Як утеплити житло

Країна підійшла до грані, коли опалення - проблема не комфорту, а виживання.

Уряд пояснив, що зростання тарифів - процес неминучий: у 2017 році українці платитимуть ринкову ціну за газ і світло.

За словами голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва, Кабмін обговорює питання підвищення ціни на газ для населення у три-п'ять разів.

Зважаючи на низьку якість житлового фонду і величезні втрати тепла, населення буде змушене платити шалені кошти.

Близько 50% - такими є втрати житлового фонду через неефективне використання енергії у поєднанні із зношеністю труб. До слова, житловий сектор в Україні є найбільшим споживачем природного газу в Україні - 32%.

Очевидно, що країні потрібні програми з впровадження енергоефективних заходів, у тому числі щодо утеплення будівель. Чи може це зробити новий уряд, на який покладають великі надії, і звідки взяти кошти на такі проекти?

На годині запитань до уряду у Верховній раді віце-прем'єр Геннадій Зубко запевняв, що це ледь чи не одне з першочергових завдань Кабміну. Він буде наполягати на якомога швидшому голосуванні законопроектів, які прискорять цей процес і дозволять залучити інвестиції на заходи з енергоефективності.

Однак такі заяви звучали й раніше, а віз і нині там. Програми енергозбереження ніколи не були пріоритетними для урядів. Чи буде кращим новий - невідомо.

Пасивність влади стала одним із стимулів для написання експертним середовищем Концепції стимулювання енергозбереження в будівлях. За ініціативи представництва Фонду Гайнріха Бьолля в Україні та "Реанімаційного пакета реформ" вона була презентована у Міненерговугілля.

Документ було підготовлено на основі широкого обговорення, в якому взяли участь чиновники, бізнесмени, банкіри, енергоаудитори та експерти.

Відповідною концепцією автори пропонують скористатися уряду. Чи будуть ці напрацювання враховані, невідомо. В Кабміні працюють над кількома своїми програмами, які курує Держенергоефективності. Зрештою, в нинішніх умовах варті уваги і концепція експертів, і урядові програми.

Програми Держенергоефективності

Один з перших кроків - програма заміни газових котлів. У жовтні Держенероефективності запустило програму підтримки придбання населенням котлів, що працюють на будь-яких видах палива, крім газу.

Вона передбачає відшкодування позичальникам 20% суми кредиту. Позику надає Ощадбанк максимум на 36 місяців. На цю програму уряд виділив 50 млн грн. Це частина коштів, які Україна одержала від ЄС як грант на заходи з енергозбереження. Загалом Єврокомісія на відповідні цілі надала 500 млн грн.

"Ми навіть не сподівалися, що буде такий величезний попит. Лише за 1,5 місяця понад 860 родин взяли кредити на майже 18 млн грн. Це надзвичайний попит. Ми думали, що 20% державного відшкодування - не настільки велика сума", - каже перший заступник голови Держенергоефективності Олексій Корчміт.

Фото ipc-dzhankoy.org

Утім, урядовці трохи перебільшують ефективність такої програми. Якщо навіть припустити, що українці будуть купувати найпростіші котли, то держава на 50 млн грн зможе дотувати купівлю лише 30 тисяч пристроїв.

В середньому односімейний будинок за сезон споживає 2 тис куб м газу. Отже, якщо купленими твердопаливними котлами будуть користуватися постійно, а не як резервними, а такий ризик є, економія становитиме лише 60 млн куб м газу.

До того ж, ці мільйони не скоротять споживання енергії, тому перш ніж замінювати одні котли іншими, потрібно усунути втрати тепла.

За словами Корчміта, Держенергоефективності має й нові напрацювання. Зокрема, планується запустити програму держпідтримки для ОСББ, за якою держава відшкодовуватиме 40% вартості матеріалів для термомодернізації.

Йдеться про утеплення огороджувальних конструкцій, заміну вікон, модернізацію освітлення та встановлення приладів обліку з погодними терморегуляторами. Останні, за розрахунками Дережнергоефективності, дають 25-30% економії споживання у бюджетних установах і 20% - у житлових будівлях.

Така програма підтримки може бути затверджена уже 2014 року. Відповідну постанову Кабміну погодили майже всі відомства. Запрацює вона, скоріше за все, не раніше квітня 2015 року. До слова, в Україні лише 17% багатоповерхових будівель оформлені як ОСББ, це близько 1 900 будівель.

Також Дережнергоефективнсті хоче розширити перелік допомоги приватним господарствам, в тому числі мешканцям багатоквартирних будинків.

"Ощадбанк каже, що у них величезний попит від населення. Запитує, чому ми не відкрили кредитні лінії для відшкодування витрат на термомодернізацію приватних будинків, встановлення лічильників, вікон, заміну радіаторів", - зазначає Корчміт.

За словами чиновника, зараз готуються зміни до постанови щодо суттєвого розширення переліку допомоги домогосподарствам на енергоефективні заходи.

Для фінансування цих проектів Агентство має кошти, надані Єврокомісією. Щодо програми підтримки ОСББ, то на це, начебто, підуть кошти, отримані від штрафних санкцій ще наприкінці 2010 року. Мова йде про 23 млн грн.

Також в Україні діє кілька регіональних програм енергоефективності з надання банківських кредитів за нижчою процентною ставкою.

У 2013 році компанія Inbo представила сучасний приватний будинок Villa Sterk, 470 кв м, у містечку Бонтебок, Нідерланди. Крім вражаючого дизайну, Villa Sterk вирізняється екологічністю та енергоефективністю. Панорамне скління дозволяє заощадити на електроенергії, а система сонячних батарей заряджає акумуляторні батареї протягом дня. Вентиляція дозволяє заощадити на охолодженні і забезпечує приплив свіжого повітря

Концепція експертів

Експертне середовище у своїй концепції використало чеський досвід. Механізм так само передбачає 30-50% держдотацій. На відміну від урядових програм, кошти будуть надаватися лише у випадку досягнення певного рівня енергоефективності.

У такій програмі зможуть взяти участь і власники односімейних будинків, і об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, проте не всі.

Обов'язкові умови для односімейних будинків - уведення будинку в експлуатацію і обмеження щодо площі, щоб не фінансувати палаци. Для багатоквартирних головна умова - відсутність заборгованості.

Крім того, автори концепції передбачили для проектів певні критерії доцільності. Перший - зниження споживання енергії щонайменше на 30% при опаленні приміщення. Другий - досягнення річного споживання на рівні 68,1 кВт-год на кв м.

Для порівняння: сьогодні енергоспоживання у багатоповерхівках сягає 150-250 кВт-год на кв м. Європейські сучасні норми для будинків - 30-40 кВт-год на кв м.

Які заходи з термомодернізації передбачає концепція? Зокрема - повна або неповна теплова санація будівлі, встановлення лічильника тепла, заміна трубопроводів або їх теплоізоляція, заміна вікон та вхідних дверей, енергозберігаючі системи електроосвітлення, температурні регулятори.

Для проектів повної теплової санації державна дотація може становити 30-50%, але обов'язковим є проведення енергетичного аудиту. Для часткової санації або точкового закуповування обладнання енергоаудит не потрібен, але тоді компенсація не перевищуватиме 30%.

"У випадку часткової санації чи закупівлі обладнання теж будуть прописуватися певні технічні параметри. Скажімо, товщина утеплення стін не повинна становити менше 15 см", - пояснює одна з авторів концепції, експерт з питань зміни клімату НЕЦУ Ірина Ставчук.

За її словами, щоб у власника не виникло бажання збільшити вартість робіт, будуть розраховані граничні ціни, вище за які виплати не здійснюватимуться.

Для отримання компенсації необхідно пройти кілька кроків. На першому етапі - заявка з проектно-кошторисною документацією і розрахунками енергоспоживання. На другому - документи, які підтверджують витрати, та протокол введення устаткування в постійну експлуатацію від постачальника.

Фото emarket.ua

Тут головне, щоб компанії, які надаватимуть послуги власнику житла, були зареєстровані і мали ліцензії на виконання певних робіт.

Саме на основі вказаних документів уповноважений орган прийматиме рішення щодо виплати дотації. Це може бути грошова виплата або покриття частки тіла кредиту, якщо власник залучав позики.

"Якщо програма буде безперервною, то річна сума інвестицій обсягом 3 млрд грн, з яких, скажімо, 1 млрд грн - бюджетні кошти і 2 млрд грн - кошти населення, дозволить за рік заощадити 3,16 млрд грн.

Крім того, країна знизить енергозалежність від імпортних енергоносіїв, сприятиме заощадженню коштів населення на опаленні, простимулює розвиток будівельної галузі та власників квартир активніше об'єднуватимуться в ОСББ", - наголошує співавтор концепції, голова ГО "Екоклуб" Андрій Мартинюк.

Загальноекономічні ефекти програми у цінах 2007 року

Правда, у концепції чимало і слабких місць. Наприклад, щодо контролю: післяпроектна перевірка буде проводитися лише на 5-10% проектів.

Утім, найбільше питань - до процедури енергоаудиту будівель. В Україні нема широкої практики проведення таких аудитів. Нема і закону, який регулює цю діяльність. Тобто зараз енергоаудит можна проводити без дозволів і свідоцтв.

Ефективність такої процедури може бути нівельована. За даними авторів концепції, якісний енергоаудит типового панельного будинку коштує 15-25 тис грн.

"Для впровадження термомодернізації, яка коштує 2,5 млн грн для стоквартирного будинку, такий енергоаудит - це не витрати. Якщо ж лише замінюються лампи освітлення, які коштують, скажімо, 30 тис грн, навіщо тоді енергоаудит? Кожний співвласник рахує, і він не зрозуміє такої держпідтримки", - підкреслює Корчміт.

На його думку, треба запустити процес, який викликатиме довіру і буде швидким та прозорим. "Якщо ми переобтяжимо його розрахунками та експертизами, виникне питання, чи взагалі можна підійти до цієї держпідтримки", - каже чиновник.

Неправильно зроблене утеплення обвалилося. Фото scanroc.ua

Фінансування

Повної або часткової модернізації потребує 80% багатоквартирного житлового фонду країни. На проведення теплової санації необхідно від 180 млрд грн на найнеобхідніші ремонти до 1,6 трлн грн, якщо мова йде про комплексну модернізацію. На цьому тлі кошти, які зараз має уряд, це копійки.

Досвід країн Західної та Центральної Європи показує, що найбільш ефективний спосіб швидко підвищити енергетичну ефективність - це залучення власниками своїх коштів у поєднанні з державною програмою підтримки.

Тут теж чимало проблем: від низьких доходів українців до неготовності мешканців багатоквартирних будинків брати спільну відповідальність за будинок.

Експерти бачать кілька можливих джерел для залучення грошей.

Перше - бюджетні кошти за рахунок скорочення державних субсидій у вугільний сектор або субсидій для населення на оплату енергетичних ресурсів.

Протягом останніх років Україна щороку витрачала в середньому 13 млрд грн на субсидії у вугільний сектор. Ще 103 млрд грн 2014 року "Нафтогаз" отримав для компенсації різниці між вартістю закупівлі та продажу газу. Кілька десятків мільярдів йдуть на покриття різниці між собівартістю і тарифами на струм.

Частину цих субсидій і дотацій експерти пропонують перерозподілити на виконання заходів з енергоефективності.

"Якщо виходити з ціни на кордоні 385 дол плюс транспортування і валютний курс, то ціна за тисячу кубометрів газу сягає 7,4 тис грн. При цьому максимальна ціна, встановлена регулятором, становить 6,8 тис грн. Тобто уряд доплачує навіть промисловості", - каже керівник проектів ЄК "Угода мерів схід" Святослав Павлюк.

Друге джерело - використання частини коштів підтримки України з боку ЄС. Наявність чіткої державної програми, вважають експерти, може стати додатковим аргументом для донорів з ЄС надати більш вагому фінансову підтримку.

Третє - кредити від ЄБРР та Світового банку. Утім, ці кошти доведеться повертати. Однак автори концепції переконані, що такі борги не будуть обтяжливими.

ЄБРР фінансує аналогічні програми з енергозбереження у Китаї, Індії, Румунії, Болгарії та Чехії через комерційні банки. В Україні таких програм нема.

Фото nashaotdelka.ru

"В Україні такі програми будуть у 2015 році. Завдяки донорській підтримці ми зможемо фінансувати їх у гривні. Цей ризик ми готові взяти на себе", - каже менеджер програми енергоефективності та зміни клімату ЄБРР Олена Борисова.

Зокрема, планується проектне фінансування на рівні 100 млн дол - це кредитні кошти, і 50 млн дол - гранти. За словами Борисової, це далеко не межа: якщо гроші будуть вибрані, можна буде залучити ще.

Утім, вона наголосила, що проекти ЄБРР будуть підтримуватися грантовими коштами до 30% і тільки у випадку глибокої термомодернізації будинків, де є ОСББ. Підтримка вище цієї межі, на її думку, вбиває ринок.