Тиждень у графіках: "Нещасна" Україна, безготівкові розрахунки та рекорди "Борисполя"

Безготівкова Україна

Частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток збільшилась до 39,3%.

Загалом за останні п’ять років цей показник суттєво зріс – більше ніж утричі.

Усього в 2017 році українці здійснили понад 3 млрд операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, на суму 2 125 млрд гривень, що на 23,0% і 31,9% більше у порівнянні з 2016 роком відповідно.

Спостерігається стабільна динаміка зростання саме безготівкових розрахунків: за 2017 рік кількість таких операцій зросла на 30,2%, а обсяг– на 46,2% (у порівнянні з 2016 роком).

За підрахунками НБУ, найбільший обсяг безготівкових операцій припадає на розрахунки у мережі Інтернет – 38,8%, найбільша кількість – на розрахунки в торговельній мережі – 50,6%.

Кількість платіжних карток за рік збільшилась на 3,9% і на початок 2018 року становила 59,9 млн штук, із них  активних - 34,9 млн штук. Також спостерігається активне зростання в сегменті безконтактних платіжних карток - на 37,8% за рік (із 2 млн до 2,7 млн штук).

У 2017 році спостерігався також значний розвиток платіжної інфраструктури.

Кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, що надають своїм клієнтам можливість здійснювати безготівкові розрахунки за допомогою платіжних карток, за цей період зросла на 27,8 тис. (на 19,1%, порівняно з 2016 роком) і становила 173,8 тис. од.

Мережа платіжних терміналів за рік зросла майже на 15% і станом на 01.01.2018 року налічувала 251,7 тис. 

Нещасні країни

Україна посіла 7 місце в рейтингу "нещасних країн", який вираховується на підставі показників інфляції та безробіття.

Індекс розраховується агентством Bloomberg на основі прогнозів економістів щодо інфляції та безробіття для 66 країн.

Показники України в рейтингу 2018 року покращилися. Якщо в 2017 році Україна посідала 5 місце в списку найбільш нещасних країн з індексом "23,8", то поточного року її індекс зріс до "17,8", що дозволило посісти 7 місце.

Індекс нещастя заснований на давній концепції, що низькі інфляція і безробіття є індикаторами економічного благополуччя людей в досліджуваних країнах.

Однак, низькі рівні цих показників можуть вводити в оману. Наприклад, стійко низькі ціни можуть бути ознакою слабкого попиту, а надто низьке безробіття може ускладнювати умови для пошуку нової, кращої роботи.

Розрахунки в цілому свідчать про збереження сприятливих глобальних економічних перспектив: згідно з медіанним прогнозом опитаних агентством Блумберг економістів, світова економіка в 2018 році зросте на 3,7 відсотка, зберігши темпи минулого року, які стали найкращими з 2011 року.

Рекорди "Борисполя"

За підсумками роботи в 2017 році аеропорт Бориспіль домігся рекордного доходу в розмірі 4,097 мільярда гривень.

Крім того, в 2017 році прибуток до оподаткування становив 2,114 млрд гривень, що також стало рекордом.

Для порівняння наводяться показники попередніх років. Так, в 2016 році дохід становив 3,617 млрд ​​гривень, в 2015 – 3,081 млрд гривень, в 2014 – 1,823 млрд гривень. Прибуток до оподаткування: в 2016 посилання – 1,697 млрд ​​гривень, в 2015 - 859 млн гривень, 2014 рік аеропорт закінчив зі збитками в розмірі 138 млн гривень.

В цілому у 2017 році пасажиропотоки через аеропорти України збільшилися за рік на 27,6% до 16,5 млн осіб, у тому числі у міжнародному сполученні — на 29% до 14,9 млн осіб.

"Бориспіль" завдяки запровадженню "хабової" стратегії розвитку, яка передбачає залучення трансферного пасажиропотоку, обслужив на 22% більше пасажирів порівняно з 2016 роком", — заявляють у Державіаслужбі.

Найбільший клієнт "Борисполя" - це авіакомпанія МАУ Ігоря Коломойського. Обсяги перевезень МАУ, збільшилися на 18% до 6,25 млн пасажирів, а частка трансферних пасажирів на регулярних рейсах досягла 54%. Крім того, у 2017 році МАУ досягла рекордної позначки — 40 млн перевезених пасажирів за свою історію.

Радимо почитати: Авіаперевезення б'ють рекорди: чому це добре для пасажирів