити переробку і почати продажі пального за максимальними цінами імпорту", — говорить Куюн.
"А-95" прогнозує, що в поточних ринкових умовах, без введення обмежень, вже у 2018 році частка бензину українського виробництва перевищить 50% ринку.
Дорогий Ігор Валерійович
Ініціатива "Укртатнафти" обурила і представників Нафтогазової асоціації України. Там упевнені, що в разі її введення ринок нафтопродуктів буде монополізований.
Найбільші постачальники пального — члени НАУ — заявляють, що падіння переробки нафти в Україні спричинене не засиллям імпорту, а відсутністю інвестицій в модернізацію НПЗ.
"Спочатку це призвело до відставання за якістю, а згодом — до негативної економіки виробництва пального. Ситуація змінилася у 2016-2017 роках, коли було покращено якість", — йдеться у заяві асоціації.
"Зростання імпорту з 2005 року стало відповіддю на дефіцит нафтопродуктів. Який був вихід? Закривати АЗС? У 2017 році, коли внутрішнє виробництво зросло, імпортні поставки бензину впали на 18%", — каже президент НАУ Дмитро Кулик.
Директор спецпроектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев відзначає, що введення квот і мит призведе до підвищення цін на пальне. "Якимось чином прив'язувати це до так званого захисту вітчизняного виробника нерозумно. На місці виробників я б краще захищав вітчизняного споживача", — говорить він.
Своєю чергою директор консалтингової компанії ExPro Геннадій Кобаль нічого поганого в ініціативі "Укртатнафти" не бачить.
"Від цього рішення виграє не тільки "Приват", а й Шебелинський ГПЗ (основний нафтопереробний актив державної компанії "Укргазвидобування". — ЕП). Не зовсім зрозуміло, чому така ініціатива не йде з боку держави", — говорить Кобаль.
При цьому він додає, що обмеження, в першу чергу, повинні стосуватися імпорту пального з країни-агресора. "Необхідно поступово повністю відмовитися від російського імпорту. Те саме, що зробили з газом. Так, ми купуємо трохи дорожче, але взагалі не маємо справи з "Газпромом", — додав Кобаль.
Час покаже
З огляду на делікатність питання та інтереси споживачів ініціатива "Укртатнафти" вимагає уважного вивчення. У Мінекономіки деталей щодо можливого початку спецрозслідування не надали, пославшись на конфіденційність інформації.
Таке розслідування зазвичай потребує багато часу. Воно може тривати до 270 днів, а в разі крайньої потреби термін може бути продовжений до 330 днів. Тривожним є той факт, що процедура розслідування передбачає можливість введення мита і квот до ухвалення рішення — на час розслідування.
"У цьому випадку ринок буде "підвішеним". Його учасники не зможуть прогнозувати цінові коливання і контрактувати продукцію", — попереджає співрозмовник на нафтовому ринку.
Своєю чергою представник Кабміну, з яким вдалося поспілкуватися ЕП, заспокоює: "Закон дозволяє вводити попередні санкції, але я не думаю, що вони будуть запроваджені. Таке може бути при критичних обсягах імпорту. Тут ситуація не критична, але вона вимагає втручання держави", — вважає він.
Сумніваються учасники ринку і в неупередженості комісії. "Очолює комісію Кубів, її членами є представники центральних органів влади, які в основному призначені за квотами БПП і "Народного фронту". Є підстави вважати, що деякі її члени можуть бути ангажовані заявником", — говорить співрозмовник на нафтовому ринку.
В уряді ж закликають до спокою і запевняють у прозорості ухвалення рішення. "Це тривала історія, буде не один місяць обговорень з експертами, учасниками ринку, імпортерами. Кожен зможе висловити свою думку і вплинути на процес. Рішення не буде ухвалюватися в закритому режимі", — обіцяє співрозмовник ЕП в Кабміні.