Пробна приватизація

Уряд знайшов оригінальний спосіб для визначення справедливої вартості найпривабливіших державних підприємств. Перш, ніж оголошувати конкурс про приватизацію певного об'єкта, якийсь мінімальний пакет його акцій буде реалізовуватися на західних майданчиках.

І уже від ціни, за якою будуть продані акції на іноземних біржах, буде відштовхуватися Фонд держмайна.

Про те, що Кабінет міністрів збирається вдатися до таких методів, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив ще близько двох тижнів тому. "На варшавській біржі з'ясуємо, скільки коштує, а не на українській, де самі собі малюють", - зауважив він.

Тоді прем'єр також зазначив, що розміщувати на фондових іноземних майданчиках планується пробні пакети акцій до 5%. В той же самий день, коли Яценюк повідомив про приватизаційне "ноу-хау", на засіданні уряду міністри розглянули відповідне розпорядження.

Назва документу - "Деякі питання приватизації". За інформацією "ЕП", урядовці ухвалили розпорядження.

Однак документ ще не опублікований на "Урядовому порталі". Цілком ймовірно, що Яценюк його ще не підписав, як це, наприклад, було з постановою Кабміну про оптимізацію контрольних органів.

Цим розпорядженням затверджується план розміщення пакетів акцій по 5% трьох підприємств. І головний в цій "трійці" - вічний лот української приватизації – "Одеський припортовий завод".

Інші два лоти – це ПАТ "Дніпрометробуд", яке виконує функції генерального підрядника з будівництва метрополітену в Дніпропетровську, та ПАТ "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів" - єдине в Україні підприємство зі створення апаратури реєстрації, обробки і передачі інформації.

Усі зазначені підприємства, відповідно до класифікації державної програми приватизації, відноситься до так званої групи "Г". До цієї групи, зокрема, входять всі стратегічні об'єкти і монополісти.

І саме через це умови продажу, в тому числі і плани щодо розміщення пробних пакетів акцій, затверджує Кабмін.

Виходячи з документу, номінальна вартість "ОПЗ" становить 795,1 млн гривень, "Дніпрометробуду" – 8,4 млн гривень, НДІЕП – 5,1 млн гривень. Фактично це розмір статутного капіталуа, без урахування реальної ваги і значення підприємства . І до ринкової ціни ця величина відношення немає.

Порт міста Южний, Одеський припортовий завод

При цьому уряд планує менше, ніж за два місяці, розмістити на іноземних біржах пробні пакети акцій згадуваної "трійці". Строк розміщення паперів – до 31 жовтня 2014 року.

В уряді, кажуть, що звертатися з цим питанням, напевно, будуть до наших найближчих західних сусідів - на Варшавську біржу.

А от провести аукціон з продажу основних часток підприємств в уряді хочуть до 30 червня 2015 року. І це точно не буде цього року. Проводити повну приватизацію будь-яких підприємств, а тим паче представників групи "Г", в нинішніх умовах протистояння на Сході неприпустимо.

Зрештою, ще ні одна заява Яценюка щодо приватизації не була реалізована. І голова Мінфіну Олександр Шлапак напередодні підтвердив, що у 2014 році приватизацію великих підприємств уряд проводити не збирається. Корінь проблеми він пропонує шукати в парламенті.

"Ми розуміємо, що з цим складом Верховної Ради буде важко провести приватизацію. Тому основні приватизаційні транзакції будуть відбуватися вже в 2015 році", - сказав міністр.

Хоча сьогодні гроші потрібні як ніколи раніше. І невипадково наприкінці серпня уряд вніс у парламент законопроект № 4541а "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації". В ньому пропонується скоротити цей перелік майже на 2/3 – з 1478 до 543.

І у випадку прийняття цього законопроекту буде знято заборону на приватизацію підприємств лікеро-горілчаної та енергетичної галузі, машинобудівництва та авіаційної промисловості. Зокрема, мова йде про таких гігантів, як "Енергоатом", "Зоря-Машпроект" або, наприклад, "Турбоатом".

Утім, доля цих "монстрів" буде вирішена уже в 2015 році. З поганого -  план приватизації традиційно не буде виконаний. Нагадаємо, у бюджет закладено фантастичну суму надходжень від приватизації – 19,4 млрд гривень.

В уряді з цим змирилися і вирішили "прицінитися" до деяких об'єктів через іноземні майданчики, щоб у 2015 році влаштувати справжній приватизаційний бум. Утім, ці плани ще треба втілити у життя. Чи можливо це? Чи можливо це зробити за два місяці, як планує уряд?

Арсеній Яценюк. Фото з екаунту політика у ФБ

На думку експертів, для цього потрібно набагато більше часу. По-перше, в українського уряду ще не було такого досвіду, і ні однієї державної компанії зараз немає в лістингу західних фондових бірж.

По-друге, щоб потрапити у той же лістинг, треба виконати низку жорстких вимог бірж.

За словами екс-голови Фонду держмайна Олександра Бондара, жодне наше державне акціонерне підприємство не пустять ні на одну фондову біржу світу.

"Або у Яценюка немає жодного фахівця з фондового ринку та приватизації, або він нікому не дає відкрити рот. Це елементарні речі, які будь-який фондовик вам скаже", - зазначає він.

"Для цього треба роками домагатися і проходити лістинг. Це спеціальний бухгалтерський облік. Це відкрита інформація. Це маса всяких вимог, які пред'являються до будь-яких акціонерних товариств, які хочуть продаватися на біржі. На це потрібні роки. У нас одиниці приватних підприємств котируються на західних біржах. Так вони роками добивалися цього права", - наголошує Бондар.

Наприклад, на Лондонській біржі є умова про три роки прибуткової роботи підприємства. З тих, що перелічені в урядовому розпорядженні, ні одне не відповідає цим вимогам.

Візьмемо "ОПЗ": 2012 рік – 116,1 млн гривень збитку, 2013 рік – 1,43 млрд гривень збитку, перший квартал 2014 року – знову "мінус" на 40 млн гривень.

На Лондонську біржу цьому підприємству шлях закритий на найближчі три роки, якщо не більше. У "Дніпрометробуду" і НДІЕП останніх три роки прибутковість також була від'ємною.

На Варшавській біржі "dress code" дещо простіший, але все одно підготовка до продажу займе багато часу - ні місяць, і навіть не два.

Крім цього, що стосується "ОПЗ", то тут є ще одне велике "але". Загальновідомо, що прибутковість вітчизняного хімпрому безпосередньо залежить від цін на газ. Близько 80% собівартості добрив – це газ, який для добрив є сировиною. Добрива – це той же газ, але який пройшов певну хімічну трансформацію.

Саме через зростання одеський завод демонструє такі збитки сьогодні. У 2006 і 2007 роках, коли "ОПЗ" був прибутковим, тисяча кубометрів газу коштувала 95 і 130 доларів.

Це розуміють і потенційні інвестори, які будуть купувати ті 5% акцій на Варшавській чи на будь-якій іншій іноземній біржі. Навіщо купувати папери стабільно збиткового підприємства, яке купує газ по 430 доларів за тисячу кубометрів? Саме стільки коштує паливо для "ОПЗ" сьогодні.

"Мене некомпетентність деяких рішень і заяв уряду вводить в ступор. Мені здавалося, що після Азарова можна звикнути до всього, я тоді списував все на його старечий маразм. Але уряд "камікадзе" не краще - вони просто все уже перекрили, що можна було. Це повна некомпетентність. Причому агресивна. Вони нічого не знають, і не хочуть нікого слухати", - каже Бондар.

Економічна правда звернулася по коментар до в.о. Голови Фонду держмайна Дмитра Парфененка, але на момент опублікування статті відповідь від нього не надійшла.