Чи забере Фірташ бізнес Курченка

Сергій Курченко зник, а разом з ним швидко розчинилася його бізнес-імперія.

Гроші на його європейських рахунках навряд чи знайдуть, Брокбізнесбанк та "Реал банк" уже в обіймах Фонду гарантування вкладів.

Одеський нафтопереробний завод проданий росіянам.

Залишився єдиний актив Курченка, над яким теж "працюють". Це "Український медіа холдинг" - UMH, залишений колишнім власником без фінансування.

За даними ЕП, є щонайменше три потенційні покупці цього дуже впливового активу. Суперечки між ними точаться щодо пакета акцій, що знаходиться у заставі Укрексімбанку. Зараз цей пакет намагаються вивести з-під застави та списати кредит за 10-15% від його номіналу.

Від банку цим процесом опікуються два заступники голови правління. З ними контактують "люди Тимошенко", "люди Кличка", росіяни та всі інші, хто намагається "вирішити питання".

Отже, невдовзі "Український медіа холдинг", який об'єднує бренди "Кореспондент", "Форбс", "Комсомольська правда", "Теленеделя" та багато інших, може знову змінити власника.

Якщо на медіа-активи зазіхають кілька претендентів, то на нафтовий та газовий бізнеси Курченка є один найбільш вірогідний претендент - Дмитро Фірташ.

Для ринку нафтопродуктів найбільшою проблемою після зникнення Курченка та припинення діяльності його компанії СЄПЕК стало не постачання продуктів, а борги, що залишилися за "талановитим підприємцем".

Бізнесовий геній Курченка швидко зник після того, як об'єднані парасолькою СЄПЕК компанії втратили контроль над митницею та адміністративні важелі впливу на державні компанії. Швидке припинення діяльності найбільшого трейдера нафтопродуктів на ринку радше стало очікуваним ходом подій.

Після того, як "попливла" вертикаль президентської "сімейної" влади, відбулося швидке згортання діяльності цілої низки компаній-нафтотрейдерів та Одеського НПЗ. Після швидкої евакуації офісу в центрі столиці, знищення документів і вінчестерів зупинилися і поставки товару на адресу контрагентів.

Це трапилося ще минулого понеділка. Новоспечений глава МВС відзвітував про порушення низки кримінальних справ щодо діяльності "золотого хлопця". Сумарна частка групи компаній СЄПЕК на ринку нафтопродуктів сягала 20%. У 2013 році вони продали близько 2 млн тонн нафтопродуктів.

Звісно, розповідають про контрабанду, більша частина якої начебто припадала на бензин. Дизельне пальне не було таким привабливим через особливості "бізнес-моделі".

Акцизний податок на дизпальне у чотири рази нижчий за податок на бензин, тож його контрабандна привабливість була потенційно нижчою і розгорнута скоріше з маркетингової точки зору для розширення портфеля.

Учасники ринку давно вважали, що імпорт компаніями, пов'язаними із СЄПЕК, здійснювався без сплати акцизного податку та ПДВ. Доказів цього не було. Самі трейдери пояснювали, що ніхто не хотів ставати на шляху "Сім'ї".

Дмитро Фірташ. Фото i.ua

Було і більш прозаїчне пояснення. Якщо контрабанда існувала, ніхто не був зацікавлений про це говорити, оскільки власники АЗС купували пальне у компаній Курченка. Не тому, що їх примушували, а тому, що їм це було вигідно.

На думку багатьох експертів ринок нафтопродуктів може пережити зникнення великого трейдера без особливих проблем. Тепер запрані станції купуватимуть пальне не в посередника, а напряму. Відтак, слід очікувати відновлення позицій великих компаній-імпортерів, які в останні два роки поступилися Курченку.

"Гравці будуть самі здійснювати імпорт, тому великі імпортери відновлять свої позиції", - вважає директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Хоча клієнтська база компанії Курченка була великою, оператори могли купувати нафтопродукти самостійно. Повністю від СЄПЕК залежали хіба що невеликі гравці. Великі компанії продовжували імпортувати нафтопродукти власними силами.

Найбільше виграють від зникнення Курченка найбільші імпортери, які посідали лідерські позиції на ринку у гуртовому сегменті. Таким чином, ринок поступово має повернутися до стану 2010 року, коли найбільші оператори мереж АЗС лідирували у гуртовому сегменті торгівлі нафтопродуктами.

Дещо інша справа з боргами, які залишив по собі "талановитий бізнесмен". У певній безпеці можуть почуватися хіба що великі і російські кредитори. Одеський НПЗ уже змінив власника і невдовзі над ним буде піднято прапор "Роснафти".

Хоча ще минулого тижня один з експертів сумнівався, що бізнес Курченка зарано ховати. "Вони купили завод, купили перевалку. Конфіскація виглядатиме дуже сумнівно. Зараз йде перевірка документів, а не арешт майна. Вважаю, що домовляться", - зазначило одне з джерел.

Для Курченка цей хід мав здебільшого політичний характер. Таким чином він вирішив питання боргів перед російським ВТБ і відкрив собі шлях для відступу в бік Росії, яка має великі традиції натуралізації українських грабіжників.

Набагато більше проблем компанії СЄПЕК можуть залишити своїм контрагентам, які купували у них нафтопродукти. На думку одного з експертів, у цьому переліку може бути 250 фірм. За його словами, у компаній Курченка є борг, оскільки вони брали передплату за постачання нафтопродуктів.

Найбільше постраждають контрагенти на півдні України, додає аналітик. Йдеться, здебільшого про тих невеликих трейдерів, які отримували нафтопродукти з Одеського НПЗ незалежно від їх походження. Тут може йтися про втрату 5-10 млн дол. Серед більших гравців, "джек-пот" отримала компанія "Інтергал".

"Постраждали різні гравці - і маленькі, і великі. Всі поки мовчать. Великі оператори купували 20-30% обсягів, тому втрати будуть великими", - говорить Куюн.

Сергій Курченко. Фото korrespondent.net

Особливо складною ситуація буде на тлі провалу гривні. На фоні невідворотного зростання цін маржа ритейлерів не буде високою. При цьому вартість обслуговування кредитів в іноземній валюті буде зростати, зазначає експерт.

До того ж усі колишні клієнти Курченка втратять дисконт, який надавала його компанія. Маючи "преференції" у вигляді несплачених акцизів та ПДВ, тонна пального від СЄПЕК коштувала на 500 грн менше, ніж легальне пальне.

Опитані ЕП експерти схиляються до думки, що відновити бізнес-схему Курченка нереально. Мовляв, цей "бізнес" був можливим лише завдяки чіткий вертикальній інтеграції усього економічного і фіскального блоку уряду.

"Зараз імпортувати нафтопродукти без сплати податків абсолютно нереально. Коли влада децентралізована, це робити набагато важче. Раніше це трималося на тому, що всі органи влади тримали в одній руці", - вважає Куюн.

Втім, подейкують, що цим "бізнесом" цікавиться тандем Дмитра Фірташа та Юрія Бойка. Не виключено, що мова йтиме про якісь преференції після того, як уряду доведеться шукати підтримки реформаторських ініціатив у залі парламенту.

Там уже сформувалися групи навколо продавців пального і любителів поставити рідного брата на митницю.

Цього тижня можливість відновлення схем молодого бізнесмена вже не виглядає настільки нереальною. Перш за все - через призначення в енергосекторі. Йдеться про реінкарнацію Юрія Недашковського у кріслі президента "Енергоатому" (квота Мартиненка) і Валерія Ясюка в "Укртрансгазі" (квота Фірташа).

У цьому сенсі симптоматичною буде доля зрідженого газу, який був монополізований структурами Курченка з літа 2010 року.

Про втрату контрагента уже заявили на ВАТ "Укртатнафта". Правда, подейкують, що Ігор Коломойський мав з Курченком угоду: останній готівкою доплачував різницю між аукціонною і ринковою цінами. Взяття під контроль потоків з "Укртатнафти" мало сенс у справі побудови монополії на ринку.

Припинив мовчати й інший постачальник зрідженого газу - ПАТ "Укргазвидобування", контрольоване Фірташем. Компанія звернулася до Турчинова з проханням скасувати практику спеціальних аукціонів, на яких викуповувалися всі існуючі обсяги цього пального.

За даними підприємства, воно щорічно втрачало 1,5 млрд грн через примус до фіктивних аукціонів, які начебто мали задовольнити попит з боку населення.

Натисніть для збільшення

Українська асоціація зрідженого газу також чекає на вирішення питання з аукціонами, на яких реалізується близько 45% від потреб ринку. Поки що є пропозиція створити робочу групу при Міненерговугілля, яка повинна виробити регламент розподілу газу державних компаній.

Власне, важко прогнозувати, як у такому випадку поведеться уряд. Яким чином будуть переглянуті результати спецаукціонів? На чию користь?