Біоенергетика замість газу

Відновлювані джерела енергії відіграють помітну роль у світовій енергетиці.

У 2011 році їх внесок у валове кінцеве енергоспоживання становив 18%, в тому числі біомаса - 14% або 76% загального внеску відновлювальних джерел енергії.

У Євросоюзі ситуація схожа.

Частка відновлюваних джерел у цьому регіоні у валовому кінцевому енергоспоживанні становить 15%, у тому числі біомаса - 9% або 62% загального внеску відновлювальних джерел енергії.

У Люксембургу, на Кіпрі та в Ірландії частка біомаси серед відновлюваних джерел перевищує 30%, у країнах Балтії, Угорщині, Польщі та Фінляндії сягає 95%.

До 2020 року внесок відновлювальних джерел енергії до валового кінцевого енергоспоживання повинен досягти 20%, а до 2030 року може сягнути 27%. Це нова обов'язкова ціль, поставлена Європейською радою у жовтні 2014 року.

Структура валового кінцевого енергоспоживання у світі, 2011 рік

Частка біомаси серед відновлювальних джерел енергії у кінцевому енергоспоживанні ЄС, 2011 рік

Яка ж ситуація в Україні? Згідно з енергетичним балансом України за 2013 рік, підготовленим Держстатом, частка відновлювальних джерел енергії у валовому кінцевому енергоспоживанні становить 3,45%, у тому числі біомаса - 2,2%, що становить 63% від усіх відновлювальних джерел енергії.

Порівняно з 2012 роком спостерігається помітний ріст внеску біомаси до загального постачання первинної енергії - на 23%.

На 2014 рік Біоенергетична асоціація України прогнозує ще більше зростання у зв'язку з нагальною необхідністю заміщення біомаси альтернативними видами палива та впровадженням заходів, що сприяють цьому процесу.

Місце відновлюваних джерел енергії та біомаси в енергобалансі України

ВДЕ - відновлювальні джерела енергії

* - розрахунок авторів за даними енергетичного балансу України за 2010-2013 роки, підготовленого Держстатом

Внесок біомаси та відходів до загального постачання первинної енергії в Україні

Національним планом дій з відновлюваної енергетики встановлено загальну мету з розвитку цього сектора в Україні до 2020 року: внесок ВДЕ до валового кінцевого енергоспоживання повинен досягти 11% відповідно до зобов'язань України як члена Енергетичного співтовариства.

Біомаса є вагомою складовою ВДЕ і згідно з національним планом основний її внесок передбачений у секторі опалення та охолодження - 5 млн т на рік у 2020 році, що становитиме 85% внеску всіх відновлюваних джерел енергії.

Крім того, до 2020 року заплановано встановлення 950 МВт на біомасі та використання 390 тис т на рік біопалива на транспорті.

Національна індикативна ціль ВДЕ у валовому кінцевому енергоспоживанні до 2020 року та розрахункові траєкторії її досягнення

* - частка біомаси від внеску всіх ВДЕ у даному секторі, розрахунок авторів

** - валове кінцеве енергоспоживання

Внесок біомаси до виробництва енергії у 2020 році відповідає заміщенню природного газу в обсязі 6,25 млрд куб м на рік у секторі теплової енергії та 0,95 млрд куб м на рік у секторі електроенергії, прогнозуючи, що 90% електричних потужностей на твердій біомасі буде працювати в режимі ТЕЦ.

Віднімаючи від загального запланованого обсягу заміщення природного газу - 7,2 млрд куб м на рік - об'єм скорочення, досягнутий за рахунок біомаси - 1,93 млрд куб м на рік, можна отримати об'єм газу - 5,27 млрд куб м на рік, який повинен бути заміщений біомасою до 2020 року згідно з національним планом дій.

Для виконання поставленої цілі в Україні є достатній потенціал біомаси, доступної для виробництва енергії - більше 27 млн тонн умовного палива на рік за оцінками 2013 року. Основні складові - первинні відходи сільського господарства. Загалом економічний потенціал відходів становить 12,2 млн т умовного палива на рік.

Наразі на енергетичні потреби в Україні використовується лише 10% загального потенціалу біомаси - 2,7 млн т умовного палива на рік. Головним чином це деревна біомаса, 86% обсягу використання біомаси, та лушпиння соняшника - 8%.

Найменш активно застосовуються рослинні відходи - 94 тис т соломи на рік, що становить менше 1% економічного потенціалу соломи в Україні.

Енергетичний потенціал біомаси в Україні, 2013 рік

* - у. п. - умовне паливо

** - ТПВ - тверді побутові відходи

Використання біомаси для виробництва енергії в Україні, 2013 рік

* - експорт гранул та брикетів з біомаси не враховується

** - узгоджується з даними Держстату: 2,68 млн т умовного палива у 2013 році

В Україні працює 4 тис сучасних котлів на деревині, 100 котлів на соломі і 70 котлів на лушпинні соняшника. Є кілька ТЕЦ на твердій біомасі: 1 - на деревині в системі централізованого теплопостачання, 3 - на лушпинні соняшника на підприємствах масложирової галузі. Крім того, населення використовує кілька десятків тисяч пічок та побутових котлів на дровах та деревних гранулах.

Найбільший ріст використання біомаси й, відповідно, заміщення газу, прогнозується у ЖКГ та бюджетній сфері - на 3,2 млрд куб м на рік до 2020 року.

Для забезпечення необхідним обсягом палива всіх запланованих до впровадження біоенергетичних установок необхідне широке залучення відходів АПК та енергетичних культур до паливно-енергетичного балансу країни.

Крім того, доведеться збільшити обсяги рубок з поточних 55-60% річного приросту деревини в Україні до 85-90% річного приросту, як практикується у країнах ЄС.

У 2014 році в Україні було прийнято низку урядових постанов, спрямованих на стимулювання заміщення природного газу альтернативними видами енергії та на гармонізацію сектора ВДЕ з європейським.

Зокрема, прийнятий урядом восени 2014 року план короткострокових та середньострокових заходів щодо скорочення обсягу споживання природного газу на період до 2017 року передбачає низку важливих заходів.

1. Надання статусу першочергових інвестиційним проектам з переведення споживачів з природного газу на інші види палива та енергії.

2. Вдосконалення методики розрахунку тарифу на виробництво теплової енергії з видів палива, відмінних від природного газу: застосування механізму прискореної амортизації обладнання, встановлення граничного рівня регуляторної норми доходів для таких проектів не нижче 25%.

3. Спрощення порядку передавання у концесію, оренду та зняття заборони на приватизацію об'єктів теплоенергетики комунальної форми власності.

4. Імплементація терміну "біомаса" у національне законодавство відповідно до директив ЄС.

5. Розробка технічних умов приймання в газотранспортну систему України біометану, механізму стимулювання його виробництва та споживання.

6. Внесення змін до Енергетичної стратегії України до 2030 року в частині скорочення споживання природного газу, збільшення обсягу використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

7. Спрощення процедури землевідведення для об'єктів виробництва теплової та електричної енергії з використанням альтернативних видів палива.

8. Скорочення кількості дозвільних документів для реалізації проектів із заміщення газу та строків їх видачі.

9. Внесення змін до законів "Про теплопостачання" та "Про природні монополії" стосовно переходу на альтернативні види палива та до стимулюючого регулювання відповідних суб'єктів господарювання.

Крім того, уряд ввів додаткові механізми стимулювання заміщення природного газу у сфері теплопостачання населення та бюджетних організацій.

Так, згідно з постановою Кабміну №293, у разі виробництва теплової енергії для населення різниця між тарифом на виробництво теплової енергії на теплогенеруючих установках - крім ТЕЦ, ТЕС і АЕС - з використанням альтернативних видів палива підлягає компенсації з державного бюджету.

Розмір компенсації різниці в зазначених тарифах на виробництво теплової енергії не може бути вищим, ніж різниця між встановленим тарифом для населення та її собівартістю з урахуванням граничного рівня рентабельності не вище 21%. На жаль, на практиці цей механізм не працює через його недосконалість.

Основною проблемою є те, що в постанові мова іде про тариф на виробництво теплової енергії, тоді як більшість теплокомуненерго мають затверджений "сумарний" тариф, тобто на виробництво, транспортування й постачання, без виділення тарифу на виробництво. Наразі готується нова редакція постанови.

Постановою уряду №453 Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органам місцевого самоврядування рекомендується встановлювати тариф на виробництво теплової енергії для бюджетних установ на теплогенеруючих установках, крім ТЕЦ, ТЕС і АЕС, з використанням будь-яких видів палива та енергії, крім газу, на рівні діючого тарифу на виробництво тепла для бюджетних установ з використанням газу та переглядати його у разі зміни граничного рівня ціни на газ.

Наразі також готується нова редакція цієї постанови.

Механізм стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів уведений постановою уряду №491 від 1жовтня 2014 року. Цей механізм полягає у відшкодуванні частини тіла кредиту, залученого на придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії, за винятком природного газу.

Відшкодування частини суми кредиту проводиться одноразово кожному позичальнику - фізичній особі в розмірі 20% суми кредиту, залученого ним за одним кредитним договором в уповноваженому банку на придбання котла, але не більше 5 тис грн за кожним кредитним договором.

За даними Держенергоефективності, до 17 грудня 2014 року видано кредитів на 19 млн грн. Позики отримали 1 155 сімей.

План заходів з імплементації директиви Європарламенту та Ради 2009/28/ЄС спрямований на гармонізацію українського та європейського законодавства у сфері відновлюваних джерел енергії. Серед іншого план приділяє значну увагу питанням сталого розвитку.

Передбачена розробка критеріїв сталості для рідкого та газоподібного палива, що виробляється з біомаси та використовується на транспорті, а також для рідкого палива, що виробляється з біомаси та призначається для енергетичного використання, відмінного від транспорту.

Також планується розробити технічні вимоги до виробництва і використання біопалив та біорідин із скороченням обсягів викидів парникових газів.

Сприяли розширенню використання біопалива і скороченню споживання природного газу у 2014 році ріст цін на газ для населення та ЖКГ, встановлення адміністративних лімітів на споживання газу: 30% скорочення для промисловості, бюджетної сфери і ЖКГ, 10% - для населення.

Незважаючи на прогрес у розвитку біоенергетичних технологій протягом 2014 року, дотепер залишається низка бар'єрів, що потребують швидкого вирішення.

1. Виробникам теплової енергії з альтернативних видів палива потрібний безперешкодний доступ до теплових мереж. Місцеві теплокомуненерго не зацікавлені в підключенні об'єктів альтернативної теплової генерації і чинять перешкоди у видачі технічних умов на підключення.

Необхідні зміни до закону "Про теплопостачання", які б давали пріоритетний доступ об'єктам альтернативної теплової генерації до теплових мереж.

2. Потрібно спростити процедуру ліцензування. За нинішньою схемою теплогенеруючі потужності на ВДЕ отримують ліцензію на виробництво теплової енергії і тариф у НКРЕКП.

При цьому для котелень, які працюють на викопних видах палива, є градація. При обсязі виробництва до 20 тис Гкал на рік ліцензію і тариф видають органи місцевого самоврядування, при більшому обсязі - НКРЕКП. Необхідно впровадити таку градацію для виробників теплової енергії з ВДЕ.

3. Слід виправити недоліки постанов уряду №293 та №453, що заважають їх реалізації. Наразі у НКРЕКП, Мінрегіонбуді та Держенергоефективності вже узгоджені необхідні зміни. Кабмін повинен їх затвердити.

4. Більшість енергетичних культур досі не віднесені до сільськогосподарських, їх вирощування на землях сільськогосподарського призначення неможливе. Існуюча процедура включення до реєстру агрокультур є довгою - випробування тривають три роки. Слід спростити цю процедуру.

5. Держлісгоспи не мають достатньої техніки і мотивації для значного збільшення заготівлі деревного палива. Разом з тим існує ціла низка обмежень для приватних компаній з цього виду діяльності.

Потрібно врегулювати питання заготівлі деревного палива приватними компаніями, що мають відповідну техніку, в лісах державної форми власності.

6. Недосконалість законодавства щодо "зеленого" тарифу на електроенергію, вироблену з біомаси та біогазу: некоректне визначення терміну "біомаса", нереальні вимоги щодо "місцевої складової", занижені коефіцієнти "зеленого" тарифу на електроенергію з біомаси та біогазу.

Наразі підготовлено кілька законопроектів, які вирішують більшість проблемних питань. Можна сподіватися, що зміни будуть внесені у першому кварталі 2015 року. Вдосконалення законодавства щодо "зеленого" тарифу вказано як один з пріоритетів у Коаліційній угоді.

Крім того, несприятливими для інвестування у біоенергетику були інші урядові рішення, прийняті у 2014 році.

Серед них - скасування звільнення від податку на прибуток для виробників електроенергії з ВДЕ, скасування звільнення від ПДВ операцій з продажу біопалива, відмова від перегляду величини "зелених" тарифів на струм з ВДЕ залежно від курсу євро, введення акцизів на виробництво рідких видів біопалива.

Сектор біоенергетики заміщує 1,93 млрд куб м на рік природного газу. Експлуатується понад 3 650 МВт теплової потужності на біомасі, в тому числі 2 тис МВт у населення, 350 МВт у ЖКГ і бюджетній сфері і 1 300 МВт у промисловості.

Прийнятий урядом план дій з ВДЕ до 2020 року ставить завдання перед сектором біоенергетики додатково замістити 5,27 млрд куб м на рік природного газу твердим біопаливом і досягти загального заміщення 7,2 млрд куб м на рік у 2020 році.

Це потребуватиме значного нарощування використання теплогенеруючого обладнання на біомасі: з 3 650 МВт у 2013 році до 15 750 МВт у 2020 році. Фактично збільшення потужностей - у 4,3 разу.

Досягнення таких цілей неможливе без швидкого нарощування енергетичного споживання аграрних відходів та біопалива з енергетичних плантацій.

Потужність котлів, що працюватимуть на відходах АПК та енергетичних культурах, збільшуватиметься з 310 МВт - 8,5% загальної встановленої потужності на біомасі - у 2013 році до 10 650 МВт - 68% - у 2020 році. Це еквівалентно росту споживання даних видів біомаси у 34 рази за найближчі п'ять років.