Трикутник податкової реформи. Як Мінфін, депутати та експерти шукають компроміс

3 вересня на засіданні Нацради реформ свої проекти податкової реформи представили три суб'єкти.

Перший - Мінфін, другий - профільний комітет парламенту, третій - "коаліція авторських колективів" експертного середовища.

Президент на тому засіданні доручив вийти на "узгоджений варіант".

Мінфін, теоретично, є куратором даної реформи і повинен здійснювати таке узгодження, але фактично просуває власний проект.

Щось узгоджувати між собою намагаються комітет парламенту та авторські колективи, які паралельно з Мінфіном пишуть законопроект.

При цьому, аби набрати чинності з початку 2016 року, реформу слід було прийняти до середини вересня - час подання проекту бюджету.

Як і коли буде вирішене питання податкової реформи?

Системність

"Закрити" питання на своїх умовах найбільше поривається Мінфін. У вересні він вийшов з доволі агресивною інформаційною кампанією під гаслом "Все по 20!".

Раціональне зерно там є. Один з базових принципів Мінфін намагається втілити: вирівнювання тягаря за різними видами доходів. Хоча фактично намагання врахувати сукупний тягар різних податків простежується тільки в оподаткуванні оплати праці, та й то на перспективу.

Друга сторона медалі - обмеженість проекту. Він концентрується на ставках, залишаючи мало уваги питанням вдосконалення і спрощення правил нарахування, сплати податків та їх адміністрування.

У проектах комітету та коаліції авторів нема такої яскравої "наскрізної" ідеї, хоча перший і передбачає зниження всіх основних податків. Зате обидва документи пропонують більше змін щодо моделей адміністрування податків, ніж Мінфін.

Цікаво, що коаліція авторів вимагає закріпити в Конституції обмеження державного перерозподілу ВВП - 35%.

Щоправда, не зрозуміло, як саме рахувати такий процент, враховуючи, що половина економіки в тіні, та яким мав би бути механізм дотримання цієї норми і відображення її в податковій системі і ставках.

Жоден проект не передбачає подальшого руху щодо секвестру податків. Номінальну кількість видів податків теоретично вже скорочено до 11 - в основному, шляхом об'єднання кількох під одною назвою.

Проте ще залишаються державні мита, гербовий збір, судові збори, плата за реєстрацію, за ліцензії, "платні адміністративні послуги", спеціальні збори в ПФ. Усі вони безальтернативні, тому не є "вартістю послуг", а таки податками.

Оподаткування праці

Усі пропонують певні кроки із зменшення податкового тягаря на оплату праці.

Найрадикальнішим є проект коаліції. Автори пропонують ліквідувати фонди соцстраху і впровадити "державну соціальну гарантію". Тоді тягар зразу знижується до 20%. Про перехідний період не говориться.

Комітет хоч і пропонує різке зниження ПДФО до 10%, але сукупний тягар виходить 25%, а оподатковуватимуться доходи "з першої гривні", тобто без неоподатковуваної "соціальної пільги". До речі, пропозиція щодо ЄСВ аналогічна у комітету та Мінфіну: уніфікація на рівні 20% методом нарахування.

Мінфін зниження сукупного податку до 20% ставить перспективною, через три роки, ціллю. Наразі ж передбачає загальну ефективну ставку на рівні 33,3%. Скоротити до 20% у перший рік вже напевно не вийде, а скасування чи об'єднання ЄСВ з ПДФО "зав'язане" на пенсійній реформі.

Загалом через економічні реалії і попри явну "половинчастість" саме цей варіант, з відкладеною обіцянкою, має найбільше шансів.

ПДВ та податок на прибуток

Мінфін пропонує збільшення ставки до 20%, коаліція та комітет - зниження до 15%.

Коаліція авторів наполегливо просуває ідею переходу на "естонську модель" податку на розподілений прибуток.

Комітет виходить з тих же мотивів - стимулювання інвестицій - і пропонує пільгу (постійну податкову різницю) на реінвестиції в необоротні активи. Проект комітету містить також зниження ставки ПДВ до 15%, яка "зрівнює вартість механізмів прозорої сплати податку та купівлі послуг податкових ям".

Мінфін скупий щодо змін в моделях податків. Устами керівника ДФС Романа Насірова підтримана лише частина спільних "косметичних" норм з інших проектів та вимог бізнес-середовища: скасування авансових платежів з податку на прибуток та збільшення овердрафту за ПДВ-рахунками.

Механізми, на які, очевидно, покладається надія щодо усунення податкових схем за цими двома податками, вже із скреготом запроваджено: електронна система адміністрування ПДВ і звітність з трансфертного ціноутворення - ТЦУ.

Перші місяці роботи ПДВ-рахунків, однак, виявили чимало проблем.

Загалом зниження ставки з нинішніх 18% навряд чи варто очікувати, як і переходу на "естонську модель". Однак ідея податкової пільги на реінвестиції варта уваги і, можливо, буде втілена як "компромісний варіант".

На жаль, якісних і простих механізмів для боротьби з ухиленням від сплати податків не пропонує ніхто.

Знизити ПДВ з нинішніх 20% навряд чи вийде, адже цей податок забезпечує 40% державного бюджету. Причому левова частка - це ПДВ з імпорту. Основна маса з 16,6% від внутрішньо виробленої і спожитої вартості осідає десь у схемах.

Переможні реляції про викриття чергового "конвертаційного центру" свідчитимуть, що така ситуація триває. ПДВ-рахунки, очевидно, панацеєю не є.

При такій відверто "касовій" системі електронного адміністрування логічною була б заміна "правила першої події" на визнання в момент оплати, що допомогло б урізати можливості для маніпуляцій з податковим кредитом.

Однак ніхто вголос такий відносно простий крок не пропонує.

Акциз та рента

Усі проекти планують збільшення ставок акцизу, щоб перекрити втрати від зниження інших податків та на виконання угоди про асоціацію з ЄС.

ДФС та комітет говорять про електронну акцизну марку. Однак в плані простоти варіант комітету з адресним податком - пальне, викиди - привабливіший. Оскільки витрати на пальне закладаються практично в усе, що продається, то цей збір є такою собі poison pill, що тисне на витрати і ціни.

Стосовно ренти складається враження, що оптимальний рівень уряд визначає довільно: підвищили у 2014 році - піднявся спротив - понизили з 2016 року.

Проект комітету містить низку ідей щодо моделі ренти. Пропонується запровадити диференційовані ставки з ренти (з механізмом розподілу надприбутку між державою і видобувником), та пропозиції щодо ренти за спеціальне використання вод (заміна фіксованої ставки адвалорною, скорочення кількості платників).

Через брак ідей у проекті Мінфіну відносно деталізовані пропозиції комітету мають шанси бути прийнятими. Простий шлях для визначення ставок ренти - торгівля квотами на аукціонах - наразі є маргінальною ідеєю.

Єдиний податок

Мінфін пропонує фундаментальну новелу: зберегти спрощену систему оподаткування лише для ФОП. В іншому ж пропозиції зводяться до ліквідації третьої групи платників та обмеження ліміту з обороту для четвертої - аграрної.

Коаліція авторів наполегливо вимагає спрощену систему не чіпати.

Парламентський комітет теж пропонує косметичні обмеження для різних груп, але з 2018 року, дуже сміливо, - ліквідацію спрощеної системи. Замість цього передбачається "поступове створення альтернативи" у вигляді "розбудови системи оподаткування доходів самозайнятих осіб".

Комітет також висуває ідею програми "Сплата податків на виплат" для малого бізнесу на основі досвіду країн ЄС на період 2016-2017 років. Не зрозуміло, чи йдеться тут про одноразовий захід.

Відверто слабкими є всі пропозиції щодо модифікації "спрощеної системи". Вони не вирішують головних проблем: виведення грошей в готівку та фактичної виплати зарплати через "спрощену схему". Вони лише створюють додаткові труднощі в реалізації цих схем, які можна обійти.

Разом з тим, скасування спрощеної системи - не панацея. Це чи не єдина реальна можливість розпочати власний бізнес без великого стартового капіталу, а для значного сегмента середнього класу - те, що робить його таким.

Пільги та спецподатки

Найбільшою за ефектом новацією проекту Мінфіну є повне скасування пільг для сільгоспвиробників. Скасовується спецрежим з (не)сплати ПДВ, а великі підприємства ще й будуть платити податок на прибуток.

Українські аграрії загалом почувають себе непогано, але одночасне скасування обох головних пільг разом з відсутністю компенсацій навряд чи станеться, особливо враховуючи розмір "аграрного лобі" в парламенті. Ймовірно, Мінфін у проекті спеціально згустив фарби, аби створити собі запас для торгу.

Мінфін пропонує також скасувати знижену ставку для ліків, тоді як коаліція ратує за відновлення пільги для них із ставкою 0%. Схоже, зійдуться на статус-кво.

Вимоги президента з оподаткування "предметів розкоші" Мінфін реалізує додатковим фіксованим податком у розмірі 25 тис грн на житло з надлишковою площею та автомобілі визначених моделей.

Комітет же передбачає додатковий пенсійний збір з низки "предметів розкоші та надмірного споживання". Облікувати все це буде надто складно, тож даний процес може "з'їсти" весь зиск від нового збору.

Такі пункти з документа Мінфіну, як підвищення граничної ставки податку на нерухомість та скасування пільг на комерційну нерухомість, вже не підпадають під термін "оподаткування предметів розкоші". Скоріше, йдеться просто про підвищення цього податку в намаганні збільшити його фіскальну роль.

Відтак, це збільшує і податковий тягар на дохід, причому нерівномірно, "крадучи" частину позитивного ефекту від вирівнювання ставок податків.

Ідея перехресних податкових пільг могла б вирішити це протиріччя, але в Україні подібна практика практично не відома і не обговорюється.

Фіскальна служба

Кажуть, в Україні страшні не податки, а податківці. Тому проведення податкової реформи без реформи ДФС багато хто слушно називає позбавленим сенсу. Якраз у плані реформи фіскальної служби найбільш "рідний" до неї Мінфін - порожній.

Проекти ж парламентського комітету та коаліції авторів містять численні пропозиції щодо змін у самій ДФС та в процесах адміністрування податків.

Вимоги комітету системні. Територіальна структура: на рівні областей та у великих містах - регіональні аудиторські управління, юридичні управління та управління з питань адміністрування податкового боргу, на місцях - центри обслуговування платників (винятково сервісні), централізовано - офіс великих платників податків.

Митні органи підпорядковані напряму Мінфіну. У його ж складі - поза ДФС - фінансова поліція за зразками ЄС та аналітичний департамент. Веденням баз даних та електронних сервісів займається окрема державна організація.

Пропонується запровадити інститут податкових консультантів "з використанням досвіду Польщі та Німеччини" і механізму медіації - "третейського суду" для врегулювання податкових спорів, рішення якого будуть обов'язковими для ДФС.

Коаліція не настільки глибока щодо структури фіскальних органів. Серед ідей - скасування планів штрафів, об'єднання первинних документів для бухгалтерського та податкового обліку, впровадження єдиного рахунку для сплати загальнодержавних податків. Останнє пропонує і проект комітету.

Автори з комітету та коаліції зараз працюють над законопроектом разом. Тож є надія, що їм вдасться об'єднати свої проекти. Побоювань, однак, додає те, що суб'єкти, найбільш причетні до цього функціонально - Мінфін та ДФС, - виявилися аутсайдерами з ідей саме в цій частині.

"Закриття" питання

Прагнення авторів зафіксувати свої вимоги виявляється в наявності пропозиції ввести мораторій на подальші зміни податкового законодавства на кілька років.

Мінфін і комітет пропонують трирічний мораторій на зміни до Податкового кодексу, голова ДФС - мораторій на два-три роки "на будь-які пільги". Коаліція пропонує мораторій "на будь-які зміни в податковому законодавстві, що погіршують бізнес-клімат". При цьому не зрозуміло, як повинна визначатися така категорія змін.

Часті зміни податкового законодавства справді шкідливі для бізнесу. Однак в період податкової реформи кількарічний мораторій означатиме неможливість скасування новел, які довели свою неприйнятність на практиці.

Загалом же, враховуючи передбачувану наявність принаймні двох конкуруючих проектів, а також відчутний цейтнот для прийняття змін, усе можливо: і довгий торг, і затягування прийняття узгодженого проекту, і намагання "в останню ніч" проголосувати за склепаний нашвидкуруч варіант.

Головне сподівання - на здоровий глузд.