Український істеблішмент-2014 у казусах і ляпсусах

Україна пережила один з найскладніших років за історію незалежності.

У 2014 році в країні змінилася влада: президент, Кабмін, парламент.

Ціна цих змін була надто високою.

Разом з тим, 2014 рік залишив суперечливі відчуття від дій уряду та інших державних інститутів.

З одного боку - анексія Криму, війна з Путіним та його маріонетками.

З іншого - млявість влади у проведенні реформ та покаранні винних у кровопролитті.

ЕП підготувала добірку найпомітніших економічних казусів та відвертої брехні чиновників, що найбільше запам'яталися журналістам у 2014 році.

Нереалізовані камікадзе

За прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком закріпилося чимало прізвиськ: від "кулявлоб" до "камікадзе". Останнє стало часто вживатися після представлення 26 лютого на Майдані складу уряду.

"Такого уряду, який сьогодні був презентований, не було за всю історію української незалежності. Я можу вам наперед сказати, яка доля всіх членів уряду - це "політичні камікадзе", - заявив тоді Яценюк.

Через день прем'єр розповів, що він буде найбільш непопулярним главою уряду за всю історію України, оскільки буде вимушений вживати непопулярні заходи. В майбутньому будь-яку дурницю уряд спішив охрестити "непопулярним кроком".

Утім, незважаючи на заяви Яценюка, стати справжнім камікадзе він так і не зміг. Протягом дев'яти місяців керування Кабміном йому вдавалося непогано лавірувати, тримаючись за своє "політичне життя".

Арсеній Яценюк. Фото infokava.com

Перший прогноз глевкий

Екс-голові Національного банку та коменданту Майдану Степану Кубіву належало відкрити у 2014 році сезон нездійсненних прогнозів щодо курсу гривні. Він уперше заговорив про вартість національної валюти 25 лютого.

"Пік зростання курсу долара на сьогоднішній день є майже максимальним", - заявив глава НБУ. Він не зміг спрогнозувати, на якому рівні остаточно зупиниться зростання, відзначивши лише, що цей показник буде визначати ринок.

25 лютого на міжбанківському валютному ринку України торги щодо долара здійснювалися за курсом 9,65-9,85 грн. Після цього максимальний рівень курсу неодноразово змінювався.

Степан Кубів. Фото wordpress.com

Позов-фантом

На початку березня нинішній голова Луганської ОДА Геннадій Москаль, будучи народним депутатом, заявив, що Китай позивається до Державної продовольчо-зернової корпорації України. Підстава для позову - недотримання українською стороною умов контрактів щодо постачання кукурудзи.

Цей випадок спричинив неабиякий резонанс, адже Китай прокредитував державну корпорацію на 1,5 млрд дол і був готовий подвоїти цю суму. Перша частина позики повинна була піти саме на закупівлю кукурудзи. Тодішній голова Міністерства аграрної політики та продовольства Ігор Швайка відреагував так.

"В Лондонському суді сьогодні нема позовів з боку Китаю. Те, що говорять окремі народні депутати, - неперевірена інформація. Сподіваюся, в подальшому таких неперевірених відомостей не буде".

Через десять днів аудитори перевірили ДПЗКУ і підтвердили наявність претензій з боку Китаю щодо виконання контракту про поставки зернових.

Ігор Швайка. Фото ЕП

Найбільш середній курс

Частіше від колишнього очільника Мінфіну Олександра Шлапака "рівноважний" курс гривні не називав, напевно, ніхто. Він робив це ледь не щомісяця, і його прогнози, звісно ж, ніколи не збувалися.

"Середній курс гривні у 2014 році можна утримати на рівні 10-10,1 грн за долар. Курс гривні вийшов до врівноваженого значення, яке відповідає стану торгового балансу", - казав він під час брифінгу 11 березня.

До осені Шлапак буде називати такі орієнтири: 11, 12, 13,5 грн за дол, але ситуація на валютному ринку буде погіршуватися через захоплення Криму і війни.

Олександр Шлапак. Фото kmu.gov.ua

Помилування "сонячних" братів

19 березня екс-мiнiстр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан в iнтерв'ю журналу "Публичные люди" заявив, що Кабмін підготував зміни до законодавства, які передбачають зменшення субсидування сонячної енергетики.

"Тут шалений перекіс. Сонячна енергетика у нас була поставлена в дуже комфортні умови через наявність куратора Андрія Клюєва. Там багато дивного. Коштом держави будували об'єкти, мережі туди підтягують, особливий тариф зберігається для виробника сонячних батарей. Абсолютно корупцiйнi схеми.

Ми підготували зміни до закону про "зелену" енергетику для приведення умов її роботи до європейських. Це дозволить зняти навантаження на оптову ціну на електроенергію на 1,4 млрд грн на рік", - наводить видання його слова.

За дев'ять місяців ці напрацювання так і не були перетворені у конкретні дії. Навіть після анексії Криму та втечі Клюєва з України його підприємства продовжують отримувати підвищений "зелений" тариф.

Близько половини "сонячних" потужностей Клюєва розташовані на "материку". Вони працюють і отримують компенсації з енергоринку за підвищеним "зеленим" тарифом. Кажуть, з початку 2014 року ця сума перевищила 3 млрд грн.

Юрій Продан. Фото kvedomosti.com

Без шансів на прибутковість

У травні перший заступник глави Міненерговугілля Юрій Зюков завив, що міністерство планує за п'ять років зробити державні шахти прибутковими.

"Ми хочемо зробити все для того, аби затвердити програму-максимум: за п'ять років позбутися державних дотацій на шахтах", - сказав чиновник.

Як відомо, свою програму на шахтах уже впровадили бойовики.

Газова несподіванка

28 травня Продан заявив, що Україна готова оплачувати рахунки російського "Газпрому" тільки після узгодження тимчасової ціни на газ: 268,5 дол за тис куб м.

"Ми пропонуємо пакетну угоду, якою буде закріплена ціна на російський газ з 1 квітня. Ми вважаємо, що справедливий рівень ціни - закріплений на перший квартал 2014 року - 268,5 дол за тисячу кубометрів", - заявив міністр.

Як відомо, підписаний пізніше сторонами "зимовий" газовий пакет передбачає проміжну ціну 340-370 дол за тис куб м. Угоди підписувалися за участю ЄС.

Підписання "зимового" пакета. Міністр енергетики РФ Олександр Новак, віце-президент Єврокомісії Гюнтер Еттінгер, глава Міненерговугілля Юрій Продан. Фото segodnya.ua

Засекречений врожай

На початку нового аграрного сезону Ігор Швайка приголомшив усіх черговим радикальним кроком. Він вирішив, що в умовах війни будь-які прогнози та оперативні дані щодо врожайності належать до військової таємниці.

"Я абсолютно серйозно кажу, що врожайність і результати збирання врожаю є інформацією, яка не буде розголошуватися", - сказав він.

Уже через місяць Мінагропрод видавав прогнози, як і раніше. Сам Швайка або його відомство повідомляли цю "військову" інформацію ледве не щомісяця.

Подяка Путіну

У липні Арсеній Яценюк персонально "дякував" російському президенту Володимиру Путіну за втрачений врожай. За його підрахунками, через бойові дії на сході країни і анексію Криму Україна втратила 15% врожаю.

"Ми втратили через них 15% врожаю. Персональна подяка Путіну", - сказав він.

Голова уряду не уточнив, про які культури йдеться. Якщо він мав на увазі зерно, то такі прогнози виглядають занадто песимістичними навіть для Яценюка.

Кримські аграрії 2014 року зібрали на 75% більше зерна, ніж у 2013 році, а дві східні області дали більше 3 млн тонн зерна. До того ж далеко не весь врожай був знищений чи викрадений.

Арсеній Яценюк. Фото facebook.com/yatsenyuk.arseniy

Не пожалкували

"Хочу попередити усіх, хто вдається до панічних настроїв. Всі, хто скуповує валюту за завищеним курсом на тіньовому ринку, скоро будуть про це жалкувати, тому що НБУ стабілізує систему уже найближчим часом".

Це уже цитата не Шлапака, а нового на той момент голови НБУ Валерії Гонтарєвої. Цю заяву вона зробила 12 серпня. Коментарі тут, напевно, зайві, тому що тоді курс гривні тримався на рівні 13-13,5 грн за дол.

Залізна витримка

Ось ще один прогноз щодо курсу та можливостей економіки від прем'єра.

"Економіка України не витримає курсу гривні вище 12 гривень за долар", - заявив під час засідання уряду 27 серпня Арсеній Яценюк.

Отже, якщо вірити голові уряду, то економіка захлинулася ще десь у вересні.

200 доларів для Гонтарєвої

На початку жовтня в Національному банку повідомили, що будуть проводитися аукціони з продажу валюти за фіксованим курсом щотижня, щоб забезпечити фізособам можливість придбання 200 дол на день.

"У Національному банку достатньо засобів для збалансування платіжного балансу та валютного ринку. Ситуація в країні хоч і складна, але контрольована", - йшлося у повідомленні.

Гонтарєва запевнила: регулятор очікує, що кожна фізособа, яка хоче купити готівкову валюту в еквіваленті до 3 тис грн на добу, зможе це зробити.

Вона ж однією з перших показала, що це працювати не буде. Після однієї з прес-конференцій Гонтарєва вирішила в присутності журналістів купити 200 дол у найближчому відділенні банку, але це їй не вдалося.

Найближчим виявилося відділення "Сбербанку Росії". Працівниця цього банку не продала іноземну валюту голові НБУ і не стала пояснювати причин відмови.

"Я впевнена, що в касі напевно були ці 200 доларів. Вони точно купували валюту на аукціоні, і гроші у них точно були. Мабуть, у касира просто був шок", - прокоментувала пізніше цей випадок глава НБУ.

В останні місяці мало кому вдається купити валюту за вказаним банками курсом.

Висока зольність

В кінці 2014 року президент Петро Порошенко перебував з офіційним візитом у Казахстані, де домовився зі своїм колегою Нурсултаном Назарбаєвим про постачання в Україну енергетичного вугілля.

"Ми домовилися про постачання вугілля з Екібастузького вугільного родовища", - сказав Назарбаєв.

Потім виявилося, що вугілля з казахстанського вугільного басейну малопридатне для українських теплових електростанцій через високу зольність.

Нурсултан Назарбаєв, Петро Порошенко. Фото рresident.gov.ua

Слизький кредит довіри

У грудні Яценюк відвідав Брюссель для участі у першому в історії засіданні Ради асоціації. Це новий орган, створений відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

"Зробити Україну історією успіху складно, коли доводиться воювати з ядерною державою, озброєною до зубів", - переконував глава українського уряду своїх європейських партнерів.

Три місяці тому Яценюк переконував європейців, що війна - не завада реформам. Тоді Брюссель аплодував його заявам, а зараз не може зрозуміти, що змінилося.

Фото obozrevatel.com