Українська правда

Блокчейн плюс сільське господарство: як зміниться життя споживача і бізнесу

Блокчейн плюс сільське господарство: як зміниться життя споживача і бізнесу

Які можливості дає фермерам база даних, котру не можна змінити заднім числом.

Україна потребує сміливих експериментів як з боку бізнесу, так і з боку держави.

Якщо їх буде багато, є великий шанс, що частина з них виявиться успішною. Таким чином економіка отримає потужний поштовх для зростання.

Недавно ми стали свідками одного з таких експериментів: в Україні відбувся перший аукціон з використанням блокчейну. Він зробив нас на крок ближче до побудови цифрової економіки. З 2018 року ця технологія буде використовуватися і в держреєстрі прав на нерухоме майно.

Наразі хіба що фахівці з ІТ великих агрохолдингів більш-менш розуміють, які перспективи може дати ця технологія для агробізнесу. Середні і дрібні фермери ще не усвідомили своїх потенційних переваг.

Зрозуміло, не все, про що я пишу, буде реалізовано в Україні. Ця стаття — не керівництво до дії, а, скоріше, загальний напрямок розвитку.

Частина написаного може здатися фантастикою, але в недалекому минулому тільки письменники-фантасти могли уявити, що вулицями будуть їздити машини без водіїв, а телефони будуть потужнішими за комп'ютери.

Що таке блокчейн

Це глобальна база даних, у якій записи зберігаються у вигляді пов'язаних між собою блоків. Ці блоки зберігаються одночасно на величезній кількості комп'ютерів.

Щоб було зрозуміліше аграріям, наведу такий приклад: це як блокнот, який існує у великій кількості ідентичних копій, і його сторінки так добре прошнуровані, що вирвати одну не можна.

Внести зміни у будь-який блок дуже складно і навіть неможливо, а якщо вони вносяться, то повинні відповідати певним правилам.

Перевірити оригінальність ланцюжка може кожен учасник бази. Виходить, що блокчейн — це інструмент, який дозволяє записати дані в базу, яка існує у величезній кількості примірників і яку не можна підробити.

Прозорий ланцюжок поставки продуктів збереже здоров'я і гроші

Блокчейн може допомогти АПК у створенні прозорого ланцюжка виробництва і поставки продуктів, який гарантує харчову безпеку.

Споживачі хочуть знати про походження їжі і готові переплачувати, якщо можуть дізнатися всі подробиці про товар. Зараз дотримання стандартів гарантує сертифікація, але вона дорога. Інша проблема сертифікації в тому, що результати перевірок можна змінити заднім числом за хабар.

Блокчейн усуває цю проблему. Технологія не дозволяє змінити внесений запис непомітно. Його зміст і дата залишаться незмінними.

Наклеївши на товар QR-код, ми дозволимо покупцеві простежити все, що відбувалося з їжею: коли народилася корова, в яких умовах жила, чим її годували, чим вона хворіла, коли її забили на м'ясо, на якому заводі тушу перетворили в консерви, як ці консерви транспортувалися і зберігалися.

За такої системи вся незмінна історія продукту буде на екрані смартфона споживача. Держава теж зможе користуватися перевагами ланцюжка. Санітарні органи зможуть стежити, як поширювалася епідемія. Якщо людині стало погано, лікар зможе моментально дізнатися, якої якості продукт з'їв потерпілий.

Звичайно, блокчейн не вирішує проблеми достовірності даних. Ветеринар може навмисно внести в базу неправдиву інформацію. Цю лазівку можна обійти, доручивши компаніям з хорошою репутацією завіряти коректність введених записів. Такими гарантами можуть бути аудиторські компанії.

Страховка від обману для бізнесу

Оскільки записані в блокчейн дані можна змінити і їх бачать усі, блокчейн може застрахувати від обману з боку партнера.

Уже не вийде завищити втрати, занизити ціни, провести інші махінації. Нюанс — необхідна компанія з хорошою репутацією, яка б підтвердила, що в блокчейн вноситься коректний запис.

Допомагає дрібним господарствам залучити інвестиції

В Україні фермерам складно отримати фінансування і їм на допомогу приходять технології. Я говорю про ICO. Ця абревіатура схожа на IPO, в чомусь вони схожі, в чомусь різні.

IPO — це фінансування через розміщення акцій на біржі, а ICO — це емісія не акцій, а так званих токенів, які потім обмінюють на криптовалюту або звичайні гроші. Токени існують саме у світі блокчейну.

ICO більше схоже на звичний колективний збір коштів — краудфандинг — і підходить для невеликого бізнесу на ранніх етапах.

Поки що це непопулярна форма залучення капіталу. Оскільки такий метод фінансування лише недавно зародився, ICO ніяк не регулюється державою, і не тільки в Україні. Значить, у цій сфері повно шахраїв, які шукають легкі гроші, але не збираються виконувати свої обіцянки.

Хоч є приклади з IT і фінансово-технічної сфери, коли стартапи таким чином збирали мільйони доларів, фермеру буде незмірно складніше переконати людей інвестувати в його бізнес.

Зате з ICO немає необхідності витрачатися на послуги юристів або бізнес-переговори, адже гроші ви отримуєте від звичайних людей.

Смарт-контракти гарантують контрагентам виконання зобов'язань

Відома проблема: фермери постачають свій товар і потім місяцями чекають оплати. Зараз основний і чи не єдиний спосіб застрахуватися від цього — працювати з перевіреними гравцями ринку.

Проблему можуть вирішити смарт-контракти, інакше кажучи, розумні контракти. Вони укладаються не у вигляді паперових договорів, а коду. При настанні певних умов вони виконуються самі.

Скажімо, постачальник виконав свої зобов'язання, право власності на товар перейшло покупцеві, і постачальнику відразу ж перераховуються гроші. Переваги розумних контрактів — відсутність посередників і витрат на них, гарантія виконання зобов'язань при настанні умов договору.

Земельний аукціон на блокчейні підвищить довіру до продажу землі

Вище я писала, що в Україні відбувся перший аукціон з продажу майна з використанням блокчейну. В Україні після запуску ринку землі її продаватимуть і на аукціонах. Оскільки українці з пересторогою ставляться до питання ринку землі, думаю, у цій сфері блокчейн буде доволі доречним.

Блокчейн не дозволяє стороннім особам змінювати дані, як у нас часто буває при торгах. Це означає, що виросте довіра до аукціону і з боку учасників, і з боку простих українців.

Продаж активів на біржі дозволяє застрахуватися від зміни ціни

Блокчейн починають освоювати і світові біржі. Працюють вони так само, як і звичайні біржі, але з усіма перевагами блокчейну.

Наприклад, на такій біржі можна торгувати ф'ючерсом — контрактом на придбання товару в майбутньому за ціною, зафіксованою зараз, — на зерно, тварини або інші активи. Так фермер отримає гроші, а покупець буде застрахований від зростання цін — хоча може і зазнати збитків, якщо ціна знизиться.

Можливе створення сільськогосподарської криптовалюти

У перспективі може бути створена сільськогосподарська криптовалюта. Колись якийсь Сатоши Накамото створив біткоїн. Ніхто не знає, чи це реальне ім'я, одна людина чи група людей. Однак точно відомо, що зараз він багатий, тому що володіє найбільшою кількістю біткоїнів.

Біткоїни використовуються для придбання товарів, ними торгують на біржах і фінансують бізнес. Величезна кількість людей визнає біткоїн грошима, тому він і є грошима, нехай і заснований на незвичній технології.

Цей приклад показує, що аграрне співтовариство може створити свою криптовалюту для інвестицій, кредитування, торгівлі та страхування.

* * *

Є багато інших способів застосувати блокчейн у сільському господарстві і агробізнесі. Він буде зручний у всіх випадках, коли потрібно усунути посередників, гарантувати виконання договорів і збереження даних, встановити довірчі відносини між партнерами.

Разом з тим, блокчейн ставить перед нами серйозні виклики. Щоб працювати в цьому середовищі, необхідні кваліфіковані програмісти і юристи. Більш того, є думка, що незабаром ці дві професії об'єднаються, тому що юристу необхідно буде вміти писати розумні контракти на блокчейні.

Чому я впевнена, що блокчейн стане майбутнім сільського господарства? На це мене наштовхнув Гугл: якщо ввести в пошукову систему словосполучення blockchain in, то перший пропонований варіант — blockchain in agriculture.

Сільське господарство трансформується у високотехнологічну галузь і одне з перших підхопить інновації, які приведуть його і до 100 млн тонн зерна з га, і до створення продуктів з високою доданою вартістю.

Владислава Рутицька, віце-президент фонду "СігмаБлейзер", екс-заступник міністра аграрної політики та продовольства

агросектор технології ІТ