Українська правда

Фірми Єжеля-Лебедєва пішли в наступ на Мінфін. Вимагають збільшення видатків на харчування солдатів

9 червня 2015, 08:09

В уряді посилюється протистояння між міністерствами оборони та фінансів.

Чиновники оборонного відомства стверджують, що Мінфін блокує збільшення видатків на харчування солдатів, через що "армія голодує".

Чиновники Міноборони та їх партери поширюють копії документів, які стосуються добової вартості загальновійськової норми харчування на одного солдата.

Зараз вона становить 17 грн 63 коп.

У цих документах стверджується, що ще восени 2014 року Міноборони запропонувало до 1 грудня 2014 року збільшити цю норму до 30 грн 18 коп.

Більше того, проект рішення уряду погодив колишній в. о. міністра економіки Валерій П'ятницький.

Втім, стверджують армійці, міністр фінансів Наталія Яресько не поставила підпис під проектом збільшення норм.

Представники Міноборони доводять, що 17 грн 63 коп - це неадекватна ціна за добове харчування молодого чоловіка. Це менше долара за нинішнім курсом.

Діана Петреня, яка потрапила до Міноборони через волонтерський десант, зазначає: "Зараз неможливо прогодувати солдата на 17 грн на день. Допомога волонтерів у харчуванні армії досі гостро необхідна".

За даними Міноборони, у 2015 році у Збройних силах України служать 189 156 осіб, яких Міноборони повинне забезпечити харчуванням.

За норми 17 грн за 2015 рік бюджет витратить 1,217 млрд грн на продукти харчування без оплати послуг фірм, які готують їжу. Якби норму про 30 грн підписали, з бюджету довелось би викласти 2,08 млрд грн, кажуть у Міноборони.

На бік Міноборони стали депутати. Два тижні тому комітет з питань нацбезпеки та оборони звернувся до Мінфіну за роз'ясненнями, чому солдатам затягують паски. Тимчасом у мережу потрапляють саркастичні ролики про м'ясо 1968 року. Тінь падає на керівництво держави та міністра оборони Степана Полторака.

У цьому ролику підрядники, які годують армію, відверто економлять на якості продуктів харчування, аби "влізти" у затвердженні Кабміном рамки. Відтак, майже 200 тис військових недоїдають - начебто через Мінфін.

Мінфін та посередники

Насправді ніхто не годує солдат, виходячи з норми 17,63 грн. Вартість годування формується на підставі контрактів, укладених з компаніями, які виграють тендери Міноборони. Саме ці підсумкові суми закладаються до держбюджету. За словами співрозмовника в Кабміні, так було і в 2014 році, коли формувався бюджет-2015.

"Тоді Мінфін врахував усі забаганки Міноборони. Він затвердив те, що воно просило. На харчування заклали 1,6 млрд грн. Вочевидь, військові помилилися і тепер намагаються виправити це, спекулюючи на святому", - каже джерело.

За його словами, у 2015 році бюджет Міноборони був збільшений на 14 млрд грн. "Їм не зменшили жоден видаток. Вони просили 1,6 млрд грн і отримали 1,6 млрд грн. Про норми мови не було", - стверджує джерело ЕП.

Зараз, каже співрозмовник, військові хочуть отримати додаткові кошти. Вони підуть приватним структурам, що годують солдат. Причому це видатки не через загальновійськові статті бюджету, а з резервного фонду, створеного на випадок термінових непередбачених ситуацій.

Цікаво, що, за даними Кабміну, збільшення видатків повинне становити не 400 млн грн, як стверджують військові, а 1,2 млрд грн лише за лінією Міноборони. Саме у цьому полягає суть впертості чиновників Мінфіну.

Це багато що пояснює. Справді, якщо вартість харчування солдатів визначається на підставі договору, а не за нормами, то навіщо вимагати збільшення саме норм? Відповідь на це питання дає співрозмовник з Кабміну.

Фото mil.gov.ua

"Часто в договорах є прив'язка до норм. Їх перегляд призведе до автоматичного збільшення суми контракту приватної структури", - пояснює він.

Є ще один наслідок рішення, якого домагається Міноборони. Перегляд призведе не лише до збільшення витрат на армію. Збільшення норм вимагатимуть тюрми, Нацгвардія та інші структури. Це багато мільярдів, які доведеться виділяти не з резервного фонду. Тобто виникне проблема перегляду бюджету-2015.

Як писала ЕП, Міноборони продовжило співпрацю з організації харчування солдатів з компаніями ТОВ "Авіка", ТОВ "Адмет-груп", ТОВ "Укрпродакорд-ОР" та ПП "Артек-союз". Вони почали годувати армію ще в часи Віктора Януковича.

Став очевидним факт бездіяльності Міноборони, яке дозволило фірмам Єжеля-Лебедєва знову виграти підряди на продовольче забезпечення армії. До речі, у березні 2015 року відомство заявляло, що претензій до цих компаній не має.

Минуло два місяці, і Міноборони почало лобіювати збільшення витрат на їжу для солдатів. У кінцевому підсумку, це збільшить доходи названих фірм, але не дасть жодних гарантій, що армія буде нагодована краще, ніж зараз.

Ціна питання

Неважко помітити, що існує величезна плутанина з цифрами. Норма 17 грн є лише аргументом у ході торгів. Скільки ж насправді грошей йде на харчування солдата? Судячи з не зовсім старої інфографіки, на годування одного вояка в середньому витрачається 38 грн на добу. Що на них купують - треба ретельно перевіряти.

 Натисніть для збільшення

Тимчасом у стінах Міноборони з'явилася ще одна ініціатива. Зважаючи на нові комунальні тарифи та ціни на пальне, 38,5 грн - теж не адекватна цифра. Відомство запропонувало Мінфіну збільшити цифру до 58 грн за рахунок резервного фонду держбюджету. Звісно, Мінфін знову відмовив.

Військові скаржаться, що міністр фінансів економить під час війни з агресором.

Мінфін свою позицію не коментує. Автор звернувся до відомства за поясненням, але перший заступник міністра Ігор Уманський повідомив: надання коментаря є правом, а не обов'язком державних службовців.

Згодом прес-служба Мінфіну повідомила, що ситуацію прокоментує інший заступник міністра - Роман Качур. Втім, останній не відповів.

Зате Міноборони пояснило, чому воно досі не позбулося монополії чотирьох фірм. Приватні компанії начебто самі не хочуть брати участь у тендерах. Це, мовляв, надто складно.

Схоже, Міноборони нічого не хоче змінювати. Відтак, Мінфін має повне право не довіряти підлеглим Полторака, які гальмують реформу організації харчування і віддають контракти фаворитам Єжеля-Лебедєва.

Справа зовсім не в 17 гривнях.

Гліб Канєвський, експерт Центру політичних студій та аналітики