"Нафтогаз" vs "Газпром". Чим завершилася битва під Стокгольмом

"Нафтогаз" святкує перемогу, "Газпром" мовчить та лише відстрілюється короткими цитатами про те, що треба чекати нових, наступних рішень зі Стокгольму.

Cвітові медіа також не ставлять під сумнів твердження про те, що терези схилися на бік України. Навіть російські ЗМІ частково визнають поразку свого монополіста. Чи дійсно це так?

Насправді, юристи "Нафтогазу" поки що вивчають отримане від Стокгольмського арбітражу рішення і більш детально про наслідки менеджмент держхолдингу обіцяв розповісти згодом.

А поки що ЕП зібрала відповіді на головні питання, які стосуються, безумовно, однієї з найголовніших подій року. 

Що сталося?

Арбітражний інститут торгової палати Стокгольма 31 травня виніс окреме рішення за першим позовом "Нафтогазу" проти "Газпрому".

З офіційних повідомлень представників "Нафтогазу" та Міністерства зовнішніх справ виходить, що рішення арбітражу торкнулося трьох ключових питань.

По-перше, згідно із рішенням арбітрів Стокгольмського арбітражного інституту, було повністю скасовано умову "Газпрому" "бери або плати", за якою Україна повинна була платити навіть за той російський газ, який не відбирала. "Бери або плати", це, до речі, левова частка фінансових вимог "Газпрому" у суперечці.

По-друге, арбітраж задовольнив вимогу українського держхолдингу про перегляд ціни в контракті на поставку газу з "Газпромом" з урахуванням ринкових умов.

Йдеться про вимогу "Нафтогазу" прив'язувати ціну в контракті не до кошика нафтопродуктів (за високої ціни на нафту це призводило до різкого зростання вартості газу "Газпрому" для України), а до цін європейського газового хабу (газового торгового майданчику).

По-третє, задоволено вимогу української сторони про скасування заборони "Газпрому" на реекспорт газу.

Українська сторона вже "охрестила" це чи не найбільшою перемогою всіх часів. Президент Петро Порошенко заявив, що після виграшу "Нафтогазу", Москва вперше втратила можливість використовувати газ як зброю політичного тиску та шантажу.

Важливість перемоги відзначив і прем’єр Володимир Гройсман. За його словами, контракт, підписаний за часів уряду Юлії Тимошенко, міг мати катастрофічні наслідки для України. До речі, раніше він вже пропонував передати Юлію Володимирівну Росії замість грошей, якщо "Нафтогаз" програє "Газпрому".

У Росії рішення коментувати поки не стали, зазначивши, що вважають його "проміжною" стадією арбітражного процесу.

З чого все почалося?

В 2009 році Україна отримала високу ціну за російський газ через скандальний "контракт Тимошенко-Путіна".

Контракт зобов’язував "Нафтогаз" купувати щороку 52 мільярди кубів газу за формулою "take or pay". Формула передбачала, що українська компанія сплачує гроші за весь обсяг газу не дивлячись на те, бере вона 52 млрд кубів, або взагалі не постачає пальне з РФ.

У 2010 році президенти Віктор Янукович і Дмитро Медведєв підписали так звані "харківські угоди", які передбачали продовження терміну перебування Чорноморського флоту в Криму на 25 років. У свою чергу Росія надає Україні знижку на газ у розмірі 100 доларів за тисячу кубометрів.

Після окупації Криму керівництво Росії в односторонньому порядку денонсувало "харківські угоди". Мотив - територія півострова увійшла до складу федерації. Паралельно представники "Газпрому" порахували, що з цього моменту Україна повинна купувати газ за старою високою ціною.

Слід зазначити, що переважна більшість країн, включаючи Швецію, арбітраж якої розглядає позов "Нафтогазу", визнали незаконною анексію Криму. Як відомо, проти резолюції Генасамблеї ООН проголосувала тільки 11 країн-ізгоїв, включно з Росією.

Що хотів Нафтогаз від Газпрому?

В червні 2014 року "Нафтогаз" звернувся до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма з проханням переглянути договір на постачання газу, підписаний Тимошенко.

Так, "Нафтогаз" наполягав на перегляді ціни на газ, який був закуплений з 20 травня 2011 року до жовтня 2015. Крім того "Нафтогаз" вимагав заміни положень контракту на постачання, а саме в частині щодо обсягів газу за принципом "бери, або плати". А саме, держхолдинг хотів отримати право на одностороннє призупинення поставок та заміни положень у пунктах про заборону експорту та про обов’язкові продажі газу.

За цією справою "Нафтогаз" вимагає від "Газпрому" 30,3 млрд дол разом зі штрафами та відсотками.

А що хотів Газпром від Нафтогазу?

У червні "Газпром" звернувся до Стокгольмського арбітражу з проханням про стягнення з "Нафтогазу" боргу на 47,1 млрд дол, разом зі штрафами та процентами за поставлений газ.

З них 34,5 млрд доларів у вигляді санкцій за "бери або плати" в 2012-2014 роках, 3 кварталі 2015 року та 2-4 кварталах 2016 року.

2,2 млрд доларів – стосовно спірної ціни на газ у 4 кварталі 2013 та 2 кварталі 2014 року.

Що вирішив арбітраж щодо "бери або плати"?

"Кращим рішенням для України буде рішення про зняття тягаря, пов'язаного із зобов'язанням "бери або плати ", тобто того трактування, яке нав'язує нам "Газпром", воно для нас найбільш тяжке", - заявляла заступник голови МЗС з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль за день до ухвалення рішення арбітражу.

Вже 31 травня Стокгольмський арбітраж відхилив всі вимоги "Газпрому" за цією умовою.

"Take-or-pay" ("бери або плати") - умова контракту, яка передбачає, що покупець повинен сплатити не менше певного обсягу газу незалежно від того, скільки він закупив у дійсності в розглянутий період.

За "контрактом Тимошенко-Путіна", термін якого закінчується в 2019 році, Україна повинна купувати 52 млрд кубометрів газу на рік.

При цьому глава "Газпрому" Олексій Міллер говорив, що "Нафтогаз" відповідно до цих умов повинен в будь-якому випадку оплачувати не менше 33 млрд кубометрів плюс можливі штрафні санкції.

Враховуючи ціни на блакитне паливо та постійні війни з "Газпромом" з цього приводу, головною метою всіх українських урядів було скорочення закупівель газу. Україна аж ніяк не могла дозволити собі купувати обсяги, зазначені в контракті, та й потреби у такій кількості не було.

Так, у 2010 році споживання газу, за даними НАК, становило близько 57,6 млрд кубів, з якого імпорт – 36,47 млрд кубів.

В 2011 році "Газпром" поставив в Україну близько 40 млрд кубів палива, у 2012 – 33 млрд кубів, включно з газом, який імпортувала компанія Ostchem Дмитра Фірташа. Вже в 2013 році Україна скоротила імпорт газу з Росії на 15% - до 28 млрд кубометрів.

У 2014 році Україна розпочала роботу з диверсифікації джерел постачання газу, в результаті чого імпорт російського газу зменшився до 14,5 млрд у 2014 році та до 6,1 млрд кубів у 2015-му.

Станом на 1 червня 2017 року  Україна не імпортує російський газ упродовж вже 552 днів.

Що вирішив арбітраж щодо перегляду формули ціни?

Поки не зрозуміло. За словами Зеркаль, згідно із рішенням арбітрів Стокгольмського арбітражу, було переглянуто формулу ціни на газ з 2014 року.

При цьому, Нафтогаз просив переглянути ціну на газ, закуплений з 20 травня 2011 року до жовтня 2015 року. Таким чином, ціна на газ за 2011-2013 роки може не переглядатись.

Крім того, Нафтогаз зміг домогтися формування ціни на газ від Газпрому, виходячи з ціни у європейських хабах, де ціна на газ дешевша, ніж та, що прописана у контракті з Газпромом.

Однак, шансів на те, що Газпром компенсує різницю за завищену ціну – не так багато.

Тепер Україна може заробляти, перепродаючи російський газ?

Так. Стокгольмський арбітраж вирішив скасувати заборону на реекспорт російського газу. Якщо простими словами, то тепер "Нафтогаз" може купувати блакитне паливо у "Газпрому" та продавати іншим компаніям.

Таким чином, "Нафтогаз" може реально вбудуватися в газовий ринок Європи і за рахунок реекспорту розвивати торговельні операції з російським газом.

"Нафтогаз" не перший кому вдалося добитися дозволу на перепродаж видобутого в РФ газу.

На початку березня "Газпром" зобов'язався перед ЄК прибрати в контрактах всі бар'єри, що перешкоджають вільному перетоку газу на ринках Центральної і Східної Європи.

Зокрема, "Газпром" пообіцяв усунути всі прямі і непрямі контрактні обмеження, які перешкоджають його клієнтам перепродавати газ за кордон або роблять це менш економічно привабливим.

Так це ж "проміжне" рішення, ще треба чекати остаточного вердикту із Стокгольму

Російська сторона загалом скупо коментує рішення Стокгольмського арбітражу. Так, в "Газпромі" заявляють, що поки вивчають рішення і наголошують, що воно є "проміжною" стадією арбітражного процесу.

Проте, насправді це нічого не змінює. Фінішне рішення, або так звану другу частину рішення, яку сторони процесу отримають у червні, уже не міститиме ніяких принципових змін. І представники російського "Газпрому" це розуміють.

"З тієї публічної інформації, яка звучала в ЗМІ, я зробив висновок, що це все-таки головне рішення, яке стосується ключових питань. Це рішення, яке окреслило принципові питання. Саме на підставі цього рішення буде прийматися і остаточне рішення, в якому вже будуть вказані точні суми за зобов'язаннями на користь тієї чи іншої сторони", - пояснює юрист ЮФ "Ілляшев та партнери" Андрій Бичков.

"Так, воно "проміжне", але воно стосується принципових питань і змін тут більше не буде. Це остаточно. А наступне рішення буде побудовано на "проміжному", - наголошує він.

Згідно з газовими контрактами, підписаними між "Газпромом" і "Нафтогазом", рішення Стокгольмського арбітражу є остаточним і не підлягає оскарженню.

Є ще другий спір. Щодо транзиту. Про що він?

Мова йде про недопоставки та недоплати за послуги транзиту в 2009-2016 роках. Як повідомляли у "Нафтогазі", транзитний контракт передбачає, що у разі зміни умов формування транзитних тарифів у Європі Україна має право вимагати перегляду тарифу.

Після підписання контракту був прийнятий так званий Третій Енергопакет і умови формування транзитних тарифів в Європі суттєво змінилися.

Тому "Нафтогаз" і вимагає привести транзитний тариф у відповідність до європейських умов. "Газпром" відмовляється переглядати тариф вже понад 5 років. Саме через це "Нафтогаз" звернувся до Стокгольмського арбітражу.

НАК також вимагає привести транзитний контракт у відповідність до європейського законодавства, яке Україна імплементувала у зв'язку з приєднанням до Енергетичного Співтовариства.

У цій справі "Нафтогаз" вимагає стягнути з "Газпрому" 12,3 млрд доларів, зустрічна вимога російської компанії – 0,007 млрд доларів.