Українська правда

"Швидка допомога" Януковича

9 квітня 2014, 12:25

Державні закупівлі Міністерства охорони здоров'я залишать один з найглибших слідів в історії української корупції.

В останні роки тут було чимало скандалів.

Один з них - закупівля у 2013 році "швидких", за які попередня влада щедро "відвалила" з бюджету 1 млрд грн.

Гроші постачальники, які виграли тендер, отримали в повному обсязі, а от МОЗ не дорахувалося третини машин.

Чому так сталося, намагається з'ясувати новий керівник міністерства Олег Мусій, який під час Майдану керував медичною службою спротиву.

Його попередниця Раїса Богатирьова потрапила у списки колишніх посадовців, на які накладено санкції Євросоюзу. Де вона зараз - невідомо.

Історія тендера

Почалася історія на початку 2013 року, коли набрав чинності закон "Про екстрену медичну допомогу". Він вимагав додаткових закупівель медичного автотранспорту. Пізніше це завдання було оформлене у дорученні Віктора Януковича.

Очевидно, "гарант" почав готуватися до виборів, опираючись на досвід Юлії Тимошенко. "Вітіна тисяча" уже була, а от масштабної закупки "швидких" - ні.

Як відомо, у 2009 році уряд Тимошенко закупив 1 тис автомобілів "швидкої допомоги" на базі Opel Combo, через що нова влада порушила кримінальну справу проти екс-прем'єрки.

Юлія Тимошенко. Фото imageshack.us

Знаходячись на політичному олімпі, Янукович та його оточення навіть у найжахливіших снах не могли уявити, що через рік президент ганебно втече, і правоохоронці будуть вивчати подробиці придбання "швидких" його міністрами.

Тоді уряд Миколи Азарова понишпорив у казні і знайшов на придбання "швидких" 922 млн грн. У липні 2013 року Рада проголосувала відповідні зміни до бюджету. "Гарант" закон підписав без особливих вагань.

Далі все пішло за сценарієм. Його не змінювали, навіть незважаючи на те, що сюжет і ролі окремих персонажів раптом стали надбанням громадськості.

Хронологія подій, 2013 рік

1 січня

Набрав чинності закон "Про екстрену медичну допомогу"

19 лютого

Доручення президента "Щодо поліпшення стану реалізації програми економічних реформ" на 2010-2014 роки

19 липня

Зміни до закону "Про державний бюджет". Впроваджується бюджетна програма "Розвиток служби екстреної медичної допомоги". МОЗ спрямовується 922 млн грн.

24 липня

Президент підписав закон "Про внесення змін до закону "Про державний бюджет на 2013 рік".

23 серпня

У "Віснику держзакупівель" опубліковано рішення про держзакупівлі автотранспорту.

23 вересня

Повинно було відбутися розкриття пропозицій. Через звернення учасників торгів щодо необхідності внесення змін до документації торгів процедура переносилася чотири рази.

28 жовтня

Публічна процедура розкриття пропозицій МОЗ.

1 листопада

Оцінка пропозицій та акцепт пропозиції на 859,96 млн грн. Переможці - НВО "Практика", ТОВ "Ілатанмед", "АІС-столиця". З десяти лотів акцептовано дев'ять, відхилено пропозиції за лотом №2 (відхилено заявку одного з учасників, залишився лише один конкурент).

18 листопада

МОЗ укладає договори з переможцями тендера.

5 грудня

Розкриття пропозицій конкурсних торгів за лотом №2.

9 грудня

Лот №2. Акцептовано пропозицію НВО "Практика" на 53,46 млн грн. Підписання договору.

Кінець грудня

МОЗ здійснило оплату.

Загалом, виходячи з тендерної документації, закупівля проводилася десятьма лотами на 1 412 машин. Передбачалося придбати машини трьох специфікацій залежно від "начинки": тип "А2" для транспортування пацієнтів - 206 машин, тип "В" для екстреної медичної допомоги - 1 063 і тип "С", реанімобілі - 143.

На торги було подано 17 пропозицій від восьми учасників. Пощастило лише трьом компаніям: "АІС-столиця" - 103 автомобілі, ТОВ "Ілатанмед" - 150 авто і абсолютний чемпіон - НВО "Практика" - 1 159 авто.

Джерело: матеріали робочої наради в МОЗ, 3 квітня 2014 року 

Майже всі автомобілі - на базі Peugeot Boxer, за винятком 103 "швидких" на базі Газ-32213 - "Газелі". Їх повинна була поставити компанія "АІС-столиця".

Переможці

Найменша з "виграшних" пропозицій була у "АІС-столиця". За результатами торгів компанія уклала угоду з МОЗ на постачання 103 машин на 48,9 млн грн.

У тендерній документації вказано, що це іноземне підприємство. Однак група компаній "АІС" асоціюється з нардепом від ПР Дмитром Святошем. І не дарма.

Сам Святаш відхрещується від причетності до "АІС". Буцімто від оперативного управління групою компаній він відійшов ще 2002 року, коли став народним депутатом, а у 2009 році нібито вийшов із складу засновників.

До слова, "АІС-столицю" перереєстрували на панамські, а потім - на кіпрські офшори після проблем з неповерненням кредитів.

Вочевидь, борги корпорації перед банками - основна причина, чому Святаш відхрещується від неї. Зрештою, це не заважало йому періодично вигравати державні тендери на закупівлю авто уже в статусі безнадійного боржника.

Друга компанія-переможець - ТОВ "Ілатанмед". Вона отримала 97,35 млн грн за поставку 150 "швидких" типу "В". Компанія з'явилася у системі координат державних закупівель відносно недавно. Втім, лише "де-юре".

За даними видання "Наші гроші", ця фірма записана на Ольгу Писану, бухгалтерку фірми "Крас", яка уже "засвітилася" в скандалі з постачанням "швидких" для МОЗ.

Так, у 2011 році МОЗ під керівництвом Олександра Аніщенка обрало цю фірму та ТОВ "Горал" постачальниками "швидких" на 200 млн грн. Однак фірми зірвали строки поставки. Також виявилося, що авто не були начинені обладнанням.

Очоливши МОЗ, Раїса Богатирьова ініціювала судові позови з вимогою стягнути з цих постачальників 40 млн грн. Суди нібито стали на бік МОЗ, однак поки йшла тяганина, компанії оголосили самоліквідацію.

Тимчасом місце фірми "Крас" у тендерах зайняли компанії "Ілатанмед" та "Автоспецпром", які входять в орбіту Федора Саворовського та його сина Віталія.

Утім, найбільший інтерес викликає ПрАТ "НВО "Практика". Його результат за підсумками тендерів виявися приголомшливим: 1 159 машин на 767 млн грн.

 Раїса Богатирьова. Фото moz.gov.ua

За інформацією "Наших грошей", фірма не є "новачком" на ринку "швидких", але у таких кількостях ніколи їх не поставляла. У її портфоліо можна знайти реанімобілі для МВС, СБУ та Нацбанку, проте це замовлення навіть не на десятки машин.

Найбільший зиск на державних тендерах "Практика" отримала на іншому виді авто. У 2011 році Ощадбанк купив у фірми майже дві сотні інкасаторських броньовиків за 100 млн грн. До сумнозвісного тендера МОЗ це був найбільший державний підряд "Практики".

Найбільш дивним у тендері з "швидкими" було те, що всі наперед знали: найбільш ласий шматок дістанеться "Практиці".

По-перше, ще до розкриття пропозицій, у середині жовтня 2013 року, депутати з фракції "Батьківщина" звернулися до Генпрокуратури та СБУ. Народні обранці просили перевірили інформацію, що в МОЗ готується сумнівний тендер, де неформальним переможцем авансом визначили НВО "Практика".

Як відомо, процедура розкриття пропозицій відбулася 28 жовтня.

По-друге, представники офіційного дилера Peugeot - компанії "Ві ді авеню" - кажуть, що представники "Практики" звернулися до них ще у березні 2013 року. Тоді навіть мови не було про тендер.

"Доручення президент підписав у лютому 2013 році, а уже 21 березня було домовлено з  "Практикою", що кількість автомобілів швидкої допомоги буде плюс-мінус 1 511 штук. Про те, що "Практика" виграє, знали усі", - заявив засновник і власник "Ві ді груп" Віталій Джуринський під час наради у МОЗ 3 квітня.

Власником "Практики" є Олег Висоцький. Раніше він очолював Держкомітет з питань технічного регулювання та споживчої політики. Він став керівником у 2006 році, коли прем'єр-міністром був Юрій Єхануров.

Коли Єхануров був президентом Спілки малих підприємств України, Висоцький у цій структурі був віце-президентом. Після відставки уряду Єханурова Висоцького теж звільнили з державної посади і він повернувся до бізнесу.

"Кошти на швидкі виділив з держбюджету у 2013 році уряд Миколи Азарова, коли Єхануров не мав жодного впливу на прийняття таких рішень. Я схильний вважати, що прихильність влади до Висоцького викликана іншими мотивами", - вважає голова правління "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін.

За його словами, "Практика" сподобалася сім'ї Януковича, бо вона зробила бронювання кількох авто з "межигірського" гаража та продала за собівартістю сотню авто "швидкої допомоги" благодійному фонду Олександра Януковича.

"Відсутність прибутку у приватній операції могли компенсувати коштом державного бюджету", - зазначає Шабунін.

Олег Висоцький та народний депутат Віктор Янукович. Фото "Наших грошей" 

Ціна - величина непостійна

Визначення переможців наперед - не єдина причина, чому цей тендер потребує ретельного дослідження правоохоронцями. Є ще питання ціни "швидких" для МОЗ. Існує чимало підстав, чому їх можна вважати завищеними.

За результати тендера міністерство заплатило за 103 машини типу "А2" 475 тис грн за штуку, за 103 машини "А2" - 519 тис грн за штуку, за 1 063 машини типу "В" - 649-649,5 тис грн за штуку, і за 143 одиниці типу "С" - 844 тис грн за штуку.

"Орієнтовна ціна закупівель за цим тендером визначалася за закупівлями "швидких" 2011-2012 року", - каже начальник Управління моніторингу державних цільових програм та державних закупівель Галина Довганчин.

За її словами, до підписання договорів про постачання з переможцями були проведені дві експертизи запропонованих цін та їх порівняльний аналіз. Проводили експертизу Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) і ДП "Зовнішторгвидав України".

Джерело: матеріали робочої наради в МОЗ від 3 квітня 2014 року 

Виходячи з відповідних документів, переможці тендера повністю "вписалися" у визначені експертами цінові діапазони. Проте є одна суперечлива деталь. У 2012 році Богатирьова, сівши у крісло міністра, почала порушувати питання про закупівлю "швидких" попередником "Ілатанмеду" - згадуваною фірмою "Крас".

Тоді "Крас" виграла замовлення на поставку 216 "швидких" типу "В" за ціною 650 тис грн за штуку. Тобто машини були тієї ж комплектації і за тією ж ціною, що у випадку з останнім тендером.

Не знаючи, що МОЗ під її керівництвом через рік купуватиме "швидкі" за тими ж цінами, Богатирьова вирішила провести додаткову експертизу закупівель.

Експерти КНДІСЕ тоді надали висновок, що за кожну машину міністерство переплатило не менше 180 тис грн, і з наявним обладнанням вона не може коштувати більше 465 тис грн. Як після цього можна довіряти таким установам?

Загалом, вартість "швидкої" має три складові: ціна машини, ціна обладнання та ціна робіт з переобладнання. Найважче дослідити два останні компоненти. МОЗ купувало не просто 1,5 тис "швидких", а автомобілі з різним укомплектуванням.

Як розповів журналістам TVi начальник відділу продажу транспорту спецпризначення компанії "Практика", вартість переобладнання становила 290 тис грн незалежно від типу "швидкої". Вартість самого медичного обладнання залежно від типу "швидкої" становила від 110 тис грн до 380 тис грн.

Водночас, посилаючись на працівників СТО, у сюжеті було заявлено, що сума 290 тис грн завищена в десятки разів. Згодом "Практика" дала спростування, в якому пояснюється, чому роботи з переобладнання були такими дорогими.

Джерело: practika.ua. Натисніть для збільшення

Найскладніше сховати реальну маржу в ціні автівки. Чому Peugeot Boxer? У своєму сегменті відповідно до технічних характеристик та бази шасі, передбачених умовами тендера, це найбільш дешева пропозиція.

Раніше ЗМІ оприлюднили договір поставки Peugeot Boxer між українським представником французького концерну Automobiles Citroёn s.a. - ТОВ "Пежо Сітроен-Україна" та офіційним імпортером автомобілів "Пежо" в Україні фірмою "Ві ДІ Авеню". З нього випливає, що авто ввозили за ціною 190 тис грн за штуку.

Пізніше стало відомо, що "Ві ді авеню" продавала НВО "Практика" "швидкі" за 205,4 тис грн. Про це свідчить оприлюднене на Facebook депутатом Київради від партії "УДАР" Олексієм Давиденком листування гендиректора ТОВ "Пежо Сітроен-Україна" Сержа Банзе із своїми українськими колегами з "Ві ді авеню".

Джерело: сторінка Facebook депутата Київради Олексія Давиденка. Натисніть для збільшення

Інформація щодо цін на машини для "Практики" також зазначається у відкритому зверненні "Ві Ді Авеню" на їх сайті. Зокрема, в ньому зазначається, що ціна була переглянута через уведення утилізаційного збору з 1 вересня 2013 року.

Як французам нав'язували ідею

З уже згадуваного листа випливає, що чиновники МОЗ і Міндоходів змушували ТОВ "Пежо Сітроен-Україна" занизити ціни на поставлені автомобілі. Для цього у серпні 2013 року, перед тендером, Банзе запрошували на нараду в МОЗ.

"Вибивали" знижку заступник голови Міндоходів Андрій Ігнатов, який зажив слави "сімейного наглядача" за фінансами, та заступник міністра охорони здоров'я Роман Богачова, який очолював тендерний комітет МОЗ.

Француз зазначає, що на зустрічі була присутня третя особа, яка не представилася. Бензе припускає, що цією людиною міг бути Володимир Куліков, якого вважають представником благодійного фонду Олександра Януковича.

Як писала "Українська правда", 27 квітня 2012 року Куліков був призначений директором ПрАТ "Кепітел білдінг корпорейшен". Контрольним пакетом акцій фірми володіє ПрАТ "Мако холдінг", яке належить Олександру Януковичу.

Куліков також був одним із засновників і керівником "Донбас-фауни", яка отримала у користування 3,8 тис га мисливських угідь та водосховище у Донецькій області.

Ймовірно, присутність Кулікова на цій неофіційній нараді пояснюється тим, що благодійний фонд Януковича розраховував через "Практику" отримати частину поставлених "швидких" за собівартістю.

Загалом, лист Банзе підкреслює два важливі моменти, які можуть зацікавити правоохоронні органи.

Перший момент вказує на наявність змови між представниками МОЗ та учасником торгів.  Як пише француз, "Богачов вказав, що компанією, яка буде займатися переобладнанням машин на "швидкі", буде "Практика". Утім, він також зазначає, що зустріч відбулася 16 серпня 2013 року, тобто ще до проведення тендера.

Другий момент свідчить про шалений тиск на дилерів і представників "Пежо Сітроєн-Україна".

Так, для більшої зговірливості французів Міндоходів у день зустрічі Бензе з "трійцею" заблокувало митне оформлення всіх машин "Пежо" і

"Сітроєн" в Україні та повернення ПДВ для дилерів. У той же день до ТОВ "Пежо Сітроєн-Україна" виїхали з перевіркою податківці, йдеться в листі.

Після примусу до співпраці проблеми на митниці і негаразди з ПДВ зникли.

У листі також зазначається, що через нав'язані чиновниками ціни маржа для "Пежо Сітроєн-Україна" і "Ві ді авеню" виявилася занадто низькою. Це начебто не дозволило перекрити фінансові витрати.

Здебільшого саме ці нез'ясовані фінансові питання між дилерами французького концерну і НВО "Практика" стали причиною недопоставки в МОЗ куплених "швидких". Чому так сталося - читайте у наступній частині матеріалу.