"Київобленерго": люди і свині

З початком опалювального сезону більш ніж 700 сімей на Київщині та щонайменше 15 тис сімей в інших регіонах України змушені будуть платити за електроенергію 1,5-3 тис грн щомісяця.

У цю пастку потрапили "щасливі" власники квартир на так званих цокольних поверхах, зокрема, у новобудовах Ірпеня, Бучі, Ворзеля та Гостомеля.

Оскільки такі приміщення на папері нежитлові, ПАТ "Київобленерго" надсилає рахунки за струм за тарифами, уп'ятеро більшими від тарифів для фізосіб.

Мотиви встановлення високих тарифів "Київобленерго" пояснює вимогами постанови Національної комісії з державного регулювання у сфері енергетики.

Саме НКРЕ заявляє, що в нежитлових приміщеннях не можна застосувати тариф, який діє для населення. При цьому комісія не посилається на жодну норму, яка забороняє застосувати "людський" тариф до людей, що живуть у напівпідвалах.

Диявол криється в деталях

Приміщення в цокольних поверхах належать фізичним особам. Це означає, що вони можуть використовувати їх на власний розсуд, аби така діяльність була законною і не порушувала прав та свобод інших людей.

У даній ситуації власники проживають в приміщеннях і не здійснюють там жодної прибуткової діяльності. Отже, вони використовують електроенергію та воду винятково для власних потреб, так само, як мешканці поверхом вище.

Фото irpen.ko.slando.ua

"Київобленерго" посилається на постанову НКРЕ "Про затвердження порядку застосування тарифів на електроенергію" від 23 квітня 2012 року.

До її прийняття діяла попередня, яка регулювала такі питання шляхом існування пункту "відокремлений об'єкт". До цієї категорії і належали цокольні квартири, тож люди мали можливість сплачувати за звичайним тарифом. З тексту нового документа - навмисне чи випадково - це словосполучення зникло.

Такими змінами активно користується "Київобленерго", яке аргументує завищені тарифи гіпотетичною можливістю здійснення в цоколях комерційної діяльності.

Натомість власники квартир надають письмові підтвердження, що в їх приміщеннях комерційна діяльність не ведеться, а струм споживається для власних потреб. Проте керівництво "Київобленерго" ці довідки ігнорує.

До слова, заступник керівника Ірпінського районного підрозділу "Київобленерго" Денис Чамага в коментарі телеканалу 1+1 радив власникам цокольних квартир надавати саме такі довідки.

Денис Чамага, заступник керівника Ірпінського підрозділу "Київобленерго"

Мешканці у відчаї. Один з власників, Юрій Максимчук, спересердя заявив: "Прирівняйте мене до свині, бо в хлівах тарифи, як для підсобних господарств - 36 копійок!".

Ця фраза для спільноти ображених людей стала крилатою.

У відповідях на звернення мешканців керівництво Ірпінського районного підрозділу "Київобленерго", як і НКРЕ, бере за основу "Порядок застосування тарифів на електроенергію" в частині встановлення тарифів для населення.

Тобто за основу взято термін "населення": фізичні особи, які споживають електроенергію для власних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках, для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач, для освітлення особистих гаражів та боксів.

Жодної згадки про людей, які живуть у нежитлових приміщеннях, нема.

Юрій Андрійчук. Фото nerc.gov.ua

Також громадяни звертаються до четвертої статті Житлового кодексу.

На основі розмежування понять "житловий фонд" та "нежитловий фонд" вони роблять наступний висновок.

Якщо об'єкт нерухомості, який належить фізособі, не належить до житлового фонду, відносини між таким споживачем та постачальником регулюються шляхом укладення договору на відокремлений об'єкт.

Тимчасом представник НКРЕ Юрій Андрійчук зауважує, що у нежитлових приміщеннях електроенергія не може споживатися для побутових потреб.

Однак при цьому він не посилається на жодну норму закону, яка прямо на це вказує.

Як відомо, в Україні більшу юридичну силу має закон, ніж постанова. За законом "Про енергетику" споживачі електроенергії поділяються на дві категорії: суб'єкти господарської діяльності та фізособи, що використовують енергію для себе.

Тобто відповідно до закону люди, які живуть у цоколях і не здійснюють там підприємницької діяльності, також належать до категорії "фізособи". Отже, і характер споживання електроенергії особою, що проживає у нежилому приміщенні, є таким же, як решти фізосіб, - для власних потреб.

Експерти з питань електроенергетики, засновники проекту "Електроенергія" Олег Чалов та Анжела Сігнаєвська вважають, що тут є дві правди.

"Перша - за "Київобленерго", яке встановлює тарифи для нежитлових приміщень як для юридичних осіб, позбавляючи пільг "як для населення" мешканців цоколів. Друга правда - в таких приміщеннях живуть звичайні люди, не підприємці, які використовують електроенергію для власних потреб", - розповідають вони.

Юрист Павло Аніщенко дивується парадоксальній позиції НКРЕ, відповідно до якої електроенергію споживають не фізособи, а приміщення. "Виходить, встановлені комісією пільги поширюються не на громадян, а на неживі об'єкти", - каже він.

У двобої з гігантами

Центром, який об'єднав мешканців цоколів у боротьбі за свої права, стала громадська організація "Об'єднання власників квартир Ірпеня". Активісти уже півроку листуються з чиновниками, збирають підписи під зверненнями, консультуються з юристами та привертають увагу преси до своєї проблеми.

"Ми уже маємо правову базу для змін. Більшість юридичних компаній, з якими ми консультувалися, кажуть, що правда на нашому боці. Наше завдання - змусити НКРЕ ініціювати перед Кабміном зміни до дискримінаційної постанови або змусити комісію внести ці зміни через суд", - каже голова організації Максим Плешко.

Максим Плешко. Фото "5 каналу"

За його словами, слід або внести у постанову НКРЕ позицію про цокольні квартири, або додати пункт, що тариф встановлюється для людей за фактом цільового використання електрики і не залежить від типу приміщення.

В Ірпені та Бучі триває збір підписів до президента з відповідним зверненням.

"Ми хочемо, щоб нас почули. НКРЕ, яка підконтрольна президенту, підставляє його. Ми вважаємо, комісія вступила у змову з приватними енергетичними компаніями для отримання останніми надприбутків за рахунок бідних. Це породжує соціальну напругу в усій країні", - пояснює Плешко.

Змова задля збагачення?

Населення платить за електроенергію за тарифом, значно нижчим від вартості виробництва і транспортування струму. Про це повідомляють чиновники НКРЕ в одній з відповідей на інформаційний запит та описують схему утворення тарифів.

У цьому ж листі чиновники бідкаються на занижені тарифи для населення, які не покривають реальних витрат на виробництво електроенергії приватними компаніями. За їх словами, тарифи для населення відшкодовують близько 25% економічно обґрунтованих витрат на виробництво та постачання струму.

Однак "низькі тарифи" для населення існують за рахунок механізму перехресного субсидування. Держава відшкодовує різницю між фіксованою ціною для населення та реальною вартістю її виробництва і постачання.

Державний і місцеві бюджети наповнюється з податків громадян, в тому числі - з кишень власників цокольних приміщень. Натомість такі особи позбавляються гарантованої державою пільги на низькі тарифи. Чи це справедливо?

Якщо виробництво електроенергії настільки збиткове для обласних енергетичних компаній, то чому обленерго в Україні мають шалений попит серед великого бізнесу, який буквально змітає всі актуальні пропозиції? Питання риторичне.

На сайті "Київобленерго" можна прочитати таке.

"Сьогодні ПАТ "Київобленерго" - це одна з найуспішніших українських енергетичних компаній, яка здійснює діяльність на території 28,1 тис кв км та обслуговує понад 820 тис промислових та побутових споживачів.

Основою позитивної динаміки розвитку компанії стали правильні управлінські рішення, сучасні технології і новітня техніка, впровадження корпоративних стандартів обслуговування. За короткий період значно поліпшилась якість і надійність забезпечення споживачів електроенергією, зменшилась кількість відключень, відкрились сучасні центри з обслуговування.

Компанія вчасно розраховується за електроенергію, сплачує реструктуризований борг, входить до переліку найбільших платників податків у Київській області".

Варто додати, що НКРЕ підзвітна Верховній раді. Тобто комісія покликана відстоювати інтереси держави і захищати права споживачів. На практиці ж чиновники відстоюють не права громадян, з податків яких вони отримують зарплату, а інтереси великих компаній.

Фото УП

Якщо порахувати річну вартість електроенергії для однієї сім'ї, що живе в однокімнатному цоколі, вийде більше 15 тис грн. За таку суму можна оплатити, наприклад, рік навчання у столичному університеті. Якби тарифи були "людськими", то довелось би заплатити лише 3 120 грн. Різниця разюча.

Власники двокімнатного цоколя "подарують" "Київобленерго" 21 тис грн за рік. Таку суму мешканці могли б відкладати, щоб назбирати на квартиру з нормальними тарифами.

Власники підрахували можливі надприбутки "Київобленерго". Лише в Приірпінні існує близько 700 таких приміщень, 70% з яких однокімнатні, решта - двокімнатні. Отже, за умови добросовісної сплати рахунків "Київобленерго" за рік може отримати щонайменше 9 млн грн. Хто ж отримає ці надприбутки?

До квітня 2013 року акціями "АЕС Київобленерго" володіла американська компанія AES Energy. Нині вона перейменована на ПАТ "Київобленерго" і є частиною бізнесу однієї з провідних українських керуючих компаній - VS Energy International.

VS Energy вважається підконтрольною депутатові російської Держдуми Олександру Бабакову та підприємцям Євгену Гінеру і Михайлу Спектору.

Інна Грищенко, експерт Центру політичних студій та аналітики