Як будинок зробити теплішим за 100 тисяч, якщо це коштує мільйон
Різке подорожчання опалення змусило українців замислитися, скільки вони споживають енергії, і як можна зекономити. Величезні суми у квитанціях стали найкращою агітацією за енергоефективність для мешканців багатоповерхівок.
Разом з тим постала проблема, де брати гроші на ці роботи. Більшість українців є співвласниками так званого радянського житлового фонду, а ці будинки зводилися для експлуатації в умовах існування дешевих енергетичних ресурсів.
Як показує практика, комплексне утеплення таких багатоповерхівок може коштувати не один мільйон гривень. Здебільшого такі проекти без зовнішнього спільного фінансування — нездійсненні для мешканців багатоквартирних будинків.
На допомогу жителям країни прийшла держава. Вона запровадила програму компенсації вартості кредитів на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельних кооперативів (ЖБК).
У межах програми через державні фінансові установи — Ощадбанк та Укргазбанк — можна отримати від 40% до 70% державної компенсації вартості матеріалів та обладнання, що будуть придбані за кредитні кошти.
Такі програми існують не тільки на рівні держави, а й на місцевому рівні. Наприклад, у Києві для ОСББ та ЖБК діє програма "70/30", яка фінансує до 70% витрат на енергоефективні заходи в багатоповерхівках.
Йдеться про роботи, пов'язані з енергоефективністю будинкового обладнання, загальних приміщень та фасадів. Поєднання можливостей загальнодержавної і місцевої програм надає відчутні фінансові інструменти співвласникам будинків.
Без банків
На відміну від загальнодержавної бюджетної програми, механізми, які застосовує Київська міська держадміністрація, дозволяють обійтися без акумулювання значних сум на рахунках ОСББ чи ЖБК і не вдаватися до послуг банків. Це дозволяє знайти гроші навіть тим будинкам, які не можуть зібрати хоч якісь кошти.
Як розповів радник заступника Київського міського голови Олексій Тихонов, програма діє три роки. За цей час з міського бюджету було компенсовано 25 млн грн на енергетичну модернізацію понад 70 будинків, у яких створені ОСББ чи ЖБК.
Крім цього, КМДА компенсувало близько 1 млн грн ОСББ, що взяли кредити в межах згаданої державної програми. У підсумку вони отримали від держави 40% вартості матеріалів та обладнання і 30% від КМДА на компенсацію тіла кредиту.
На старті програми, у 2015 році, співвласники будинків боялися брати участь у програмі. Їх потрібно було "водити за руку" і довго переконувати. Городяни недовірливо ставилися до нового інструменту і боялися "кредитної кабали".
Однак після перших успішно модернізованих будинків, платежі яких зменшилися в рази, ситуація змінилася. У 2016 році бажаючих долучитися до участі в програмі було більше, ніж виділених коштів. Це не дивно, бо під час опалювального сезону 2014-2015 років 1 Гкал у Києві коштувала 379 грн, а зараз — 1 416 грн.
Тому у 2017 році місто збільшило фінансування програми до 30 млн грн. Щоб поінформувати киян про умови участі в програмі, Тихонов з представниками КМДА проводять семінари у районних адміністраціях Києва. У березні, під час перегляду міського бюджету, Київрада планує збільшити фінансування програми "30/70".
Як розповів ЕП заступник голови бюджетної комісії Київради Олесь Маляревич, до кінця лютого буде зібрано всі проекти-заявки і визначено, скільки коштів потрібно для їх втілення. Після цього сесія повинна збільшити фінансування програми до такого рівня, щоб грошей вистачило всім.
"Ми підтримуємо бажання людей модернізувати свої будинки. Програма проста, однак бажаючих взяти в ній участь, на жаль, небагато. Люди ще побоюються. Ті ж, хто зважилися, розуміють, що зробили це не дарма. Якщо на програму буде потрібно навіть 200 млн грн, то Київ знайде цю суму", — говорить Маляревич.
За його словами, головна логіка і філософія бюджетної комісії Київради у тому, щоб люди бачили: їх податки витрачаються правильно.
"Якщо у 2016 році у нас податків заплатили більше, то їх треба витратити саме на ті потреби, які важливі для людей. Дороги, школи, садочки, програма термічної модернізації "30/70". Адже будинки кооперативів та ОСББ тривалий час були кинуті напризволяще, їм ніхто не допомагав", — зауважує депутат.
Якщо одночасно використовувати загальнодержавну компенсацію кредиту та муніципальну програму "70/30", ОСББ та ЖБК можуть профінансувати до 90% витрат на модернізацію будинку. Тобто робіт та обладнання можна придбати на 1 млн грн, а заплатити за них з власної кишені лише трохи більше 100 тис грн.
"70/30" у Києві: як це працює
Щоб спростити надання допомоги, місто вирішило напряму брати участь у реалізації проектів з термічної модернізації. Для цього ОСББ і ЖБК подають у КМДА проекти комплексних заходів, які повинні складатися з двох видів робіт.
1. Роботи, які коштують 30% від вартості проекту, співвласники будинку оплачують за власний кошт.
2. Роботи, на які припадає решта 70% грошей, оплачує місто.
Підрядником в останньому випадку є комунальне підприємство "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях Києва" — КП "ГВП". Підрядників для робіт за кошт співвласників ЖБК чи ОСББ вибирають самі. Кожен будинок може брати участь у конкурсі кілька разів.
У межах проекту можна профінансувати цілу низку заходів, що дозволяють зробити споживання енергії ефективнішим та економнішим.
1. Встановити будинкові лічильники тепла.
2. Реконструювати теплові пункти або встановити індивідуальний тепловий пункт з погодним регулюванням — ІТП.
3. Утеплити будинок та зробити капітальний ремонт даху.
4. Поставити або замінити енергозберігаючі вікна, двері, освітлення та датчики руху в місцях загального користування.
5. Полагодити або замінити будинкові мережі, електричне обладнання.
6. Реконструювати систему теплопостачання та гарячого водопостачання із застосуванням відновлюваних чи альтернативних джерел енергії.
Проекти, які буде фінансувати міський бюджет, відбираються на конкурсі. У 2017 році їх можна подати у департамент житлово-комунальної інфраструктури до 28 лютого. Сам конкурс повинен пройти навесні.
"На конкурсі проекти оцінюються за їх ефективністю за параметром "окупність". Вкладені кошти мусять повертатися у вигляді економії тепла та електроенергії. Що більша економія, то більший бал проект отримує на конкурсі. Що швидше окупляться ваші витрати, тим більший шанс пройти конкурс", — пояснює Тихонов.
Другий параметр оцінки — обсяг спільного фінансування. Якщо в конкурсі проект набирає недостатньо балів, щоб отримати 70% фінансування від міста, то ОСББ чи ЖБК можуть збільшити частку власних грошей в проекті. Наприклад, самотужки профінансувати 40%, а від КМДА отримати фінансування на 60%.
За словами Тихонова, в попередні роки конкурсний відбір не змогли пройти проекти з надто великим терміном окупності в поєднанні з великою вартістю робіт.
Вартість найдорожчих проектів, які пройшли конкурс, становила близько 1 млн грн, з якого 700 тис грн припадало на фінансування з міського бюджету. Середній термін окупності таких великих проектів — три роки. Проте, кажуть учасники проекту, останнє підвищення тарифів на опалення скоротило термін до двох років.
Учасники конкурсу повинні скласти проект відповідно до форми, затвердженої положенням про конкурс, подати техніко-економічне обґрунтування на основі розрахунку, а також надати гарантії, що будинок профінансує свою частку. Для цього гроші повинні знаходитися на рахунках ОСББ чи ЖБК.
За час існування проекту було два випадки, коли ОСББ попри зобов'язання не виконало свою частку робіт. Тепер ці будинки позбавили права повторно подаватися на конкурс, доки вони не виконають свої зобов'язання.
Якщо ОСББ та ЖБК не здатні самі скласти проект і розрахунок, в КМДА можуть порекомендувати підрядників, які зроблять це безплатно. Докладніше ознайомитися з правилами участі у конкурсі та можливостями, які він надає, можна за допомогою муніципального проекту "Школа обізнаного киянина".
Важливо, що муніципальна програма "70/30" дозволяє звести до мінімуму витрати співвласників будинку на проект. Адже для фінансування 30% вартості проекту можна скористатися програмою державної компенсації тіла кредиту на придбання енергоефективного обладнання в Ощадбанку та Укргазбанку. Ця комбінація дозволяє зменшити витрати співвласників будинку до 10-15%.
Успіхи та недоліки
У КМДА стверджують: у 2016 році було профінансовано всі проекти, що пройшли конкурсний відбір і не відмовилися від участі в проекті. Їх було 61. Один будинок відмовився від фінансування вже після того, як його проект пройшов конкурс. Співвласники вважали, що їх заганяють у кредитну кабалу.
Члени ЖБК "Плановик" вважали пояснення голови правління недостатніми для участі в програмі "70/30". Голову переобрали, і новий керівник письмово відмовився від участі в проекті. Будинок не отримав від міста близько 700 тис грн.
Проте, як запевняє Тихонов, всі проекти, які протягом двох років брали участь у муніципальній програмі "70/30", були профінансовані містом на 100%, адже бюджет Києва на 2016 рік був профіцитним. Також всі проекти, що брали державний кредит з відшкодуванням на фінансування своїх 30%, отримали державну компенсацію, загальна сума якої становила близько 1 млн грн.
Не обійшлося і без проблем. У двох випадках підрядники надали двері та вікна, які не відповідали параметрам енергоефективності, обумовленим у договорах. В іншому випадку голова ОСББ побачив, що привезли не те, і обладнання замінили. Було й таке: вікна змонтували, проте бажаної економії тепла вони не дали.
У КМДА визнають, що якість матеріалів — це зона їх відповідальності. Однак чиновники радять співвласникам будинків та їх керівництву активно цікавитися, як перевірити параметри обладнання, яке пропонують їм підрядники.
Саме тому відповідальні за конкурс з боку КМДА пропонують допомогу компетентних фахівців. Зокрема чиновники організовують для голів ОСББ ті ЖБК безплатні поїздки на підприємства виробників матеріалів.
Практичний ефект від "70/30"
Яскравим прикладом є ОСББ "Київенерго", що діє у багатоквартирному будинку на вулиці Братиславській, 12. Будинок взяв участь у програмі "70/30" ще у 2015 році. Тоді з усього міста на конкурс було подано лише 16 проектів, з яких нереалізованими через технічні причини залишилося три.
У 2016 році мешканці знову подали заявку на участь у конкурсі. За два роки коштом київського бюджету в будинку утеплили три фасадні стіни, а за гроші співвласників будинку реконструювали ІТП. У 2017 році ОСББ бере участь у програмі "70/30", щоб завершити утеплення фасаду.
За словами голови ОСББ "Київенерго" Олени Свінтозельської, у 2016 році будинок вже мав економію на оплаті за опалення навіть без повного утеплення фасаду. "Тепловий лічильник у будинку був, погодний регулятор теж, але його раніше ніхто не вмикав. У 2015 році реконструкція ІТП коштувала 250 тис грн", — каже вона.
У будинку збалансували опалювальну систему, щоб забезпечити реверс теплоносія. Це дозволило рівномірно обігрівати верхні та нижні поверхи. "Ми отримали хороший ефект. За опалювальний період можна зекономити 100 Гкал або 140 тис грн. Завдяки утепленню двох стін в будинку економія за півроку становитиме 174 Гкал або 250 тис грн", — розповідає Свінтозельська.
У 2016 році ОСББ "Київенерго" отримало на утеплення від КМДА 600 тис грн. Через різке збільшення тарифу на опалення ці кошти окупляться вже за два роки.
"У нашому будинку квартира площею 67 кв м має економію 3 тис грн за опалювальний період. У грудні 2016 року, коли багато киян отримали величезні рахунки за тепло, по 8-10 тис грн, опалення такого помешкання у нас коштувало трохи більше 1,4 тис грн, тобто близько 22 грн за кв м. У листопаді 1 кв м коштував 20 грн, у жовтні — 16 грн", — говорить Свінтозельська.
До слова, у грудні в неутеплених панельних будинках, де не було помилок у рахунках, вартість опалення 1 кв м за будинковим лічильником сягала 40 грн.
Також завдяки реконструкції ІТП та встановленню частотного регулятора для насосів будинок отримав економію електроенергії в розмірі 4 тис кВт на місяць. "Тепер наш ІТП бере влітку 1 тис кВт, взимку — 1,5 тис кВт на місяць, а мав би споживати 5-5,5 тис кВт", — розповідає голова ОСББ.
Свінтозельська радить проводити модернізацію будинку в такому порядку.
1. Встановлення будинкових лічильників тепла, ІТП, погодних регуляторів, що обмежують подачу теплоносія в будинок у теплу погоду.
2. Балансування будинкової системи опалення.
3. Термоізоляція будинкових труб.
4. Заміна вікон та дверей у загальних коридорах.
5. Утеплення фасадів.
Попри популярний стереотип, що найпершим заходом мусить бути утеплення будинку, практика свідчить: спершу треба зайнятися обліком, погодним регулюванням та регулюванням системи теплопостачання. Без цього утеплення буде менш ефективним, а окупність проекту — тривалішою.
Слово за киянами
Міська влада зробила перші кроки, щоб допомогти киянам економити на енергетичних ресурсах та модернізувати свої будинки. Попри певні недоліки, програма "70/30" працює доволі ефективно. Тепер саме від активності городян залежатиме, коли зменшаться їх платежі за тепло, а домівки стануть теплішими.