Українська правда

Пільги для Алєкперова

На нафтовому ринку - черговий меморандум. Як не дивно, список зобов'язань уряду набагато довший за список зобов'язань компаній, які контролює "Лукойл".

"Економічна правда" вже писала, що з легкої руки віце-прем'єра Юрія Бойка було відкрито "ящик Пандори" - надані пільги феросплавним заводам Ігоря Коломойського. На черзі, за нашими даними, надання пільг підприємствам ГМК.

Але мало хто помітив, що нещодавно чиновник вже підписав ще один подібний документ, яким надано пільги російській компанії "Лукойл".

В середині квітня стало відомо про підписання меморандуму про відновлення роботи ТОВ "Карпатнафтохім", підконтрольного росіянам.

Як і у випадку з меморандумом Коломойського, документ виявився утаємниченим. І схоже, що небезпідставно.

Проект меморандуму був направлений прем'єр-міністру Миколі Азарову ще наприкінці березня міністром промислової політики Михайлом Короленком.

Але зміст проекту та підписаного у підсумку документа - дещо різний. Причому, відмінності - не на користь України. Схоже, це своєрідний талант пана Бойка - розповідаючи про відостоювання приорітетів України, в реальності робити дещо протилежне.

Зокрема, розширилися вимоги до уряду. При цьому зобов'язання "Карпатнафтохіму" залишилися незмінними і не надто чіткими.

Натисніть для збільшення

У підсумковому документі з'явилися два пункти, які були відсутні у робочому варіанті.

Перший: підписавши меморандум, влада визнала, що підприємства групи "Лукойл" в Україні виконали усі інвестиційні зобов'язання, взяті у 2000 році.

Крім того, документ, скоріше за все, врегульовує й інші питання щодо законності розмиття активів СП, в яке держава внесла майновий комплекс підприємства, і боргу перед державою за кредитом Баварського об'єднаного банку.

Як відомо, у жовтні 2012 року Віктор Янукович доручив міжвідомчій групі з'ясувати причини зупинки підприємства. Тоді виникли здогадки, що начебто це певна форма тиску на власника "Лукойла" Вагіта Алєкперова. Однак цього не сталося.

Другий пункт, який з'явився у підсумковому тексті, - введення попереджувального антидемпінгового мита проти імпортованого американського полівінілхлориду.

Напевно, російський олігарх оцінив віртуозність формулювання "забезпечити розробку та внесення до Верховної ради" законопроекту щодо підвищення ввізного мита на полівінілхлорид. Щоправда, Мінекономрозвитку та Мінпромполітики повинні лише розглянути наявність підстав для цього.

Слід відзначити, що список зобов'язань Кабміну набагато довший за список зобов'язань підприємств, що контролюються "Лукойлом", хоча його формулювання теж дають простір для маневру.

В одному з перших пунктів у списку зобов'язань Кабміну стоїть організація багатосторонньої наради з Міндоходів і Мінфіном для вирішення питання щодо повернення ПДВ. А нарада та відшкодування, звісно, не одне й те саме.

У 2012 році ця сума оцінювалася 98,62 млн дол. Тоді ж ДПС вважала претензії підприємства необґрунтованими. Податківці наполягали, що ПДВ відшкодований, а зупинка виробництва ніяк не пов'язана з неповерненням податку, як заявляло підприємство. Зараз, за даними газети "Коммерсант", ця сума сягає 1,1 млрд грн.

Як будь-який вітчизняний виробник, "Карпатнафтохім" потребує захисту. Відтак, третім пунктом значиться необхідність внесення до Верховної ради законопроекту про підвищення мита на чистий полівінілхлорид до 6,5%.

Вагіт Алєкперов, Віктор Янукович. Фото lukor.com.ua

У 2012 році відповідний закон так і не прийняли. У Верховні раді з минулого скликання лежить проект, який передбачає введення мита в розмірі 5% на полівінілхлорид, прийнятий за основу. Хоча до нього є кілька зауважень головного науково-експертного управління щодо обґрунтованості розрахунків.

Не виключено, що документ внесе Кабмін.

Також підприємство прагне отримати постійне право на ввезення на територію України та закупівлю всередині держави скрапленого газу, важких і легких дистилятів, які використовуються для виробничих потреб без сплати акцизів.

Тобто йому не доводилось би щоразу отримувати квоти окремою постановою Кабміну - це може бути прописано у Податковому кодексі. Правда, це положення не буде поширюватися на газ, що продається на спеціальних аукціонах.

Як зрозуміло з тексту документа, в майбутньому "Карпатнафтохім" розраховує отримувати газ для власних потреб з Узбекистану. Цей ресурс буде постачатися і на Калуську ТЕЦ. Документ передбачає проведення переговорів з метою отримання "Лукойлом" прав на транспортування газу з Узбекистану.

На "Карпатнафтохімі" вважають, що сировина - газ та інші продукти - повинна постачатися без мит, акцизів та інших податків. Відповідні зміни до постанови Кабміну №323 від 18 травня 1994 року мусить внести сам уряд.

У постанові сказано: продукція, що поставляються за виробничою кооперацією згідно з міжурядовими угодами, а також продукція, яка підпадає під митний режим переробки, звільняється від обкладання ввізним та експортним митом, акцизним збором та іншими податками, якщо інше не передбачено укладеними угодами".

На додачу підприємства Алєкперова отримують 35-процентну знижку на теплову енергію, яку підприємства отримують з Калуської ТЕЦ, та 20-відсотковий дисконт на залізничні перевезення.

Список та обсяги зобов'язань підприємств значно коротший. У меморандумі закріплений обсяг інвестицій - 100 млн дол упродовж найближчих шести років.

Натисніть для збільшення

В тексті презентації, яка додавалася до проекту меморандуму, йшлося, що ці кошти підуть на реконструкцію установки етилену, що дозволить використовувати лише газову сировину, модернізацію установки з виробництва хлорвінілу, завершення будівництва котельної та будівництво розсолопромислу.

Щоправда, в кінцевому тексті меморандуму чітко сказано лише про розсолопромисел та суму інвестицій. Розсолопромисел повинен замістити сировину, яку зараз підприємство отримує з Артемівська залізницею.

Передбачається, що після реалізації проекту завод буде отримувати технічну сіль з Верхньострутинського родовища, яке розташоване за 32 км від заводу. Сіль буде доставлятися не залізницею, а самотоком за рахунок перепаду висот.

"Карпатнафтохім" пропонує зробити це заміщення не самостійно. Подана Кабміну презентація передбачає участь українського партнера з часткою 50%. Однак після створення такої юридичної особи на баланс "Карпатнафтохіму" будуть передані основні засоби і переоформлений спецдозвіл. Далі частки будуть продані СП.

З кінцевого тексту меморандуму не зрозуміло, хто буде партнером заводу в цьому проекті. Раніше подібні проекти завершувалися тим, що всі активи переходили у власність українських "дочок" "Лукойлу", а борги залишалися державі.

Власне, цим переліком і вичерпуються зобов'язання лукойлівських підприємств. Є індикативні пункти: запустити "Карпатнафтохім" протягом трьох місяців з дня підписання меморандуму, зберегти кількість робочих місць і впродовж трьох місяців почати виконувати затверджені плани виробництва. Які саме - невідомо.

Загалом меморандум виписаний дуже "хитко". Підготувати та внести законопроект або організувати нараду не означає позитивно вирішити питання.

Крім того, до меморандуму включені відверто сумнівні пункти. Наприклад, про порушення в рамках зони вільної торгівлі СНД питання поетапного скасування стягнення експортного мита при ввезенні в Україну російського пального.

Співвідношення зобов'язань дуже непропорційне. Взяти до уваги хоча б те, що щорічні пільги на ввезення легких та важких дистилятів дорівнюють обсягам шестирічних інвестицій. Не кажучи про сприяння в переговорах про транспортування узбецького газу для заводу та ТЕЦ.

Ще один цікавий факт. У меморандумі йдеться про сприяння імпорту та перевезенню сировини для підприємства. Виходить, що "Карпатнафтохім" має проблеми, навіть імпортуючи сировину для виробничих процесів. Можливо, складності при імпорті пов'язані з наявністю у "Лукойла" мережі АЗС в Україні?

Фото lukor.com.ua

З огляду на змістовність урядової частини документа ймовірність його реалізації видається невисокою. Не виключено, що пункти щодо російських експортних мит взагалі нездійсненні, а швидкість внесення та прийняття перелічених в документі законопроектів покаже, чи є насправді воля до відновлення роботи підприємства.

Меморандуми з НПЗ нерідко були декларативними і часто залишалися на папері. Можливо, саме тому в кінцевій версії документа є пункт, що в разі неналежного виконання сторонами взятих зобов'язань дія меморандуму припиняється.