Продуктовий бал правитимуть ветеринари?

В економіці сталася визначна подія: уряд ухвалив законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо безпечності харчових продуктів".

Цей документ, розроблений Мінагропродом, кардинально змінює існуючу систему контролю за безпекою та якістю харчів.

Проект передбачає внесення змін до 13 законодавчих актів. Головна ідея цієї ініціативи - зосередити функції усіх ревізорів і контролерів в одному органі.

У законопроекті є й інші важливі зміни, але всі вони "обертаються" навколо цього задуму. Пересічних українців це питання не може не турбувати, адже йдеться про те, хто саме буде наглядати за якістю їжі.

"Економічна правда" уже писала про бажання уряду реформувати цей сектор. Була навіть така спроба, але невдала - у травні 2012 року урядовий законопроект з ідентичною назвою уже потрапляв у Раду, але до першого читання не дійшов.

Невдовзі його винесли на розгляд і позапланово включили до порядку денного, але розглядати не стали. Потім ще тричі переносили його обговорювання. Нарешті наприкінці року він був відкликаний і відправлений на доопрацювання.

Зрештою, нинішня версія не надто відрізняється від попередньої, принаймні за змістом. Зате цей документ уже заручився більш потужною підтримкою. Так, прийняття закону прописане в у Програмі активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки та Національному плані дій президента на поточний рік.

Окремою групою підтримки можна вважати і міжнародні інституції - ідея змін їм дуже імпонує. Зосередження функції контролю безпечності продуктів в одному органі у ланцюжку "від лану до столу" відповідає світовому досвіду. Правда, західні країни не одразу прийшли до цього: Англії, наприклад, знадобилося дев'ять років.

У структурі Міжнародної фінансової корпорації - IFC - навіть є окремий проект - "Безпека харчової продукції в Україні", одним із завдань якого є сприяння перетворенням у контрольній системі сектора.

Експерти IFC вважають, що передача усіх перевірочних функцій одній установі дозволить зменшити тиск на бізнес. Вони наголошують, що сьогоднішня розгалужена система контролерів в Україні неефективна.

За даними Федерації роботодавців України, зараз перевіряти підприємства в країні можуть 70 держорганів. Коментарі тут зайві.

Така реформа, звісно, потрібна, але здогадатися, якою вона буде, нескладно. В Україні вмирали й набагато цікавіші ідеї. Якщо сьогодні данину з підприємця збирають три-чотири ревізори, то завтра прийде один і забере все.

Єдиний "плюс" - з'являється можливість роботи через "єдине вікно". Чимось це нагадує і горезвісну фінансову поліцію, навколо якої було так багато галасу.

У будь-якому разі, "харчова поліція" має більш серйозну підтримку. Залишилося поторгуватися з депутатами, і контроль харчопрому перейде до одних рук. Чиїх? Оскільки законопроект писався у Мінагропроді, то цілком логічно, що там уповноваженим органом бачать Державну ветеринарну та фітосанітарну службу.

Як відомо, посаду першого заступника голови Держветфітослужби посідає Вадим Симонов - чоловік рідної сестри глави Мінагропроду Миколи Присяжнюка.

Микола Присяжнюк (ліворуч) далеко не завжди на другому плані. Фото president.gov.ua

Через це згадану позицію охрестили "братом міністра". До речі, Симонов за сумісництвом очолює ще один орган - Державну службу з карантину рослин.

Отже, Держветфітослужба повинна перетягнути на себе повноваження Державної санітарно-епідеміологічної служби та Державної інспекції з прав споживачів.

Зокрема, у Держспоживінспекції Мінагропрод хоче відібрати широке коло повноважень - починаючи від перевірок якості продукції та умов її зберігання до прийняття рішень про заборону реалізації або виробництва продукції.

Те саме стосується і санепідемстанцій та повноважень Головного санітарного лікаря - вони також позбавляються такого права. Держсанепідслужбі залишать функції встановлення параметрів безпеки харчових продуктів, санітарних вимог до підприємств, ведення реєстру харчових добавок, розробки різних нормативів.

Якщо Верховна рада схвалить законопроект, ці відомства втратять свої звичні повноваження. Це, до речі, поширюється і на заклади громадського харчування. У ресторанах, барах та кіосках тепер правитимуть бал "ветеринари".

СЕС і Держспоживінспекція після податківців, напевно, одні з найбільш небажаних гостей для бізнесу. Утім, ветеринарної служби варто боятися не менше.

Про свавілля карантинної міліції, офіційна назва - Ветеринарна міліція з проведення карантинних ветеринарних заходів, яка підпорядковується Держветфітослужбі, ходять легенди. Це фактично силовий загін ветеринарів, які застосовуються проти підприємців для сильнішого впливу на них.

Причому українська карантинна міліція - єдина у світі. Її офіцер нічим не відрізняється від колеги з МВС, він так само має право носити зброю. Голова Держветфітослужби Володимира Горжеєв дуже пишається своїми "силовиками".

"Коли за кордоном спалахують епізоотії, влада залучає до боротьби з ними збройні сили, поліцію, рятувальників, які не знають, що робити. А за інфекційних хвороб і згаяна хвилина може стати фатальною. Так от, за вертикаллю державного управління і оперативністю наша служба, за визнанням Міжнародного епізоотичного бюро, є взірцем для всіх країн", - зазначив він.

Які ж функції отримає Держвефітослужба за законопроектом, схваленим Кабміном? Документ є у розпорядженні ЕП.

Натисніть для збільшення

Відомство буде відповідати за дотримання сівозмін, якість насіння та обробки рослин. Також "ветеринари", названі у законопроекті державними інспекторами, перевірятимуть вакцинацію тварин, якість кормів і готової харчової продукції.

Ці ж люди також будуть видавати дозволи на експлуатацію потужностей виробників, перевіряти підприємства і у разі необхідності - зупиняти виробництво. Документ дозволяє проводити перевірки без попередження операторів ринку.

Причому коли приїжджати і як часто, ревізори будуть вирішувати самі. У проекті сказано про складання "довгострокових планів державного контролю". Виробників та інших учасників ринку будуть ділити на категорії відповідно до ризиків.

Крім цього, ветеринари зможуть перевіряти імпортні та експортні поставки на кордонах, якщо йтиметься про тварин чи продукцію тваринництва.

Документ дозволяє проводити звичайний і розширений контроль. Останній передбачає перевірку безпечності їжі на підставі лабораторного дослідження. Інспектори будуть самі призначати уповноважені лабораторії і самі вирішуватимуть, які вантажі потраплять під розширений контроль.

Також варто виділити пропозиції документа в частині заборони ввезення громадянами тваринної продукції для власного споживання без упаковки.

Перерозподіл контрольної системи і сфер впливу особливо болісно переживають в Мінекономрозвитку та МОЗ, яким підконтрольні Держспоживінспекція та Санепідемслужба відповідно. З експертного висновку до законопроекту випливає, що ці відомства так і не узгодили дані норми.

В Мінекономрозвитку обурювалися, що підконтрольне відомство не зможе впливати на заклади громадського харчування. Хвилюються про споживачів.

Зрештою, зауваження до акта мали не лише ці міністерства. Мінфін, Міндоходів та Мін'юст його також критикували, але і ця критика залишилася непоміченою.

Микола Азаров іноді сам контролює якість вітчизняних харчів. Фото УП

Тимчасом уже відомо, що цей документ будуть блокувати дві групи лобістів.

Перша - чиновники Мінекономрозвитку і МОЗ. Друга - виробники, яких існуюча система "подяк" влаштовує, і вони не зацікавлені у модернізації своїх потужностей та доведенні умов виробництва чи послуг до європейських стандартів.

Для одних та інших це величезні кошти, за які вони будуть боротися.

Втім, система контролю потребує реформ. Необґрунтовані перевірки шкодять бізнесу, але чи буде менше проблем з контролем під прапором "ветеринарів"?