Українська правда

СОТ врятувала собі життя

Майже шість років (з них три за часів Януковича) ніхто з українських високопосадовців навіть не згадував про навалу імпорту. Але коли "пакращення" від уряду Миколи Азарова та Сергія Арбузова довели економіку країни до стагнації, чиновники почали шукати собі виправдання. І воно знайшлося. З'ясувалося, що в усьому винна СОТ. Тепер наші бюрократи намагаються повернути час, і підвищити хоча б частину митних тарифів.

Днями стало відомо, що Україна продовжує технічні консультації щодо перегляду максимальних ставок ввізного мита на 371 товарну позицію в рамках Світової організації торгівлі. Таким чином наші бюрократи намагаються виправити помилку, якої припустилися під час вступу України до лав цього об'єднання.

Як відомо, на етапі обговорення умов вступу українські чиновники не скористалися можливістю призупинити відкриття власних кордонів для імпорту. Вони не встановили ввізні мита на ті групи товарів, на які це можна було зробити, і надходження імпорту істотно збільшилося.

Як результат, Україна влилася до СОТ ще більш відкритою, ніж була.

Майже шість років (з них три за часів Януковича) ніхто з українських високопосадовців навіть не згадував про таке лихо. Але коли "пакращення" від уряду Миколи Азарова та Сергія Арбузова довели економіку країни до стагнації, чиновники почали шукати собі виправдання. І воно знайшлося.

З'ясувалося, що в усьому винна СОТ.

Тепер наші бюрократи намагаються повернути час, і підвищити хоча б частину митних тарифів. Звісно, бажання перегляду ставок з боку України викликало різке незадоволення країн-учасниць об'єднання. Їх цілком влаштовував стан речей, що склався.

На щастя, наша країна не була єдиною, хто висловлював незадоволення існуючим станом речей всередині СОТ. Таке незадоволення стало "сіллю", що роз'ятрила рани всередині самої організації.

В.о. голови уряду Сергій Арбузов та екс-прем'єр Микола Азаров. Фото vidia.org

Врешті решт, під сумнів почали ставити саму необхідність існування СОТ. Все частіше країни-учасниці вголос розмірковували про користь протекционізму - захисту внутрішніх ринків від товарів та послуг іноземного походження.

Тому на початку грудня 2013 року на зустрічі в Балі міністри 159 країн світу досягли угоди, яка повинна полегшити глобальну торгівлю.

Ядром нової домовленості є спрощення процедур торгівлі. Йдеться про скорочення витрат і затримок, пов'язаних з міжнародною торгівлею. Це часто описується як "боротьба з бюрократією".

Ще один важливий аспект "балійського пакета" спрощує продаж продукції бідними країнами. Ця частина пакета торкається тарифів та квот при імпорті. Багаті і більш розвинені країни погодилися знизити тарифи на продукти з найбідніших країн.

Це рішення зняло трохи напруги. Як відомо, продукції з країн третього світу доволі важко потрапити на ринки розвинених країн - якщо вони не виробляються світовими корпораціями. Існує велика кількість нетарифних бар'єрів, які роблять майже неможливим ввезення товарів - зокрема, складна система сертифікатів якості. І навпаки, продукція світових корпорацій легко потрапляє на ринки країн третього світу, знищуючи внутрішніх виробників.

Чи допоможе це Україні - подивимось. На рівні обіцянок, тепер у світовій торгівлі має відбутися "пакращення". Принаймні, так обіцяють бюрократи з розвинених країн.

За підсумками чергового раунду СОТ, комісар ЄС з торгівлі Карел де Гюхт заявив: якщо найбідніші народи матимуть більше торгових потужностей, це збільшить інвестиції в інфраструктуру і логістику.

Впливовий вашингтонський дослідницький центр вважає, що потенційна вигода для світової економіки становитиме 1 трлн дол та 20 млн робочих місць.

"Уперше в нашій історії СОТ дійсно чогось добився", - сказав голова СОТ Роберто Азеведо, розповідаючи, як організація досягла своєї першої всеосяжної угоди з часів заснування у 1995 році. За його словами, цього разу вдалося досягнути повного консенсусу.

Однак на думку академіка Інституту глобального розвитку і навколишнього середовища в Університеті Тафтс, США, Ієроніма Капальді, ці цифри сильно залежать від великої кількості невиправданих припущень.

Проте не всі вітали "балійський пакет". Документ критикували деякі країни, що розвиваються. На їх думку, домовленості не вирішать всі проблеми.

Зокрема, переговори не захистили права країн на забезпечення продовольством. Вартість адміністративних бар'єрів може сягати подвійної вартості тарифів. Хоча багаті країни погодилися допомогти біднішим членам СОТ виконати цю угоду, деякі учасники кампанії вважають план слабким.

Розвинені країни разом з групою потужних висхідних країн, включаючи Китай, отримали все бажане: угоду про сприяння торгівлі - TF - та домовленість про полегшення руху товарів через кордони.

TF є частиною Дохійського раунду, однак її виокремлення є перемогою США та ЄС. Не роблячи кроків назустріч у двох інших напрямках "балійського пакета" - сільському господарстві та розвитку, - розвинені країни отримали перемогу, яка дозволяє їм заплющити очі на необхідність продовжувати 13-річні переговори.

 Джерело: wikipedia.org 
Натисніть для збільшення

Представник Руху світового розвитку Нік Дірден сказав: якби США та ЄС хотіли вирішити проблему глобальної бідності, вони б зробили пакет для найменш розвинених країн набагато сильнішим.

Дохійський раунд повинен був збалансувати торгівлю товарами сільського господарства та задовольнити потреби висхідних країн після десятиліть несправедливих правил. Однак тоді переговори виявилися провальними.

Країнам, що розвиваються, запропонували віддавати непропорційно більше, а натомість отримати лише обіцянки загальних вигод від лібералізації.

Конфлікт інтересів між розвиненими і висхідними країнами почався з приводу неузгодженості щодо фокусу угод. Розвинені держави наполягали, що країни з висхідними економіками повинні встановити торговельні режими, аналогічні їхнім.

Країни з економікою, що розвивається, протестують проти такого підходу. Вони підкреслюють, що їх доходи на душу населення набагато нижчі, ніж у їх розвинених партнерів, і наполягають, що вирішення їх проблем вимагає гнучкості.

Рано чи пізно висхідним економікам таки доведеться вирівняти торгові зобов'язання до рівня країн з розвиненою економікою, але і розвинені країни повинні розуміти, що бідніші держави потребують довгого перехідного періоду.

Гальмування перемовин зробило СОТ майже недоречним місцем для переговорів про лібералізацію торгівлі. Це була одна з головних причин, чому так багато країн прагнули укладати угоди на двосторонній основі або між невеликими групами.

Звісно "балійський пакет" частково допоможе відновити зіпсований імідж СОТ, проте щодо інших частин Дохійського раунду домовитись буде важко. Протягом останніх шести місяців більшість членів G-20 ввели в дію нові торговельні обмеження або заходи, які здатні обмежити торгівлю.

При цьому спостерігається тенденція до зростання кількості обмежень. Після останньої доповіді СОТ було зафіксовано 116 нових торгових обмежень порівняно з 109 обмеженнями за попередній семимісячний період.

Це були в основному нові дії торговельного захисту, зокрема ініціювання антидемпінгових розслідувань, підвищення тарифів і суворіші митні процедури. Нові заходи зачіпають близько 1,1% товарного імпорту країн G-20, що еквівалентно 0,9% світового імпорту товарів.

Україна стала членом СОТ у 2008 році. Фото unian.ua

Так, Африка має найдовші у світі затримки на митниці. Африканський банк розвитку повідомляє, що перетин митного поста Вікторія-Фолз із Замбії в Зімбабве може тривати понад 36 годин. Далі проблеми тільки починаються: на шосе між Лагосом і Абуджа в Нігерії розташовано 69 офіційних КПП.

Регулювання імпорту в Еквадорі має обмежувальний характер і породжує невизначеність для торговців. Коли Еквадор у січні 1996 року приєднався до СОТ, він встановив більшу частину своїх тарифних ставок на рівні 30% або менше.

Хоча Росія, ставши членом організації, спростила свої режими ліцензування, процес отримання імпорту або ліцензії лишається обтяжливим і непрозорим. Росія також ввела "плату за утилізацію" на автомобілі та інші транспортні засоби.

Структура митних тарифів і зборів Індії складна і характеризується відсутністю прозорості у визначенні митних тарифів, акцизів та інших зборів. Нема жодної офіційної інформації у відкритому доступі, що включає всю необхідну інформацію.

Індія відчуває нестачу всеосяжної державної політики закупівель. Як наслідок, державна процедура закупівель може відрізнятися на різних рівнях контролю.

Аргентина також накладає велику кількість митних та дозвільних процедур, що робить імпорт набагато складнішим. Ці заходи включають додаткові обстеження при обмеженій кількості пунктів пропуску. Країна забороняє імпорт багатьох видів уживаного капітального майна, мито при його ввезенні сягає 28%.

Глобальне економічне зростання залишається повільним і нерівномірним не тільки в розвинених країнах, але і в країнах, що розвиваються. Дефіцит активності лягає важким тягарем на світові торговельні потоки.

Очікується, що у 2013 році торгівля порівняно з 2012 роком зросте несуттєво. Хоча перспективи поліпшуються, прогноз на 2014 рік нижчий за історичний тренд. Обсяг світової торгівлі товарами зросте на 2,5% у 2013 році і на 4,5% у 2014 році.

Лідерство країн G-20 має вирішальне значення для світу, щоб рухатися вперед на позитивній хвилі, яка утворилася після прийняття пакета документів у Балі. Успіх  дев'ятої  конференції СОТ на рівні міністрів не повинен бути кінцем дороги, а повинен стати початком завершення Дохійського раунду переговорів.

Зайшовши у глухий кут, сторони ніяк не дійдуть згоди щодо основних питань: нетарифних заходів, обмежень на експорт, електронної комерції, курсів валют та торгових наслідків, пов'язаних з політикою щодо зміни клімату.

Фото diariodigital.sapo.pt

Торговельна система повинна бути посилена, щоб допомогти лібералізації світової торгівлі та оновити правила відповідно до викликів 21 століття. Ця система залишається найкращим захистом від протекціонізму і найсильнішим чинником економічного зростання, стійкого відновлення та розвитку.

Альтернативи продовженню переговорів нема. Система СОТ довела свою корисність. Звісно, протекціоністський тиск співіснуватиме з повільним та нерівномірним економічним зростанням і високим безробіттям, що в часи економічної невизначеності може стати занадто дорогим задоволенням.

Найближчим часом всім сторонам доведеться визнати, що багатополярний світ та міжнародна торгова система, заснована на оновленому наборі правил, є найменш ризикованими засобами досягнення глобального економічного зростання.