Акценти Порошенка. Про що президент поговорив з бізнесом

"З кожним місяцем збирати голоси за реформи буде все складніше. Залишився рік або менше року. Це природній політичний цикл", - заявив президент України Петро Порошенко вчора під час зустрічі з бізнесом.

Президент та прем’єр-міністр Володимир Гройсман зустрілися з представниками трьох бізнес-асоціацій: СУП, ЄБА та Американської торгової палати. Зустріч відбулась в готелі Інтерконтиненталь і тривала близько чотирьох годин.

Гройсман і Порошенко окреслили, які реформи вони хочуть реалізувати за цей час.

Гройсман озвучив орієнтир бажаного економічного зростання ВВП – 5%, а краще 7% на рік, а також назвав найбільш затребувані законопроекти – з відновлення кредитування реального сектору та запровадження відстрочки зі сплати ПДВ при імпорті технічного обладнання.

Тон розмови задавав Порошенко.

Він розставив як економічні, так і політичні реформаторські акценти: ринку землі не буде ще як мінімум рік, в реформі податкової міліції він робить ставку на Ніну Южаніну, а податку на виведений капітал бути попри втрати для бюджету, позицію Мінфіну та відсутність консолідованої позиції бізнесу.

Акценти Порошенка

Під час зустрічі з бізнесом у фокусі Порошенка опинились три реформи: земельна, реформа податкової міліції та реформа податку на прибуток шляхом його заміни податком на виведений капітал.

Земельну реформу доведеться почекати ще як мінімум рік.

"Я за ринок землі. Впевнений, що у цьому залі мою думку поділяє більшість. Ми зробимо вирішальний крок, якщо заповнення земельного кадастру доведемо не до 60%, як зараз, а якщо заповнимо його повністю. Я ставлю завдання зробити це за рік. Без 100% оцифровки земельного кадастру ми не можемо говорити про запуск ринку землі".

Посил президента щодо реформи податкової міліції був досить лаконічним: міністр фінансів нею більше не займається.

Створення Служби фінансових розслідувань замість податкової міліції було "фішкою" міністра фінансів Олександра Данилюка. Оперативна ліквідація податкової міліції – одна з перших цілей, яку він анонсував, ставши міністром у квітні 2016 року.

З оперативністю не склалося – умовою ліквідації старого органу було створення нового. Процес затягнувся.

В результаті у грудні 2016 року під час голосування поправок в Податковий Кодекс депутати "випадково" видалили з Кодексу норму про податкову міліцію. Вона опинилась частково поза законом, і власне, так весь рік і пропрацювала в напівлегальному статусі.

Мінфін підготував свій законопроект про створення служби фінансових розслідувань, однак він не знайшов підтримки у силового блоку.

"Зараз ми шліфуємо інший законопроект – про бюро фінансової безпеки.

Не будуть більше стояти в черзі представники шести правоохоронних органів для того щоб перевірити бізнес. Бюро відлучить від впливу на економіку та на бізнес і Генеральну прокуратуру, і Нацполіцію, і НАБУ, і МВС, і СБУ. Нема там що їм робити.

Ніяких маски-шоу, ніяких виїздів не потрібно. Бюро має стати не спецназом, не "прослушкою", не штурмовиками, а має стати інтелектуальним центром, робота якого базуватиметься на використанні сучасних ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу. Бо саме це виявляє реальні та потенційні правопорушення в економічній сфері.

Бізнес побоюється народження монстроподібної мегаструктури з надзвичайними можливостями впливу. Підстав для цих хвилювань абсолютно немає. Відповідні запобіжники передбачені", - сказав президент.

І додав.

"Ніна Петрівна Южаніна презентує президентську концепцію нового органу. Я налаштований подати його в парламент в найближчі кілька днів. Може, тижнів".

Таким чином президент забрав естафету реформи податкової міліції у міністра фінансів і передав її голові парламентського комітету з питань податкової політики Ніні Южаніній. Модель Олександра Данилюка вже не на порядку денному.

Про новий орган поки відомо небагато. Точно можна сказати, що у нього буде інша назва -  Національне бюро фінансової безпеки.

Основою НБФБ буде аналітично-інформаційний блок, який, за словами Южаніної, займатиметься "викриттям злочинних схем, та причетних до них осіб на підставі обробки великих масивів інформації з використанням уніфікованих програмних продуктів кримінального аналізу, що не потребують великої кількості людських ресурсів".

Як пояснила Южаніна, філософія нового органу у тому, щоб всіляко спонукати бізнес до сплати донарахованих податків.

"У разі сплати податкових зобов’язань кримінальне переслідування підприємця припинятиметься", - зазначила Южаніна, додавши, що на сьогодні бізнес роками перебуває у судових процесах, а потім 70% цих справ закриваються без сплати податкових зобов’язань.

З риторики Порошенка та Южаніної зрозуміло, що НБФБ відрізнятиметься від СФР Данилюка функціоналом аналітиків. У працівників бюро будуть жорсткіші обмеження у використані спецзасобів та веденні оперативно-розшукової діяльності. Однак чітко усе буде зрозуміло після появи законопроекту.

Ніна Южаніна презентувала концепцію нового органу.

Презентація не дає відповідей на ключові питання: коли він запрацює? Яким буде його штат? Кому він буде підпорядковуватися?

"Зараз мова про те, що це буде незалежний орган", - зазначила у розмові з ЕП Ніна Южаніна. По строках його створення та кількості працівників - поки без конкретики. Переговори із силовим блоком тривають, але "туго".

Позиція міністра внутрішніх справ Арсена Авакова незмінна: або забирайте усе, або нічого. Вибірковий підхід до перерозподілу підслідності він не підтримує.

Реформі податку на прибуток – бути. З січня 2019 року, при втратах бюджету у перший рік впровадження, за підрахунками президента, 20-23 млрд грн.

"Пропонується запровадити оподаткування лише тієї частини прибутку підприємств, яка не спрямовується на розширення чи створення виробництва. Чи є ризик, що скоротяться надходження до державного бюджету? Є. І ми чітко їх розуміємо. І маємо передбачити відповідні компенсатори, щоб не постраждав державний бюджет і соціальні програми. Цей податок буде дуже простим в адмініструванні. Ми матимемо зростання ВВП і, як наслідок, зростання доходів державного бюджету в перспективі. Я хочу мати впевненість в тому, що бізнес точно хоче цієї реформи", - сказав Петро Порошенко.

Порошенко спробував подати ідею щодо запровадження ПнВК як всіма схвалену і вирішену.

Маневр не вдався.

Виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко напряму сказала президенту:

"В межах бізнес-спільноти консенсусу немає. І першочергові питання, які потрібно вирішити, пов’язані із перенесенням збитків, оподаткуванням резидентів за виплатами нерезидентам, розширенням повноважень ДФС".

Дерев’янко запропонувала президенту компромісний варіант – залишити поточну систему, але збільшити кількість податкових різниць - не оподатковувати капітал, що реінвестується.

Президент відповів, що залишати стару систему -  не варіант, адже вона неефективна і допускає оптимізацію податків, тоді як нова модель стане стимулом для інвестицій.

В своєму виступі міністр фінансів також заперечив тезу про всезагальний консенсус щодо податку на виведений капітал.

"Немає однозначної позиції. Якщо правильно запроваджувати – ми отримаємо позитивний вплив на розвиток економіки. При цьому дуже важливо як і хто цей податок адмініструватиме", - сказав Данилюк.

Запровадження ПнВК, на думку міністра, має супроводжуватися реформою ДФС і скороченням державних видатків на державний сектор у 2019-2020 роках. Шукати компенсатори в підвищенні податків – "це хибний шлях".

Що турбувало бізнес?

Під час попередньої вересневої зустрічі з президентом найголовніші питання, які турбували бізнес – тиск з боку СБУ та силових структур.  Цього разу ці питання також виникали, однак президент зробив жест-контраргумент – прямо на сцені підписав закон під неформальною назвою "Маски-шоу стоп".

Наскільки дієвим він виявиться – покаже час.

Цього разу підприємці акцентували увагу на три моменти.

Перший – швидкий відтік кадрів за кордон та дефіцит професійної робочої сили.

"За неофіційними даними, без врахування Криму і АТО, населення України становить вже близько 35 млн осіб. Зарплата зростає, але цього недостатньо – відтік кадрів закордон не зупиняється. Людям треба створювати нормальні робочі місця", - сказала Дерев’янко.

Другий – зростання контрабанди та контрафакту, що призводить до збитків бізнесу та втрат бюджету. Було порушене питання необхідності криміналізації контрабанди.

Третя проблема – дефіцит вантажних вагонів "Укрзалізниці". Воно прозвучало одразу від кількох представників бізнесу. Порошенко спробував згладити ситуацію.

"У мене особисто відбулась зустріч з керівництвом компанії General Electric Transportation. Близько 300 локомотивів мають надійти до "Укрзалізниці". Тут матиме місце державне кредитування. У нас є державні банки, які готові спільно з Ексімбанком США взяти участі в цьому", - сказав він.

"Ми, звісно, раді, що проблема з Укрзалізницею є пріоритетною, але поки оці фантастичні локомотиви General Electric надійдуть в Україну – пройде певний час. Пане прем'єр, дайте нам віце-прем'єра для модерації зустрічей бізнесу з Укрзалізницею, щоб це питання рухалося. Ми на межі зупинки. Певні зони України по десять днів не бачать вагонів взагалі. Вантажі стоять в портах. Ми дуже багато втрачаємо", - прокоментувала генеральний директор ADM Трейдінг Україна Ірина Присяжнюк.

*********

Анонсовані урядом і президентом плани припадають на 2019 рік – рік президентських та парламентських виборів.

Уже зараз і Гройсман, і Порошенко не приховують – часу для реформ залишилось небагато. Певні рішення можна буде проводити через парламент у першій половині 2018 року, однак з кожним місяцем вплив виборів буде дедалі більшим.

Наскільки владі вдасться реалізувати зміни, які не вдалося зробити навіть в сприятливий для реформ період? Чи підуть прем’єр і президент на скорочення державних видатків у рік виборів заради реформи податку на прибуток?

Бізнес отримає відповіді вже зовсім скоро.