Вітер чекає протекції європейців
Ринок альтернативної енергетики лихоманить. Все сталося через один законопроект. Документ подав депутат, який багато років працював у структурах, близьких до Ріната Ахметова.
Наприкінці 2012 року ринок альтернативної енергетики почало активно лихоманити.
Все сталося через один законопроект. Документ був поданий депутатом, який багато років працював у структурах, близьких до Ріната Ахметова.
На думку багатьох учасників ринку, цей документ ставив у їх несприятливе становище, тоді як низка більших гравців отримувала преференції.
Своєю чергою, представники компаній, які пов'язують з іменами Ахметова, Клюєва та Близнюка, свою причетність до лобіювання законопроекту відкидали.
У документі йшлося про дотримання так званої місцевої складової - певної частки обладнання вітчизняного виробництва при зведенні вітрової та сонячної електростанцій для отримання вигідного для власників станцій "зеленого тарифу".
"З 1 липня 2013 року набере чинності положення про місцеву складову. Її розмір для сонячних, вітрових електростанцій та установок на біомасі, будівництво яких почалося після 1 січня 2012 року і які введені в експлуатацію після 1 липня 2013 року, - 30%, для введених в експлуатацію після 1 липня 2014 року - 50%", - зазначає юрист ЮФ "Місечко та партнери" Вікторія Зоценко.
Нормативи щодо місцевої складової не були новиною для учасників ринку.
"Для отримання "зеленого тарифу" компанії надавали певний пакет документів з калькуляцією вартості всієї установки. Процедура не змінюється. Інша річ, що є необхідність в розширенні виробничих потужностей або будівництві нових підприємств", - говорить експерт Асоціації відновлювальної енергетики "Альтернатива" Віталій Мурашкін.
Противники даних норм нарікають, що правові акти щодо їх застосування були видані занадто пізно. Однак експерт переконує, що в Україні є підприємства, які виробляють усі види обладнання, потрібні для виконання місцевої складової.
Серед них - компанії "Квазар", "Пілар", Запорізький завод напівпровідників, "Пролог семікор", "Силікон", Projeny і "Фурлендер віндтехнолоджі".
Мурашкін підкреслює, що завдяки вимогам місцевої складової у світі з'явилися такі виробники як Gamesa, а заходи з підтримки власного виробництва застосовували Іспанія, Данія, Німеччина та Китай.
Однак далеко не всі поділяють таку точку зору. Під час чергового Українського енергетичного форуму Адама Сміта стало зрозуміло, що ускладнення можуть виникнути і в потужних гравців.
"Одна з проблем - місцева складова. З 2013 року вона становить 30%, а з 2014 року становитиме 50%. Якщо щодо сонячної енергетики ми бачимо прогрес, то можливості вітроенергетики обмежені", - зазначив директор компанії "Вінд пауэр" Герман Айнбіндер.
Вітрова електростанція у селищі Нові Білярі, Одеська область. Фото wikipedia.org |
За його словами, компанія шукає можливості з локалізації обладнання, хоча про співпрацю з якими компаніями йдеться - не повідомив.
Не відчувають бажання операторів проектів в галузі альтернативної енергетики купувати вітчизняну продукцію і місцеві виробники. Представник компанії "Вітряні парки України" вважає, що виробництво на Краматорському заводі важкого станкобудування може бути розширене в три-чотири рази.
Ще в грудні представники заводу "Квазар" відзначали, що кількість звернень до них збільшилася. Однак інвесторів стримує необхідність сплачувати ПДВ. При ввезенні ж обладнання, яке не виробляється в Україні, такої необхідності нема. Відтак, приплив інвестицій і розвиток підприємств можуть опинитися під питанням.
До того ж значно ускладнилася і міжнародні кон'юнктура.
"19 грудня 2012 року комісія з врегулювання спорів СОТ прийняла рішення за скаргою ЄС на встановлені в Канаді вимоги з місцевої складової. Ці вимоги були визнані такими, що суперечать правилам вільної торгівлі", - говорить юрист ЮФ "Ілляшев і партнери" Андрій Литвин.
"Це рішення прямо не стосується України, але створює прецедент. Тепер будь-яка країна може подати позов проти України за порушення правил СОТ", - каже член Європейсько-української енергетичної агенції - ЄУЕА - Юрій Кубрушко.
За його словами, це може бути країна-постачальниця турбін, заводи якої не можуть продавати їх в Україні через наявність місцевої складової.
На думку юристів, у держави поки нема підстав для хвилювання - це рішення переглядається в апеляційному порядку. Однак слід пам'ятати: щодо неї може виникнути подібна суперечка, яка буде вирішена так само, як з Канадою.
Можливість такого розвитку подій підвищується і через те, що великі країни, зокрема США, висловлюють невдоволення намірами України підвищити низку митних тарифів у рамках СОТ.
Тарханкутська вітрова електростанція у селищі Чорноморське, Кримська АР. Фото wikipedia.org |
Однак поки що ситуація в Україні для інвесторів незмінна.
"Основним способом імплементації цієї міжнародної норми СОТ на внутрішньому рівні є прийняття Верховною радою змін до закону "Про електроенергетику" щодо виключення положень про місцеву складову при створенні об'єктів електроенергетики.
Проте таких проектів ще нема", - говорить Вікторія Зоценко.
Практика показує, що в Україні можна скасувати будь-яку норму, питання лише в доцільності, стверджує Мурашкін.
"Я не вважаю, що рішення СОТ може вплинути на наш уряд. Україна, як і інші країни, що розвиваються, ще не готова дотримуватися правил міжнародних організацій, в тому числі - через неготовність наших галузей до конкуренції.
А те, що відновлювану енергетику слід розвивати, - зрозуміло всім", - додав він.
Не виключено, що до врегулювання проблеми місцевої складової в Україні долучиться Європейське енергетичне співтовариство.
Як зазначила заступник голови ради ЄУЕА Олена Рибак, агенція не дуже розраховує на підтримку країн СОТ. Головно через те, що вирішення питання на цьому рівні може тривати довго, навіть кілька років.
Тому члени асоціації звернулися до енергетичного співтовариства, де вже пройшли попередні слухання цього питання. Члени асоціації розраховують, що таким шляхом питання можна буде вирішити швидше.
Як зазначив один з членів ЄУЕА, вони розраховують на те, що українська влада піде на поступки в питаннях відновлюваної енергетики, щоб отримати поступки у більш принципових питаннях, наприклад у реформуванні нафтогазового сектора.