Голова Держказначейства Тетяна Слюз: У нас немає жодної інформації для відшкодування ПДВ

З квітня Міністерство фінансів запустило процес автоматичного відшкодування податку на додану вартість. Уряд описав це так: ми здійснили мрію бізнесу.

Утім, як виявилося, до здійснення мрії поки що далеко. За словами представників бізнесу, існують ризики ручного втручання в реєстри, самі реєстри наповнюються повільно, дані вносяться несистемно.

Ще більше питань з'явилося у компаній після скандалу з отриманням доступу до реєстру автоматичного відшкодування представниками президента.

Минулого тижня УП оприлюднила лист заступника глави Адміністрації президента Дмитра Шимківа, в якому той просить фіскальну службу надати доступ до реєстру трьом особам зі свого Ситуаційного центру. Співрозмовники ЕП в уряді і ДФС трактували це як спробу з боку президента контролювати оборот ПДВ.

У президента заявили, що надання доступу до даних реєстру відшкодування ПДВ їм необхідно "для отримання прозорої та оперативної інформації, а також для попередження можливих зловживань".

Хоча адміністрування ПДВ — це точно не повноваження президента та його підлеглих.

Втім, у бізнесу накопичилося чимало питань і без цього. Тож ЕП попросила голову Держказначейства Тетяну Слюз пояснити, як працював реєстр раніше, як він працює зараз, хто відповідатиме за його наповнення і як податківці можуть впливати на цей процес.

Серед інших питань — скільки коштів є у місцевих органів влади, чому вони їх не витрачають, і через що Пенсійний фонд заборгував казначейству 48 млрд грн.

— З початку квітня Мінфін анонсував старт автоматичного відшкодування ПДВ. Яку роль відіграють Мінфін, казначейство та ДФС у наповненні реєстрів та самому процесі відшкодування податку? Хто за що відповідає?

— Податковим кодексом формування такого реєстру було передбачене з 1 січня, тобто він мав запрацювати з початку року. Але через те, що Мінфіну, казначейству і ДФС знадобився час на створення програмного продукту, Кабмін переніс термін запуску на 1 квітня.

У першому кварталі ми проводили відшкодування ПДВ за законодавством, яке діяло до 1 січня 2017 року.

ДФС надавала казначейству узагальнену інформацію (реєстри) платників податків, яким потрібно відшкодувати ПДВ, на паперових та електронних носіях.

На рівні центрального апарату фіскальна служба надавала нам інформацію про платників, у яких суми відшкодування перевищують 100 тис грн. Менші суми відшкодовувалися на рівні місцевих фіскальних органів та місцевих органів казначейства.

До 1 квітня ДФС надавала нам такі дані: назва області, назва платника податку, код ЄДРПОУ і сума до відшкодування. Відповідно до наших внутрішніх процедур "нарізки" з цієї інформації направлялися до казначейств кожної області.

Відшкодування проводилося на основі висновків, наданих казначейству територіальними органами ДФС.

Тобто до 1 квітня для відшкодування потрібно було два нормативні документи: сформований ДФС реєстр і висновки фіскальної служби.

Перед відшкодуванням на рівні центрального апарату ми проводили звірки на звернення правоохоронних органів, які можуть зупиняти проведення платежів та арештовувати кошти на рахунках. Також ми перевіряли, щоб у заявках на відшкодування не було платників, зареєстрованих на окупованих територіях та в Криму.

— Що змінилося тепер?

— До 1 квітня існувало два реєстри. За реєстром "на автомат" відшкодування проводилося протягом трьох робочих днів. Решті відшкодування проводилося протягом п'яти днів. Цього роздвоєння уже нема.

Після внесення змін до Податкового кодексу на рівні Мінфіну було кілька нарад щодо функціонування реєстру. Сьогодні він розміщений на сайті Мінфіну і автоматично наповнюється територіальними органами ДФС.

Вноситься така інформація: назва платника податку, код ЄДРПОУ, дата подання декларації, дата подання заяви на відшкодування, дата початку камеральної перевірки, узгоджена до відшкодування сума та інше.

Філософія у тому, що всі платники повинні бути в рівних умовах.

— На якому етапі зараз заповнення реєстрів?

— На 21 квітня ми не маємо жодної інформації для проведення відшкодування ПДВ.

— Але ж старт автоматичного відшкодування анонсовано на 1 квітня.

— Ще проходять звірки, Мінфін і ДФС наповнюють бази. Кожну сторінку реєстру податківці повинні підписати електронним цифровим підписом. Тобто ми почнемо відшкодувати лише тоді, коли отримаємо списки з узгодженими сумами.

— У день запуску реєстру в Мінфіні повідомили про хакерську атаку на Центр сертифікації електронних ключів фіскальної служби.

— Так, була така інформація. Це питання, швидше, до ДФС. Наскільки мені відомо, все працює.

— Як відбуватиметься обмін інформацією про відшкодування? Хто вам повинен надати списки?

— У нас нема трикутника "податкова-Мінфін-казначейство". Обмін інформацією відбувається за лініями податкова-Мінфін, Мінфін-казначейство. Тобто інформацію про відшкодування ми беремо не з відкритого сайту, а з інформації, сформованої як платіжні доручення — її повинен направляти нам Мінфін.

У цих даних будуть вказані в тому числі номери рахунків платників податків і назви банків, на які потрібно відшкодовувати ПДВ. Якщо раніше податкова нам подавала реєстри в розрізі областей, то зараз програма фільтруватиме платників за кодом ЄДРПОУ та хронологією.

— Бізнес занепокоєний тим, наскільки казначейство зможе дотримуватися принципу хронології. Хто за неї відповідає?

— Хронологія – це ключовий момент. Згідно з Податковим кодексом, відшкодування ПДВ має відбуватися в хронологічному порядку відповідно до дати подання заявки.

Якщо сьогодні з 10 до 11 години дня (цей час передбачений внутрішніми процедурами) Мінфін направить казначейству списки платників на відшкодування і завтра він теж це зробить, то перед тим, як відшкодувати завтрашнім, я маю відшкодувати сьогоднішнім.

Ми повинні провести відшкодування протягом п'яти робочих днів з моменту отримання списків від Мінфіну. Звісно, ми налаштовані не чекати п'ять днів, а повертати ПДВ раніше — одразу після проведення звірки.

— Мінфін виключає можливість ручного втручання у формування реєстрів. Бізнес сумнівається у цьому і бачить ризики "людського фактору", приміром, на етапі призначення камеральних перевірок. Ви як вважаєте?

— Особливість нових правил така: фіскальній службі дане право протягом 30 календарних днів з моменту подання заяви платником на відшкодування провести камеральну перевірку.

Якщо ДФС не провела перевірку або провела, але не внесла у реєстр інформацію про її терміни, у казначейства виникають підстави для відшкодування на 31 день.

Якщо ДФС підтверджує узгоджену суму раніше, ми відшкодовуємо раніше. Якщо у фіскалів виникають сумніви щодо заявленої суми, вони можуть призначити документальну перевірку, але повинні вкластися у наступні 30 днів.

Якщо ДФС не встигає провести документальну перевірку у цей термін, програма спрацьовує на відшкодування ПДВ на наступний же день. Тобто все регламентовано термінами, і якщо ДФС не встигає з перевірками, ми автоматично відшкодовуємо заявлені суми.

— Хто гарантує, що ДФС не призначитиме перевірку для того, щоб занизити заявлені до відшкодування суми? Ось і ризики "ручного втручання", про які говорить бізнес.

— Так, тут є питання. У цьому я з вами згодна. Після документальних перевірок можливі судові процеси. Момент призначення перевірок відданий на відкуп фаховості працівників фіскальної служби. З боку казначейства людське втручання неможливе.

— За словами міністра фінансів Олександра Данилюка та його радника Яни Бугрімової, у деяких випадках ДФС не надавала висновків казначейству по 100-300 днів.

Крім того, деяким компаніям, незважаючи на підписані висновки, суми не відшкодовувалися 100 і більше днів, а іншим компаніям казначейство проводило платежі без порушення термінів. Можете це пояснити?

— Інформація про те, що казначейство могло відшкодовувати кошти без висновків ДФС не відповідає дійсності. У мене навіть програмний продукт не прийме такі заявки.

Сьогодні (21 квітня. — ЕП) я опублікувала детальні таблиці щодо сум відшкодованого ПДВ з даними про те, коли такі реєстри були надіслані, коли фіскали в областях надали нам висновки про кожного платника податків (з номерами висновків) і коли ми їх виконали.

— Мінфін проаналізував відшкодування 100 платникам податків і вирахував, що орієнтовний обсяг невідшкодованого ПДВ у 2016 році cягнув 3,2 млрд грн. Як може відбуватися процес донарахування та відшкодування цих коштів?

— Реєстр, який повинен запрацювати з 1 квітня, включає в себе податкові декларації, подані з 1 лютого 2016 року до 1 квітня 2017 року. Заборгованість за цими деклараціями автоматично повинна потрапляти у новий реєстр.

— За вашою інформацією, вона потрапляє?

— Я не знаю. Як я сказала, у мене реєстру ще нема. Я переглядала на сайті Мінфіну, але не бачила цих сум. Ці питання повинні узгодити ДФС з Мінфіном.

— Ще одна фіскальна новація 2017 року — розподіл дотації аграріям. За даними казначейства ви у квітні відшкодували 79 млн грн. Механізм розподілу повинен був запрацювати з січня. Чому цього так довго не відбувалося?

— Це питання не до нас.

— А до кого? Чому казначейство не могло перераховувати кошти раніше?

— Ми це зробили одразу після того, як фіскальна служба нам подала реєстр. Перерахували 79 млн грн за деклараціями, поданими за лютий. За березневими деклараціями перерахуємо у травні.

"У ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ПРЕДОСТАТНЬО КОШТІВ ДЛЯ ПОКРИТТЯ ДЕФІЦИТУ"

— В одному із своїх останніх інтерв'ю ви говорили про заборгованість Пенсійного фонду перед казначейством у розмірі 48 млрд грн. Що з перспективами її погашення?

— 48 млрд грн — це заборгованість з 2007 року. Касові розриви почалися ще тоді. У 2008-2009 роках вони не були дуже великими, збільшилися у 2012-2013 роках.

Пенсії платяться з трьох джерел: з власних коштів Пенсійного фонду, з дотацій держбюджету на покриття дефіциту бюджету ПФ і позичок з Єдиного казначейського рахунку.

Як це відбувається? Пенсії ми виплачуємо з 3 до 25 числа кожного місяця. ЄСВ сплачується при виплаті зарплати, яка, як правило, виплачується у кінці місяця. ПФ брав позичку у другій декаді місяця і повертав її після повної виплати пенсії в кінці місяця.

— Яка причина появи цих боргів? Які рішення у фіскальній політиці влади призвели до їх різкого накопичення?

— Цього року на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду передбачено 141,3 млрд грн. В попередні роки ці суми були значно меншими, тому ПФ брав позички у казначейства. Зараз з держбюджету Пенсійному фонду передбачено достатньо коштів на покриття дефіциту, тому до нас за позичками він не звертається.

— Як Пенсійний фонд з дефіцитом у 141 млрд грн зможе повернути 48 млрд грн боргів? Які можливі варіанти їх погашення?

— Ми це намагаємося вирішити з 2009 року. Тоді законопроектом про державний бюджет передбачалося списання боргу у розмірі 4,5 млрд грн. Однак це списання потрібно компенсувати коштом інших доходів. Баланс повинен сходитися.

Поки що проблема сплати у 2017 році боргів ПФ за попередні роки не вирішена. Ми намагалися врегулювати це питання, щоби Пенсійний фонд завдяки поточним платежам повертав нам борги, але ця ініціатива не була підтримана.

Мінсоцполітики було проти. Пенсійний фонд не підтримував. Основна причина — величезний дефіцит ПФ.

— Яка динаміка цієї заборгованості?

— 1 січня 2016 року було 50 млрд грн. У 2016 році погасили два мільярди і зупинилися. У 2016 році ми не надавали позичок Пенсійному фонду. У 2017 році надали позичку у січні і вони нам її протягом двох місяців повернули.

— Щоб погашення відновилося, потрібне зростання власних надходжень Пенсійного фонду. Планувалося, що воно відбудеться завдяки зниженню ЄСВ і детінізації, а також "фактору 3200". Ви бачите цей ефект?

— Зростання є. Збільшилися надходження від ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб. Єдине — я не бачу кількості платників. Ці дані у ДФС.

"МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ ПОВИННІ ВКЛАДAТИ КОШТИ У РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЙ, А НЕ НАКОПИЧУВАТИ ЇХ НА ДЕПОЗИТАХ"

— Особливістю реформи децентралізації 2016 року стала поява "зайвих" коштів на рівні місцевих органів влади. Міста розмістили мільярди гривень на депозитах у державних банках, що викликало незадоволення на рівні уряду. Яка ситуація у 2017 році?

— Уже третій рік поспіль на рахунках місцевих бюджетів обліковується багато коштів, які не використовуються. Зараз на казначейських рахунках сільських, селищних, міських, районних, обласних рад та об'єднаних територіальних громад — 60 млрд грн.

Яка динаміка за депозитами? Якщо за 2016 рік місцеві бюджети розмістили на рахунках у державних банках 15,6 млрд грн, то за три місяці 2017 року — близько 11 млрд грн. Таким чином, місцеві бюджети мають 71 млрд грн.

— Феномен "зайвих" коштів на місцевому рівні це "плюс" чи "мінус" децентралізації?

— Я точно проти розміщення і зберігання цих коштів на депозитних рахунках. Вважаю, їх потрібно вкладати у розвиток інфраструктурних об'єктів. Вони повинні працювати на економіку. У банкірів інша точку зору: вони кажуть, що це підтримка банківського сектору.

Якщо порівняти дохідність, я розумію, чому міста їх розміщують на депозитах. Крім того, ця дохідність окремим рядком запланована у їхніх бюджетах. За законом вони повинні не пізніше 20 грудня повернути розміщені кошти разом з відсотками на свої рахунки в органах казначейства. Серед рекордсменів за обсягом депозитів — Дніпро.

Довідково від ЕП. За даними Державної казначейської служби, до 1 квітня 2017 року Дніпропетровська область розмістила на депозитах у держбанках 1,96 млрд грн, Запорізька — 1,05 млрд грн, Полтавська — 0,76 млрд грн, Харківська — 0,72 млрд грн, Одеська — 0,64 млрд грн.

— Для місцевих органів розміщення на рахунках держбанків — це своєрідна "страховка" від Мінфіну, який перекривав цими коштами поточні видатки, касові розриви та гасив "пожежі".

— З 2015 року у нас нема значних касових розривів. В останні роки ми отримували транші від МВФ, залучали кошти на внутрішньому ринку, кошти надходили від Нацбанку. 21 квітня 2017 року НБУ перерахував 10 млрд грн за результатами аудиту за 2016 рік.

Крім того, ми не проводили видатки на окупованих територіях, і ПФ перестав бути нашим постійним позичальником.