Банк Контракт: продаж чи подарунок?

Останні два роки не проходить і місяця, як на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з’являється оголошення про запровадження тимчасової адміністрації у черговій банківській установі.

Це відразу викликає чимале обурення у пересічних громадян, а тим паче у вкладників банку: Фонд гарантування вкладів та Національний банк України зловживають своїми правами, нехтуючи своїми обов’язками.

Неможливість отримання вкладу у сумі понад гарантовану, яка на даний момент складає 200 000,00 гривень, викликає стійку неприязнь до державних регуляторів.

Насправді, ситуація не є такою однозначною, як здається на перший погляд, адже запровадженню тимчасової адміністрації та ліквідації фінансової установи передує низка подій, які, зазвичай, і зумовлюють відсутність коштів для задоволення вимог кредиторів банку.

Автор має на увазі укладення керівництвом банку різноманітних угод, спрямованих на відчуження активів за безцінь "дружнім" учасникам цивільного обороту. В результаті банк залишається з нульовими рахунками, офісними меблями та величезною чергою розлючених вкладників та кредиторів.

Розглянемо приклад конкретної неплатоспроможної банківської установи: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНК "КОНТРАКТ".

07 жовтня 2015 року Фондом було розпочато процедуру виведення ПАТ Банк "Контракт" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці. Підставою для таких подій послугувала Постанова Правління Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних через порушення банком строків здійснення платежів юридичних та фізичних осіб, неможливість повернення депозитів та ряд інших обставин.

Цього ж дня з працівників Фонду призначається уповноважена особа на здійснення тимчасової адміністрації, тобто особа, до якої відповідно до законодавства України переходять всі функції органів управління банком та на яку покладається ряд обов’язків по забезпеченню виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку.

Одним з таких обов’язків є забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Для відома, норми цивільного права передбачають, що нікчемний правочин не створює жодних правових наслідків для сторін, є нікчемним з моменту вчинення та сторони зобов’язані повернути одна одній все отримане за договором.

Під час такої перевірки з’ясовується, що за шість (!!!) днів до запровадження тимчасової адміністрації Головою Правління ПАТ Банк "Контракт" було здійснено відчуження основного активу – будівлі, розташованої у центрі міста, по вулиці Воздвиженській. Цікавим є той факт, що вказане нерухоме майно знаходилося у власності банку довгий час і було зазначене як офіційне місцезнаходження банку (головний кадровий склад, центральне сховище, депозитарні ячейки тощо).

В день укладання договору купівлі-продажу дана будівля була передана в оренду ПАТ Банку "Контракт", так що зміна власника жодним чином не вплинула на звичне життя працівників, на відміну від вкладників. А мова йде про наступне (за результатами розгляду документів ПАТ Банк "Контракт"):

30 вересня 2015 року між ПАТ Банк "Контракт" та ТОВ ГК "Укргаз" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, загальною площею 1 169,3 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, будинок 58. Ціна продажу – 45 400 000,00 гривень – з розстрочкою платежу. Момент набуття права власності – в день укладання договору купівлі-продажу нерухомості.

Того ж дня право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тобто до сплати будь-яких грошових коштів Покупець отримує право власності на нерухоме майно, зі всіма повноваженнями власника, в тому числі право розпорядження нерухомим майном.

До 06 жовтня 2015 року Покупець здійснює часткову оплату по Договору купівлі-продажу, в загальній сумі 29 068 994,00 гривень, жодних інших платежів на рахунок банку не надходило.

Звичайно, такий збіг подій не може видатися випадковим, тому уповноважена особа Фонду звертається до суб’єкта оціночної діяльності, для визначення ринкової вартості об’єкту оцінки (нежилих приміщень). За результатами проведеної оцінки отримано Звіт з незалежної оцінки майна, відповідно до якого ринкова вартість нежилих приміщень станом на 07 жовтня 2015 року становила 70 532 210,00 гривень. З викладеного вище вбачається, що ціна, вказана у договорі купівлі-продажу на 36,7 процентів менше за ринкову вартість, зазначену у Звіті з незалежної оцінки.

Пунктом 3 частини третьої статті 38 Закону передбачено, що правочини неплатоспроможного банку є нікчемними з ряду підстав, в тому числі у разі якщо банк здійснив відчуження майна за ціною, нижчою від звичайної (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком).

З огляду на з’ясовані факти уповноваженою особою Фонду було прийнято рішення про визнання вказаного правочину нікчемним та направлено повідомлення Покупцю про визнання правочину нікчемним та зобов’язання повернути майно.

Дана вимога Покупцем проігнорована, тому ПАТ Банк "Контракт" звертається до господарського суду м. Києва з позовною заявою про застосування наслідків нікчемності правочину та повернення нерухомого майна.

В процесі судового провадження Покупець стверджує про відповідність ціни договору купівлі-продажу ринковим цінам, що склалися на момент продажу та посилається на певний Звіт з зазначеною вартістю нерухомого майна – 41 178 634,00 гривень. Між тим, заявлений Покупцем Звіт було виконано суб’єктом оціночної діяльності зовсім з іншою метою: для складання фінансової звітності.

Суб’єкт оціночної діяльності у відповідь на лист Уповноваженої особи Фонду повідомив, що "звіт виконано зовсім з іншою метою, ніж він використаний і, що для правочину, що був здійснений, неодмінно повинна була бути проведена актуальна оцінка з метою "для відчуження". І в такому випадку підхід до оцінки згідно рекомендацій нормативної документації повинен бути використаний дещо інший". Крім того, рецензія на вказаний Звіт свідчить про те, що звіт має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Покупцем надано також до матеріалів судової справи інший Звіт, з зазначеною вартістю нерухомого майна – 43 860 000,00 гривень. Слід зазначити, що за фактом викладення у вказаному Звіті неправдивих даних, порушено кримінальне провадження за статтею 358 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальне покарання за складання експертом або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення.

З огляду на наявність в матеріалах судової справи про повернення нерухомого майна декількох висновків про ринкову вартість майна на момент відчуження, суд приймає рішення про призначення проведення судово-економічної експертизи з єдиним питанням: ринкова вартість нерухомого майна, розташованого за адресую: м. Київ, вул. Воздвиженська, 58 станом на 30 вересня 2015 року (дата відчуження майна Банком) та приймає рішення про зупинення провадження по справі до отримання висновку судового експерта.

Зрозуміло, що питання щодо ринкової (звичайної) вартості нерухомості є основним та принциповим. Тому уповноважена особа Фонду замовляє проведення повторної ретроспективної оцінки у незалежного суб’єкта оціночної діяльності, професійні якості та досвід якого не викликають жодних сумнівів.

Складений Звіт зайвий раз підтвердив: активи ПАТ Банк "Контракт" відчужувалися безпосередньо перед запровадженням тимчасової адміністрації зовсім не за ринковими цінами, адже вартість, повторно визначена зовсім іншим експертом, склала 64 858 680,00 гривень. На даний Звіт отримано рецензію іншого експерта-рецензента, яка підтвердила його виконання без порушень нормативно-правових актів по оцінці майна.

Таким чином, в результаті проведеного відчуження нерухомого майна, банк втратив за мінімальними підрахунками 35 789 686,00 гривень, які б дали змогу провести погашення значно більшої кількості вимог кредиторів, в тому числі вимог вкладників у сумі, понад гарантовану Фондом. Право учасників цивільного обороту на вільне волевиявлення у визначенні умов договору жодним чином не оспорюється, але не за рахунок вкладників та держави.

Звичайно, ставити крапку у цій історії ще зарано. Остаточне рішення щодо повернення нерухомого майна має прийняти суд, беручи до уваги всі доводи сторін, надані документи та висновок судового експерта.

Слід зазначити, що вказана справа знаходиться під пильною увагою громадських об’єднань – ВГО "Європейське покоління", ГО "Народна Рада" та інших, до яких звернулись постраждалі вкладники й які заручилися підтримкою народного депутата Лунченко Валерія Валерійовича у цьому питанні.

Вячеслав Поліщук