Тиждень у графіках: транзит газу, володарі землі та (не)прибуткова банківська система
Традиційний випуск рубрики вихідного дня "Тиждень у графіках": як змінювалися обсяги транзиту газу через Україну за роки незалежності, у кого з латифундистів найбільше землі, який найприбутковіший потяг УЗ та як спрацювала банківська система у січні.
Ціна транзиту
2 березня 2018 року голова "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що РФ ініціює розірвання контрактів на поставку і транзит газу з НАК "Нафтогаз України" після рішення Cтокгольмського арбітражу не на свою користь.
Таким чином, в разі, якщо "Газпрому" вдасться розірвати контракт на транзит газу, "Нафтогаз" може недоотримати кошти за 10 місяців 2018 року і 12 місяців 2019 року.
При цьому юристи кажуть, що заява Газпрому - це заява на публіку, яка не несе ніякого навантаження в юридичному сенсі.
В цілому у 2017 році обсяг транзиту природного газу по території України досяг рекордного значення за останні 7 років.
Українською ГТС протранзитовано 93,5 млрд кубометрів природного газу для європейських споживачів, що на 13,7% перевищує аналогічний показник 2016 року.
Найбільше газу Україна транспортувала у 1998 році – 141,1 млрд кубометрів газу. Найменше у 2014 – 62,2 млрд кубометрів газу
Дохід України від транзиту російського газу через українську територію до країн ЄС за підсумками 2017 року становив близько 3 мільярдів доларів.
Володарі землі
Компанія "Кернел" із земельним банком 604,5 тисячі гектар стала найбільшим латифундистом України.
Про це свідчать дані рейтингу "Топ 100 латифундистів України".
Агрохолдинг UkrLandFarming у 2017 році скоротив земельний банк на 5,8% до 570 тис га, тим самим поступившись своєю позицією компанії "Кернел".
Нагадаємо, що в червні 2017 року "Кернел" став власником холдингу "Українські аграрні інвестиції", який керував більш ніж 190 тис га землі і потужностями одноразового зберігання на 200 тис тонн, а на початку липня до складу "Кернел" увійшли активи "Агро Інвест Україна ": елеваторні потужності на більш ніж 170 тис тонн і більше 27,5 тис га землі.
Раніше генеральний директор "Кернел" Євген Осипов повідомляв, що покупка цих активів (УАІ та "Агро Інвест Україна") завершила реалізацію стратегії "Кернел" по збільшенню земельного банку.
"Кернел" - найбільший в світі виробник і експортер соняшникової олії.
Веревський через Namsen LTD володіє 39,47% акцій "Кернела", інша частина перебуває у вільному обігу.
Раніше повідомлялося, що компанія Cascade Investment Fund, що належить народному депутату Віталію Хомутинніку, збільшила пакет акцій в Kernel Holding S.A. з 5% до 6,59%.
"Укрлендфармінг" є найбільшим агрохолдингом в Євразії.
У 2016 році бізнесмен Олег Бахматюк став стовідсотковим власником "Укрлендфармінг".
Займається вирощуванням зернових, виробництвом яєць і яєчних продуктів, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння.
На Москву!
Минулого року найбільш прибутковим для "Укрзалізниці" був потяг Київ — Москва. Він приніс державній компанії 154,5 млн гривень.
До п’ятірки найбільш прибуткових увійшли також потяги Одеса — Москва та Київ — Санкт-Петербург. На цих напрямках Укрзалізниця заробила 98,76 млн гривень та 20,63 млн гривень відповідно.
ТОП-5 найбільш прибуткових потягів 2017 року виглядає так:
Найбільший мінус був зафіксований за наступними напрямками: Маріуполь — Львів, Ізмаїл — Одеса та Київ — Рахів.
П’ять найбільш збиткових потягів минулого року виглядають наступним чином:
Рекордний прибуток від російського напрямку частково можна пояснити високою вартістю квитків.
Так, ціна на квиток в купейний вагон (станом на 1 березня - ЕП) за напрямком Київ-Москва в один кінець стартує з 3,1 тисяч гривень, Одеса-Москва – 3,9 тисяч гривень.
При цьому вартість квитків за напрямком Київ-Одеса та Київ-Львів, які посіли 3 і 4 місце рейтингу, становить менше 500 гривень в один кінець.
Прибутки банків
Банківська система в січні 2018 року зафіксувала прибуток 1,69 мільярда гривень в порівнянні з прибутком 338 мільйонів гривень у січні 2017 року.
Доходи банків зросли на 0,3% (до 14,6 млрд грн), у т.ч. процентні доходи – на 6,9% (до 11,3 млрд грн), комісійні доходи – на 39,3% (до 3,76 млрд грн).
Водночас негативний результат від переоцінки та операцій купівлі-продажу становив 1,06 млрд грн (тоді як у січні 2017 року він був позитивним на рівні 484 млн грн).
Витрати банків скоротилися на 9,2% (до 12,9 млрд грн), у т.ч. процентні витрати – на 11,6% (до 5,7 млрд грн), а відрахування в резерви – на 50,5% (до 1,54 млрд грн), тоді як адміністративні витрати зросли на 24,2% (до 3,6 млрд грн).
Ставка не сидить на місці
Підвищення облікової ставки у "Тижні у графіках" вже стає традиційною рубрикою. Ось і знову про неї. Правління Національного банку прийняло рішення підвищити облікову ставку до 17% річних з 2 березня.
"Четверте поспіль підвищення ключової процентної ставки є доцільним з огляду на відсутність суттєвих ознак послаблення інфляційних ризиків і спрямоване на зниження споживчої інфляції до цільового рівня в середньостроковій перспективі", - заявили в НБУ.
Читайте також: Привіт популістам з Кабміну: чому НБУ різко підвищив облікову ставку